Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Селянcтво

Найбільший за чисельністю стан
Аватар користувача
 
Повідомлень: 2178
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1400 раз.
Подякували: 509 раз.
Стать: Жінка

Re: Селянcтво

Повідомлення АннА » 13 жовтня 2017, 13:03

КАБАЛА (араб. kabāla – угода, зобов'язання) – юрид. документи – т. зв. кабальні грамоти, якими в Російській державі, починаючи з 14 ст., оформляли боргові зобов'язання. Поширення на укр. землях терміна "кабала", як і правових відносин, що ним іменувалися, було пов'язане з підпорядкуванням українського життя нормам російського законодавства. Однак ні сам термін, ні відповідні правовідносини тут не прижилися. Існували такі види кабальних грамот: позикові (ними оформлялися безвідсоткові або відсоткові позики); заставні (для позик під заставу нерухомого майна); служилі (для позичальників, які брали на себе зобов'язання своєю працею відшкодувати суму позики та відсотки на неї); викупні (ними оформлялися купівля-продаж нерухомості разом з кабальним холопом). Усі ці угоди реєструвалися в кабальних книгах.

Прошарок кабальних холопів виник у Великому князівстві Московському бл. серед. 15 ст. й існував майже до кін. 17 ст. Кабальними холопами вважалися боржники, які зобов'язувалися до повної виплати боргу працювати в госп-ві кредитора. Практикувалися два типи холопської залежності – ділова і служила. Ділові холопи використовувались як дворова челядь і с.-г. працівники, служилі – як приказні люди і військ. слуги (вони наділялися землею та вели власне г-во). Юрид. права і обов'язки кабальних холопів регулювалися спец. указами та ін. актами. Кабальних холопів можна було продавати, успадковувати, віддавати в посаг тощо. Діти, народжені під час перебування їхніх батьків у кабальній холопській залежності, також вважалися кабальними людьми. З юрид. боку єдина відмінність кабального холопства від холопства ін. видів полягала (до указу царя Федора Івановича від 1 лют. 1597) в можливості припинення холопської залежності шляхом дострокової виплати боргу. Для переважної більшості кабальних холопів на ділі це означало перехід із власної ініціативи від одного кредитора до іншого, який і надавав необхідну для виплати боргу суму.

У серед. 16 ст. набула поширення практика виплати боргу за ін. позичальника – кабального холопа без участі самого позичальника, у зв'язку з цим Судебник 1550 встановив щодо таких дій певні обмеження, зокрема, заборонив кабалити боярських дітей віком до 15 років. Указом від 1 лют. 1597 запроваджено довічну службу приказних і військ. слуг, що унеможливлювало припинення служби цими кабальними холопами після сплати свого боргу, однак після смерті кредитора такі кабальні холопи і члени їхніх сімей отримували волю без сплати боргу.

У 17 ст. (починаючи з 2-ї пол. цього століття, частина укр. земель адміністративно належала до Рос. д-ви, однак кабальних холопів на укр. землях не було) практикувалося кабалення шляхом надання в борг землі та засобів вир-ва на умовах виконання позичальником оброку і панщини. Такі оборудки стимулювалися тим, що кабальні холопи не виконували держ. повинностей. Але запровадження податної реформи 1679–81, згідно з якою податком обкладалося кожне подвірне г-во, призвело до юрид. ототожнення холопів, які вели самостійне г-во, з кріпосним селянством. Повне злиття всіх розрядів холопства з кріпаками відбулося внаслідок запровадження 1724 подушного податку (див. Подушне).
Смолянюк В.Ф.
Із повагою, Ганна

Поперед.

Повернутись до Селяни - жителі, громадяни, посполиті

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість