Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Посади козацькі

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3264
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1888 раз.
Подякували: 677 раз.
Стать: Жінка

Re: Посади козацькі

Повідомлення АннА » 17 січня 2018, 13:51

КОШОВИЙ СУДДЯ – виборна вища керівна посада в Запорозькій Січі.
Це, по суті, друга особа на Запорожжі після кошового отамана. Її міг обіймати найбільш освічений і авторитетний козак.
Кошового суддю обирали на заг. військ. раді на один рік.
Він репрезентував суд. владу у Вольностях Війська Запорозького низового і мав за обов'язок судити винних, розглядати цивільні й кримінальні справи, виносити вироки, залишаючи, однак, кошовому отаманові остаточну їх ухвалу або скасування.
Був також "начальником при скарбі і арматі".
Кошовий суддя часто заступав кошового отамана під час відсутності останнього як наказний кошовий отаман.
Зовнішнім знаком його влади була велика срібна військова печатка, яку він постійно мав при собі і прикладав до всіх офіц. ухвалених заг. козац. радою паперів.
Він, як і кошовий отаман, жив і харчувався разом з простими козаками того самого куреня, до якого був колись приписаний. Джерелом доходів судді було царське жалування – 70 рублів на рік і частина мита за перевози через ріки. Крім того, він отримував, як і кошовий отаман, ралець із торгівлі і штрафів.
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3264
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1888 раз.
Подякували: 677 раз.
Стать: Жінка

Re: Посади козацькі

Повідомлення АннА » 17 січня 2018, 13:53

КОШОВИЙ ОСАВУЛ – виборна вища керівна посада у Запорозькій Січі.
Як і ін. старшин, військового, або кошового, осавула обирали щороку.
Його обов'язки були досить складні: він стежив за ладом і пристойністю серед козаків на Січі у мирний час, а у воєн. – за порядком у таборі (див. Ваґенбург), за дотриманням і виконанням рішень козацької ради й розпоряджень кошового отамана на всій тер. Вольностей Війська Запорозького низового, проводив розслідування всіх скарг і суперечок цивільного населення Вольностей та сімейних козаків. Крім того, керував заготівлями фуражу та провіанту для війська, приймав хлібне і грошове жалування Війська Запорозького від його сюзеренів – польського короля, а згодом – російського царя. За наказом кошового отамана К.о. розподіляв жалування серед куренів запорозьких і товариства, опікувався справами всіх подорожніх і купців на територіях Вольностей, організацією прикордонної служби, розвідки і контррозвідки, організовував прийняття іноземних послів і формував склад запороз. депутацій і посольств. Одним словом, його обов'язки були поєднанням функцій глави виконавчої влади та поліційно-наглядових. Це було справді всевидяще око і права рука кошового отамана. Символом влади К.о. була дерев'яна палиця, тонша посередині і товща на кінцях, скріплених срібними кільцями. Помічником К.о. вибирали військового підосавулія, а під час війни – військового обозного (див. Обозний), який відав артилерією, провіантом і фуражем.
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3264
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1888 раз.
Подякували: 677 раз.
Стать: Жінка

Re: Посади козацькі

Повідомлення АннА » 25 квітня 2018, 11:35

ГЕТЬМАН НАКАЗНИЙ наказний гетьман – уряд (посада) у Війську Запорозькому 16–17 ст. та Укр. козац. д-ві (Гетьманщині) 1648–1764.
Уряд Г.н. мав різне змістове наповнення залежно від часу й обставин. Найчастіше Г.н. не обирали, а його призначав сам гетьман як свого заступника. Він виконував усі заг. директиви гетьмана, причому в будь-який час міг бути ним відкликаний чи замінений. Його призначення зумовлювалося необхідністю командувати окремою групою військ, що діяла на ін. фронті чи напрямку. За часів Б.Хмельницького такими Г.н. були, напр., С.Кричевський (1649) та І.Золотаренко (1654–55), які діяли на тер. Сіверської землі та Білорусі, тоді як під командуванням Б.Хмельницького перебувала більшість укр. військ, що вели наступ на землях Поділля, Волині й Галичини. Г.н. міг також тимчасово виконувати функції гетьмана, якщо той з якихось причин не був при війську (Ф.Джалалій, потім І.Богун під час завершальної стадії Берестецької битви 1651), або ж у разі смерті гетьмана до виборів нового (П.Полуботок). В окремих випадках уряд Г.н. давався обранцю опозиції для протидії законному гетьманові (Я.Сомко під час гетьманату Ю.Хмельницького 1660–63, причому його влада поширювалася тільки на лівобереж. ч. Гетьманщини). Г.н., крім уже згаданих, із полковників були: черніг. – С.Подобай (1652), прилуцький – Я.Воронченко (1654), переяслав. – Д.Єрмолаєнко (1665), полтав. – Г.Витязенко (1665), чернігівські – Д.Многогрішний (1668–69), Я.Лизогуб (1696), ніжин. – І.Обидовський (1700–01), переяслав. – І.Мирович (1704), стародубський – М.Миклашевський (1706) та ін. Г.н. мав свої клейноди козацькі (булаву, бунчук), на цю посаду призначалися найдосвідченіші полководці. Аналогічні заступники були й на нижчих урядах – полковники наказні, наказні сотники. Посаду Г.н. було скасовано у зв'язку з ліквідацією царським урядом гетьманства в Україні (1764).
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3264
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1888 раз.
Подякували: 677 раз.
Стать: Жінка

Re: Посади козацькі

Повідомлення АннА » 15 травня 2018, 13:06

ОБОЗНИЙ – виборна посада в козацькому війську й адміністративно-держ. апараті Гетьманщини 17–18 ст.
Гол. функцією обозного було кер-во військ. артилерією.
Існував поділ на генеральних і полкових обозних.
Генеральний обозний – представник генеральної старшини – вважався за рангом другою держ. особою після гетьмана, був членом Генеральної військової канцелярії і Генерального військового суду, під час військ. походів найчастіше призначався гетьманом наказним.
Полковий обозний, окрім виконання своїх безпосередніх службових обов'язків щодо опікування станом артилерії в козацького полку, вважався заступником полковника з адміністративних, військових і судових справ у межах даного полку.
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3264
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1888 раз.
Подякували: 677 раз.
Стать: Жінка

Re: Посади козацькі

Повідомлення АннА » 27 вересня 2018, 11:49

CОТНИК — 1) особа, яка очолювала сотню, військ. і адм.-тер. одиницю в Гетьманщині та Слобідській Україні в 2-й пол. 17 — 18 ст. Під час Національно-визвол. війни 1648—57 С. обирався на козац. сотенній раді та схвалювався полковою радою чи радою ген. старшини. Із 1687 посада С. стала призначуваною полковником або гетьманом, 1734—50 — Генеральною військовою канцелярією; у Слобідській Україні — царським урядом або місц. моск. адміністрацією. Після скасування гетьманства 1764 призначався президентом Малорос. колегії. С. на території сотні забезпечував військ., адм. і суд. владу, очолюючи сотенну старшину у складі сотенних отамана (городового отамана), писаря, осавула, хорунжого. Як голова сотенного суду С. вирішував цивільні й незначні кримінальні справи. Посаду ліквідовано: у Слобідській Україні — 1765, Лівобережній Україні — на поч. 1780-х рр. У Правобережній Україні, що перебувала у складі Речі Посполитої, посаду С. скасовано 1711—14;
2) чин у козац. військах Рос. імперії з кінця 18 ст. до 1917, який відповідав чину поручика у регулярній армії. Упродовж 1798—1884 зараховувався до ХII класу Табелю про ранги, із 1884 переведений у Х клас зі зверненням "Ваше благородіє". Ліквідований 29 (16) грудня 1917 декретом РНК;
3) соцький (сотник) — виборна особа поліцейської влади в укр. губерніях Рос. імперії від останньої чверті 18 ст. до 1903. До його обов’язків входило стежити за дотриманням порядку в селі, під час ярмарків, реагувати на надзвичайні ситуації, затримувати різного роду втікачів, боротися з контрабандистами, шинкарюванням. Був присутній на церк. богослужінні, стежив за відвідуванням селянами церкви, дотриманням правосл. традицій. Відповідав за утримання шляхів, мостів, збирав дані про різні природні стихії, епідемії та повідомляв про них становому приставу, із 1878 — уряднику. Усі, хто проїздив через село, незалежно від чину і рангу, реєстрували в нього проїзні документи. На допомогу С. виділявся спец. загін із 12-ти осіб, озброєних палицями.
Вибори С. відбувалися на сході щорічно наприкінці грудня під контролем чиновників нижнього земського суду для не менше як 100 дворів. C. міг стати селянин у віці 20—60-ти років; він присягав у губернській канцелярії. На час займання посади звільнявся від держ. повинностей.
Посада С. ліквідована на основі висновку Держ. ради Рос. імперії "Об учреждении полицейской стражи в 46 губерниях Европейской России" від 5 травня 1903.
Із повагою, Ганна

Поперед.

Повернутись до Козацтво

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: АннА, Barcha, Bing [Bot], Falcon, Google [Bot], Google Adsense [Bot], salavar234