Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Хто такі міщани

Жителі міст

Чи були серед ваших прямих пращурів міщани?

Так
4
44%
Ні
2
22%
Ще не знайшов
1
11%
Були міщанами що проживали в селі
2
22%
 
Всього голосів : 9

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3183
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1831 раз.
Подякували: 656 раз.
Стать: Жінка

Хто такі міщани

Повідомлення АннА » 24 лютого 2016, 19:47

МІЩАНИ — мешканці укр. міст і містечок доби середньовіччя та Нового часу, які із масовим набуттям прав у сфері самоврядування виділилися в окремий соціальний стан (у трансформованому вигляді проіснував до 1917). Істор. попередником міщанства як стану було населення давньорус. міст. На відміну від «бюргерської» моделі західноєвроп. середньовічних міст, що передбачала наявність приватної власності в городян і заснованого на комунальному імунітеті міськ. устрою, міста Київської Русі залежали від держави (певною мірою від бояр, Церкви), а їхні жителі як соціально-політ. цілісність не мали законодавчо закріплених прав та привілеїв. Упродовж 14—15 ст. формувалися найважливіші станові ознаки М. — насамперед набуття ними особливих прав і привілеїв, що вирізняли їх від ін. великих соціальних груп сусп-ва. Каталізатором цього процесу послужили локаційні привілеї. У 15—16 ст. окреслення правового статусу міщанства як стану відбувалося не лише шляхом практичного перетворення локаційних привілеїв на магдебурзьке право, а й наданням центр. владою мешканцям міст, у т. ч. тим, які мали самоврядування на звичаєвому праві, уставних грамот, привілеїв екон. характеру, прийняття сеймових постанов (див. Вальний сейм), законодавчих кодексів (Статути Великого князівства Литовського). Попри це М. реально не змогли досягти такого ступеня станової інтегрованості, як шляхта. Цим пояснюється те, що М. різних міст мали неоднаковий обсяг прав. Щоб користуватися міським правом, потрібно було набути міськ. громадянства, яке ставало спадковим. Однією з гол. умов цього було володіння нерухомістю в місті. У соціальній структурі населення великих і середніх міст вирізнялися 3 осн. групи: а) міський патриціат: порівняно нечисленна багата купецько-лихварська верхівка, заможні магістратські урядники, які утримували ключові позиції в міській економіці та самоврядуванні; б) поспільство — середній, найчисленніший прошарок М., які мали міські права: ремісники, крамарі, особи, що займалися промислами і сільс. госп-вом; в) біднота, плебс — мешканці, які не вважалися громадянами міста, однак підлягали юрисдикції міськ. самоврядування: комірники, халупники, наймити, жебраки та ін. (у деяких містах вони складали більшість населення). Соціальна диференціація проявлялася і в невеликих містах, і в містечках. Тривалий час найбільш чисельним міщанство було на західноукр. землях. На Сх. Поділлі і Київщині через постійні татар. напади існувало порівняно мало міст і містечок. Протягом 1-ї пол. 17 ст. в Україні посилився процес виникнення міських поселень. Крім українців, у містах мешкали вірмени, євреї, поляки, німці, росіяни та представники ін. етносів. Більшість міст перебувала в руках приватних власників — магнатів, частина з них належала Церкві, а також підпорядковувалася королів. владі. Їхні мешканці користувалися привілеями у сферах самоврядування, станового суду, торгівлі (деякі міста мали право складу), ремесла і промислів, а також мали право на земельні наділи поза містом (орні землі, городи, сіножаті, пасовища тощо). Ремісники об’єднувалися в цехи. Багато М. з метою вигідного продажу й перепродажу власної с.-г. продукції та продуктів тваринництва займалися сільс. госп-вом як осн. видом діяльності, особливо в містечках, котрі переважно були аграрними поселеннями. В укр. містах Великого князівства Литовського представники патриціату володіли фільварками й користувалися працею залежних селян, тоді як у Королівстві Польському це було виключно прерогативою шляхти: згідно із сеймовою конституцією 1496 (див. Конституції сеймові) М. заборонялося придбання і володіння земськими маєтностями. М. сплачували податки, виконували різні повинності на користь д-ви, приватних власників, а також Церкви (частину з них примушували до виконання невеликої панщини). У містах точилася соціальна боротьба між патриціатом та міськ. низами, М. чинили опір сваволі місц. урядників, а також представників панівного стану. М. взяли активну участь у козац. повстаннях кінця 16 — серед. 20—30-х рр. 17 ст. Від 16 ст. православні М. об’єднувалися в церк. братства, організовували братські школи й друкарні, що вивело їх на передній край національно-реліг. боротьби, а також позитивно вплинуло на розвиток освіти і к-ри в Україні. Частина М. приєдналася до повстанського табору під час національно-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. (див. Національна революція 1648—1676). Укр. міста зазнали величезних спустошень у добу Руїни. Ті з них, які залишилися в межах кордонів Речі Посполитої, як і раніше, не відігравали самостійної політ. ролі. На догоду інтересам шляхти М. було заборонено займатися зовн. торгівлею, вони були позбавлені представництва у вальному сеймі. Шляхетські права міст мали лише Львів і Кам’янець (нині м. Кам’янець-Подільський). Після 1654 у містах Гетьманщини збереглася чинність норм магдебурзького права, причому царський уряд фактично виступав як найвища владна інстанція, котра визначала правовий статус укр. міст. Укр. М. зазнавали екон. збитків від протекціоністської екон. політики царизму (ідеться, зокрема, про заборону урядом рос. царя Петра І ввозити в Гетьманщину продукцію західноєвроп. мануфактур, а також примусовий вивіз укр. товарів за кордон лише через рос. балт. порти), ставали об’єктом русифікації. Із серед. 17 ст. відбувалося зростання міст у Слобідській Україні (Острогозьк, нині місто Воронезької обл., РФ; Суми, Харків, Лебедин, Зміїв та ін.), а у 18 ст. — на Пд. України, де до кінця століття налічувалося бл. 30 міст. Після адміністративних і судових реформ 80-х рр. 18 ст. в Лівобережній Україні, які знищили залишки укр. автономії, М. стали підлягати загальнорос. законодавству та новим інститутам міськ. самоврядування (міським думам); аналогічні зміни сталися в правобереж. містах після приєднання 1793 Правобережної України до Російської імперії (див. також Поділи Польщі 1772, 1793, 1795). У 19 ст. відбувався індустріальний розвиток укр. міст, швидко зростало їх населення (на кінець століття перевищувало 1,6 млн осіб), поглиблювалася соціальна диференціація і майнова нерівність у міщанському середовищі, формувалися міська буржуазія та робітники. Згідно з Декретом про скасування станів і цивільних чинів, прийнятим 1917 Всеросійським ЦВК, скасовувалися всі стани, у т. ч. стан міщан.
http://www.history.org.ua/?termin=M%D1%96schany
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3183
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1831 раз.
Подякували: 656 раз.
Стать: Жінка

Re: Хто такі міщани

Повідомлення АннА » 28 лютого 2016, 19:56

Міщани
Наприкінці XVII ст. правове становище міського населення визначалося категорією міст. Залежно від величини і кількості населення вони поділялися на три групи: Львів, королівські і муніципальні. Громадянство у кожному місті було спадковим і тривалий час в них зберігався старий порядок його одержання та втрати.
У середині XVIII ст. у містах Східної Галичини проживало 333 тис. чоловік, або 12,8 % всього населення. На той час міщани втратили всі ознаки економічної незалежності. Єдиним привілеєм, яким вони користувалися, було право ярмаркової торгівлі. Правове становище мешканців міст Східної Галичини наприкінці XVIII ст. мало в чому відрізнялося від попереднього періоду. Феодальні виробничі відносини перешкоджали містам розвиватися належним чином, тому найбільшими привілеями користувалася заможна верхівка - патриціат (купці, домовласники, власники міської землі). Будучи тісно пов'язаними з магнатами, вони протистояли середнім і найбіднішим городянам. Переважна частина ремісників об'єднувалася у цехи. Найнижчу ланку міського населення складали так звані "партачі" - позацехові дрібні ремісники, різнороби, поденники.
На початку другої половини XVIII ст. для жителів західноукраїнських міст був встановлений новий податок-акциз у вигляді процента від вартості товарів, проданих на ринках. Зберігалися і старі податки: "шележні" - податок на напої, чопові, якими обкладалися виробництво і продаж у міських шинках пива, меду, вина та оковитої; "шос" - міський податок на домовласників; "губерна" - обов'язок утримувати королівське військо під час його перебування в місті.
На початку XVIII ст. у містах Закарпаття спостерігається скорочення міського населення. Навіть у комітетських центрах (Ужгород, Берегове та ін.) проживало лише кілька тисяч чоловік. Наприкінці XVII ст. у краї налічувалося 20 міст і містечок, більшість з яких належала приватним особам і державній скарбниці. Так, Ужгородом володіла казенна домінія, Мукачевим і Береговим -домінія графа Шенборна, коронні міста Тячев, Хуст, Бишков знаходилися, відповідно, у віданні соляного, гірничорудного та лісового казенного управління.
Містам належали незначні земельні володіння: так, Львів продовжував володіти 13 тис. моргів землі на основі королівських грамот XIV-XV ст.; міщани міст користувалися землею з чиншовими примусами.
http://pidruchniki.com/1854051654955/pravo/mischani
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3183
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1831 раз.
Подякували: 656 раз.
Стать: Жінка

Re: Хто такі міщани

Повідомлення АннА » 28 лютого 2016, 20:23

Міське населення. Міщани і ремісники
Міське населення за чинним на українських землях російським законодавством поділялося на категорії: 1) почесних громадян; 2) гільдійське купецтво; 3) міщан; 4) ремісників, або цехових; 5) робочих людей. Окрім цих категорій серед міського населення були й дворяни, в містах їх було значно більше, ніж загалом у країні. Вони становили привілейовану верхівку населення міст...
Найчисленнішу групу міського населення становили, власне, міщани. Вони служили в державних і приватних установах, працювали на заводах, фабриках, мали право займатися торгівлею й промислами, бути власниками будинків, іншої рухомої й нерухомої власності. Міщани вважалися податковим станом і сплачували подушне, податки на будівництво шляхів, служили у війську і несли інші повинності.
http://uris.org.ua/istoriya-gosudarstva ... -remisniki
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3183
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1831 раз.
Подякували: 656 раз.
Стать: Жінка

Re: Хто такі міщани

Повідомлення АннА » 06 березня 2016, 15:28

Міщанство
У другій пол. XVI — першій пол. XVII ст. відбувається подальший розвиток міст України. Вдосконалюються ремісництво, промисли, торгівля і, як наслідок, поглиблюється соціальне розшарування міського населення. Збільшується кількість міст з магдебурзьким правом управління, головним чином, за рахунок зменшення числа королівських міст. Інша справа з приватновласницькими містами: якщо на Правобережжі з отриманням права на самоврядування їхня кількість зменшується, то на Лівобережжі їхня кількість зростає" оскільки Колонізація цього краю привела до появи великої кількості нових міст і містечок, заснованих магнатами Вишневецькими, Потоцькими, Острозькими.
За правовим становищем міське населення складалося з трьох груп: магнатсько-шляхетська аристократія, торгово-реміснична верхівка, робітні люди.
Магнатсько-шляхетська аристократія в складі магнатів та багатої шляхти продовжувала контролювати міське життя.
В опозиції до аристократії знаходилась торгово-реміснича верхівка, до якого входили багаті купці та ремісники, цехові майстри. Аристократія намагалася не допустити торгово-ремісничу верхівку в органи міського самоврядування.
Головну частину населення міст складали робітні люди, до яких належали дрібні ремісники, підмайстри, учні, міська голота. Це була найбільш експлуатована частина міського населення.
У містах Подніпров'я значну частину населення складали жовніри і козаки.
У найбільш тяжкому становищі знаходилися жителі приватновласницьких міст. Міщани, які займалися землеробством, платили чинш, розмір якого постійно зростав. Мешканці приватновласницьких міст сплачували також інші податки: в'їзні, весільні, млинові та ін. Крім того, вони повинні були виконувати на користь власника різноманітні повинності: збирати урожай, рубати ліс, косити сіно тощо. Жителі цих міст не мали права без згоди власника залишати місто чи переходити в інший стан.
Жителі королівських міст виконували загальнодержавні повинності, а також повинності на міські потреби: будували, ремонтували і підтримували у належному стані міські споруди, вулиці, забезпечували міську і польову варту, виставляли рекрутів у королівське військо.
Жителі міст із самоврядуванням, хоч і були юридично незалежними, проте також сплачували загальнодержавні податки і несли повинності, окрім тих податків і повинностей, які встановлювалися міською владою. До останніх належали: утримання міської адміністрації, надання квартир для постою королівської варти тощо.
В українських землях магдебурзьке право не завжди звільняло міста від залежності власника, який надав право на самоврядування. У більшості міст польська влада дозволяла користуватися магдебурзьким правом лише католикам. Наприклад, у Львові українці не допускалися у деякі цехові організації, обмежувалися їхні права на торгівлю. Придбати будинки і проживати вони могли тільки в певному районі Львова, який звався Руською вулицею.
Соціальний, національний та релігійний гніт, обмеження в правах викликали різкий протест українського міщанства і започаткували тривалу і наполегливу боротьбу за повернення його прав.
http://pidruchniki.com/13290209/pravo/d ... _pospolita
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3183
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1831 раз.
Подякували: 656 раз.
Стать: Жінка

Re: Хто такі міщани

Повідомлення АннА » 09 березня 2016, 19:06

...За рівнем панування міста України поділялися на магістратські та ратушні. Магістратське самоврядування було більш самостійним. Ратушу, як орган міського самоврядування, у кінці XVIII ст. мали майже всі міста лівобережної України.

Міщанство переводилося на окремий суспільний стан, який мав свої органи самоврядування. Таким органом у великих містах була міська рада (магістрат), що, як правило, складався із війта, його помічників (бурмістрів) і двох колегій – ради (райці, ратмани, радники) й лави (лавники, засідателі), яких обирало міщанське населення.

Жителі міст, які мали Магдебурзьке право, були юридично вільними. Вони виконували як загальнодержавні повинності, так і ті, що визначала міська влада. Магдебурзьке право звільняло місто не лише від судової, а й від адміністративної влади власника, на землі якого це місто знаходилось. Міщани звільнялися від усіх повинностей на користь власника. Із загальнодержавних повинностей головною була військова...
viewtopic.php?f=135&t=865#p962
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3183
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1831 раз.
Подякували: 656 раз.
Стать: Жінка

Re: Хто такі міщани

Повідомлення АннА » 09 березня 2016, 20:38

Споріднена тема "Магдебурзьке право" viewtopic.php?f=135&t=865
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 1426
З нами з: 05 червня 2016, 18:36
Звідки: Вінниця
Подякував (-ла): 776 раз.
Подякували: 1932 раз.
Стать: Чоловік

Re: Хто такі міщани

Повідомлення al_mol » 08 лютого 2017, 17:28

ответ на вопрос кто такие МЕЩАНЕ, через призму законов ..
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские

Дослідження родоводу на замовлення - Podoliya@i.ua

Аватар користувача
 
Повідомлень: 922
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Подякував (-ла): 14 раз.
Подякували: 112 раз.

Re: Хто такі міщани

Повідомлення Vitaly Savitar » 28 червня 2018, 13:20

Ця гілка не претендує на окремий розділ. Її краще винести в розділ МІСТА, або в розділ ЕТНОЛОГІЯ. Тема міщан етнографічного характеру: як одягалися, у що вірували, що їли і так далі. Це все класична етнографія (етнологія, антропологія).
Зображення
Ономастичні послуги, тлумачення прізвищ, історичні та генеалогічні дослідження. E-mail: spadok.ukraine@gmail.com

Аватар користувача
 
Повідомлень: 801
З нами з: 12 лютого 2016, 23:05
Звідки: Україна
Подякував (-ла): 204 раз.
Подякували: 159 раз.

Re: Хто такі міщани

Повідомлення ukrgenealogy » 28 червня 2018, 16:02

Vitaly Savitar написав:Ця гілка не претендує на окремий розділ. Її краще винести в розділ МІСТА, або в розділ ЕТНОЛОГІЯ. Тема міщан етнографічного характеру: як одягалися, у що вірували, що їли і так далі. Це все класична етнографія (етнологія, антропологія).
Відповідь

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3
З нами з: 06 липня 2018, 13:49
Подякував (-ла): 0 раз.
Подякували: 0 раз.

Re: Хто такі міщани

Повідомлення Rimma4N » 06 липня 2018, 13:54

цiкава iсторiя


Повернутись до Міщани

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: АннА, Bing [Bot], Google [Bot], Google Adsense [Bot]