Значение греческих фамилий, начинающихся на буквы Д, Е, Ж, З.
Д
ДАБЛО. По-видимому, имела место краткая уличная кличка полнолицего, толстощекого человека от выражения дабла бет — «толстая морда» (урум., Карань), у крымских татар — «широкое скуластое лицо».
ДАВУЛДЖИ. Прозвище барабанщика: давул — большой барабан» (тат.-тур.,урум.,ромей.).
ДАВШАН. Дословно — «заяц» (урум., кр. тат.).
ДАГДЖИ. На урумском языке означает то же, что и на крымско-татарском: «лесник».
ДАГЛИ. Даг- «лес» (с. Улаклы), «гора» (пос. Старый Крым). По-
тому, эта фамилия означает «лесной», т.е. житель лесной стороны или же горной части селения (дословно «горец»).
ДАЙРЕДЖИ. Прозвище музыканта, играющего на восточном инструменте дайре-бубне (урум.).
ДАЛЬЯН. Как и понтийская фамилия Дельяниди — произвольное прозвище Дели-Ян (см. Дели).
ДАМАРЬ. У тюркских народов такое прозвище могли дать сильному, выносливому мужчине: дамар — «жила» (тюрк., урум.) (Ср. Жилин).
ДАНГУЛЖИ. Как и русская Дангулов в основе фамилии слово дангалак — «необразованный, невоспитанный, глупый» (тур., ар.). Близкое к ней урумское словов дангыл — «звенеть, бренчать».
ДАНДЫК. Фамилия переоформлена от уличных кличек Донда (кр.-тат.), Данда (ром., урум.): дан -дун -звукоподрожание звону, грохоту.
ДАННО. Упрощенный греческий вариант имени Даниил («суд мой — бог») (др.евр.). Соответствует также прозвищу Данык (кр. тат.), по-видимому, от дане-»зернышко».
ДАРАГАЧ. Вероятно, в основе фамилии слово даруга — «старейшина племени», «атаман». Другая версия: дараги — «шелковая ткань» (тюрк., перс).
ДАРДА. В исторических хрониках встречалось прозвище Дурды (тюрк.). Дардан — «крепкий мужчина» (болг.). Мудреца, современника Соломона звали Дарда — «перл мудрости» (др.евр.). Очень близкое к фамилии прозвище неуклюжего, нескладного человека Дардаган (урум.).
ДАРДУР. Дар — дур — звукоподражательное прозвище от звуков бубна, барабана, уличная кличка (урум.).
ДАРИЙ. Дословный перевод с персидского языка — «сильный, побеждающий». В то же время, дары — «отборная жемчужина, перл», «лучший, отборный»(кр.тат.). До революции 1917г. владельцем частной гимназии в Мариуполе была Дарий Неонила Саввична.
ДАРИБУБО. См. Дарий. Бубо — «бука, угрюмый человек» (ром., с. Малый Янисоль).
ДАСКАЛОВ. Даскалос — «учитель, преподаватель, наставник» (новогр. ,ромей., урум.)
ДЕВЕДЖИ. Девэ — «верблюд» (тюрк., урум.), фамилия означает «погонщик верблюдов». Васо Деведзи-французская пианистка ХХв., известная своими гастролями в СССР (60-е годы).
ДЕВИН. Основа фамилии имеет различные значения, в том числе «исполин, великан, гигант» (тур., кр. тат.). В XVI в. встречалось мужское прозвище Деви (тур.).
ДЕВТЕРОВ. По-новогречески и на румейском языке эта фамилия соответствует русской фамилии Понедельник.
ДЕГЕРМЕНДЖИ, ДЕРМЕНЖИ. На диалектах урумского языка эти фамилии имеют одну этимологию и означают «мельник», «мукомол».
ДЕГЛАРИ. Фамилия главного режиссера Мариупольского греческого театра 30-х г.г. XX в. происходит от слова дегерли — «дорогой, ценный, почтенный, уважаемый», «способный, даровитый» (тюрк., урум.). Здесь имеет место метатеза — перестановка звуков.
ДЕДЕШ. Деде — «дед, дедушка», «батюшка» (тюрк.), -ш — ласкательный суффикс. Дэдэ — «предок, пращур (урум.). Стало мужским личным именем, затем — прозвищем и фамилией.
ДЕЛГАДЖИ, ДАЛГУДЖИ. Происхождение фамилий-турецкое: делгаджи — «обманщик», «бахвал» — человек который не держит своего слова. У урумов слово далгыджи — «водолаз» (с. Старая Ласпа) от далыджи (кр. татар.).
ДЕЛИ. Очень распространенное прозвище среди тюркских народов. Встречается и среди греков Приазовья со значением «буйный, шальной, сумасбродный, отчаянный», «глупый». Отсюда и производные прозвища, ставшие фамилиями: Диеелв, Дэливер, Дэликьоз. Дэ-либаш — «осатанелый, очумелый» (урум.).
ДЕМИРДЖИ. Дословно фамилия означает «кузнец» (тюрк.). Возможно, что это и прозвище продавца скобяных изделий. Известен греческий поэт — переводчик XX в. Демерджи Дмитрий Лазаревич.
ДЕМИШ, ДЕМИШЕВ. В основе фамилий мужское личное имя Демид — «совет божий» (гр.) или Демьян — «покоритель» (гр.). В Греции существует мужское имя Демис от слова димос — «народ» (устар.).
ДЕРВИШ. Первоначально это слово означало «странствующий мусульманский монах» от слов «бедняк, нищий» (перс.). У урумов оно приобрело другое значение: «защитник, покровитель». Современный арабский поэт с мировым именем Махмуд Дервиш.
ДЕРИДЖИ, ДЕРИЙ. Эти прозвищные фамилии от урумского слова дэри — «шкура, кожа». Русская параллель — прозвища и клички Шкура, Шкуро. Дериджи(чи) — «кожевник», «торговец кожей, выделыватель шкурок».
ДЕРИМОВ. См. Дерий; суффикс м — ласкательный в значении «мой».
ДЕРЕКЛЕЕВ. Дереклик — «место, поросшее деревьями, роща» (урум.). Фамилия -топоним от прозвища Дерекли.
ДЕРНАКОВ. Дернек — «вечеринка, гулянка, пирушка» (устар. кр. тат.). Вполне ясна этимология этого прозвища.
ДЖАВЛАХ. Тюркское прозвище со значением «лысый, плешивый» (переносно). У урумов джавлух (явлух) — «платок», «полотенце».
ДЖАЛТЫРЬ. Джалтыр — старинное прозвище у крымских татар, название рода. Темное, неясное слово. Близко к нему джилтчи — «переплетчик» (тур., кр. тат.).
ДЖАМАН, ДЖАМЕ. Урумские фамилии возникли на основе мужских личных имен у народов Кавказа и Ближнего Востока: Джа-мал — «красота, привлекательность» (ар.-перс), Джамил — «красивый», «добрый» (ар.).
ДЖАНАХАЙ. Урумская прозвищная фамилия со значением «жизнь (душа) моя» с почтительным суффиксом — ахай. Джанны — «душевный «(урум.).
ДЖАНБЕК, ДЖАНЫМОВ. Джаныбек — мужское личное имя у тюркских народов в значении «живучий» (ар.), тот у кого крепкая душа. Джанлы — «живой» (кр. тат., урум.). Джаным -»моя душа» (тюрк.).
ДЖАНСЫЗ. Дословно — «безжизненный, бесчувственный» (заим. из персид.). У ромеев это слово означает «неумолимый», у урумов -«жестокий, бездушный».
ДЖАНТЕМИРОВ. Двойная фамилия тюркского происхождения, можно перевести как «любимый, дорогой Темир», то есть «дорогой -мужественный (стойкий)»; темир — «железный» (перен.).
ДЖАРТЫ. Фамилия известных художников Донбасса — отца и дочери Михаила и Ларисы Джарты – крымско-татарское прозвище, означает дословно «старый, дряхлый, ветхий» и относится к различным вещам, людям, животным.
ДЖЕЛАЛИ(ОВ). Джелял — «величие, слава» (ар., кр. тат.). Другое значение фамилии: джелалли — «раздраженный, вспыльчивый» (ар.).
ДЖЕЛОМАНОВ. Имеет ту же основу, что и джелали со значением «знатный, именитый» (ар.). У урумов имя Джелил переоформилось в Джеломан путем суффикса ман (перс.) для образования нового имени. В XIX в. встречалась у казахов имя-прозвище Джуламан.
ДЖЕМБA3, ДЖАМБАЗ. Эти фамилии арабского происхождения имеют разные значения у народов Кавказа и Ближнего Востока. У греков Приазовья джамбаз -»деловой, способный», «трудяга» (урум.), джанбаз — «умелый, бравый» (ромей.) «хитрец, жулик» (урум.), «ревностный, рьяный» (кр. тат., переносно).
ДЖЕНЧАКО. Основа фамилии — прозвище сообразительного, смекалистого человека, (см. Чако). Джен — искажение слова джан — «душа, дух, жизнь» (кр.тат.).
ДЖЕРЕНОВ, ДЗЕРЕНЮК. Джирен — «рыжий, темно-рыжый», «гнедой» (урум.), джийрен — «рыжий, игреневый» (кр. татар.).
ДЖЕРИХ(ОВ). Как и крымско-татарское имя Джирых фамилия имеет арабское происхождение: джерих — «рана, травма» (ар.), откуда джеррах — «хирург»; джера — «лекарь, костоправ» (перс). Иная версия: джарыс — «скандальный, склочник» (урум.).
ДЖЕРУК. Вполне возможно, что это слово-искажение прозвища Джера (см. выше). Другая версия: джуйрюк — «скакун», «быстрый» (кр. тат.). У урумов это слово означает «быстроногий».
ДЖЕТИМОВ. Джет, джедди — «дед, дедушка», «предок» (кр. татар.); джеддым — «мой дед» (кр.тат.)
ДЖУВАГА. Русскую фамилию Джавага лингвисты объясняют как название родо-племенного подразделения у киргизов Джавагы.
ДЖУХА. Прозвище шутника — острослова, комического персонажа арабского фольклора, героя сказок и анекдотов Джоха.
ДЗИГИМ. Очень редкое слово джыйын — «радость»(кр.тат.), заим. урумами, по нашему мнению, для прозвища Баладжыхым в значении «моё дитя» (по А. Гаркавцу) у ромеев стало прозвищем Дзигим.
ДИАМАНТОПУЛО. Мужское личное имя Диаманти — «алмаз, бриллиант» (тр.). Пуло -патронимический суффикс, образующий фамилию.
ДИЦА, ДИЦУЛ. Ромейское слово дыца означает «плеть, кнут»; «худой, высокий» (перен.). Ул-уменьшительный суффикс (ромей.). Возможно также, что это прозвище исходит из фамилии Дикеос -»справедливый» (новогр.), в сокращении — Дико, Диц(а).
ДОБРА. В урумском словаре это слово как и дорба означает «торба». По нашему мнению, фамилия повторяет прозвище Доброс (новогр.) со значением «открытый, прямой, искренний». Другой вариант этой фамилии — Добрица.
ДОЛБАДЖИ. Долапчи — «тот, кто изготавливает и продает стенные шкафы — долабы» (кр. татар., урум.). Фамилия у урумов приобрела другую фонетическую окраску.
ДОЛГЕР, ДУЛГЕР(ОВ). Дьольгер — «плотник» (тур., кр. татар.). Эту фамилию имел строитель фонтанов в г. Мариуполе в 1817г.
ДОЛМЕ, ДОЛЬМЕНКО. Долма — фаршированное блюдо у тюрков, голубцы (урум., тат.). Прозвище любителя или продавца голубцов, пирожков, баклажанов, рыбы, различных блюд с начинкой.
ДОМБАЙ. Личное мужское имя у тюрков — «молодой буйвол», «зубр». Стало прозвищем крепко сложенного человека (урум. — ром.).
ДОНЯ. Как и русско — украинские фамилии Донов, Доний происходит от мужского имени Донай — «подаренный, отданный добровольно» (латин.).
ДОРИЗО. Доризо — » дарить, давать подарок»; «прощать, покровительствовать, делать снисхождение» (новогр.). Варианты фамилии в XIX в. — Дориза, Доризе.
ДУЛУМБАДЖИ. Тулумба — «насос» (ар.). Прозвище работника насосной станции, пожарной команды, (урум.).
ДУЛЬЯ, ДУЛИЕНКО. Ромейские фамилии от греческого дулия — «дело, работа». Прозвище трудяги.
ДУМБУР. Звукоподражание грохоту от удара (падения) твердых предметов, (кр. татар., урум.,ромей.).
ДУРУМ, ДУРБАЙ(ОЙ). У греков Крыма повозку пастуха для временного проживания называли дурум от слова дурмак — «стоять» (кр. тат., урум.). Прозвища хозяев стоянок стада соответственно прозвали Дурбай, Дурбой.
ДУРДУРОВ. Дур-дур — прозвище неугомонного беспокойного человека: дурмак -»стоять, останавливаться, прекращаться», дур! -»стой!» (тур., урум.). См. также Дардур.
ДУШКА. Прозвищная фамилия исполнителя частушек «душенка» (урум.). При исполнении частушек рефреном служило слово душен-кам — «душечка моя».
Е
ЕВАНГЕЛИСТОВ. См. Вангельев.
ЕВАРЛЫК. По нашему мнению, прозвище это от слова варлик — «состоятельность, обеспеченность», «достаток» (тур.).
ЕВЛАШ. Приводим версии происхождения этой фамилии: евли — «женатый» (кр. татар.), маловероятно; эвлят — «дитя, потомок» (кр. тат.). Эвлади, Эвлат — «дитя» (тур., кр. тат.) — мужские имена. Эвлия -мужское имя — «святой, праведник, чудотворец» (тур., кр. тат.).
ЕВРЕИМОВ. Фамилия, как одна из народных форм личного мужского имени Авраим (Абрам).
ЕВСТАФИАДИ. Понтийская фамилия Евстафис — «устойчивый, твердый, стойкий», «постоянный» (греч.).
ЕГУРТОВ. Йогурт, ягурти — «простокваша» (тур., кр. тат., ново-греч.). Прозвище старинное у крымских татар Йогуртчи, как и турецкое Йогуртчу — баба (XVIb.). Цицерон упоминал заговор Югурты, царя Нумидии (конец II в. до н.э.). Происхождение имен и прозвищ остается неясным.
ЕМЕНДЖИ. Очень редкая фамилия, как и профессия. Это — прозвище сапожника или продавца по названию обуви, первоначально изготовлявшейся в Йемене — «емени» (ар., тур.).
ЕРЫШ. Эрим — «непослушный, упрямый» (кр. тат.), прозвище ребенка (эриш бала) или упрямого человека (эриш адам). Близко к нему ромейское слово ерос — «старый, дряхлый человек».
Ж
ЖАНБОЛАТ. Еще в XVIII в. в селении Масандра, в Крыму было такое прозвище. Жан — то же, что и джан; болат, булат — сорт стали (пулат — перс). Прозвище — пожелание быть крепким и сильным (урум.).
ЖАНТЕМИР. См.Джантемиров.
З
ЗАГРАФОВ. Зографос — «художник, живописец» (греч.). Болгаро-греческая фамилия стала в России обрусевшей — Зограф. У урумов - «маляр, богомаз».
ЗАКОН(ОВ). Слово «закон» заимствовано греками из болгарского языка в значении «нрав, обычай», «вера, привычка». У урумов это слово означает «судья».
ЗАЛ. Мужское личное имя Заль — «седой» (ар.). Рустан Зал — легендарный герой из поэмы Фирдоуси «Шахнаме».
ЗАМАНА. Заман — «время, пора, период», арабское слово вошло посредством крымскотатарского языка в разговорную речь ромеев и урумов. Вероятно, это слово — укороченное замандаш — «современник» (кр. тат.).
ЗАРАГУЛОВ. Фамилия ялтинских греков непрозрачна. Зара -»морщина» (новогр.), гула-»шея» (ромей.); соответственно — прозвище Зарагула. Если прозвище тюркского происхождения, то ближе всего к истине фонетически неблизкие выражения сары гуль — «желтая роза», сары кул — «рыжий невольник».
ЗАРБИ. Зарбай — тюркское родо-племенное название. Зар — «золото» (перс), бай — добавление к основе прозвища, чтобы красиво завершить имя. Фамилия — то же, что и Золотов.
ЗАРГАНА. Дословно это прозвище означает «морская рыба- игла» (новогреч.). Фамилия встречалось нам в с. Константинополе. Этимология неясная.
ЗАРКАКИ. У ромеев зарка — «козел», «косуля, газель» (новогреч.), ки — уменьшительный суффикс. В переносном смысле — «кроткий, смиренный», в обращении — «дорогой, миленький».
ЗАХАРИ. Старинное мужское имя Захария — «воспомянутый Господом » (евр.), это — имя отца Иоанна Крестителя. Захар — прозвище крымских татар (устар.).
ЗБАНДУТ(А,0). Избандут — «верзила» (тур.). Заимствовано прозвище из арабо-персидских языков. Начальное И в разговорной речи исчезло.
ЗГАРА. Трудно определить происхождение этой греческой фамилии. Возможно, она заимствована из русско-украинских языков. У русских имя Изгар (дословно «шлак, окалина») давали в старину ребенку, чтобы уберечь его от болезней (А.Суперанская). Згарь — «гарь» (укр.) згарен, згарный — «способный», «мастер делать что-либо» (укр.). Изгара — «колосники в печи», «рашпер для жарения мяса, рыбы» (тур.). Маловероятно, згар — «упряжь», «пара» (предметов, людей и пр.) (ромей.).
ЗГУРЬЕВ. Сгуро — «локон, завиток», сгурья — «кудри» (греч.). Ди-митрис Сгурос — выдающийся пианист XX в. А. И. Згуриди — кинорежиссер, нар. артист СССР XX в.
ЗЕЙТИНДЖИ. Прозвище продавца маслин, оливы (урум.).
ЗЕРБИНО. То же, что и Зарби.
ЗИБЕРДЫК. Основа фамилии — арабского происхождения, которая при написании может иметь различную транскрипцию: Забир -арабское имя со значением «защита», Зубеир — имя у крымских татар и дагестанцев, Зибир — «змея» (перс). В урумском языке это слово отглагольное от зыбырда- «мчаться, стремительно бегать, скакать».
ЗИМБА. Зумбос — «горбун» (новогреч.). Другая версия: от прозвища Зымбель.
ЗИ(Ы)МБЕЛЬ. Эта фамилия — прозвище мастера-изготовителя плетеных кошелок, корзин, сумок (тур., кр. тат., урум.)
ЗИПИР, ЗЫП. По-видимому, эти фамилии от прозвища шустрого, проворного человека от слова зып — «резко, мигом» (урум.).
ЗМАРАГДА. Смарагда (новогреч.), зумрут (кр. тат.) — «изумруд». Это слово применяется и как определение: изумрудная одежда, луг, поле. Прозвище человека — неясное.
ЗОЛОТАРЕВ. Нередко греки Приазовья использовали русские фамилии вместо тюркских прозвищ. В данном случае ювелирных дел мастер Куюмджи.
ЗОНАРИС. Одного из византийских историков XII в. звали Зона-ра. У греков и ромеев слово зонари (знар) — «пояс, кушак». Вероятно, это — прозвище ремесленника и продавца этих товаров.
ЗУРАБА. Зураб — мужское имя в Персии, известно с X в. Одно из любимых грузинских имен, неизвестного значения.
ЗУРНАДЖИ. Зурна — старинный музыкальный инструмент типа кларнета, флейты, гобоя (перс.). Прозвище музыканта.
ЗЫН. Зиня(а) — мужское личное имя от церковного Зиновий (укр. Зынь, Зынько).
Николай Токий
Прізвища греків Приазов'я: Д, Є(Е), Ж, З
- Vitaly Savitar
- Повідомлень: 988
- З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
- Дякував (ла): 17 разів
- Подякували: 217 разів
- Контактна інформація:
Прізвища греків Приазов'я: Д, Є(Е), Ж, З
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Перейти
- Адміністративний розділ
- ↳ ПОЧАТОК
- ↳ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
- ↳ РОБОТА ФОРУМУ
- ↳ ЗАПИТАННЯ ФОРУМЧАН З ТЕХНІЧНИХ ПИТАНЬ
- Прізвищний розділ
- ↳ Як користуватися Покажчиком прізвищ?
- ↳ А-Ґ
- ↳ А
- ↳ Б
- ↳ В
- ↳ Г-Ґ
- ↳ Д-З
- ↳ Д
- ↳ Е
- ↳ Є
- ↳ Ж
- ↳ З
- ↳ І-Н
- ↳ І,Ї,Й
- ↳ К
- ↳ Л
- ↳ М
- ↳ Н
- ↳ О-Т
- ↳ О
- ↳ П
- ↳ Р
- ↳ С
- ↳ Т
- ↳ У-Ц
- ↳ У
- ↳ Ф
- ↳ Х
- ↳ Ц
- ↳ Ч-Я
- ↳ Ч
- ↳ Ш
- ↳ Щ
- ↳ Ю
- ↳ Я
- Абетка
- ↳ ДОПОМОГА В ПОШУКУ ПРЕДКІВ та питання
- ↳ Допомога у пошуку
- ↳ Допомога у читанні текстів
- ↳ Пропоную послуги
- ↳ For people who don't speak ukrainian
- ↳ АБЕТКА & АБЕТКА
- ↳ Що таке АБЕТКА?
- ↳ "А" з абетки
- ↳ Археологія
- ↳ "Б" з абетки
- ↳ "В" з абетки
- ↳ Війни
- ↳ Друга Світова Війна
- ↳ Перша Світова Війна
- ↳ Російсько-турецькі війни (Московсько-турецькі)
- ↳ Наполеонівські війни
- ↳ Велика визвольна війна українського народу
- ↳ Визвольні змагання (1917-1921)
- ↳ "Г-Ґ" з абетки
- ↳ Голодомор
- ↳ ГЕНЕТИЧНА генеалогія / ДНК
- ↳ ГЕНЕАЛОГІЯ
- ↳ "Д" з абетки
- ↳ Діаспора
- ↳ "Е-Є" з абетки
- ↳ Еміграція
- ↳ "Ж-З"з абетки
- ↳ Запити
- ↳ "И-І-Ї-Й" з абетки
- ↳ "К" з абетки
- ↳ "Л" з абетки
- ↳ "М" з абетки
- ↳ "Н" з абетки
- ↳ НЕКРОПОЛІСТИКА
- ↳ Нумізматика
- ↳ НОВИНИ
- ↳ "О" з абетки
- ↳ "П" з абетки
- ↳ Партії
- ↳ "Р" з абетки
- ↳ ДРАЦС, РАЦС (ЗАГС)
- ↳ Революції
- ↳ Репресії, реабілітація та реабілітовані
- ↳ Розкуркулення
- ↳ Різдво
- ↳ Руїна
- ↳ "С" з абетки
- ↳ Стани
- ↳ "Т" з абетки
- ↳ Терміни історичні
- ↳ "У-Ф-Х" з абетки
- ↳ Університети
- ↳ УПА
- ↳ "Ц-Ч-Ш-Щ" з абетки
- ↳ Школи
- ↳ Хлопчачі школи
- ↳ Школи ФЗУ
- ↳ "Ю-Я" з абетки
- Географічний розділ
- ↳ Географічне межування
- ↳ АВСТРО-УГОРЩИНА
- ↳ РІЧ ПОСПОЛИТА
- ↳ РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ часів царату
- ↳ Бесарабська губернія (Бессарабська губернія)
- ↳ Білгородська губернія (часи існування 1727—1779)
- ↳ Варшавська губернія
- ↳ Віленська губернія
- ↳ Волинська губернія
- ↳ Воронізька губернія
- ↳ Катеринославська губернія
- ↳ Київська губернія
- ↳ Кубанська область
- ↳ Курська губернія
- ↳ Люблинська губернія
- ↳ Могилівська губернія (Могильовська губернія)
- ↳ Московська губернія
- ↳ Пермська губернія
- ↳ Подільська губернія
- ↳ Полтавська губернія
- ↳ Симбірська губернія
- ↳ Ставропільска (Кавказька) губернія
- ↳ Таврійська губернія
- ↳ Тульська губернія
- ↳ Харківська губернія
- ↳ Херсонська губернія
- ↳ Чернігівська губернія
- ↳ СРСР
- ↳ Географічні питання
- ↳ Населені пункти
- ↳ Літера А
- ↳ Літера Б
- ↳ БЕРИСЛАВ
- ↳ БІЛА ЦЕРКВА
- ↳ Літера В
- ↳ Літера Г
- ↳ Літера Д
- ↳ ДНІПРО
- ↳ Літера Е
- ↳ Літера Є
- ↳ Літера Ж
- ↳ Літера З
- ↳ ЗАПОРІЖЖЯ
- ↳ Літера И-І-Ї-Й
- ↳ Літера К
- ↳ КИЇВ
- ↳ КРОПИВНИЦЬКИЙ
- ↳ Літера Л
- ↳ ЛЬВІВ
- ↳ Літера М
- ↳ МАРІУПОЛЬ
- ↳ Літера Н
- ↳ Літера О
- ↳ ОДЕСА
- ↳ Літера П
- ↳ ПЕРЕЯСЛАВ
- ↳ Літера Р
- ↳ Літера С
- ↳ СУМИ
- ↳ Літера Т
- ↳ Літера У
- ↳ Літера Ф
- ↳ Літера Х
- ↳ ХАРКІВ
- ↳ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
- ↳ Літера Ц
- ↳ Літера Ч
- ↳ Літера Ш
- ↳ Літера Щ
- ↳ Літера Ю
- ↳ Літера Я
- ↳ Регіони
- ↳ Північ України
- ↳ Чернігівщина
- ↳ Полісся
- ↳ Сумщина
- ↳ Житомирщина
- ↳ Стародубщина
- ↳ Київщина
- ↳ Захід України
- ↳ Бойківщина
- ↳ Буковина
- ↳ Волинь
- ↳ Галичина
- ↳ Гуцульщина
- ↳ Закарпаття
- ↳ Схід України
- ↳ Полтавщина
- ↳ Слобожанщина
- ↳ Донбас
- ↳ Центр України
- ↳ Поділля
- ↳ Подніпров'я
- ↳ Південь України
- ↳ Приазов'я
- ↳ Північне Причорномор'я
- ↳ Крим
- ↳ Кубань
- ↳ Краєзнавство
- ↳ Зниклі населені пункти
- ↳ Краєзнавчі видання по регіонах
- ↳ РІКИ
- ↳ СКЕЛІ
- ↳ ГОРИ
- Архіви місцеві та інших країн
- ↳ УКРАЇНА-архіви
- ↳ Київ
- ↳ Центральний державний історичний архів України в м.Київ (ЦДІАК)
- ↳ Державний архів Київської області (ДАКО)
- ↳ Державний архів міста Києва (ДАК)
- ↳ Львів
- ↳ Центральний державний історичний архів Украіни у м. Львові (ЦДІАЛ)
- ↳ Харків
- ↳ Крим
- ↳ Архіви УКРАЇНИ-РЕГІОНАЛЬНІ
- ↳ Державний архів Дніпропетрівської області (ДАДО)
- ↳ Державний архів Полтавської області (ДАПО)
- ↳ Державний архів Хмельницької області (ДАХО)
- ↳ ІНШІ КРАЇНИ-архіви
- ↳ Білорусь-архіви
- ↳ Естонія-архіви
- ↳ Литва-архіви
- ↳ Молдова-архіви
- ↳ Польща-архіви
- ↳ Російська Федерація-архіви
- ↳ Москва
- ↳ Ст.-Петербург
- ↳ Румунія - архіви
- ↳ Франція - архіви
- ↳ Питання та поради стосовно теми "АРХІВИ"
- Суспільні стани минулого
- ↳ Військові
- ↳ Військові формування Австро-Угорської імперії
- ↳ Військові формування Російської імперії
- ↳ Військова форма
- ↳ Військові поселяни
- ↳ Духовенство
- ↳ Релігії
- ↳ Язичництво або Дохристиянські вірування
- ↳ ПРАВОСЛАВ'Я
- ↳ КАТОЛИЦИЗМ
- ↳ Греко-католицька церква
- ↳ Римо-католицька церква
- ↳ ПРОТЕСТАНТИЗМ
- ↳ Монастирі
- ↳ Митрополити
- ↳ Священики
- ↳ Розстріляне відродження-духовенство 1917—1933 років
- ↳ Церковна музика
- ↳ Козацтво
- ↳ Козацькі полки
- ↳ Переяславський полк
- ↳ Січ
- ↳ Запорозька січ
- ↳ Задунайська січ
- ↳ Гетьманщина
- ↳ Міщани
- ↳ Різні професії
- ↳ Вчителі / Школа
- ↳ Залізниця
- ↳ Медицина
- ↳ Митці, громадські діячі
- ↳ Торгівля
- ↳ Юристи
- ↳ Селяни
- ↳ Шляхта
- ↳ Геральдика
- ↳ Герби та роди
- ↳ Герб Погоня
- ↳ Герб Прус
- ↳ Герб САС
- ↳ Герб Рох, Тура
- ↳ Князівські роди
- ↳ Острозькі
- ↳ Заславські
- ↳ Графські роди
- ↳ Дворяни, дворянство
- ↳ Однодвірці
- ↳ Нагороди та відзнаки, Сфрагістика
- ↳ ВІЙСЬКОВІ-нагороди, відзнаки
- ↳ ДУХОВЕНСТВО-нагороди, відзнаки
- ↳ ЦИВІЛЬНІ-нагороди, відзнаки
- ↳ Сфрагістика
- Генеалогічні джерела
- ↳ ДОКУМЕНТИ
- ↳ Метричні Книги
- ↳ Сповідні росписи
- ↳ Переписи та ревізьки казки
- ↳ Оригинали документів (метрики, сповідні тощо)
- ↳ Волинська губернія
- ↳ Володимир-Волинський повіт
- ↳ Дубенський повіт
- ↳ Житомирський повіт
- ↳ Ізяславський (Заславський) повіт
- ↳ Ковельський повіт
- ↳ Кременецький повіт
- ↳ Луцький повіт
- ↳ Новоград-Волинський повіт
- ↳ Овруцький повіт
- ↳ Острозький повіт
- ↳ Рівненський повіт
- ↳ Старокостянтинівський повіт
- ↳ Катеринославська губернія
- ↳ Бахмутський повіт
- ↳ Верхньодніпровський повіт
- ↳ Катеринославський повіт
- ↳ Маріупольський повіт
- ↳ Новомосковський повіт
- ↳ Олександрівський повіт
- ↳ Павлоградський повіт
- ↳ Слов'яносербський повіт
- ↳ Київська губернія
- ↳ Бердичівський (Махнівський) повіт
- ↳ Вахнівка, село, Бердичівського повіту, Київської губернії
- ↳ Васильківський повіт
- ↳ Село Півні, присілки Дмитрівка, Волиця
- ↳ Снігурівка. Васильківський повіт, Київська губернія
- ↳ Фастів, містечко, Васильківський повіт
- ↳ Фастів - Костел Воздвиження Чесного Хреста Господнього
- ↳ Васильків, місто, Васильківський повіт
- ↳ Біла Церква, місто, Васильківський повіт
- ↳ Рокитне, м-ко, Васильківський повіт
- ↳ Звенигородський повіт
- ↳ Канівський (Богуславський) повіт
- ↳ Київський повіт
- ↳ Липовецький повіт
- ↳ Радомишльський повіт
- ↳ Сквирський повіт
- ↳ Таращанський повіт
- ↳ У́манський повіт
- ↳ Черкаський повіт
- ↳ Чигиринський повіт
- ↳ Подільська губернія
- ↳ Балтський повіт
- ↳ Брацлавський повіт
- ↳ Бугаків, село, Брацлавського повіту, Подільської губернії
- ↳ Вінницький повіт
- ↳ Гайсинський повіт
- ↳ Кам'янецький (Кам'янець-Подільський) повіт
- ↳ Летичівський повіт
- ↳ Літинський повіт
- ↳ Могилівський повіт
- ↳ Ольгопільський повіт
- ↳ Проскурівський повіт
- ↳ Ушицький повіт
- ↳ Ямпільський повіт
- ↳ Полтавська губернія
- ↳ Таврійська губернія
- ↳ Херсонська губернія
- ↳ Харківська губернія
- ↳ Чернігівська губернія
- ↳ Документи на право власності
- ↳ Паспорти
- ↳ Генеалогічні програми і сайти
- ↳ Familysearch
- ↳ Карти і топографічні плани
- ↳ Сімейні та архівні світлини
- ↳ Випускні альбоми
- ↳ Відео- і аудіо- матеріали
- ↳ Багатонаціональна Україна + Етно
- ↳ Болгари
- ↳ Вірмени
- ↳ Греки
- ↳ Грузини
- ↳ Євреї
- ↳ Німці
- ↳ Поляки
- ↳ Польські повстання
- ↳ Татари
- ↳ Чехи
- ↳ Цигани (рома, сінті тощо)
- Мовний і літературний розділ
- ↳ Ономастика
- ↳ ІМЕНА
- ↳ ПРІЗВИЩА
- ↳ Прізвища з закінченням на...
- ↳ Українсько-тюркські мовні контакти
- ↳ Україна і санскрит
- ↳ Книжкова полиця
- ↳ Для дослідження духовенства
- ↳ Козацька тематика
- ↳ Література стосовно шляхетського стану
- ↳ Дослідження селянства та міщанства
- ↳ Довідники
- ↳ Телефонні довідники
- ↳ Словники
- ↳ "Вѣдомости"
- Для душі
- ↳ БЛОГ - "Захалявна книжечка"
- ↳ Що таке захалявна книжечка?
- ↳ Наші захалявні книжечки
- ↳ ukrgenealogy
- ↳ cronoster
- ↳ D_i_V_a
- ↳ SNIGURIVNA
- ↳ Середюк
- ↳ DVK_Dmitriy
- ↳ Vitaly
- ↳ Falcon
- ↳ Bogdan Mishchenko
- ↳ drapieznik
- ↳ Umay
- ↳ kbg_dnepr
- ↳ Aushanbibi
- ↳ skelya
- ↳ Т. В.
- ↳ MiyRodovid
- ↳ Latysh
- ↳ Різне
- ↳ Про наше, про генеалогічне
- ↳ Про наше, про жіноче
- ↳ Поздоровлення та вітання
- ↳ Домогосподарство
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 6 гостей