Залізничники
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Залізничники
ЗАЛІЗНИЦІ, залізничні шляхи на українських територіях в 19—20 ст.
На укр. землях, що перебували в складі Австрійс. імперії (з 1867 — Австро-Угорщина), першу залізницю — Львів—Перемишль (нині м. Пшемисль, Польща) — побудовано 1861.
На укр. теренах, що були в межах кордонів Російської імперії, спорудження першої держ. залізниці Одеса—Паркани (нині тер. Молдови)—Ольвіопіль (нині в межах м. Первомайськ)—Балта (залізнична ст. за 8 км від Балти) почали планувати ще 1845—50, але всі тодішні проекти не були реалізовані у зв’язку з початком Сх. (Крим.) війни 1853—56 (див. Кримська війна 1853—1856) та з інших, передусім фінансових, причин.
Від кін. 60-х до серед. 70-х рр. 19 ст. було передано для експлуатації понад 4 тис. верст залізничних шляхів. За даними 1890—91, заг. протяжність залізничних шляхів на підвладних Рос. імперії укр. тер. становила 7572 версти, з них 4992 припадало на приватний і 2580 — на держ. сектори.
Повністю приватними були: Донец., Курсько-Київ., Лозово-Севастопольська, Пд.-Зх. та Фастівська З. Частково приватними були: Катерининська, Курсько-Харково-Азовська, Лібаво-Роменська та Харково-Миколаїв. З. На поч. 20 ст. мережа З. ще більше розширилася (90 % з них створювалися або утримувалися на держ. кошти).
1917 їх заг. протяжність становила 20 тис. верст. У період громадянської війни в Україні 1917—1921 багато залізничних шляхів було виведено з ладу.
За роки перших рад. п’ятирічок (див. П’ятирічні плани) залізничні шляхи в УСРР було відбудовано та розширено. В межах УРСР у 80-х роках 20 ст. знаходились залізниці: Пд.-Зх. (перший рух поїздів у межах тогочасної Пд.-Зх. залізниці відкрито 1870; сполучала Донбас, Криворіжжя й Придніпров’я з центр. й зх. ч. УРСР, з’єднувала, зокрема, Київ з Москвою; мала 5 відділків, заг. довжина 4637 км), Пд. (в тогочасних межах організована 1901; зв’язувала в єдиний нар.-госп. вузол Донбас і Придніпров’я з пром. р-нами центру та європ. пн. СРСР з Кавказом; 5 відділків, заг. довжина 3493 км), Львівська (організована 1939; 1953 об’єднана з Ковельською залізницею та Чернівецьким відділком Кишинівської залізниці; здійснювала транзитні зв’язки з багатьма європ. д-вами; 5 відділків), Донецька (створена 1953 шляхом об’єднання Пн.-Донецької та Пд.-Донецької залізниць; сполучала р-ни Кавказу та Нижнього Поволжя з р-нами Пд., Пд.-Заходу, Зх. та центру СРСР; 7 відділків, заг. довжина 2860 км), Одеська (перша в Україні залізниця; виконувала експортно-імпортні перевезення — взаємодіяла з Одес., Іллічівським, Мико-лаїв., Херсон., Ізмаїльським портами; заг. довжина 4090 км) та Придніпровська (зв’язувала Донбас з Криворізьким залізорудним басейном, курорти Криму з усією мережею залізниць СРСР; 4 відділки).
У 50—60-х рр. 20 ст. як Пд., так і Пд.-Зх. З. були повністю електрифіковані, почалося їх забезпечення тепло- й електровозами, а від 1971 — системами автоблокування й напівавтоблокування.
Зі здобуттям Україною незалежності її залізнична галузь стала підпорядковуватися виключно КМ України.
На укр. землях, що перебували в складі Австрійс. імперії (з 1867 — Австро-Угорщина), першу залізницю — Львів—Перемишль (нині м. Пшемисль, Польща) — побудовано 1861.
На укр. теренах, що були в межах кордонів Російської імперії, спорудження першої держ. залізниці Одеса—Паркани (нині тер. Молдови)—Ольвіопіль (нині в межах м. Первомайськ)—Балта (залізнична ст. за 8 км від Балти) почали планувати ще 1845—50, але всі тодішні проекти не були реалізовані у зв’язку з початком Сх. (Крим.) війни 1853—56 (див. Кримська війна 1853—1856) та з інших, передусім фінансових, причин.
Від кін. 60-х до серед. 70-х рр. 19 ст. було передано для експлуатації понад 4 тис. верст залізничних шляхів. За даними 1890—91, заг. протяжність залізничних шляхів на підвладних Рос. імперії укр. тер. становила 7572 версти, з них 4992 припадало на приватний і 2580 — на держ. сектори.
Повністю приватними були: Донец., Курсько-Київ., Лозово-Севастопольська, Пд.-Зх. та Фастівська З. Частково приватними були: Катерининська, Курсько-Харково-Азовська, Лібаво-Роменська та Харково-Миколаїв. З. На поч. 20 ст. мережа З. ще більше розширилася (90 % з них створювалися або утримувалися на держ. кошти).
1917 їх заг. протяжність становила 20 тис. верст. У період громадянської війни в Україні 1917—1921 багато залізничних шляхів було виведено з ладу.
За роки перших рад. п’ятирічок (див. П’ятирічні плани) залізничні шляхи в УСРР було відбудовано та розширено. В межах УРСР у 80-х роках 20 ст. знаходились залізниці: Пд.-Зх. (перший рух поїздів у межах тогочасної Пд.-Зх. залізниці відкрито 1870; сполучала Донбас, Криворіжжя й Придніпров’я з центр. й зх. ч. УРСР, з’єднувала, зокрема, Київ з Москвою; мала 5 відділків, заг. довжина 4637 км), Пд. (в тогочасних межах організована 1901; зв’язувала в єдиний нар.-госп. вузол Донбас і Придніпров’я з пром. р-нами центру та європ. пн. СРСР з Кавказом; 5 відділків, заг. довжина 3493 км), Львівська (організована 1939; 1953 об’єднана з Ковельською залізницею та Чернівецьким відділком Кишинівської залізниці; здійснювала транзитні зв’язки з багатьма європ. д-вами; 5 відділків), Донецька (створена 1953 шляхом об’єднання Пн.-Донецької та Пд.-Донецької залізниць; сполучала р-ни Кавказу та Нижнього Поволжя з р-нами Пд., Пд.-Заходу, Зх. та центру СРСР; 7 відділків, заг. довжина 2860 км), Одеська (перша в Україні залізниця; виконувала експортно-імпортні перевезення — взаємодіяла з Одес., Іллічівським, Мико-лаїв., Херсон., Ізмаїльським портами; заг. довжина 4090 км) та Придніпровська (зв’язувала Донбас з Криворізьким залізорудним басейном, курорти Криму з усією мережею залізниць СРСР; 4 відділки).
У 50—60-х рр. 20 ст. як Пд., так і Пд.-Зх. З. були повністю електрифіковані, почалося їх забезпечення тепло- й електровозами, а від 1971 — системами автоблокування й напівавтоблокування.
Зі здобуттям Україною незалежності її залізнична галузь стала підпорядковуватися виключно КМ України.
- al_mol
- Супермодератор
- Повідомлень: 2719
- З нами з: 05 червня 2016, 19:36
- Стать: Чоловік
- Звідки: Вінниця
- Дякував (ла): 948 разів
- Подякували: 2910 разів
Re: Залізничники
Спасибо Анна, за то что начала эту тему, честно говоря я начинать её боялся :D
Эта тема мне знакома изнутри, и искать сведения о предке который работал в этой сфере, мягко говоря трудоёмко - это государство в государстве,... :D
Железнодорожники - это не только люди которые управляли паровозами и укладывали рельсы, это огромное количество профессий от различного уровня управленцев до буфетчиков и уборщиц
Не знаю как на других дорогах, а Юго-Западной - есть отличное печатное издание, по которому можно отследить весь трудовой путь предка
Эта тема мне знакома изнутри, и искать сведения о предке который работал в этой сфере, мягко говоря трудоёмко - это государство в государстве,... :D
Железнодорожники - это не только люди которые управляли паровозами и укладывали рельсы, это огромное количество профессий от различного уровня управленцев до буфетчиков и уборщиц
Не знаю как на других дорогах, а Юго-Западной - есть отличное печатное издание, по которому можно отследить весь трудовой путь предка
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские , Юркевич, Зборовский
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6279 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Залізничники
Мені ця тема дуже цікава, у мене 2 прадіди були залізничниками. Один працював у Кожанці під Фастовом, інший в Харкові в "депо".
У віснику південно-західної залізничної дороги (вестник ЮЗЖД) за 1910 рік дізналась про того що з Кожанської станції, як і коли і на яку посаду його прийняли. Про це було прописано у віснику. Цікаво, що за місяць він отримував тоді 12,50 крб + 2,50 квартирні.
Чи жив він на квартирі, чи у своїй хаті, чи з батьками поки не відомо, але інформація дуже цікава.
Вісник дивилася у ЦДІАКу в бібліотеці, нажаль фото запису не зробила. Потім мала думку, що може в мережі копії цих вісників є - нажаль поки немає.
У віснику південно-західної залізничної дороги (вестник ЮЗЖД) за 1910 рік дізналась про того що з Кожанської станції, як і коли і на яку посаду його прийняли. Про це було прописано у віснику. Цікаво, що за місяць він отримував тоді 12,50 крб + 2,50 квартирні.
Чи жив він на квартирі, чи у своїй хаті, чи з батьками поки не відомо, але інформація дуже цікава.
Вісник дивилася у ЦДІАКу в бібліотеці, нажаль фото запису не зробила. Потім мала думку, що може в мережі копії цих вісників є - нажаль поки немає.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- al_mol
- Супермодератор
- Повідомлень: 2719
- З нами з: 05 червня 2016, 19:36
- Стать: Чоловік
- Звідки: Вінниця
- Дякував (ла): 948 разів
- Подякували: 2910 разів
Re: Залізничники
D_i_V_a писав:У віснику південно-західної залізничної дороги (вестник ЮЗЖД) за 1910 рік дізналась про того що з Кожанської станції, як і коли і на яку посаду його прийняли. Про це було прописано у віснику. Цікаво, що за місяць він отримував тоді 12,50 крб + 2,50 квартирні.
Чи жив він на квартирі, чи у своїй хаті, чи з батьками поки не відомо, але інформація дуже цікава.
Вісник дивилася у ЦДІАКу в бібліотеці, нажаль фото запису не зробила. Потім мала думку, що може в мережі копії цих вісників є - нажаль поки немає.
Мой прадед получал побольше
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские , Юркевич, Зборовский
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6279 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Залізничники
Як казав мій знайомий - хто на кого учивсяal_mol писав:...Мой прадед получал побольше
Весовщик (цікаво як ця професія українською? ваговик? :D ) 480 крб в рік = 40 крб в місяць... у-у-у які гарні гроші...
Мій же був стрєлочніком... я ледве зі стільця в бібліотеці не звалилась коли про таке прочитала...
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- al_mol
- Супермодератор
- Повідомлень: 2719
- З нами з: 05 червня 2016, 19:36
- Стать: Чоловік
- Звідки: Вінниця
- Дякував (ла): 948 разів
- Подякували: 2910 разів
Re: Залізничники
Стрелочник - это звучит крутоD_i_V_a писав:
Мій же був стрєлочніком... я ледве зі стільця в бібліотеці не звалилась коли про таке прочитала...
А если серьезно- понятно чем занимался стрелочник, весовщик... мой прадед уезжает из ст. Вендичан на ст. Бирново на повышение, получил должность помощника начальника станции, через год он вернется в этой должности на ст. Вендичаны, и почти всю жизнь так и прослужит... Интересен тот факт что и два его сына (один из них мой дед) тоже в начале трудовой карьеры были помощниками начальника станции .
а теперь вопрос :D : что входило в обязанность помощника начальника станции ?
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские , Юркевич, Зборовский
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6279 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Залізничники
Я себе тішу думкою, що все ж на свіжому повітрі... :Dal_mol писав:А если серьезно- понятно чем занимался стрелочник...
Ось фото, у якого дуже цікава історія. Його віднайшла тітка мого батька після війни у сусідів, побачила там свого розтріляного батька і це було єдине фото з ним, бо у наших хата згоріла. Попросила людей дати їй це фото, поїхала в Київ і замовила копію.
Копія зберігалась потім весь час в Дмитрівці. Вже її племінниця (моя тітка) зробила (чи мабуть її чоловік) з тої копії ще й собі копію.
Та перша пропала у нульових роках, бо хата була пограбована і сімейний альбом розпорошений - як казали сусіди фотографії валялися вздовж берега річки.
Ось те що тут виставляю - це вже моя (невдала) копія з другої копії...
Слава Богу хоч так збереглося....
Ось дивимось на фото і припускаємо хто є хто?
Посередині - це мабуть начальник станції і мабуть із своїм онуком... ну мені так здається...
У першому ряду мають бути помічник начальника, касир і ще хтось...
У другому ряду мабуть стрілочники (мій Денис ДІдковський самий маленький)
а по краях мабуть 2 поліцейських, бо у них навіть форма інша, біла...
Ще є припущення, що у другому ряду є Скуз (ім'я уточню), бо одна літня жінка розповідала мені, що її дід та мій прадід дружили, бо вони разом працювали на залізниці.
Її діду на п'яту наїхала дрезина, у нього пішла гангрена, навіть на лікування до Києва привезли, але він помер. То я так розумію, що він має бути на цьому фото...
Треба їй буде фото показать, вона його не бачила... тілько но до мене дойшло...
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6279 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Залізничники
Помагатьal_mol писав:...а теперь вопрос :D : что входило в обязанность помощника начальника станции ?
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- Aushanbibi
- Супермодератор
- Повідомлень: 586
- З нами з: 08 березня 2016, 09:54
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 986 разів
- Подякували: 745 разів
Re: Залізничники
І в моїй сімейній історії чи поки легенді є люди-залізничники. Але поки знайти тому підтвердження чи спростування не вдалося. Бо працював предок у Петербурзі - комісаром Жовтневої чи мабуть правильніше Октябрьскої залізниці. А до цього у царя-батюшки служив в "Собственном ЕИВ железнодорожном полку" 8-)
Але чи підтвердиться чи спростується ці історичні події покаже час. Поки російські архіви виставляють непідйомні рахунки навіть коли кажеш що в прейскуранті зовсім інші, тобі явно "натякають" що для "нас" діє інший :?
Але чи підтвердиться чи спростується ці історичні події покаже час. Поки російські архіви виставляють непідйомні рахунки навіть коли кажеш що в прейскуранті зовсім інші, тобі явно "натякають" що для "нас" діє інший :?
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Залізничники
ЗАЛІЗНИЧНЕ БУДІВНИЦТВО В УКРАЇНІ 19 — початку 20 століть. Залізничне буд-во — гол. напрям промислового перевороту в транспортній галузі, а в умовах Російської імперії, в тому числі на укр. територіях, які входили до її складу, — вагомий прискорювач екон. розвитку й заг. соціально-екон. модернізації сусп-ва.
У Сх. Україні в залізничному буд-ві було три якісно різні піки прискорення: 2-га пол. 1860-х — 1-ша пол. 1870-х рр., 1890-ті рр. та поч. 20 ст. Прискорення залізничного буд-ва напередодні й у період Першої світової війни зумовлювалося не екон. чинниками, а воєн.-стратегічними потребами. Динаміка залізничного буд-ва була такою (у км залізничних шляхів):
Перша в Сх. Україні залізниця була збудована в груд. 1865 від Одеси до Балти (залізнична ст. за 8 км від м. Балта). До 1869 стали до ладу ділянки від Балти до Кременчука. 1869—70 відкрито Курсько-Київ. лінію, яка після побудови Моск.-Курської залізниці з’єднала центр. пром. регіон з регіоном цукрової пром-сті. З побудовою 1870 ділянок від Києва до Жмеринки й від Жмеринки до Балти почала діяти Пд. магістраль від Москви до Одеси. Після її спорудження першочерговим стало будівництво лінії з Москви через Донец. басейн до Азовського моря. Побудови Азовської магістралі однаково наполегливо домагалися донец. вуглепромисловці, харків. поміщики та моск. фабриканти. Магістраль від Харкова до Таганрога (нині місто в РФ) була збудована за 1866—70 майже водночас із стратегічною Харково-Севастопольською залізницею. Кілометровий залізничний міст (через Дніпро) у Кременчуці став до ладу 1872.
Упродовж 1870—73 було збудовано Бердичів-Брестську залізницю, яка з’єднала Правобережну Україну з польс. губерніями Рос. імперії. Із введенням її в експлуатацію хлібні вантажі Правобережжя, які раніше надходили в Одес. порт, були переорієнтовані на балт. порти (транзитом по австрійс. і нім. залізницях).
1873 відкрився рух на Знам’янсько-Миколаївській залізниці. Завдяки цій лінії Знам’янка (нині місто в Кіровогр. обл.) стала вузловою станцією, а Миколаїв — хлібоекспортним портом. Побудова 1876 залізниці від Знам’янки до Фастова розширила Миколаївський експортний район і стимулювала розвиток цукрової пром-сті.
1874 закінчилося буд-во Ландварово(нині тер. Литви)-Роменської дороги, яка зв’язала Лівобережну Україну з Білоруссю й Балтійським морем. По цій залізниці укр. товарний хліб спрямовувався в білорус. і литов. губернії, а також на експорт.
Кістяк первинної залізничної мережі України складали магістралі, призначені для доставки укр. хліба в регіони імперії, які потребували привізного хліба, та на експорт. Ці залізничні лінії зв’язували кожний укр. регіон з чорномор.-азовськими та балт. портами. Водночас намітилося значне відставання залізничного буд-ва в ін. напрямках: не було сполучення між Києвом і Харковом, майже не будувалися залізниці в Донбасі.
Фінансування залізничного буд-ва на етапі створення первинної мережі здійснювалося шляхом розміщення на іноз. грошових ринках облігаційних позик приватних т-в, що забезпечувалися гарантією певної норми прибутку з боку царського уряду. Цей спосіб фінансування був винаходом сенатського чиновника П.Г.Дервіза. Уперше його застосували 1865—66 під час побудови Рязансько-Козловської і Курсько-Київ. ліній. Концесійна (див. Концесії) система залізничного буд-ва була вкрай невигідна для держави, змушеної виплачувати проценти та погашення по капіталу, позиченому в іноз. рантьє (переважно франц.), серед яких розміщувалися залізничні облігації. Але формальне віднесення позик на рахунок створюваних концесіонерами АТ давало можливість здійснювати масштабне буд-во залізниць навіть в умовах бюджетного дефіциту.
У Сх. Україні в залізничному буд-ві було три якісно різні піки прискорення: 2-га пол. 1860-х — 1-ша пол. 1870-х рр., 1890-ті рр. та поч. 20 ст. Прискорення залізничного буд-ва напередодні й у період Першої світової війни зумовлювалося не екон. чинниками, а воєн.-стратегічними потребами. Динаміка залізничного буд-ва була такою (у км залізничних шляхів):
Перша в Сх. Україні залізниця була збудована в груд. 1865 від Одеси до Балти (залізнична ст. за 8 км від м. Балта). До 1869 стали до ладу ділянки від Балти до Кременчука. 1869—70 відкрито Курсько-Київ. лінію, яка після побудови Моск.-Курської залізниці з’єднала центр. пром. регіон з регіоном цукрової пром-сті. З побудовою 1870 ділянок від Києва до Жмеринки й від Жмеринки до Балти почала діяти Пд. магістраль від Москви до Одеси. Після її спорудження першочерговим стало будівництво лінії з Москви через Донец. басейн до Азовського моря. Побудови Азовської магістралі однаково наполегливо домагалися донец. вуглепромисловці, харків. поміщики та моск. фабриканти. Магістраль від Харкова до Таганрога (нині місто в РФ) була збудована за 1866—70 майже водночас із стратегічною Харково-Севастопольською залізницею. Кілометровий залізничний міст (через Дніпро) у Кременчуці став до ладу 1872.
Упродовж 1870—73 було збудовано Бердичів-Брестську залізницю, яка з’єднала Правобережну Україну з польс. губерніями Рос. імперії. Із введенням її в експлуатацію хлібні вантажі Правобережжя, які раніше надходили в Одес. порт, були переорієнтовані на балт. порти (транзитом по австрійс. і нім. залізницях).
1873 відкрився рух на Знам’янсько-Миколаївській залізниці. Завдяки цій лінії Знам’янка (нині місто в Кіровогр. обл.) стала вузловою станцією, а Миколаїв — хлібоекспортним портом. Побудова 1876 залізниці від Знам’янки до Фастова розширила Миколаївський експортний район і стимулювала розвиток цукрової пром-сті.
1874 закінчилося буд-во Ландварово(нині тер. Литви)-Роменської дороги, яка зв’язала Лівобережну Україну з Білоруссю й Балтійським морем. По цій залізниці укр. товарний хліб спрямовувався в білорус. і литов. губернії, а також на експорт.
Кістяк первинної залізничної мережі України складали магістралі, призначені для доставки укр. хліба в регіони імперії, які потребували привізного хліба, та на експорт. Ці залізничні лінії зв’язували кожний укр. регіон з чорномор.-азовськими та балт. портами. Водночас намітилося значне відставання залізничного буд-ва в ін. напрямках: не було сполучення між Києвом і Харковом, майже не будувалися залізниці в Донбасі.
Фінансування залізничного буд-ва на етапі створення первинної мережі здійснювалося шляхом розміщення на іноз. грошових ринках облігаційних позик приватних т-в, що забезпечувалися гарантією певної норми прибутку з боку царського уряду. Цей спосіб фінансування був винаходом сенатського чиновника П.Г.Дервіза. Уперше його застосували 1865—66 під час побудови Рязансько-Козловської і Курсько-Київ. ліній. Концесійна (див. Концесії) система залізничного буд-ва була вкрай невигідна для держави, змушеної виплачувати проценти та погашення по капіталу, позиченому в іноз. рантьє (переважно франц.), серед яких розміщувалися залізничні облігації. Але формальне віднесення позик на рахунок створюваних концесіонерами АТ давало можливість здійснювати масштабне буд-во залізниць навіть в умовах бюджетного дефіциту.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 0 гостей