Зброя - від самого початку

Різних часів та держав
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3560 разів
Подякували: 2154 рази

Зброя - від самого початку

Повідомлення АннА »

Тема присвячується обговоренню видів зброї різних часів і народів.
Почнемо тему з прадавньюї сивини.
На малюнку Ахілєс вбиває амазонку списом
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3560 разів
Подякували: 2154 рази

Re: Зброя - від самого початку

Повідомлення АннА »

Озброєння русичів на протязі багатьох століть
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3560 разів
Подякували: 2154 рази

Re: Зброя - від самого початку

Повідомлення АннА »

Для епохи Середньовіччя характерна нескінченна низка битв, поєдинків і турнірів. У цей період зброю стало невід'ємною частиною побуту, своєрідним символом людства. Люди присвячували чималу частину свого життя як вдосконалення тих чи інших видів озброєння, так і навичкам володіння ними. І одним з найпоширеніших типів бойової екіпіровки в Середні століття було колюча зброя. Механізм його дії полягав у нанесенні колотих ран противнику, а за рахунок малої площі контакту колючі пристосування легко пробивали найнадійніший захист.
Древковое колюча зброя
Озброєння, що належить до категорії коле, розрізняється на древкового і клинковий підвиди. Перший визначається як пристосування, що мають металевий наконечник, який кріпиться до довгого древка. Найяскравішим представником коле зброї є спис разом з усіма його модифікаціями. Образ цього виду озброєння, який практично повсюдно використовувався в середньовічних боях, був відзначений і в мистецтві, і в літературі.
Списи
Окремі види коле зброї - піки, рогатини, еспантони, тризуби, протазани, рогачі, остроги, Рунко і т.д. - Також досить часто використовувалися різними військами європейських і азіатських середньовічних держав. Слід зазначити, що кожна з країн, яка залишила слід в історії, мала свій тип древкового коле зброї, яке володіло унікальною формою наконечника і носило певну назву.
http://gordk.com/zbroja/koljucha-zbroja ... vikiv.html
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3560 разів
Подякували: 2154 рази

Re: Зброя - від самого початку

Повідомлення АннА »

Кольчуга
Обладунки Середніх віків Окремим різновидом захисного екіпірування Середньовіччя є кольчуга. Вона представляла собою якусь подобу сорочки, зшите із невеликих залізних кілець, скріплених між собою у вигляді сітки. Але саме по собі поняття кольчуги означає всього лише матеріал. Так, хауберт представляв собою довгу кольчужну накидку, яка закривала тіло до пояса. Також середньовічні солдати носили шосси, спеціальні кольчужні гетри та бармиці - коміри, що захищають шию і задню частину голови. Пік популярності кольчуги припадає на XIII-XIV століття - в цей час за допомогою кольчужної захисту закривалося практично все тіло. Як правило, цей вид спорядження зміцнювався спеціальними платинами на грудях, животі та спині. Така кольчуга називалася зерцальной і демонструвала високу ефективність у битві з супротивником, озброєним луками та іншими видами метальної зброї.
http://gordk.com/zbroja.html
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6278 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Зброя - від самого початку

Повідомлення D_i_V_a »

Тема зброї мене особисто не цікавить - це чоловіча страва ;)
Але нещодавно дивилась передачу про середньовічне рицарство західної европи. Там дуже ретельно розповідали про їхнє озброєння і прозвучала цікава інформація про кольчугу - що вона використовувалась десь 7 століть. Ця цифра мене вразила.
До цього я думала, що кольчуга це типово наша славянська "одежа", але з тієї передачі зрозуміла, що вона була як на захід так і на схід дуже поширена.
Про виготовлення кольчуги також говорили, що це був довгий, кропіткий процес. Якось там залізо намотувалось спіраллю, та різалось на кільця, та потім ті кільця збиралися в оту "рубашку". Вага була десь декілько кіло :o , та коштувало це рицарям дуже великих грошей
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3560 разів
Подякували: 2154 рази

Re: Зброя - від самого початку

Повідомлення АннА »

Алеба́рда (нім. Helmbarte, англ. halberd, halbard, halbert, Swiss voulge, фр. hallebarde, італ. alabarda) — різновид держакової холодної зброї поліфункціонального призначення. Складається з держака та прикріпленої до нього бойової частини, яка спочатку була комбінацією двох головних елементів: бойової сокири та списа (на Сході — келепа та списа), а також додаткових: чекана, бойового молота, гаків тощо. Основне призначення алебарди — нанесення січних, колючих, іноді пробивних (або розбивних) ударів. Для бойової частини алебарди також характерні деякі додаткові функції — захват бойових частин зброї, або частин тіла супротивника, стягування вершника з коня тощо.
Слово «алебарда» походить від середньовічного німецького слова «helmbarte», яке складається з двох давньонімецьких слів: «helmo» («руків’я») і «barta» («сокира»).
Уперше алебарди з’явилася в Давньому Китаї у III ст. до н. е. Її бойова частина поєднувала спис та китайський різновид келепа. Пізніше келеп було замінено на лезо-гарду у формі півмісяця. Існували найрізноманітніші різновиди такої зброї (варіювалися довжина держака — від 1 до 3,5 м і більше, розміри та кількість елементів бойової частини), що робило її придатною для бойового використання як вершниками, так і пішими.
Від XIV ст. алебарда набула поширення у Європі, вперше з’явившись у Швейцарії та Німеччині. Розрізняють німецькі й італійські алебарди. Перші мали більш вузьке і довге лезо. Клинки італійських алебард були різноманітніших форм і часто прикрашалися декором.
Пізніше спис та сокира бойової частини трансформувалися в оригінальні різновиди: виникла вона з широким дволезовим клинком (глефа), кривим клинком, клинком у вигляді півмісяця тощо.
Довжина алебард коливалася в межах 200 — 240 сантиметрів, а вага при цьому могла бути від 2,5 до 5,5 кілограмів. Наймасивнішими були алебарди XV—XVI століть, коли леза ще часто виготовлялися за технологією зварювання, а головним завданням було пробиття суцільного лицарського обладунку. У XVII столітті застосовувалися алебарди меншої ваги. Середня довжина європейської алебарди становила 180—220 см. Із XVII століття запанував, ставши класичним, тип алебарди з вузькою сокиркою, розвиненим списом-вістрям і одним гаком.
Від XIV до XVI ст. алебарда була на озброєнні піхоти багатьох європейських країн. Від XVI ст. замінюється пікою, зберігаючи до XVIII ст. функцію зброї палацової охорони та парадної зброї та як зброя замкової і міської варти.
На території сучасної України алебарди в XVI — XVIII ст. використовувалась військами інших країн (Речі Посполитої, Московії). Для козаків та селян алебарда як зброя не характерна.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0 ... 0%B4%D0%B0
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6278 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Зброя - від самого початку

Повідомлення D_i_V_a »

АннА писав:...Слово «алебарда» походить від середньовічного німецького слова «helmbarte», яке складається з двох давньонімецьких слів: «helmo» («руків’я») і «barta» («сокира»)...
Звідки ж ці перекладачі на укрвікіпедії (пост совєтській вікіпедії) беруться?... :cry:

Слова helmo в німецькій мові немає. Є Helm, шо означає шолом, каска
Слова Bartа також немає. Є Bart=борода та Barte=плотничий топор (це вже підходить)
Тобто в першому поданні "середньовічного німецького слова «helmbarte»" чітко видно всі оригінальні слова, що мова іде про шолом та секиру. При чому у німецькій є така особливість що слово складається з багатьох різних слів. Helmbarte тому приклад. Вони так мову скорочують ;) . Останнє слово у такому багатоскладовому слові є визначальним. Воно говорить про що йдеться. А перше/перші слова описувальні. Вони поясняють, якеж це те, про що йдеться. Тобто за правилами нім мови головним є сокира, а вже потім шолом. По нашому буде щось наприклад - шоломна сокира :D
Алебарди і були для того призначені, щоби валити рицарів з коней та не дивлячись на їх лати, убивати їх.
Ці гострі піки на алебардах були також призначені для зкидання з голови рицаря шолому, ну а потім сокирою вже наносились удари по оголеній голові... Алєбарди стали справжньою революцією у військовій справі.

Що мається на увазі під словом руків'я?
Якщо руків'я по-російськи рукоятка, то буде Schaft або Griff
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3560 разів
Подякували: 2154 рази

Re: Зброя - від самого початку

Повідомлення АннА »

ГАКІВНИЦЯ – важка рушниця великого калібру.
В 16–17 ст. використовувалася як фортечна й наступальна зброя. Була в арсеналах держави та приватновласницьких замків укр. міст та м-чок, а також на озброєнні в козац. війську.
Гаківниці мали різну довжину ствола (від 1 до 2,5 м) і за цією ознакою класифікувалися як півгак, гак, подвійний гак (великі Гаківниці називалися козами). Їхня маса в середньому сягала 10 кг, калібр – від 24 до 31 мм.
Для пом'якшення сили віддачі при пострілі, а також полегшення прицілювання гаківниці закріплювалися на упорі з допомогою гака на стволі (звідси назва рушниці).
Оснащувалися ґнотовим замком – механізмом для запалювання порохового заряду. Для цього з боку "казенної" ч. ствола просвердлювався невеликий отвір. Зовні біля нього робилася залізна поличка із заглибленням для пороху. Ладнався спец. двоплічний важіль, у який затискувався ґніт. Нижній кінець важеля служив спусковим гачком. При натискуванні на нього тліючий ґніт нахилявся до полички, спалахував порох, полум'я якого проникало через отвір у стволі до порохового заряду, і відбувався постріл. У зв'язку з удосконаленням ін. видів ручної вогнепальної зброї ( аркебуз , мушкет тощо), а також артилерії гаківниці були зняті з озброєння.

Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6278 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Зброя - від самого початку

Повідомлення D_i_V_a »

Написано - козацкое и крестьянское оружие...

Тоді людей крестьянами не називали... і селянами їх тоді також не називали...
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3560 разів
Подякували: 2154 рази

Re: Зброя - від самого початку

Повідомлення АннА »

АРТИЛЕРІЯ (франц. artillerie, від пізньолат. artillum – снаряд, машина) – 1) рід сухопутних військ, який від доби пізнього середньовіччя до серед. 20 ст. складав їх гол. вогневу силу; 2) сукупність певного типу предметів і засобів військ. озброєння; 3) наука про устрій, організацію та бойове застосування артилер. озброєння.

А. як засіб військ. озброєння виникла в Зх. Європі протягом 14 – поч. 15 ст. У розвитку А. виділяють два етапи: гладкоствольної А. (14 – поч. 19 ст.) та нарізної А. (з 19 ст.). Спершу А. поділялася на фортечну, польову та мор. Зі створенням масових регулярних армій та диференціацією функцій, завдань і зростанням вогневої потужності артилер. озброєння почали розрізняти А. різних видів призначення (армійська, корпусна, дивізійна, полкова, батальйонна тощо), а також наземну, мор. й зенітну.

На зх.-укр. землях А. з'явилася наприкінці 14 ст. 1468 у Львові створено гарматну ливарню, яка постачала артилер. озброєння. За ЛЮСТРАЦІЯ 1552 артилер. озброєння Київ. замку складалося із 100 дрібнокаліберних та 16 великих мідних гармат. Від 2-ї пол. 16 ст. польова А. ("армата") перебувала на озброєнні козац. війська. За доби Б.Хмельницького козац. військо мало численну та спеціально організовану А., яку обслуговувала гарматна обслуга (понад 300 осіб). У БЕРЕСТЕЦЬКА БИТВА 1651 р. козац. військо мало понад 100 гармат. Очолював А. у війську Хмельницького генеральний обозний, до штабу якого належали гарматний осавул, хорунжий і писар. Артилер. озброєння за гетьманування Б.Хмельницького зберігалося у Переяславі (нині м. Переяслав-Хмельницький), за Ю.Хмельницького – у Корсуні (нині м. Корсунь-Шевченківський), за І.Брюховецького – у ЛОХВИЦІ та Ромнах, за І. Самойловича і пізніше – у Коропі. Після Полтавської битви 1709 рос. цар Петро I конфіскував гармати з полкових міст. Спроби відновити козац. А. здійснювалися за гетьманування І.Скоропадського та Д.Апостола.

1915–17 у Києві існувало Миколаївське артилер. уч-ще, більшість випускників якого служили в частинах гетьман. війська П.Скоропадського та Добровольчої армії. За часів нац.-визвол. змагань у складі Армії Української Народної Республіки були спец. артилер. частини (кінно-гірський гарматний полк під командою О.Алмазова у складі 1-ї Запоріз. д-зії ("алмазовці"), Гарматна бригада київ. Січові стрільці та ін.). В Українській Галицькій армії було 12 артилер. частин (понад 300 гармат), які складалися з колиш. артилер. обслуг австрійс. війська. А. відігравала важливу роль у проведенні наступальних операцій та обороні під час Першої світової війни та ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945. Із впровадженням після 1945 ракетного озброєння, реактивної авіації та зброї масового знищення А. втрачає своє колиш. значення ударної вогневої сили.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Війни”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 9 гостей