Остарбайтери / Ostarbeiter
-
ОнлайнD_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6279 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Остарбайтери / Ostarbeiter
Давно не слухала... а сьогодні випала нагода.
"Історичні фрески" з Олександром Алфьоровим. Як шукати передачі описано тут, але нажаль останього часу можна послухати тільки останні три місяці... Ну то й це добре...
Все одно викладу посилання на цю радіо передачу http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-ar ... ID=1957449.
Її тематика незвична - знайдені в архівах листи ост-арбайтерів які написані в 1943 році з німеччини до україни. На той час вже прийшла знову радянська влада. Листи людям не доставлені, так і лишилися а в справах органів, та згодом потрапили до архіва.
Макарівський район - до дня пам'яті і примирення у місті Макарові у Макарівському районному будинку культури о 12:00 9-го травня захід з повернення копій листів рідним.
Розшукуються родичі
PS Може і в вашому сімейному архіві є листи ост-арбайтерів?
"Історичні фрески" з Олександром Алфьоровим. Як шукати передачі описано тут, але нажаль останього часу можна послухати тільки останні три місяці... Ну то й це добре...
Все одно викладу посилання на цю радіо передачу http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-ar ... ID=1957449.
Її тематика незвична - знайдені в архівах листи ост-арбайтерів які написані в 1943 році з німеччини до україни. На той час вже прийшла знову радянська влада. Листи людям не доставлені, так і лишилися а в справах органів, та згодом потрапили до архіва.
Макарівський район - до дня пам'яті і примирення у місті Макарові у Макарівському районному будинку культури о 12:00 9-го травня захід з повернення копій листів рідним.
Розшукуються родичі
PS Може і в вашому сімейному архіві є листи ост-арбайтерів?
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Листи ост-арбайтерів
ОСТАРБАЙТЕРИ (нім. die Оstarbeiteren – "східні робітники") – таку назву (поряд із назвами "цивільні росіяни", "радянські росіяни") нацистські чиновники вживали щодо багатонац. групи цивільних робітників (не німців), вивезених з окупованих територій СРСР, які до 1939 входили до складу СРСР, чітко позначаючи таким чином їхнє відмінне від ін. іноз. робітників у Третьому райху соціально-правове становище. Робітники із Західної України (дистрикту "Галичина"), Зх. Білорусі, країн Прибалтики перебували в Райхові в ін. політ. ста- тусі.
Більшість О. були доставлені на територію нацистської Німеччини та її союзників примусово. Третина О. працювала в сільс. госп-ві, 45 % – у пром-сті, причому в деяких галузях і на окремих підпр-вах відсоток робітників із СРСР був ще більшим: частка О. на підпр-вах видобувної пром-сті становила 60 %, на металургійних підпр-вах – 52, у хімічній пром-сті – 36, на буд-ві – 23, на транспорті – 52 %.
Щоб відрізняти О. від ін. іноз. робітників, їх зобов'язали носити на верхньому одязі розпізнавальний знак "ОST", так само як робітники польс. національності з Генеральної губернії на одязі мали літеру "Р".
На 30 вересня 1944 заг. кількість О. становила 2 461 163 особи, а за весь період Другої світової війни було залучено до роботи 2 775 000 О. (із заг. кількості 8 435 000 іноз. робітників). В цих даних не врахована кількість робітників, які відбували покарання в концентраційних і штрафних таборах Третього райху, кількість померлих і відправлених додому за станом здоров'я.
За статево-віковим складом серед О. був найбільший відсоток жінок – 51 %, найбільша кількість неповнолітніх – майже 41 % серед чоловіків і 60 % серед жінок. Осн. групи за етнічним походженням серед О. складали росіяни, українці, білоруси та крим. татари. Зафіксовані випадки, коли євреї з окупованої України, вербуючись на роботу в Німеччину, рятувалися таким чином від знищення. За обчисленнями "Цивільної комісії обліку жертв злодіянь німців на території СРСР", станом на 1 березня 1946 з України (у сучасних кордонах) було вивезено 1 759 719 робітників, які мали статус О., що становить 49 % від їх заг. кількості.
Більшість О. були доставлені на територію нацистської Німеччини та її союзників примусово. Третина О. працювала в сільс. госп-ві, 45 % – у пром-сті, причому в деяких галузях і на окремих підпр-вах відсоток робітників із СРСР був ще більшим: частка О. на підпр-вах видобувної пром-сті становила 60 %, на металургійних підпр-вах – 52, у хімічній пром-сті – 36, на буд-ві – 23, на транспорті – 52 %.
Щоб відрізняти О. від ін. іноз. робітників, їх зобов'язали носити на верхньому одязі розпізнавальний знак "ОST", так само як робітники польс. національності з Генеральної губернії на одязі мали літеру "Р".
На 30 вересня 1944 заг. кількість О. становила 2 461 163 особи, а за весь період Другої світової війни було залучено до роботи 2 775 000 О. (із заг. кількості 8 435 000 іноз. робітників). В цих даних не врахована кількість робітників, які відбували покарання в концентраційних і штрафних таборах Третього райху, кількість померлих і відправлених додому за станом здоров'я.
За статево-віковим складом серед О. був найбільший відсоток жінок – 51 %, найбільша кількість неповнолітніх – майже 41 % серед чоловіків і 60 % серед жінок. Осн. групи за етнічним походженням серед О. складали росіяни, українці, білоруси та крим. татари. Зафіксовані випадки, коли євреї з окупованої України, вербуючись на роботу в Німеччину, рятувалися таким чином від знищення. За обчисленнями "Цивільної комісії обліку жертв злодіянь німців на території СРСР", станом на 1 березня 1946 з України (у сучасних кордонах) було вивезено 1 759 719 робітників, які мали статус О., що становить 49 % від їх заг. кількості.
- Вернер
- Повідомлень: 3179
- З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 107 разів
- Подякували: 665 разів
Re: Листи ост-арбайтерів
НА РОБОТУ ДО НІМЕЧЧИНИ!
ПЕРШІ СОТНІ ДОБРОВІЛЬЦІВ
З почуттям великої подяки зустріла громадськість нашого міста повідомлення про те, що Велика Німецька Держава, піклуючись про українське населення, залишене більшовиками без засобів існування, надає йому змогу працювати, надає йому змогу значно покращити своє матеріальне становище.
Десятки людей приходять щодня у Відділ праці з проханням надіслати їх на роботу до Німеччини.
- Я слюсар, - каже М. Волошко, більшовики зруйнували мій завод. Весь час не мав роботи. І ви розумієте, з якою радістю довідався я про те, що Німеччина надає нам роботу, запрошує до себе працювати. Дуже охоче поїду і буду робити так, щоб віддячити німецькому народові за його турботи, за його допомогу нашим людям. Як повідомили нам у Відділі праці, на роботу до Німеччини надсилатимуться безробітні чоловіки та жінки віком від 17 до 45 років. Потрібні люди багатьох професій: залізничники, слюсарі, токарі, гірники, трактористи і багато інших. Навіть їхатимуть ті, хто не має потрібної спеціальності — в Німеччині вони зможуть перекваліфікуватися.
Людей надсилатимуть переважно у теплу південну частину Німеччини. Там вони забезпечуватимуться, житлом, різноманітними комунальними послугами, лікарським доглядом, ситним харчуванням і належною за працю платнею. Якщо в сім'ї їдучого до Німеччини не буде дітей молодше 16 років він може взяти сім'ю з собою, а коли є діти менше вказаного віку, то сім'я залишається і їй, в разі потреби, надається матеріальна допомога.
Ті, що зараз працюють, на роботу в Німеччину не реєструються. Не реєструються також і будівельники, які потрібні для відбудови міста.
В перший день з великої кількості бажаючих зареєстровано 81 металурги, 27 чорноробів, 15 інженерно-технічних працівників і 56 жінок, серед яких є вчительки, рахівники і навіть балерина.
Особливо Відділ праці звертається з закликом до несімейних та малосімейних, безробітних чоловіків та жінок зареєструватися для роботи в Німеччині, де вони одержать гарні умови існування, ознайомляться з найвищими досягненнями світової техніки і відкриють собі шлях до заможного і культурного життя.
Д. Тесленко.
Дніпропетровська газета №13 від 16.01.1942, сторінка 2
ПЕРШІ СОТНІ ДОБРОВІЛЬЦІВ
З почуттям великої подяки зустріла громадськість нашого міста повідомлення про те, що Велика Німецька Держава, піклуючись про українське населення, залишене більшовиками без засобів існування, надає йому змогу працювати, надає йому змогу значно покращити своє матеріальне становище.
Десятки людей приходять щодня у Відділ праці з проханням надіслати їх на роботу до Німеччини.
- Я слюсар, - каже М. Волошко, більшовики зруйнували мій завод. Весь час не мав роботи. І ви розумієте, з якою радістю довідався я про те, що Німеччина надає нам роботу, запрошує до себе працювати. Дуже охоче поїду і буду робити так, щоб віддячити німецькому народові за його турботи, за його допомогу нашим людям. Як повідомили нам у Відділі праці, на роботу до Німеччини надсилатимуться безробітні чоловіки та жінки віком від 17 до 45 років. Потрібні люди багатьох професій: залізничники, слюсарі, токарі, гірники, трактористи і багато інших. Навіть їхатимуть ті, хто не має потрібної спеціальності — в Німеччині вони зможуть перекваліфікуватися.
Людей надсилатимуть переважно у теплу південну частину Німеччини. Там вони забезпечуватимуться, житлом, різноманітними комунальними послугами, лікарським доглядом, ситним харчуванням і належною за працю платнею. Якщо в сім'ї їдучого до Німеччини не буде дітей молодше 16 років він може взяти сім'ю з собою, а коли є діти менше вказаного віку, то сім'я залишається і їй, в разі потреби, надається матеріальна допомога.
Ті, що зараз працюють, на роботу в Німеччину не реєструються. Не реєструються також і будівельники, які потрібні для відбудови міста.
В перший день з великої кількості бажаючих зареєстровано 81 металурги, 27 чорноробів, 15 інженерно-технічних працівників і 56 жінок, серед яких є вчительки, рахівники і навіть балерина.
Особливо Відділ праці звертається з закликом до несімейних та малосімейних, безробітних чоловіків та жінок зареєструватися для роботи в Німеччині, де вони одержать гарні умови існування, ознайомляться з найвищими досягненнями світової техніки і відкриють собі шлях до заможного і культурного життя.
Д. Тесленко.
Дніпропетровська газета №13 від 16.01.1942, сторінка 2
Час плине
- Вернер
- Повідомлень: 3179
- З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 107 разів
- Подякували: 665 разів
Re: Листи ост-арбайтерів
Українська робітниця Стася Юлашевська з сала Різець Вінницької області пише до своїх родичів на Україні:
«Привіт з Німеччини! Добрий день! дорогі батьки, сестри і брати! Повідомляю вас, що я жива і здорова, чого і вам бажаю у вашому житті. Дорога мамо, мені тут так добре, що я цього і не сподівалася. Господар і господарка - дуже хороші люди, ще молоді. Їсти є все, чого душа забажає: їмо разом з хазяями чотири рази в день. А як я не маю апетиту, то вони мене запрошують до їжі. Хліб тут білий, чорного хліба я ще тут не бачила. Тут печуть такі великі хліби, що у нас треба чотири скласти докупи, щоб був би такий один.
Тут борщу не варять. Але все - масло, м'ясо, ковбаса, смалець, варення — є тут таке, що навіть не знаю як звати, бо у нас на Україні такого немає.
Тепер я вам напишу, що мої хазяї мають чотири корови, п'ять свиней, два бички, 40 курей, три гуски, одного коня. Мамо, ви за мене не журіться, мені тут так хороше, що краще і бути не може. Я на перинах сплю і перинами укриваюся. Тут кращий мені будень, ніж вдома на Великдень. Кругом нашого села великі ліси, проти мене живе дівчина з Бухониць, то я маю куди вечорами ходити. Де Антося, не знаю, бо нас, тут розділили по містах, ми близько коло Берліна. Передайте привіт всім ро дичам, знайомим, моїм подругам і панові старості. Не журіться, мамо, як приїду на відпустку—додому, то побачимося. До побачення».
Кам'янські вісті №67 від 09.06.1942, сторінка 2
«Привіт з Німеччини! Добрий день! дорогі батьки, сестри і брати! Повідомляю вас, що я жива і здорова, чого і вам бажаю у вашому житті. Дорога мамо, мені тут так добре, що я цього і не сподівалася. Господар і господарка - дуже хороші люди, ще молоді. Їсти є все, чого душа забажає: їмо разом з хазяями чотири рази в день. А як я не маю апетиту, то вони мене запрошують до їжі. Хліб тут білий, чорного хліба я ще тут не бачила. Тут печуть такі великі хліби, що у нас треба чотири скласти докупи, щоб був би такий один.
Тут борщу не варять. Але все - масло, м'ясо, ковбаса, смалець, варення — є тут таке, що навіть не знаю як звати, бо у нас на Україні такого немає.
Тепер я вам напишу, що мої хазяї мають чотири корови, п'ять свиней, два бички, 40 курей, три гуски, одного коня. Мамо, ви за мене не журіться, мені тут так хороше, що краще і бути не може. Я на перинах сплю і перинами укриваюся. Тут кращий мені будень, ніж вдома на Великдень. Кругом нашого села великі ліси, проти мене живе дівчина з Бухониць, то я маю куди вечорами ходити. Де Антося, не знаю, бо нас, тут розділили по містах, ми близько коло Берліна. Передайте привіт всім ро дичам, знайомим, моїм подругам і панові старості. Не журіться, мамо, як приїду на відпустку—додому, то побачимося. До побачення».
Кам'янські вісті №67 від 09.06.1942, сторінка 2
Час плине
- Вернер
- Повідомлень: 3179
- З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 107 разів
- Подякували: 665 разів
Re: Листи ост-арбайтерів
А ось лист української робітниці з села Кізлениці Ковельського району на Волині Ганни Притули. Подаємо тільки уривки:
«...Бажаю вам так жити, як я тут живу. Я працюю на текстильній фабриці, і мені живеться добре. Нас тут 30 дівчат, з них чотири з села Кізлениці, так що нам тут дуже весело. До нас тут дуже добре відносяться і дбають про нас. Працювати дуже добре. На фабриці ми працюємо 8 годин. Нам дають всі гроші. Одним словом, мені тут так добре, як біля братової».
Кам'янські вісті №67 від 09.06.1942, сторінка 2
«...Бажаю вам так жити, як я тут живу. Я працюю на текстильній фабриці, і мені живеться добре. Нас тут 30 дівчат, з них чотири з села Кізлениці, так що нам тут дуже весело. До нас тут дуже добре відносяться і дбають про нас. Працювати дуже добре. На фабриці ми працюємо 8 годин. Нам дають всі гроші. Одним словом, мені тут так добре, як біля братової».
Кам'янські вісті №67 від 09.06.1942, сторінка 2
Час плине
- Вернер
- Повідомлень: 3179
- З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 107 разів
- Подякували: 665 разів
Re: Листи ост-арбайтерів
Ще один лист українки Ольги Глядун з села Козлитнів Маневичського району на Волині:
«Дорогі тату і мамо, прошу вас не журіться за мною, бо мені тут дуже добре. Як буде далі, то не знаю. Роблю на фабриці, робота дуже легенька, така, що я сама не надіялась. Тут великі гори, яких я ще не бачила і не надіялась, що такі можуть бути. Прощу вас напишіть, які ще дівчата виїхали на роботу до Німеччини».
Кам'янські вісті №67 від 09.06.1942, сторінка 2
«Дорогі тату і мамо, прошу вас не журіться за мною, бо мені тут дуже добре. Як буде далі, то не знаю. Роблю на фабриці, робота дуже легенька, така, що я сама не надіялась. Тут великі гори, яких я ще не бачила і не надіялась, що такі можуть бути. Прощу вас напишіть, які ще дівчата виїхали на роботу до Німеччини».
Кам'янські вісті №67 від 09.06.1942, сторінка 2
Час плине
-
ОнлайнDVK_Dmitriy
- Супермодератор
- Повідомлень: 5312
- З нами з: 25 березня 2016, 19:59
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 988 разів
- Подякували: 3907 разів
Re: Листи ост-арбайтерів
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
- Вернер
- Повідомлень: 3179
- З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 107 разів
- Подякували: 665 разів
Re: Листи ост-арбайтерів
Лист Людвика Шигуди до в батьків на Україну:
«Добрий день, мої дорогі родителі, папа, мама, Зіна, Юра і Міла.
В перших рядках свого листа спішу Вас повідомити, що я живий і здоровий, чого і Вам бажаю.
Я не знаю, чи Ви одержали мого листа, якого я написав Вам 6-IУ-42, але послав його до Вас 10 числа через те, що не знав, де пошта, а хазяйка не мала часу.
Я спочатку вагався писати, нам говорили, ще листи не йдуть, але одна дівчина з села Якушинець одержала два листи з дому. Я переконався, що листи додому ходять , і спішу Вас повідомити про свое життя у Німеччині.
Як Ви знаете з першого листа, я приїхав у Кейлєрзвальде 9-го 6ерезня. Тут була ще зима. Снігу мало, морози майже такі самі, як у нас, але скоро сніг станув. Почалася весна. З початком весни почались польові роботи: оранка, сівба. Грунт тут недобрий, самий пісок, потребує сильного угноєння. Я бачив, як мій господар готував землю під картоплю. Поле було виораве ще з осени. Весною він просапав, скультивував, заборонував у два сліди. Але це ще не все. Він вивіз гною, розкидав рідко, так сантиметрів з 5 завтовшки, і виорав. Тільки після цього у них садять картоплю. Роботи коло землі багато. Тут сіють переважно жито, овес, ячмінь. Пшениця тут не родить через те, що вона потребує більше тепла. Удень тут дуже тепло, а вночі заморозки. Оце днів зо два погода, а то весь час дощ і дощ.
Моє здоров'я похитнув господарів кінь—укусив за ліву грудь.
Але нічого, все іде добре. Одно погано: що я не взяв з собою костюма і черевиків. Сьогодні неділя, пішов би до хлопців, а у подертому неохота йти. Марки, які я взяв з собою, пропив на пиві. От уже вчора місяць, а водки ще не пив. Щодо харчів тут добре. У мене до Вас е одне прохання; довідайтесь на пошті, чи ходять сюди посилки. Якщо ходять, то прошу Вас вишліть мені мій костюм і черевики. Ще одна просьба до Вас, якщо можна, вишліть мені партію доміно. Давно не грав, охота пограти.
Напишіть мені, як ваше здоров'я, як Ви поживаєте у 1942 р., як сімейні справи. Напишіть мені, хто прийшов з полону, чи нема Юстиня, Вані. Пишіть мені усі ваші новини. Напишіть, чи у Вас весна, чи ще зима, бо тут весна у повному розгарі. Почали сіяти тут 1-го числа цього місяця.
Передайте гарячий привіт усів рідним і знайомим. Писати більше нема чого. Тепер докладно напишу Вам свою адресу: Людвік Шигуда, Кейлєрзвальде О-С Кр. Гр. Штергліц. До побачення. Сильно жму Вашу руку; Ваш син Міша. Жду відповіді».
Кам'янські вісті №67 від 09.06.1942, сторінка 2
«Добрий день, мої дорогі родителі, папа, мама, Зіна, Юра і Міла.
В перших рядках свого листа спішу Вас повідомити, що я живий і здоровий, чого і Вам бажаю.
Я не знаю, чи Ви одержали мого листа, якого я написав Вам 6-IУ-42, але послав його до Вас 10 числа через те, що не знав, де пошта, а хазяйка не мала часу.
Я спочатку вагався писати, нам говорили, ще листи не йдуть, але одна дівчина з села Якушинець одержала два листи з дому. Я переконався, що листи додому ходять , і спішу Вас повідомити про свое життя у Німеччині.
Як Ви знаете з першого листа, я приїхав у Кейлєрзвальде 9-го 6ерезня. Тут була ще зима. Снігу мало, морози майже такі самі, як у нас, але скоро сніг станув. Почалася весна. З початком весни почались польові роботи: оранка, сівба. Грунт тут недобрий, самий пісок, потребує сильного угноєння. Я бачив, як мій господар готував землю під картоплю. Поле було виораве ще з осени. Весною він просапав, скультивував, заборонував у два сліди. Але це ще не все. Він вивіз гною, розкидав рідко, так сантиметрів з 5 завтовшки, і виорав. Тільки після цього у них садять картоплю. Роботи коло землі багато. Тут сіють переважно жито, овес, ячмінь. Пшениця тут не родить через те, що вона потребує більше тепла. Удень тут дуже тепло, а вночі заморозки. Оце днів зо два погода, а то весь час дощ і дощ.
Моє здоров'я похитнув господарів кінь—укусив за ліву грудь.
Але нічого, все іде добре. Одно погано: що я не взяв з собою костюма і черевиків. Сьогодні неділя, пішов би до хлопців, а у подертому неохота йти. Марки, які я взяв з собою, пропив на пиві. От уже вчора місяць, а водки ще не пив. Щодо харчів тут добре. У мене до Вас е одне прохання; довідайтесь на пошті, чи ходять сюди посилки. Якщо ходять, то прошу Вас вишліть мені мій костюм і черевики. Ще одна просьба до Вас, якщо можна, вишліть мені партію доміно. Давно не грав, охота пограти.
Напишіть мені, як ваше здоров'я, як Ви поживаєте у 1942 р., як сімейні справи. Напишіть мені, хто прийшов з полону, чи нема Юстиня, Вані. Пишіть мені усі ваші новини. Напишіть, чи у Вас весна, чи ще зима, бо тут весна у повному розгарі. Почали сіяти тут 1-го числа цього місяця.
Передайте гарячий привіт усів рідним і знайомим. Писати більше нема чого. Тепер докладно напишу Вам свою адресу: Людвік Шигуда, Кейлєрзвальде О-С Кр. Гр. Штергліц. До побачення. Сильно жму Вашу руку; Ваш син Міша. Жду відповіді».
Кам'янські вісті №67 від 09.06.1942, сторінка 2
Час плине
- Вернер
- Повідомлень: 3179
- З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 107 разів
- Подякували: 665 разів
Re: Листи ост-арбайтерів
Часопис «Кам'янські вісті» №66 від 06.06.1942, стор.2
Українські робітники в Німеччині виявили свою працездатність
ЖИТОМИР (УК). - Компетентні чинники стверджують, що українські робітники з Генеральної округи Житомира, які працюють в горішнім Шлезьку,— це найкращі робітники, які з початку війни працювали в горішньо-шлезькій промисловій і господарській округах. Українці показують примірне ставлення до праці; стан їхнього здоров'я, завдяки лікарській опіці, особливо добрий. Їхня поведінка скромна, а вони самі охайні та чисті. Одначе все це не було б можливим без здорової їжі, - гігієнічних приміщень та суспільної опіки. Бажано було б, щоб всі українці, які їдуть до Німеччини, брали приклад з своїх земляків, що поїхали з першими транспортами.
Українські робітники в Німеччині виявили свою працездатність
ЖИТОМИР (УК). - Компетентні чинники стверджують, що українські робітники з Генеральної округи Житомира, які працюють в горішнім Шлезьку,— це найкращі робітники, які з початку війни працювали в горішньо-шлезькій промисловій і господарській округах. Українці показують примірне ставлення до праці; стан їхнього здоров'я, завдяки лікарській опіці, особливо добрий. Їхня поведінка скромна, а вони самі охайні та чисті. Одначе все це не було б можливим без здорової їжі, - гігієнічних приміщень та суспільної опіки. Бажано було б, щоб всі українці, які їдуть до Німеччини, брали приклад з своїх земляків, що поїхали з першими транспортами.
Час плине
- Irma
- Повідомлень: 22
- З нами з: 07 лютого 2021, 05:40
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 20 разів
- Подякували: 13 разів
Re: Листи ост-арбайтерів
На сайті Arolsen-archives з'явилися фільтраційні справи та листи остарбайтерів. Ось пряме посилання:
https://collections.arolsen-archives.or ... 7-2-1/?p=1
https://collections.arolsen-archives.or ... 7-2-1/?p=1
Мої предки: Олійники, Федоренки, Зборовські, Буряки
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 4 гостей