Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Що таке Річ Посполита?

Територіальні формування різних часів
Аватар користувача
 
Повідомлень: 2860
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1710 раз.
Подякували: 612 раз.
Стать: Жінка

Що таке Річ Посполита?

Повідомлення АннА » 04 січня 2018, 17:02

Для збору інформації та дискусій
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2860
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1710 раз.
Подякували: 612 раз.
Стать: Жінка

Re: Що таке Річ Посполита?

Повідомлення АннА » 04 січня 2018, 17:03

КОРОЛІВЩИНИ (лат. bona regalia, польс. – krόlewszczyzny) – узагальнюючий термін, що від 15 ст. традиційно використовується на означення королів., пізніше (від 1590) – держ. (скарбових, dόbr Rzeczypospolitej) маєтностей у Короні Польській, Речі Посполитій та на інкорпорованих до їх складу укр. землях. Термін умовний, оскільки маєтності, на які він указує, зазнавали в процесі сусп. розвитку значних змін. У ранньому середньовіччі в Польщі не було чіткого розмежування держ. та королів. власності. Власність держави, трактована як дідицтво (patrimonium) правителя, щедро роздавалася монастирям, посадовцям та рицарству, що призвело до її істотного скорочення. Збільшення королів. домену спостерігається лише в період формування станової монархії, у першу чергу за Казимира ІІІ Великого (1333–70), коли в широких масштабах проводилися колонізація краю, вилучення К. та конфіскація приватних володінь. К. передавалися в пожиттєве держання старостам ("до вірних рук"), в оренду та заставу на умові надання певної суми грошей чи виконання військ. повинностей і становили основу прибутків тогочасної польс.
д-ви – Корони Королівства Польс.

Розміри К. постійно змінювалися, переважно в бік скорочення, унаслідок дарувань, несанкціонованих захоплень магнатами, застав, які складали особливу небезпеку для королів. домену, оскільки, як правило, вчасно не викуповувалися й переходили у спадкове володіння, а також унаслідок нееквівалентного їх обміну на приватні володіння (т. зв. фримарки). Останні були особливо характерними для укр. земель. Найістотнішого зменшення К. зазнали в 14–15 ст., за часів перших королів Ягеллонської династії (див. Ягеллони). Задля запобігання розпорошенню королів. домену були прийняті Нішавські привілеї 1454, якими маєтності правлячої династії проголошувалися власністю д-ви, а також королів. статути 1440, 1454, 1478, 1496 і насамперед статут короля Олександра 1504, що встановили істотні обмеження застав та відчуження К.

Пйотрковський сейм 1562–63, підтвердивши попередні постанови, скасував усі застави, зроблені після 1504. Виняток становили лише маєтності, передані в заставне володіння у зв'язку з війною Польщі з Пруссією (1519–21). Ці маєтності, а також ті, які були передані в заставу ще до статуту 1504, стали зватися К. "на старих сумах". На противагу цій категорії К. всі ін., які заставлялися за правління Сигізмунда ІІ Августа (1548–72), дістали назву К. "на нових сумах". Пйотрковський сейм оголосив ревізію листів або актів записів на К., спрямовану на вилучення (екзекуцію; див. Екзекуційний рух) маєтностей, незаконно привласнених передусім магнатами-урядовцями. Водночас прийняли рішення про передачу 1/4 прибутків з К. (т. зв. кварта) на утримання постійного війська (див. Кварцяне військо). Прибутковість К. визначалася в ході їх люстрацій. За реформою 1590 частина К. перетворювалася на столові маєтки короля або економії (mensae regiae). До найбільших з них належала Самбірська економія. Столові маєтки підпорядковувалися надвірному підскарбієві, а решта К., названа скарбовими маєтностями або власністю Речі Посполитої (dobra Rzeczypospolitej), перебувала під контролем Коронного скарбу і вального сейму. К. поділялися на гродові та негродові староства. У 17–18 ст. осн. формою їх держання стає "доживоття". Державці К. зобов'язувалися сплачувати лише п'яту частину прибутків, яка продовжувала зватися "квартою". Спірні справи з державцями розглядалися створеним 1591 Скарбовим трибуналом. Теоретично король теж мав право розпоряджатися цією частиною маєтностей, вимагаючи сплати 3/4 прибутків з них. Проте практично польс. королі втратили цю можливість, оскільки вже наприкінці 16 ст. набув розповсюдження звичай надання староств разом із "трьома частинами". Скарбова власність до 1775 (до часу офіц. впровадження в Речі Посполитій оплат за виконання посадових обов'язків) служила винагородою для "заслужених людей" (panis bene merentium). Отримані в пожиттєве держання чи як винагорода К. могли пускатись у вільний обіг, що вело до їх розорення та скорочення держ. прибутків. Під час реформ 2-ї пол. 18 ст. частина К. (негродові староства) за сеймовою ухвалою 1775 перейшла в довготривалу (на 50 років) оренду. Чотирирічний сейм постановою від 23 груд. 1791 оголосив про поступовий розпродаж К. Після поділів Польщі 1772, 1793, 1795 вони поповнили фонд казенних володінь Російської імперії, камеральних маєтностей Австрії та доменіальних – Пруссії.
Майборода Р.В.
Із повагою, Ганна


Повернутись до Земляцтво

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Baidu [Spider], Bing [Bot], Google [Bot], Google Adsense [Bot], Viktor