Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Буковина - історичний регіон

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 1973
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1310 раз.
Подякували: 483 раз.
Стать: Жінка

Буковина - історичний регіон

Повідомлення АннА » 03 квітня 2017, 20:42

БУКОВИНА – прадавня слов'ян. земля, один із р-нів зх. пограниччя істор. й сучасного компактного проживання укр. етносу. Нині пн. ч. Б. (див. Буковина Північна) – це Чернівецька область України. Пд. Б. – у складі Румунії. Археол. пам'ятки доводять слов'ян. характер найдавніших поселень на Б., яка складала єдину культ. пров. з Прикарпаттям та Галичиною. У 4 ст. слов'яни заселяли бас. верхньої течії річок Дністер, Прут і Серет (обидві прит. Дунаю), у 9–10 ст. тут жили сх.-слов'ян. племена уличів і тиверців, що входили до складу Київської Русі. Осн. заняття нас. Б. – землеробство, скотарство, ремісництво – розвивалися у єдиному напрямі з матеріальним вир-вом Русі-України. Так само розвивалися мова, писемність, культ., реліг. й сусп. життя. Поступово Б. тяжіє до міцніючого Галицько-Волинського князівства, стає важливим підмурком його зв'язків і торгівлі на пд.

Унаслідок монголо-татарської навали ч. Б. (див. Шипинська земля) підпала під владу татар. Послаблюються її зв'язки з Галицько-Волин. князівством. 1342 і 1352 Угорщина встановила контроль спочатку над Пд., а потім і Пн. Б. У 2-й пол. 14 ст. Б. входить до складу Молдавського князівства. Відтіснювані на пн. українці продовжують компактно проживати по всій Б., їх кількість збільшується за рахунок природного приросту, а також поселенців з Галичини й Поділля. За молдов. хроністом 17 ст. М.Костіним, "Чернівецький і Хотинський повіти, половина Ясс, половина Сучави є цілком рутенські: якнайтісніші контакти єднають українців Буковини й Прикарпаття, передусім Покуття, підтримуються з іншими українськими землями". Староукр. мова залишалася мовою офіц. листування. У 17 ст. молдов. літописець Уреке свідчив: "...і досі живе в Молдові руська мова". Істор. традиції співробітництва, спільна правосл. віра, близькість к-р зумовили відсутність різких заг. конфліктів між Б. та Молдовою. Поряд із руським правом дістало поширення волоське право (волохами називали як молдован, так і українців). Низи спільно виступали проти іноз. агресії та феод. гноблення.

Згодом, із припливом до Пн. Б. великих молдов. землевласників, панівні верстви романізувалися, і соціальні конфлікти набули помітного нац. забарвлення. Перехід Молдав. князівства у данники, а згодом під владу турец. султана переводить українців у становище найбільш пригнічуваних низів.

Осн. маса нас. Пн. Б. зберегла ідентичність національну. Разом з ін. уламками рідного етносу розвивалася к-ра українців Б., їх мова й писемність, арх-ра й мист-во, усна нар. творчість, звичаї й обряди, церк. життя. Буковинці зробили значний внесок у істор. змагання України, беручи активну участь у Мухи повстанні 1490–1492, козац. походах на турків і Хотинській війні 1621, опришківському русі (див. Опришки) й гайдамацькому русі, національній революції 1648–1676.

Наприкінці 18 ст. Б. опинилася під владою Габсбургів. Представники нової влади змушені були визнати укр. характер Пн. Б. – "із 23 000 родин, які тут проживають, ледве знайдеться 6000 справжніх молдавських"; "лише одна чверть населення розмовляє тут по-молдавськи", більшість його становлять "руснаки". У подальшому нац. склад нас. став строкатішим – у Чернівцях та повітових центрах з'являються нім. і польс. переселенці. Зростає румун. колонізація Б., підтримувана цісарським урядом. Нац. та соціальні утиски укр. нас. посилюються. Від 1787 до 1849 Б. була об'єднана з Галичиною в єдину адм. одиницю.

У надзвичайно важких умовах українці Б. продовжують відстоювати визвол. прагнення. Антикрі- посницький соціальний рух міцно переплітається з нац., що засвідчує повстання Л.Кобилиці 1843 –44, діяльність депутатів від буковинських селян у віденському парламенті. Б. посідала помітне місце в європ. революціях серед. 19 ст. 1848 край охопили повстання селян. У серп. цього ж року уряд був змушений поширити на Б. закон від 17 квіт. 1848 про скасування феод. повинностей у Галичині. У містах Б. за активної участі молоді створюється нац. гвардія. 1848 добровольці з Чернівців вирушають на допомогу повсталим у Відні.

Тоді ж активізуються імущі румун. кола. За підтримки дворянства й духівництва висунуто вимогу відокремлення Б. від Галичини, переведення роботи урядових установ на румун. мову. Відрив від Галичини мав послабити міцніючий на Пн. Б. укр. визвол. рух.

Незважаючи на протести укр. нас., Відень підтримав румун. зазіхання. 4 берез. 1849 Б. проголошено коронним краєм, відкрито шлях пануванню румун. поміщиків, що прагнули ліквідації нац. ідентичності буковинців. Українців примушували записуватися румунами, змінювати прізвища, знищувалися назви сіл. Всупереч брутальному тиску й маніпулюванням даними переписів, українці продовжували залишатися більшістю нас. Пн. Б. – 1890 вони становили 57,6 % нас. (243 505 осіб), молдовани й румуни разом – 17,3 % (73 081 особу). Перепис 1900 стосувався всієї Б.: українців було 41,16 % (297 798), молдован і румунів – 31,36 % (229 018).

Всебічний тиск, обмеження зв'язків з ін. укр. землями спричинило у 2-й пол. 19 ст. певне короткочасне послаблення нац. орієнтирів. Слабкість місц. інтелігенції та політ. руху позначилася на зростанні "москвофільських" (див. Москвофільство) поглядів, за якими буковинці вважалися аморфним безнац. "православним народом".

Наприкінці 19 ст. процеси нац. відродження активізувалися. В русі за культурно-національну автономію та поділ Б. за етнічним принципом на чільні позиції висунулися народовці (С.Смаль-Стоцький, О.Попович та ін.). Представники укр. нас. обираються до буковинського сейму. Великий внесок у нац.-визвол. рух належить діячам творчої інтелігенції: Ю.Федьковичу, О.Маковею, С.Воробкевичу, Д.Лукіяновичу, О.Кобилянській, перейнятим ідеями соборності укр. земель. 1885 Ю.Федькович ставив завдання першій укр. газ. "Буковина" "подавати вістки про духовне життя галицьких, угорських і на Україні жиючих братів наших, належачих до одної і тої ж самої великої родини – вірних синів одної рідної неньки матері-Русі".Перша світова війна кинула Б. у вир кривавих воєн. дій та постійного дипломатичного торгу. 1915 Росія погодилася на передачу Румунії майже всієї тер. Б. Наприкінці війни українці Б. організовують органи нац. представництва. Становлення державності в Україні активізувало визвол. рух у Б. Зміцнилася солідарність укр. земель Австро-Угорщини. Буковинці брали участь у створенні 18 жовт. 1918 Української національної ради у Львові, з 25 жовт. 1918 у Чернівцях працювала філія – Крайовий к-т Б. (голова – О.Попович). Відносини з представниками румун. нас. спочатку розвивалися мирним шляхом. Обидві сторони погодилися поділити тер. Б. на етнічних засадах. Одночасно вкрай активізувалися наміри приєднати Б. до "Великої Румунії". Шовіністи створили 27 жовт. 1918 Рум. нац. раду в Чернівцях на чолі з багатим поміщиком П.Фльондором. У Бухаресті його підтримував "Комітет буковинських емігрантів", очолюваний І.Ністором.

Нац. прагнення українців "на основі самовизначення народів" висловило Буковинське народне віче 1918. Волевиявлення укр. нас. було проігноровано. 8 листоп. розпочалася збройна інтервенція, 11 листоп. встановлено румун. адміністрацію в Чернівцях. В Україні не стало сил прийти на допомогу Б. Представники Б. брали участь у підготовці Акта злуки 1919 та діяльності уряду УНР. Сен-Жерменський мирний договір 1919 та Севрський мирний договір 1920 санкціонували нову анексію Б. УСРР вважала "приєднання Буковини до Румунії... з точки зору міжнародного права недійсним".

У складі Румунії Б. знову опинилась у становищі найвідсталішої пров., українців зобов'язували "віддавати своїх дітей лише в державні або приватні школи з румунською мовою навчання". То- тальна румунізація означала суцільне нищення всього українського. З 168 нар. шкіл (1918) протягом перших двох років окупації 93 з 16-ма тис. учнів та 290 класами перетворено на румун., закрито укр. г-зії. Засобами "утрактивізму" – викладання румун. мовою предметів в укр. школах – з українців неухильно витравлялося все національне. На 1924 на Б. не було вже "ані одної чисто української школи". Після реформи 1927–28 не залишилося укр. шкіл навіть за назвою. У Чернів. ун-ті ліквідовано каф-ру укр. мови; серед його студентів українці становили мізерний відсоток (2,7%). Жорстока румунізація охопила всі галузі життя. Виразно антиукр. характер мала аграрна реформа. Було відчужено й передано румун. колоністам навіть ч. земель, які належали церкві. 1929 зруйновано укр. кооперативи. Попри всі утиски, українці зберегли нац. ідентичність, прагнули возз'єднання з Україною.

У переддень Другої світової війни Б. стала предметом посиленої уваги країн, які висували претензії на укр. землі. Уряд СРСР пред'явив Румунії вимогу звільнити Пн. Б. У черв. 1940 її залишили румун. війська. Новоств. Чернів. обл. увійшла до складу УРСР (див. Возз'єднання українських земель в єдиній державі). 1941–44 край знову під румун. окупацією, ще жорстокішою, ніж попередня. Терору загарбників протистояла всенар. визвол. боротьба. Перемога над нацистською Німеччиною привела до міжнародно-правового визнання об'єднання Пн. Б. з Україною. Мирний договір УРСР з Румунією був підписаний 10 лют. 1947. Пд. Буковина залишилася у складі Румунії.
Симоненко Р.Г.
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 1973
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1310 раз.
Подякували: 483 раз.
Стать: Жінка

Re: Буковина - історичний регіон

Повідомлення АннА » 26 липня 2017, 11:35

БУКОВИНА ПІВНІЧНА – історична назва територій сучасної Чернівецької області України.
У 1 тис. н. е. заселена сх.-слов'ян. племенами.
З серед. 14 – у 1-й пол. 15 ст. тер. північна буковина відома під назвою Шипинська земля із замками Цецин, Хотин, Хмелів і Шипинці.
З 1349 перебувала під зверхністю Польщі.
Наприкінці 14 ст. ч. північна буковина, а з 1499 вся її тер. відійшла до Молдавського князівства, яке 1387–1499 визнало владу Польщі, а на поч. 16 ст. потрапило під зверхність Туреччини.
З 1774 – у складі Австрійс. імперії (крім Хотинщини, що відійшла до Російської імперії за Бухарестським мирним договором 1812 і стала пн. ч. Бессарабської губ.).
З 11 листоп. 1918 румун. війська всупереч рішенню Буковинського народного віча 1918 окупували північну буковину. Севрським мирним договором 1920 північна буковина визнана за Румунією.
З 28 черв. 1940 північна буковина – у складі СРСР. Указом Президії ВР СРСР від 7 серп. 1940 утворено Чернів. обл. УРСР, до якої приєднано Хотинський пов. Бессарабії.
Під час Другої світової війни з 8 черв. 1941 по берез.–квіт. (Путильський р-н по серпень) 1944 північна буковина перебувала у складі Румунії.
З 1944 – знову у складі України.
Повоєн. кордони визнані Паризькими мирними договорами 1947. Понад 70 % нас. північної буковини – українці, багато румунів, молдован, євреїв, росіян.
Веселова О.М.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 84
З нами з: 03 січня 2017, 21:37
Звідки: Буковина
Подякував (-ла): 68 раз.
Подякували: 162 раз.
Стать: Чоловік

Re: Буковина - історичний регіон

Повідомлення Falcon » 16 серпня 2017, 00:15

Часто чую, як Буковиною помилково називають всю Чернівецьку область.
Так, вона найменша в Україні, як по площі, так і по населенню, можна і помилитись. Всього 8 тис. км.кв і бл. 900 тис населення.
Але не все так просто.
Нині люди з колишньої Бесарабської губернії (а це половина області: Хотинський, Новоселецький, Кельменецький і Сокирянський р-ни) буковинцями себе не вважають.
Виходить власне Буковина це близько 4 тис. км.кв і 500 тис. людей.
Але і тут неоднозначно. Цей малий клаптик ділиться на 3 різних типи буковинців:
- горяни/гуцули (Вижницький, Путильський р-ни)., яких Австрійська влада відокремлювала в свій етнос.
- русини-українці (Заставнівський, Кіцманський, північ Сторожинецького р-ну), ментально більш схожі до галицьких рівнинних українців.
- румунізовані буковинці (Глибоцький, Герцаївський, південь Сторожинецького р-ну)

з іншого боку, є Південна Буковина в складі Румунії, де аналогічно під кордоном багато український сіл, але власне в Україні, я не знаю, меншої землі зі своїм колоритом. Тому можна, сказати ми дещо рідкісні і унікальні )
Я - буковинець, і буду радий познайомитись з земляками-дослідниками. Пишіть!
будую своє букове дерево з соколиним гніздом

Аватар користувача
 
Повідомлень: 84
З нами з: 03 січня 2017, 21:37
Звідки: Буковина
Подякував (-ла): 68 раз.
Подякували: 162 раз.
Стать: Чоловік

Re: Буковина - історичний регіон

Повідомлення Falcon » 18 вересня 2017, 19:47

На мапі краще відображено те, про що я писав вище:
Зображення

Також цікавою темою є символ Буковини.
Більшість назве бика, точніше його голову. Дехто скаже це тур, і також будуть праві.
Так у 1849 році, Герцогство Буковина отримує статус коронного краю Австрійської імперії з таким гербом бика-тура
Зображення

Проте за незалежності, цей символ отримав чужинське забарвлення.
Ще з 2-ї половини 20 ст. пошуки саме слов'янських коренів Буковини, адже в свій час землі північної Буковини входили в Галицько-Волинське князівство. Так під час археологічних розкопок в урочищі Замчище, що на правому березі Дністра, було знайдено керамічну плитку зі зображенням сокола, стилізованого в дусі слов'янської стилістики того часу. Відтак сучасним символом став саме сокіл, який нині зображений на прапорі і на гербі цілої області. Сокіл в польоті за здобиччю нагадує ніщо інше, як тризуб. тому вважаю тут є підтекст приналежності до України.

ЗображенняЗображення

До слова, саме звідси мій нік на форумі + цікавлюсь орнітологією.
будую своє букове дерево з соколиним гніздом

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3073
З нами з: 01 березня 2016, 11:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 3033 раз.
Подякували: 1410 раз.
Стать: Жінка

Re: Буковина - історичний регіон

Повідомлення D_i_V_a » 18 вересня 2017, 21:24

З цієї книги
Печатка пана Кості витязя 1395 р.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Пошук предків: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?


Повернутись до Буковина

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість