Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Перекоп

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2924
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1743 раз.
Подякували: 630 раз.
Стать: Жінка

Перекоп

Повідомлення АннА » 07 червня 2018, 18:47

ПЕРЕКОП – неіснуюче нині місто й фортеця на Перекопському перешийку, який з'єднує Крим із материком. Початково було розташов. біля переїзду через Перекопський рів і вал, на його пд., крим., стороні, а після анексії Криму Російською імперією – на північній. Слов'ян. назва Перекоп (Przekop) є калькою з татар. назв Ор-Капи ("Ворота на рову") та Ор ("рів").

Попередником П. в античні часи було м. Тафрос (від грец. Ταυος – "рів"), двічі згадане в "Натуральній історії" Плінія Старшого. Під назвою Орабазар ("Базар на рову") місто згадане у вірм. джерелі під 1370, коли його захопив емір Мамай. Крим. хан Менглі-Ґерей I збудував у місті фортецю Фераг-Кермен ("Радісна фортеця"). Наявність мечеті Сагіба-Ґерея (1-ша пол. 16 ст.), що засвідчує у подорожніх записах Евлія Челебі, вказує на значні буд. роботи, проведені за правління цього хана. Стратегічне значення Ор-Капи на той час полягало в обороні Крим. п-ова від нападів кочовиків. Воно також служило збірним пунктом для військ Крим. ханату. У 17–18 ст. П. захищав Крим від укр. козаків та рос. військ.

Від 17 ст. П. був адм. центром особливого прикордонного намісництва (сергадд – "головний кордон") під командуванням ор-бея (перекопського бея), на посаду якого призначали представ-ників династії Гіреїв або крим. аристократів, зокрема ор-беєм був Тугай-бей. Фінансово-подат-ковими справами відав каймакан. П. відмежовував центр. володіння Кримського ханату (Кримський п-ів) від периферійних степових територій, тому останні називалися "Ор ташраси" ("Заор'я").

Фортеця міста мала винятково військ. призначення. Вона була оснащена гарматами, її залога включала 500 секбанів (найманих стрільців-немусульман), 100 гармашів та 500 татар. вершників. У фортеці також містилися комори із зерном, арсенал і колодязі. Населення міста (в якому було бл. 1500 будинків та 12 мечетей, за повідомленням Евлії Челебі) мешкало в передмісті. Там же були розташов. митниця Крим. ханату, караван-сарай, базар. В околицях з озер видобували сіль, котру вивозили під назвою "кафської солі" в Туреччину, а також в Україну. Тому в місті перебували ханські податкові комісари (еміни).

1689 П. витримав напад рос. війська під командуванням кн. В.Голіцина (див. Кримські походи 1687 і 1689). Унаслідок рекон-струкцій кінця 17 та серед. 18 ст. мурований прямокутний "замок" був оточений 2-ма лініями валів із бастіонами. Проте місто здобували рос. війська 1736 під командуванням генерал-фельд-маршала Б.-К.Мініха, 1738 – під командуванням генерал-фельд-маршала П.Лассі й 1771 – під командуванням генерал-аншефа кн. В.Долгорукова (див. Російсько-турецька війна 1735–1739 і Російсько-турецька війна 1768–1774).

Після анексії Крим. ханату місту дали рос. назву "Перекоп", хоча ще 1864 рос. влада офіційно визнавала побутування татар. назви "Капу"/"Капи". Місто було центром Перекопського пов. Таврійської губернії. Фортеця (в якій стояв рос. гарнізон) зберігала своє значення до поч. 19 ст. 1835 вона була скасована, після чого муровані будівлі 16–18 ст. поступово розібрали місц. мешканці. Після спорудження залізниці (1875), яка обминула П., місто втратило екон. значення й продовжило виконувати лише адм. функції. Чисельність населення П. разом із його передмістям (а фактично – окремим населеним пунктом) Армянським Базаром у 1896 становила 7382 особи, при цьому більшість припадала на Армянський Базар.

Місто знелюдніло під час громадянської війни в Україні 1917–1921, коли в околицях П. не раз велися воєнні дії. Його кам'яні будівлі 1920 розібрали на буд. матеріали, які використовувалися для спорудження укріплень Російської армії генерал-лейтенанта П.Врангеля на Перекопському перешийку. На місці зруйнованого міста виникло село під назвою Перекоп, а одне з передмість Перекопа, що лежало за5 кмна південь і мало назви Єні Базар, Ермені-Базар та Армянський Базар, перетворилося на м. Армянськ.
Галенко О.І., Вортман Д.Я.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2924
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1743 раз.
Подякували: 630 раз.
Стать: Жінка

Re: Перекоп

Повідомлення АннА » 07 червня 2018, 18:48

ПЕРЕКОПСЬКІ РІВ І ВАЛ – старовинна лінія укріплень на Перекопському перешийку, призначена для захисту Криму від вторгнення з пн., архітектурно-археол. й істор. пам'ятка. Відома також як Турецький вал. Являє собою рів (довжина 9,5 км, глибина до 10 м, ширина до 20 м), що тягнеться від Перекопської зат. Чорного моря до зат. Сиваш (затока Азовського моря). Паралельно з ровом із його пд. сторони тягнеться вал. На південь від П.р. і в. простежено трасу т. зв. Малого Перекопського рову, походження й призначення якого не з'ясовано.

Імовірно, укріплення споруджено наприкінці 3 – у 2 ст. до н. е. для захисту Пізньоскіф. царства (див. Скіфи) від сарматів. Пізніше П.р. і в. тривалий час не використовувалися й були поновлені в 15–16 ст. правителями Кримського ханату, починаючи з Менглі-Ґерея I. У 16–17 ст. вздовж валу спорудили башти й бастіони, схили рову обличкували каменем. Рів продовжили по дну Сиваша до Литов. п-ова й далі – вздовж пн. узбережжя останнього. На Литов. п-ові рів був доповнений валом із 2-ма бастіонами. Центр. пунктом перекопських укріплень стала фортеця Ор-Капи (Перекоп). Поруч із нею у валу було влаштовано браму – в'їзд до Криму.

П.р. і в. втратили своє воєнно-стратегічне значення після анексії Криму Російською імперією, але у 20 ст. їх багато разів використовували як зручний рубіж оборони під час громадянської війни в Україні 1917–1921 та Другої світової війни. Майже завжди стороні, яка наступала, вдавалося подолати ворожу оборону на Перекопському перешийку і вдертися до Криму. Так, у квітні 1918 тут успішно наступали нім. війська проти радянських, у квітні 1919 – рад. війська проти денікінців, у листопаді 1920 – рад. війська проти врангелівців, у вересні 1941 – нім. війська проти рад. військ, у квітні 1944 – рад. війська проти нім. військ. Найбільш відомим із перелічених епізодів є штурм Перекопу, який здійснили 8–9 листопада 1920 частини Червоної армії під командуванням М.Фрунзе. Цю подію широко використовували в рад. пропаганді й деякою мірою міфологізували.

У наш час П.р. і в. добре виражені на місцевості. З елементів старої фортифікації найкраще збереглися бастіони на зх. і сх. кінцях валу. Також збереглися доти часів II світ. війни. Біля місць, де лінію укріплень перетинають залізниця й шосе, встановлено пам'ятники над братськими могилами рад. воїнів.
Вортман Д.Я.
Із повагою, Ганна


Повернутись до Північне Причорномор'я

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: al_mol, Bing [Bot], Google [Bot], Google Adsense [Bot]