Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Археологія в Україні

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 2071
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1362 раз.
Подякували: 493 раз.
Стать: Жінка

Археологія в Україні

Повідомлення АннА » 22 лютого 2016, 21:15

АРХЕОЛОГІЯ та дослідження давньої історії України.
Археологія (від грец.— давній і слово, наука) — галузь істор. науки, що вивчає речові пам’ятки від палеоліту до пізнього середньовіччя включно і реконструює за ними давню історію сусп-ва. Речові джерела — рештки поселень, могильники, знаряддя праці, посуд, зброя, твори мист-ва — вивчаються спеціалістами-археологами шляхом розкопок, а також лабораторного їх дослідження. На завершальному етапі роботи археолог виступає як історик, котрий використовує для своїх висновків і речові, і писемні джерела.

А. значно розширила просторові й часові горизонти історії. У 1-й пол. 19 ст. завдяки виявленню й розшифруванню єгипетських ієрогліфів і вавилонського клинопису писемна історія стала нараховувати 5000 років. Все, що ми знаємо про дописемну історію людства (а воно, згідно з останніми знахідками, існує бл. 2 млн років), завдячуємо винятково А.

Перші розкопки в Україні проведено в 30-ті рр. 17 ст. за ініціативи митрополита Київ. і Галицького П.Могили на місці ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА. Систематичні й цілеспрямовані археол. дослідження розпочалися наприкінці 18 — поч. 19 ст., коли на пд. України розгорнулись розкопки скіф. царських курганів, антич. міст Пн. Причорномор’я (див. АНТИЧНІ ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР). Виявлені археол. знахідки стали основою для створення музеїв у Миколаєві (1806), Феодосії (1811), Одесі (1825), КЕРЧ (1826). Впродовж 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст. розкопки в Україні провадились на палеолітичних та слов’яно-рус. пам’ятках. Крім того, виявлено не знані раніше старожитності трипільської культури (5—3 тис. до н. е.), полів поховань (2 ст. до н. е. — 5 ст. н. е.). Значний внесок у розвиток А. в Україні цього часу зробили І.Забєлін, Д.Самоквасов, Б.Фармаковський, В.Хвойка, М.Біляшівський, О.Спіцін та ін.

Від 1919 археол. дослідження перестали бути справою вузького кола любителів старовини й дістали держ. підтримку. В системі УАН створюється Комісія з укладання археол. карти України (див. Інститут археології НАН України), котрій доручили не лише досліджувати пам’ятки старовини, а й охороняти їх. За час, що минув від 1919, А. України збагатилася новими відкриттями і знахідками. Здійснено масштабні розвідки пам’яток, їх картографування, а також реєстрацію, найвизначніші з них зараховано до числа об’єктів, що охороняються державою. На багатьох з них проведено стаціонарні розкопки.

Помітних успіхів досягнуто у дослідженні кам’яного віку в Україні. Розкопки палеолітичних стоянок Межиріч на Черкащині, Добраничівка на Київщині, Королеве на Закарпатті, крим. місцеперебувань первісних людей дали змогу з’ясувати час появи на нашій тер. перших людей (бл. 1 млн років тому), відтворити найдавніші житла з кісток мамонта, простежити еволюцію первісних знарядь праці, зробити відкриття у сфері ідеологічних уявлень найдавніших людей ( С.Бібіков, І.Шовкопляс, О.Черниш, В.Гладилін, Ю.Колосов).

Серед пам’яток нео-енеолітичної епохи центр. місце належить давньоземлеробській трипільській к-рі. Відкриті й досліджені останнім часом поселення-гіганти пл. 250—400 га дають якісно нові дані для вивчення історії нас., що їх залишило, а також змогу висловити припущення про протоміський характер його розвитку (С.Бібіков, Т.Мовша, О.Цвек, М.Шмаглій, В.Круц).

Значна увага приділяється вивченню пам’яток бронзового віку лісостепової і степової зони України (2-ге тис. до н. е.). Археол. знахідки засвідчують не лише госп.-культ. особливості регіонів, а й вносять багато нових даних у вирішення проблеми етногенезу праслов’ян (С.Березанська, І.Артеменко, О.Шапошніков, В.Отрощенко).

Дослідження пам’яток доби раннього залізного віку (1-ше тис. до н. е.) позначене відкриттям багатих скіф. курганів (МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ КУРГАН, Бердянський, Огуз, Товста Могила, Гайманова Могила, Братолюбівський), розкопками городищ скіф. часу (див. Скіфи), у т. ч. найбільшого в Україні БІЛЬСЬКЕ ГОРОДИЩЕ площею понад 2 тис. га ( О.Тереножкін, В.Іллінська, М.Чередниченко, Ю.Болтрик, Б.Мозолевський, В.Бідзіля, А.Кубишев, В.Мурзін).

Традиційно результативними є розкопки антич. пам’яток Пн. Причорномор’я, що датуються 6 ст. до н. е. — 4 ст. н. е. Це Ольвія та її округа, Тірас, Херсонес Таврійський, Пантікапей, залишки ін. грец. і рим. поселень. Матеріали їхніх розкопок дали змогу висвітлити чимало важливих проблем, зокрема особливості грец. колонізації, характер взаємодії місц. і прийшлого нас., історію містобудування та ін. ( Л.<Славін, Е.Соломоник, С.Крижицький, В.Лапін, В.Кадеєв, А.Русяєва, В.Зубар).

Великі дослідження здійснено на слов’ян. пам’ятках (кін. 1 тис. до н. е. — 3-тя чв. 1 тис. н. е.). Одним із важливих їхніх досягнень стало відкриття слов’ян. старожитностей 5—7 ст., які заповнили широку хронологічну лакуну в системі к-р 1 тис. н. е. Сх. Європи (В.Баран, М.Смішко, В.Петров, Д.Березовець, М.Брайчевський, Д.Козак, О.Приходнюк).

Об’єктами постійної уваги є пам’ятки часів Київської Русі. Поряд з розкопками великих міськ. осередків, таких, як Київ, Чернігів, Переяслав, Галич (давній) , вивчаються менші міста (Новгород-Сіверський, Білгород, Василів, ЗВЕНИГОРОДКА), міста-фортеці, сільс. поселення, некрополі. Здобуті матеріали значно доповнили писемні джерела, допомогли повніше висвітлити проблеми походження й становлення Давньорус. д-ви, виникнення й розвитку міст, формування рус. етнокульт. спільності тощо ( В.Довженок, В.Гончаров, М.Кучера, АУЛІХ Вітольд Вітольдович, П.Толочко, В.Коваленко, О.Сухобоков, О.Моця). Важливі здобутки отримано багаторічними систематичними розкопками Києва (П.Толочко, Г.Івакін, М.Сагайдак, В.Харламов, І.Мовчан). Останнім часом археол. дослідження дедалі більше охоплюють пам’ятки укр. середньовіччя (Г.Івакін).

Систематичні розкопки дали сотні тисяч артефактів, котрі заповнили фонди Ін-ту археології, склали зібрання багатьох музеїв України. В їх вивченні застосовуються не лише традиційні археол. методи — типологічний, порівняльно-істор., стратиграфічний та ін., а й нові, зокрема методи точних і природничих наук — мат. статистики, структурного аналізу чорних і кольорових металів, палеоботанічний, палеозоологічний, палеоантропологічний, археомагнітний, радіокарбонний та ін.

Найважливіші досягнення археол. науки в Україні підсумовані у фундаментальній тритомній праці «АРХЕОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР» (т. 1, 2 — 1971, т. 3 — 1975), доповнене вид. якої вийшло у світ рос. мовою 1985—86. Велика робота з узагальнення деяких розділів А. України виконана в монографіях С.Бібікова, І.Шовкопляса, Д.Телегіна, В.Даниленка, С.Березанської, О.Тереножкіна, С.Крижицького, В.Барана, В.Довженка, М.Брайчевського, С.Висоцького, П.Толочка та ін.

Багаторічні розкопки засвідчують, що в Україні винятково багато археол. пам’яток усіх істор. епох. Її давня історія знала періоди незвичайного піднесення, коли досягнення пращурів набували високого світ. рівня. Так було у 4—3 тис. до н. е., які позначені розвитком блискучої трипільської к-ри, ств. першими хліборобами України. Так було у 6— 3 ст. до н. е. у скіф. часи, коли худож. к-ра місц. нас. опліднювалася високим мист-вом греків. В Україні (Крим і Пн. Причорномор’я) збереглися залишки міст і поселень антич. цивілізації, яка лишила тут помітні сліди. Прилученням до високих надбань Риму характеризується черняхівська культура, співтворцями якої були слов’ян. племена 2—5 ст. н. е. Європ. рівнем розвитку відзначалася Київ. Русь.

Метою А. є не лише всебічне вивчення археол. пам’яток, а й відтворення давньої історії України, зокрема висвітлення проблем первісного залюднення тер. України, виникнення та розвитку відтворюючих форм господарювання, історії та к-ри скіфів і сарматів, антич. д-в Пн. Причорномор’я, етногенезу та ранньої історії сх. слов’ян, історії та к-ри Київ. Русі. Істор. інтерпретація археол. джерел подана у тритомній фундаментальній праці «Давня історія України» (т. 1 — 1997, т. 2 — 1998, т. 3 — 2000). Публікація археол. матеріалів та істор. узагальнень здійснюється також в єдиному в Україні спеціалізованому ж. «Археологія».

А. в Україні розвивається в тісній співпраці вітчизн. науковців з археологами провідних археол. центрів світу: Москви, Санкт-Петербурга, Мінська, ВАРШАВА, Кракова, Софії, Бухареста, Будапешта, Братислави, Парижа, Бордо, Гамбурга, Шлезвіга та ін. Вищим виявом цієї співпраці є проведення спільних археол. експедицій, а також виконання видавничих проектів.

http://www.history.org.ua/?termin=Arkheolohiia
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 2071
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1362 раз.
Подякували: 493 раз.
Стать: Жінка

Re: Археологія в Україні

Повідомлення АннА » 22 лютого 2016, 21:16

«АРХЕОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР» (у 3-х т.) — колективна монографія, яка вийшла друком у вид-ві «Наукова думка» 1971—75. Це фундаментальне дослідження підсумовувало найважливіші на той час досягнення археол. науки в Україні. У монографії йдеться про розвиток первісного сусп-ва: кам’яний вік, МІДНО-КАМ’ЯНИЙ ВІК, уживаніше і бронзовий вік (1 т.), про добу раннього ЗАЛІЗНИЙ ВІК та АНТИЧНІ ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР (2 т.), про добу Слов’яни давні і Київської Русі (3 т.). У тритомнику систематизовано значний фактичний матеріал, що яскраво відображає трудову діяльність людини, побут, вірування, сусп. лад, культ. зв’язки та ін. сторони сусп. життя і становить важливу джерелознавчу базу для істор. розробок і узагальнень. 1985—86 вид. вийшло у світ рос. мовою. Держ. премія УРСР (1977).
http://www.history.org.ua/?encyclop&ter ... hiia_Ukr_z
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 2071
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1362 раз.
Подякували: 493 раз.
Стать: Жінка

Re: Археологія в Україні

Повідомлення АннА » 25 червня 2016, 14:41

«АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ’ЯТКИ УРСР» — серія видань Ін-ту археології АН УРСР (нині НАН України), в яких публікувалися наукові звіти й матеріали польових археологічних досліджень та монографії про окремі визначні пам’ятки від раннього палеоліту до Київської Русі включно. Видано 13 т. (К., 1949—63).
Пам’яткам найдавні-шого минулого: палеоліт, Неоліт, МІДНО-КАМ’ЯНИЙ ВІК, уживаніше, бронзовий вік, скіфо-сарматський час (див. Скіфи Сармати) — присвячені томи 2, 4, 6;
вивченню АНТИЧНІ ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР та міст Криму — 7, 11, 13;
дослідженню пам’яток Слов’яни давні і часів Київ. Русі — 1, 3, 5;
розкопкам в р-ні новобудов — 8, 9.
Дали змогу по-новому уявити особливості розвитку стародавнього населення України, стали основою для наукових узагальнень історичної та археологічної науки.
http://history.org.ua/?termin=Arkheolohichni_pamiatky
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3167
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 3116 раз.
Подякували: 1433 раз.
Стать: Жінка

Re: Археологія в Україні

Повідомлення D_i_V_a » 24 лютого 2017, 20:26

Новинки від археології завжди притягують увагу. То може і ми почнемо відслідковувати, що робиться у нас та в зарубіжжі ;)

У Рівному знайшли старовинне підземелля в центрі міста.
4 грудня, 2016 - 16:52

У парку в центрі Рівного натрапили на старовинні підземні ходи. Це сталося випадково – біля фонтану провалився асфальт. Під ним і виявили тунель. Його почали розчищати. Сьогодні довжина ходу сягає 6-7 метрів. А далі він розгалужується. Підземелля доволі глибоке. Висота стін, зведених із цегли, - 4,5 метра. За попередніми висновками, цим ходам декілька століть. Однак коли саме будували ці тунелі, досліджуватимуть археологи.

«Про існування цих тунелів ми знали. Планували, що «відкриємо» їх під час реконструкції «Зеленої естради». Але сталося так, що біля фонтану провалився асфальт, тож ми зняли ту латку. Там виявилося чимало сміття різного віку – і радянського періоду, і більш давнього часу. Коли все це розчистили – відкрилося підземелля. Пройти по ньому можна метрів 6-7. Ходи розходяться у 4 сторони світу. Але далі рухатися на можемо, бо прохід засипаний. Найімовірніше, це сталося після Другої світової війни, коли був наказ знищувати підземні ходи. Ми виявили там обгоріле дерево, скло, яке розплавилося. Таке могло статися внаслідок вибухів, - розповідає начальник міського управління культури і туризму Тарас Максименко. – Також серед сміття натрапили на цеглу з тисненням, якій, очевидно, декілька століть. Тобто, можливо, це підземелля свого часу засипав і князь Любомирський. Тепер вік та історію цих ходів досліджуватимуть науковці».

Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне

Рівне-підземелля.jpg


phpBB [video]
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Пошук предків: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?


Повернутись до Археологія

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість