Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Богаєвський

Це прізвище

Отримав при народженні
0
Немає голосів
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
0
Немає голосів
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 0

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 174
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Подякував (-ла): 38 раз.
Подякували: 26 раз.

Богаєвський

Повідомлення Вернер » 12 листопада 2017, 17:36

Овксе́нтій Трохи́мович Богає́вський (*25 грудня 1848, Устивиця — †5 грудня 1930) — український хірург, науковець, громадський діяч.
Народився у селі Устивиця Миргородського повіту Полтавської губернії в дворянський родині. Рано навчився грамоті. Його батько, Трохим Богаєвський, був Донським казаком, отримавшим дворянський тітул (за помилкову службу (25років), у царській армії). Усі четверо його синів здобули освіту, двоє стали лікарями.
Овксентій спочатку закінчив у Миргороді 3-класне училище, потім повітове, а згодом і Полтавську класичну гімназію. Великий вплив на нього в юнацькі роки справила постать вчителя і письменника-демократа Анатолія Свидницького, відомого нащадкам по роману-хроніці «Люборацькі», який по праву називали енциклопедією тогочасного життя
У 1869 році Овксентій разом із другом дитинства Іваном Зубковським вступає на медичний факультет Київського університету. На весь випуск О.Богаєвський один дістав дозвіл на проходження курсів удосконалення при Санкт-Петербурзькій медико-хірургічній академії після закінчення медичного факультету Київського університету у 1874 році.
Повернувшись звідти через рік, ставши повноправним лікарем, опинився на посаді дільничного лікаря в Комишні, що під Миргородом. Тут він один мав обслуговувати до 40 тисяч населення. Чітка громадянська позиція лікаря, вимоги до санітарного стану місць праці та побуту селян, мало кому подобалися. Його звинувачують у приналежності до таємних гуртків, наглядають за пересуванням, підслуховують розмови, анотують найнебезпечніші для влади висловлювання. Конфлікт з керівною верхівкою призвів до того, що, відпрацювавши термін, обов'язковий для випускників, через три роки вів покинув рідну Миргородщину і на деякий час переїжджає на Чернігівщину. Згодом знову повертається, щоб працювати у Шишаках.

Там його було обрано гласним земства, Овксентій Богаєвський стає керівником медичної секції, яка об'єднувала 10 лікарів Полтавщини. На цей час припадає початок його науково-літературної діяльності. Він друкується в журналах «Русская медицина», «Здоровье», «Земство», складає «Нарис діяльності Шишацької земської лікарні» за 5 років. На підставі незаперечних даних, використовуючи всі можливості, які мав, за прикладом О. Герцена в «Колоколе», дзвонить в усі дзвони, показуючи дійсні причини поширення туберкульозу, холери, тифу, скарлатини, дифтерії, інших захворювань, у тому числі, венеричних.
Через якийсь час по тому земство переводить його керівником, а за посадою старшим лікарем Кременчуцької міської лікарні. Овксентій Богаєвський здійснює структурну перебудову лікарняного закладу, його переоснащення, придбання нового, у тому числі досконалого закордонного обладнання: революція торкнулася насамперед перев'язної, операційної та інших приміщень. Впроваджуються нововведення щодо виконання самих операцій, запобігання гнійних ускладнень, знеболювання. Кременчуцька міська лікарня у 1883 році мала 8 корів, свій сад, город. Уся продукція йшла до столу хворих. Більш того, через великий наплив до лікарні людей із статками, обладнали в одному з приміщень пансіонат для заможних громадян першого та другого класу. Вони перебували в кращих побутових умовах, діставали калорійніше харчування. Для подружніх пар будувалось житло, працівники мали низку пільг, одержували надбавки до зарплати. Безкоштовно видавалися лікарняні сукні, халати. Було відкрито бібліотеку з книжками та періодикою тощо.
Ця провінційна лікарня стала відомою. Сюди в повному складі приїздять делегати київського з'їзду лікарів, учасники Пироговського з'їзду. Постійні гості Кременчука — визначні діячі медицини як Росії, так і зарубіжжя. Вони хотіли не лише побачити лікаря та оновлену завдяки його старанням лікарню, а й вивчити багатий передовий на той час досвід, здобутий у лікувально-профілактичній роботі, організації хірургічної справи, а особливо у здійсненні операцій на оці, що висунуло Кременчук на роль провідного офтальмологічного центру.
О. Богаєвський не тільки приймав гостей, а й сам чимало поїздив по світу. Він вивчає організацію медико-санітарної служби в Москві, Санкт-Петербурзі, Берліні, Парижі, Відні, бере участь в з'їздах, конференціях, що проводяться в найкращих клініках світу. Він обирався членом кількох міжнародних лікарських об'єднань, був делегатом майже всіх Пироговських з'їздів.
О. Богаєвський організував в Кременчуці при лікарні 4-річну жіночу фельдшерську школу на 160 осіб, яка готувала так званих повитух та фельдшериць для всієї губернії.
У 1911 Київський університет присвоїв Богаєвському науковий ступінь доктора медицини без захисту дисертації. У 1913 році Богаєвський залишив роботу і у 65-річному віці стає консультантом своєї та єврейської міської лікарні. Працював до самої смерті, 5 грудня 1930 року.
На жаль не збереглося могили О. Богаєвського.

Кременчуцької міська лікарня. За встановленою традицією, старший лікар повинен був особисто очолювати хірургічну службу. Досвід Богаєвського, добрі базові знання, читання відповідної літератури та цікавість досвідом колег допомогли йому у цій царині, але для роботи в такому обсязі, що надавався у великому промисловому місті, ще не був готовий. Тому, користуючися з того, що дістав житло на території лікарні, буквально дні і ночі проводить в операційній, анатомці. Поглиблює знання з топографічної анатомії, оперативної хірургії, відточує техніку хірургічних втручань.
О. Т. Богаєвський прославився як хірург-новатор з широким діапазоном хірургічної діяльності. Першим в Україні здійснив резекцію шлунка з приводу ракового захворювання із сприятливим віддаленим результатом.
Написав 85 наукових праць, створив велику школу хірургів-практиків, брав участь у роботі багатьох російських та 4 міжнародних хірургічних з'їздів.
Час плине

Повернутись до Б

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 9 гостей