Волинська область

Відповісти
Аватар користувача
Volyn
Повідомлень: 1
З нами з: 09 березня 2016, 01:07
Стать: Жінка
Подякували: 2 рази

Волинська область

Повідомлення Volyn »

Доброго дня, шановні учасники форуму, якщо Вас цікавить інформація про генеалогію Волині, заходьте на сайт
http://lodomeria.weebly.com/
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3560 разів
Подякували: 2154 рази

Re: Волинська область

Повідомлення АннА »

ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ – адм.-тер. одиниця в складі України. Утворена 4 груд. 1939. Розташов. на пн. зх. України. Межує на пн. із Білоруссю, на зх. – з Польщею, на сх. – з Рівненською областю, на пд. – з Львівською областю. Тер. 20,2 тис. км² (3,3 % від тер. України).

За станом на 5 груд. 2001 чисельність нас. становить 1060,6 тис. осіб (міське – 50 %, сільс. – 50 %). Центр – м. Луцьк. В області – 16 р-нів, 11 міст, 22 с-ща міськ. типу, 379 сільс. рад, 1053 сільс. населені пункти. Нац. склад області однорідний. Частка українців складає 95 %, росіян – 4 %, серед ін. національностей – білоруси, поляки, чехи, словаки, німці та ін. Статус істор. населених місць мають: міста Луцьк, Берестечко, Володимир-Волинський, Горохів, 0Камінь-Каширський, Ковель, Любомль, Рожище, Устилуг, с-ща міськ. типу Голоби, Головне, Іваничі, Луків, Любешів, Олика, Ратне, Стара Вижівка, Турійськ, Цумань, Шацьк.

За характером рельєфу в.о. – рівнина з нахилом у пн. напрямі. Більша ч. тер. лежить у межах Поліської низовини, яка покрита лісами й болотами. На пд. – Волин. височина. Має поклади кам. вугілля. Клімат помірно континентальний, з м'якою зимою і теплим вологим літом. На тер. області – 130 річок завдовжки понад 10 км кожна, що належать до бас. Дніпра та Зх. Бугу, велика кількість озер (найбільше – Світязь).

Тер. сучасної області заселена з часів палеоліту пізнього. В 10–12 ст. вона входила до складу Київської Русі як Луцьке князівство з центром у м. Луцьк. У 2-й пол. 12 ст. тер. в.о. ввійшла до Волинського князівства, а 1199 – до Галицько-Волинського князівства. Від 14 ст. – у складі Великого князівства Литовського. За Люблінською унією 1569 тер. відійшла до Корони Польської, було утворене Волинське воєводство (центр – м. Луцьк). Нас. брало активну участь у Наливайка повстанні 1594–1596, в національній революції 1648–1676. За Андрусівським договором (перемир'ям) 1667 уся Правобережна Україна, в т. ч. й волин. землі, залишалася в складі Речі Посполитої. Внаслідок 2-го (1793) і 3-го (1795) поділів Польщі (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) перейшла до складу Російської імперії. 1793–96 ч. тер. входила до Волин. намісництва, з 1797 тер. області ввійшла до складу Волинської губернії. За Ризьким мирним договором між РСФРР і УСРР та Польщею 1921 Зх. Волинь відійшла до Польщі. Створюється Волин. воєводство із центром у Луцьку. Від 1939 вся Волинь – у складі УРСР. На 1941 в обл. налічувалося 30 р-нів. Кількість р-нів не раз змінювалася (1946 – 30, 1960 – 19, 1965 – 12, 1969 – 15, від 1993 – 16).

Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 на окупованій гітлерівцями тер. області (8 лип. 1941 – 22 лип. 1944) діяли Організація українських націоналістів, Українська повстанська армія, Армія Крайова (див. Волинська трагедія 1943), рад. партизан. з'єднання, одне з яких під командуванням О.Федорова провело бойову операцію "Ковельський вузол".

В.о. – слабоурбанізована область, у її складі лише 1 велике і 2 середні міста. Госп. комплекс представлений лісовою, деревообробною, легкою, паливною, маш.- буд. та текстильною пром-стю.

З Волинню пов'язані життя й діяльність однієї із засн. Київ. (Богоявленського) братства – Є.Гулевичівни, історика й літературознавця А.Кримського, правозахисника Є.Сверстюка, літературознавця Є.Шабліовського.

Осн. істор. пам'ятки: собор (1752–55), Єзуїтський монастир (16–17 ст.), замок Любарта (13– 17 ст.), будинок Гулевичів (16 ст., усі у Луцьку), городище (10 ст.), залишки оборонних валів (10– 13 ст.), Успенський собор (1160, усі у Володимирі-Волинському), церква Різдва Богородиці (1723, Камінь-Каширський), Георгіївська церква (1264, Любомль), храм "Козацькі могили" (1914, Берестечко), Петропавлівський костьол (1450, Олика Ківерцівського р-ну), природний нац. парк (1983, Шацьк), "Білий будиночок" – меморіальний музей-садиба Лесі Українки (1949, с. Колодяжне Ковельського р-ну).


Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3560 разів
Подякували: 2154 рази

Re: Волинська область

Повідомлення АннА »

Джерело
Волинь моя, прадавній краюРусявокоса полісянко,
Зеленочубий тихий гаю,
Озер манлива колисанко!»
Олександр Богачук

Волинь давня історична територія України. Край вирізняється вигідним геополітичним розташуванням, багатою природою, унікальною суспільно-політичною та історико-культурною спадщиною. Волинь приваблює неповторною красою своєї природи, древніми архітектурними комплексами, різноманітними пам’ятками старовини. Однак, головним скарбом цієї землі є люди, які творять історію цього краю.

Сьогодні, в третьому тисячолітті, Україна і світ по новому відкривають для себе Волинь через її історію і культуру. Рубіж тисячоліть був позначений історичними ювілеями в житті Волині й України. Це – 1000-ліття Зимненського Святогорського монастиря, 920-річчя з часу першої писемної згадки про м. Луцьк, 800-річчя Галицько-Волинської держави, 575-річчя з’їзду європейських монархів у Луцьку, 350-річчя Берестецької битви. На Волині була віднайдена і повернена до життя найдавніша в Україні ікона Холмської Божої Матері ХІ ст.

Нове тисячоліття спонукає повернутись до вивчення давньої історії Волині, по новому побачити її в контексті актуальних подій сучасності, насамперед триваючого євроінтеграційного процесу, використати для майбутнього історичний досвід попередніх століть.

Волинь – давня українська земля, розташована в центрі Європи. Звідси беруть свій початок ріки Балтійського та Чорного морів, безпосередньо сполучаючи водними шляхами цивілізації Півдня, Півночі, Заходу та Сходу. Через Західну Волинь і Подніпров’я проходили найважливіші торговельні шляхи Європи. Це зумовило особливості політичного, економічного, культурного та релігійного життя волинського регіону.
Назва «Волинь» походить від однойменного слов’янського племені та міста Велинь чи Волинь (нині Городок над Бугом на території Польщі). Поняття «Волинська земля» вперше зустрічається в літописі під 1077 р.

Землі Волині були заселені з давніх давен. Перші поселення у басейнах південних річок Прип’яті і верхів’ях Західного Бугу виникли ще в епоху пізнього палеоліту 300 – 200 тис. р. тому. Відомі пам’ятки ранньопалеолітичної доби (35 – 10 тис. р. тому), мезоліту, неоліту, енеоліту, епохи бронзи та залізного віку.

Давньослов’янський період історії Волині (І ст. до н.е. – ІХ ст. н.е.) позначився існуванням групи археологічних культур (Зарубинецька, Празька, Луки Райковицької, Черняхівська і таких інших).

Згадка про давньоруську землю Волинь зустрічається у джерелах давньої України-Руси, зокрема, «Галицько-Волинському літописі», «Повісті минулих літ», «Слові о полку Ігоревім». Першу писемну згадку про волинян в історичних джерелах давньої України – Руси знаходимо в найдавнішому літописі «Повість минулих літ», де вказується місце проживання тодішніх волинських племен: «… бужани сиділи по Бугу, а потім же волиняни». І далі: «Дуліби тоді жили по Бугу, де нині волиняни …».

В Іпатіївському літописі під 981 р. зазначається, що земля дулібів-волинян входить в Київську Русь. Князь Володимир Великий (Святий) заклав місто неподалік від давнього городища Волинь і назвав його Володимиром. Першим волинським князем, який перебував на княжому престолі у Володимирі з 988 р., був його син Всеволод згадується у «Повісті минулих літ». Згодом на Волині княжили Святослав Ярославович, Олег Святославович, Святополк Ярославович. Понад 200 років княжила на Волині династія Мономаховичів, яку започаткував онук Володимира Мономаха князь Ізяслав (1136 – 1154 рр.). За його сина князя Мстислава Ізяславича у Володимирі було споруджено Успенський собор (Мстиславів храм), який став усипальницею волинських князів. Будучи столицею однойменного, а пізніше Волинського та Галицько-Волинського князівств місто Володимир залишалося державним, адміністративним, торговельним і культурним центром не лише Волині, а й сусідніх князівств і земель.

У 1199 р. князь Роман Мстиславович (1173 – 1205 рр.) об’єднав Волинські і Галицькі землі в єдину Галицько-Волинську державу, проводячи при цьому активну зовнішню політику. Нова держава досягла найбільшого розквіту за князя Данила Галицького (1205 – 1264 рр.), який мав великий авторитет у Європі, проводив боротьбу проти монголо-татар і одержав королівську корону. На кінець ХІІІ ст. за літописними даними в державі було близько 80 міст, які були значними центрами ремесел і торгівлі, форпостами у боротьбі з ворогами, серед них: Луцьк, Холм, Галич, Белз, Володимир, Устилуг, Камінь, Турійськ, Чорторийськ та інші.

У 40 – 60 рр. XIV ст. Волинь потрапила під владу Литви і частково Польщі. Луцьк став столицею Волині і другою після Вільно столицею Великого князівства Литовського. У Луцьку осів князь Любарт Гедимінович, з іменем якого пов’язана розбудова Луцького замку (1337 – 1383 рр.) і, зокрема, будівництво мурованого Верхнього замку. Оборонні укріплення на цій території існували вже на час першої згадки про місто в Іпатіївському літописі у 1085 р.

Найбільше піднесення міста припадає на XV ст. Міжнародний авторитет Луцька, як другої столиці Литви, був підтверджений проведенням тут у 1429 р. з’їзду європейських монархів, де вирішувались питання оборони Європи від турків та коронації Великого Литовського князя Вітовта. Ця подія стала знаковою, як для Волині, так і для всієї Європи. У середньовічному Луцьку було досягнуто домовленостей принципово нової якості з оборони та розвитку європейських країн. Як тоді, так і сьогодні актуальними були і залишаються спільна безпека та забезпечення вільного економічного розвитку європейських держав. Вивчення найкращих надбань минулого має допомогти нам максимально ефективно рухатися цим шляхом. Використовуючи досвід минулого, Україна нині впевнено повертається у Європейську спільноту.

Наступний князь Свидригайло княжив у Луцьку, як удільний князь Волинський. При ньому стабілізувались торгівля, землеробство, ремесло.

У XV – XVІ ст.ст. міста Волині отримують Магдебурзьке право, розвиваються ремесла і торгівля. За Люблінською унією 1569 р. Волинь у складі Литовського князівства увійшла в новостворену державу Річ Посполиту. Створюється Волинське воєводство з центром у Луцьку. Найбільш вагомим політичним наслідком Люблінської унії для Волині, як і України загалом, було її об’єднання в складі єдиної держави.

Історія Волині пов’язана з діяльністю ряду відомих князівських родів, зокрема, багатого і впливового роду Острозьких. Князі Костянтин і Василь Острозькі були родоначальниками знаменитої Острозької Академії (1578 р.), захисниками православної церкви.

Кінець XVІ – початок XVІІ ст.ст. характеризується посиленням національного і релігійного гніту Польщі, що викликало збройні повстання в Україні та Білорусі, найбільше з них 1594 – 1596 рр. під проводом Северина Наливайка. Збройні виступи вилились у визвольну війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Під Берестечком на Волині 28 червня – 10 липня 1651 р. відбулася найбільша битва часів війни між селянсько-козацькими військами і 150-тисячною польсько-шляхетською армією.

Важливу роль у боротьбі проти національного і релігійного гніту відіграло Луцьке Хрестовоздвиженське братство, створене у 1617 р. Видатними діячами братства були поет Данило Братковський, митрополит Київський Петро Могила, гетьман Іван Виговський, іконописець Йов Кондзелевич. Серед фундаторів братства були Марина Мазепина – мати гетьмана Івана Мазепи, Галшка Гулевичівна, гетьман Петро Конашевич- Сагайдачний.

Після третього поділу Польщі 1795 р Волинь входить у склад Росії. У 1797 р. створюється Волинська губернія.

Історія Волині в різні історичні періоди була пов’язана з життям і діяльністю видатних діячів науки, культури, освіти, серед них: польський письменник і художник Юзеф Ігнатій Крашевський, лінгвіст Микола Крушевський, польська актриса і драматург Габріела Запольська, український художник Андроник Лазарчук, російський композитор Ігор Стравінський, історик і політолог В’ячеслав Липинський, сходознавець Агатангел Кримський, математик Михайло Кравчук. На Волині, в Луцьку і Колодяжному, проживала родина Косачів, яка дала світові геніальну Лесю Українку.

У різні історичні періоди Волинь ставала ареною військових дій. Під час Вітчизняної війни 1812 р. на Волині в районі Луцька, Рожищ і Ковеля вела бойові дії проти французьких військ російська армія на чолі з генералом О. П. Тормасовим. У роки Першої світової війни через Волинь декілька разів проходила лінія фронту між російськими і австро-угорськими військами. У 1916 р. під Луцьком було здійснено одну з переможних операцій російської армії, відомої у військовій історії, як Брусиловський або Луцький прорив. У результаті революційних подій 1917 р. і громадянської війни за Ризьким договором 1921 р. Волинь майже на 20 років потрапила під владу Польщі. У вересні 1939 р. вона входить до складу Української РСР.

У роки Другої світової війни, під час окупації Волині фашистською Німеччиною, край зазнав великих втрат. Було знищено 165 300 жителів області, понад 30 тис. волинян вивезено на каторжні роботи до Німеччини. Спалено і знищено 107 волинських сіл. Волинь стала центром опору проти загарбників, партизанським краєм. Тут діяло більше 50 партизанських загонів і з’єднань. На Волині формувалася Українська Повстанська Армія, яка боролась за незалежність України.

У повоєнні роки трудівники краю піднімали з руїн і попелу міста і села Волині, відновлювали народне господарство. За роки радянської влади Волинь стала аграрно-промисловим краєм.
З серпня 1991 р. Волинь – невід’ємна складова частина незалежної України.

Розбудова спільного європейського дому, стратегічний курс України на приєднання до європейських та євроатлантичних структур, нові можливості і горизонти України в Європі мають міцний історичний фундамент закладений ще з часів Київської Русі і Великого князівства Литовського.
Євгенія Ковальчук,
заступник директора з наукової роботи
Волинського краєзнавчого музею
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Волинь”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей