Грушевський

Відповісти

Це прізвище

Отримав при народженні
0
Немає голосів
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
0
Немає голосів
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Грушевський

Повідомлення Вернер »

Михайло Грушевський під ковпаком ГПУ. Колекція документів онлайн
До 100-річчя від дня створення Центральної Ради Центр досліджень визвольного руху публікує 43 документи зі справи-формуляра ГПУ на Михайла Грушевського в Електронному архіві українського визвольного руху. Донесення агентів, протоколи допитів та особиста кореспонденція видатного науковця періоду його останніх років життя зберігаються в колекції документів із фондів Галузевого державного архіву СБУ.

1924 року колишній Голова Української Центральної Ради професор Михайло Грушевський повернувся до Києва, в Українську Соціалістичну Радянську Республіку. Хоча радянська влада розглядала його як «буржуазного націоналіста», більшовикам було вигідно використати повернення колишнього супротивника з пропагандистською метою. Відтак авторитетного історика негайно взяло під нагляд Державне політичне управління — ГПУ.

Фото Михайла Грушевського, що міститься в справі ГПУ

Про міркування чекістів щодо використання фігури М. Грушевського на користь режиму дізнаємося з листа, якого ГПУ УСРР надіслало до Київського губернського відділу ГПУ. «Жодної вигоди для нас Грушевський на президентському кріслі Академії наук не являє. Першочергову важливість та значення для нас має посилення розбіжностей у верхівці української шовіністичної громадськості та, зокрема, з найсильнішою на даний час групою [Сергія] Єфремова і всередині неї», — наставляли всеукраїнські чекісти своїх київських підлеглих.

Гепеушники розуміли, що «наші /ГПУ/ завдання він не стане виконувати, а якщо б йому запропонувала цю роботу партія, то він, звісно, став би вимагати для себе становище члена ЦК, що, знову ж таки, неможливо».

У постанові про відкриття справи-формуляра № 1100 від 5 лютого 1925 р. зазначено, що на Грушевського є компромат як на «українського шовініста», що дає змогу звинуватити його в «антирадянській діяльності».

Самого Грушевського та його середовище оточили інформаторами, які доносили буквально про кожен його контакт. Уже 10 березня 1924 р. сексот «Запорожський» доносив про візит Грушевського до Всеукраїнської академії наук (ВУАН) і розмови, які він мав з її керівниками.

Справа-формуляр ГПУ УСРР, заведена на М, Грушевського

Агент «Западний» телеграмою звітував про хід його розмов із Грушевським щодо написання «ідеологічно вивіреного» тексту його заяви після повернення в УСРР. З цього донесення дізнаємося, що в матеріалах ГПУ видатного історика називали псевдонімом «Старик». В інших документах трапляється варіант «Старець».

«Україна, — сказав Грушевський, — для мене дорожча понад усе, і може тому я як стара людина можу дивитися на життя України з історичної точки зору. У цьому моє розходження з комуністами і В. В. [імовірно, йдеться про Володимира Винниченка]», — читаємо у зведенні сексота ГПУ «Тичини» від листопада 1926 р.

Скрупульозно зафіксовано розмови, зустрічі, стосунки Грушевського та родину в донесеннях агентів «Бєлого», «Німфи», «Аспіранта», «Свєтлової» та ін.

Доповідна ГПУ з доносом агента про діяльність М, Грушевського, 13 листопада 1925

З 1929 р. Грушевського почали офіційно цькувати, а установи та комісії, очолювані ним, підлягали закриттю. У березні 1931 р. в Москві професора заарештували органи ГПУ. Колекція містить протоколи допитів Грушевського у зв'язку зі справою «Українського національного центру», яку фабрикували чекісти.

Зокрема 31 березня 1931 р. Грушевського допитував слідчий Южний. А 3 квітня — сам начальник ГПУ УСРР Всеволод Балицький. Старого професора звинувачували в керівництві контрреволюційною повстанською організацією та зв'язками з колишніми діячами УНР П. Христюком, І. Лизанівським та В. Голубовичем, які теж проживали в Радянській Україні. Під загрозою арешту доньки Катерини Грушевський дав ті свідчення, які від нього вимагалися, проте страчувати чи ув'язнювати вченого більшовики не наважилися.

Саму справу-формуляр припинили аж 1936 р. — через два роки після смерті Грушевського в кисловодському санаторії.

Перша сторінка протоколу допиту М. Грушевського проведеного Головою ГПУ УСРР В. Балицьким, 3 квітня 1931 р.

Уся колекція доступна на Е-архіві avr.org.ua за посиланням.



Довідка:
4 (17) березня 1917 р. утворилася Українська Центральна Рада — об'єднання громадських, політичних і культурних організацій, яке після Всеукраїнського національного конгресу перетворилося на революційний парламент України. Її незмінним Головою аж до ліквідації 29 квітня 1918 р. був професор історії Михайло Грушевський. За свою діяльність УЦР видала чотири Універсали, якими проголосила Україну спершу автономією, а відтак — незалежною Українською Народною Республікою.

Нагадаємо, Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого он-лайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Проект реалізовується спільно Центром досліджень визвольного руху, Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм «Тюрма на Лонцького» за участі Архіву СБУ, Українського інституту національної пам'яті та Національного університету «Києво-Могилянська академія». Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23970 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.
http://www.cdvr.org.ua/content/%D0%BC%D ... 0%B9%D0%BD
Час плине
Онлайн
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Грушевський

Повідомлення D_i_V_a »

Грушевський Олександр Сергійович - філолог та історик, професор Київського університету

ЦДІАК -Путівник
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Онлайн
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Грушевський

Повідомлення D_i_V_a »

Марко Федорович Грушевський (25 квітня (7 травня) 1865, Худоліївка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 2 вересня 1938 Київ, Українська РСР, СРСР) — церковний діяч, педагог, етнограф, краєзнавець. Родич Михайла Грушевського.
Життєпис
Народився 25 квітня (7 травня) 1865 року в селі Худоліївці Чигиринського повіту Київської губернії. Закінчив Черкаське духовне училище і Київську духовну семінарію. У семінарії член патріотично настроєної громади, що ставила за мету відродження українського православ'я та захист інтересів українського народу.
З 1889 року, по закінченні семінарії, вчителював у церковнопарафіяльній школі села Худоліївки (1889–1890), служив учителем і псаломником у селі Чорнявка (1890–1893; Черкаського повіту Київської губернії, нині село Черкаського району Черкаської області), псаломником в Андріївській церкві в Києві (1893–1894). Через спроби втілювати в життя громадівські принципи зазнав переслідувань з боку царської влади, тому повернувся на Чигиринщину, де вчителював у селах Мордва (1895–1896, нині село Красносілля) та Головківка (1896–1897, нині обидва села Чигиринського району). В 1897 році висвячений на священика, служив у Михайлівській церкві села Суботова. Від 1899 року був також законовчителем у місцевому міністерському училищі.
За роки праці на Чигиринщині зібрав багатий матеріал з історії, фольклористики та етнографії краю. Частину дослідницького доробку опублікував за підтримки Михайла Грушевського у Львові та Києві. Найбільшою науковою працею Марка Грушевського незакінчене дослідження «Дитина в звичаях і віруваннях українського народа», що 1906–1907 роках вийшло у Львові за редакцією Зенона Кузелі та стало одним із перших у світі досліджень з етнографії дитинства, високо оцінене Іваном Франком. Досліджував історію роду Грушевських (згодом матеріали вилучені НКВС), збирав старожитності для музеїв, зокрема разом із дружиною Марією Іванівною (уродженою Ілліч) зібрав унікальну колекцію народних вишивок і ляльок (збереглася до нашого часу).
Через доноси деяких представників духовенства звинувачений в українофільській діяльності й підбурюванні селян проти царської влади. Його справу розглядав київський губернатор, а в 1910 році Київська духовна консисторія, незважаючи на селянські звернення, перевела Марка Федоровича на посаду священика до Покровської церкви містечка Таганча Канівського повіту, де одночасно він затверджений законовчителем місцевого двокласного міністерського училища. Близько 1916 року «за українофільство» на нього вчинено замах з боку російських чорносотенних сил.
Улітку 1918 року із родиною переїхав до Києва. Член Всеукраїнської православної церковної ради, активний учасник руху за автокефалію православної церкви в Україні. Влітку 1919 увійшов до складу першого українського кліру Софійського собору. У 1920 році інструктор-організатор ВПЦР, 1922 року став єпископом Української автокефальної православної церкви. Член редколегії часопису «Церква і життя», значну кількість уваги приділяв перекладам і виданням українською мовою богослужбових книг.
Унаслідок тиску з боку Державного політичного управління УСРР змушений у 1930 році припинити церковну діяльність і зректися духовного сану. В останні роки життя працював сторожем в артілі інвалідів, хоча продовжував вести наукові записи (вилучені під час арешту). 11 червня 1938 року заарештований і ув'язнений в Лук'янівській тюрмі. Відповідно до постанови Особливої трійки НКВС по Київській області від 9 серпня 1938 року розстріляний.
Посмертно реабілітований 16 травня 1989 року. Кенотаф Грушевському встановлено в 1997 році на київському Лук'янівському цвинтарі на могилі дружини (ділянка № 22).
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Онлайн
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Грушевський

Повідомлення D_i_V_a »

Є.Чернецький "Правобережна шляхта за російського панування"
Список православних шляхетних родів
Васильківського повіту (1812-1815рр)
стор.81
ГРУШЕВСЬКІ, шляхта, парафія Свято-Різдво-Богородичної церкви, с. Озерна.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Грушевський

Повідомлення kbg_dnepr »

Тороп Анатолій Васильович,
доцент кафедри політичних наук і права Київського національного університету будівництва і архітектури
ДО ПИТАННЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ РОДУ МИХАЙЛА СЕРГІЙОВИЧА ГРУШЕВСЬКОГО.
ГРУШЕВСЬКІ ТА ЧИГИРИНЩИНА

Михайло Сергійович Грушевський народився у вересні 1866 року у місті Холм (нині польське місто Хелм). У цьому місті пройшли перші роки його життя. Але родина Михайла Сергійовича походила не з Холмщини. «Я походжу з давньої (звісної з ХVІІІ в.), але бідної духовної родини Грушів, пізніше Грушевських, що загніздилася в Чигиринськім повіті», — писав Михайло Сергійович в автобіографії. [1, с. 3]. «Наша сім’я походить з Чигиринщини. Найстарший осідок її мені відомий в селі Худоліївці…Мій далекий родич і приятель Марко Федорович Грушевський, що уродився сам в Худоліївці й збирав відомості про наш рід з клирових відомостей київської духовної консисторії, знаходив у них як найстаршого предка добродія, що підписувався: «Василь Грушѣвъ». Се був мій прадід, дячок, дальше котрого Марко Федорович не міг прослідити сього роду. Але оповідав, що, чистячи криницю в Худоліївці, чи при якійсь іншій оказії, витягли брус з вирізаним іменем священика Данила Грушевського і роком 1770-им …». [8, с.5-7].
Отже, рід Грушевських відомий з XVIII ст. на Чигиринщині і був церковним. Кілька його поколінь складалося зі священиків, дияконів, дячків і паламарів. Перші відомі предки цього роду були грекокатоликами і писалися прізвищем Груша, якому згодом надали типової шляхетської форми. У зв’язку з цим прізвищем сформувалося припущення, яке пропонує виводити походження священиків Груш від дипломата, генерального писаря у 1657—1659 рр. Івана Груші.
Підставою цієї гіпотези є спільність їхніх прізвищ та мешкання священиків Груш поблизу козацької столиці Чигирина, де й працював у гетьманській канцелярії Іван Груша [5]. А родовим гніздом Грушевських на Чигиринщині було с. Худоліївка, де вони півтора століття обіймали посади при місцевій церкві. Історія цього роду, біографічні дані про чільних і маловідомих його членів, відомості про чисельну рідню Михайла Грушевського ґрунтовно викладено в одному з кращих сучасних українських генеалогічних досліджень — книжці Миколи Кучеренка, Світлани Панькової і Галини Шевчук «Я був їх старший син (рід Михайла Грушевського)» [3]
http://repositary.knuba.edu.ua/bitstrea ... sAllowed=y
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Грушевський

Повідомлення kbg_dnepr »

Микола Кучеренко (м. Київ)
«Ми жили на одному поверсі»
Спогади Г.М. Шапран і В.С. Слупської
Публікується записане 1998 р. на диктофон науковцями Історико-меморіального музею Михайла Грушевського інтерв’ю з Шапран Галиною Марківною (1918–2000) і Слупською (дівоче прізвище Шамрай) Вікторією Сергіївною (1925–2006), які упродовж десятиліть мешкали на вулиці Паньківській № 9. Їхні дитячі та юнацькі спогади про побачене і почуте в домі Грушевських є на сьогодні цінним історичним джерелом, що доповнює наші відомості про мешканців дому, зокрема, про самого Михайла Сергійовича, його дружину Марію Сильвестрівну, доньку Катерину, брата Олександра Сергійовича з дружиною Ольгою Олександрівною, сестру Ганну Сергіївну (в заміжжі Шамраєву, Шамрай) з її дітьми Сергієм та Ольгою, онукою Галею. Оповідачі пам’ятали і друзів родини, серед яких були також учні і співробітники Михайла Грушевського. Їхні спогади допомагають наочніше уявити відносини між мешканцями дому, сам дух тогочасної сталінської епохи. Відредагований текст спогадів доповнюють численні коментарі і фотознімки, частина з яких публікується вперше.

https://shron1.chtyvo.org.ua/Kucherenko ... m9l37ejvn6
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Аватар користувача
DVK_Dmitriy
Супермодератор
Повідомлень: 5312
З нами з: 25 березня 2016, 19:59
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 988 разів
Подякували: 3907 разів

Re: Грушевський

Повідомлення DVK_Dmitriy »

Грушевский Арсений Тарасович

Зображення

Зображення

Зображення
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Аватар користувача
DVK_Dmitriy
Супермодератор
Повідомлень: 5312
З нами з: 25 березня 2016, 19:59
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 988 разів
Подякували: 3907 разів

Re: Грушевський

Повідомлення DVK_Dmitriy »

Любомир Винар

Молодість Михайла Грушевського 1866-1894.

https://diasporiana.org.ua/ukrainica/vy ... 1966-1894/
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Відповісти

Повернутись до “Г-Ґ”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 26 гостей