Гулевич

Відповісти

Це прізвище

Отримав при народженні
0
Немає голосів
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
0
Немає голосів
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3185
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 108 разів
Подякували: 665 разів

Гулевич

Повідомлення Вернер »

ГУЛЕВИЧІ – волин. шляхетський рід герба "Новина" (вживали також герб "Шеліга" з відміною).
Походження Гулевичів до останнього часу є дискусійним, однак відомо, що рід перебрався на Волинь із Галичини. За однією з гіпотез, родоначальником Гулевичів був Богдан Воютинський (згаданий 1353), син Богдана Микулича, засн. Молдавського князівства.
Васько Богданович із Воютич наприкінці 14 – поч. 15 ст. був власником низки с-щ на Галичині.
Ймовірно, у серед. 15 ст. Гулевичі переселилися на Волинь, залишивши за собою маєтки на Львівщині.
На Волині рід швидко розрісся; за переписом 1528 війська Великого князівства Литовського (ВКЛ) 9 Г. (представники шести гілок) зобов'язувалися виставити 18 озброєних вершників.
У 16 ст. маємо згадки про 15 відгалужень роду: Гулевичі, Воютинські, Долзькі (Должецькі), Дублянські, Затурецькі, Зброховичі, Зглобицькі, Зубиленські, Перекальські, Піддубецькі, Радошинські, Серницькі, Смолиговські, Твердинські та Цевонські, які володіли маєтками у Луцькому пов. Волинського воєводства.
У 1-й пол. 17 ст. джерела фіксують лише Гулевичів, Гулевичів-Воютинських, Гулевичів-Дрохденських і Гулевичів-Перекальських. Поборовий реєстр Волин. воєводства 1629 називає 28 Гулевичів, власників 45 населених пунктів, у яких налічувалося 1129 димів.

У 15–17 ст. представники тільки Воютинської гілки Гулевичів посідали різні уряди на Волині й у ін. землях Речі Посполитої: писарів гродських і земських (9), стольників (5), підкоморіїв (5), войських (4), підсудків (4), хорунжих (3), ротмістрів (3), підстарост (3), суддів гродських і земських (3), ловчих (2), підстоліїв (2), каштеляна (1), старости (1).
Серед Гулевичів-Воютинських було чимало церковних діячів. Високих церковних посад досягли –Федір (чернече ім'я – Феодосій), єпископ Луцький і Острозький (у 1540–50-х рр.), Холмський і Белзький (у 1560-х рр.) та Володимирський і Берестейський (з 1565) і Семен (чернече ім'я – Сильвестр) Михайлович Г.-Воютинський (р. н. невід. – після 1647) – правосл. єпископ Перемишлянський (1633–37), засновник Білостоцького Хрестовоздвиженського чоловічого монастиря. Позбавлений 1637 єпископії, Г.-Воютинський став архімандритом Лавришівського Спаського монастиря (1637–47). Відомостей про нього після 1647 немає.

Родинною усипальницею Гулевичів упродовж 16–17 ст. була церква св. Димитрія в Луцьку.
У 1-й пол. – серед. 17 ст. Гулевичі переходять з православ'я у протестантизм або католицизм.

Від 17 ст. Гулевичі отримують уряди за межами Волині – у Чернігівському воєводстві, Брацлавському воєводстві, Руському воєводстві, Київському воєводстві тощо, а у 18 ст. – і поза укр. землями Речі Посполитої. Нащадки Юзефа Г.-Дрозденського, волин. підчашого і панцерного ротмістра, у 2-й пол. 18 ст. перебираються у Великопольщу, де засновують нову гілку (існувала ще на поч. 20 ст.), родовим гніздом якої став маєток Млодзєвичі.
Ті з Гулевичів, які залишилися на укр. землях, змогли добитися права на спадкове дворянство Російської імперії й у 19 ст. мали свої маєтки не тільки на Волині, а й у Подільській губернії та Київській губернії.

Найбільш відомі представники роду Гулевичів: Василь Федорович Г.-Затурецький (р. н. невід. – після 1597) – підстароста володимирський, а з 1565 – войський володимирський, молодший з 5 синів єпископа Феодосія Г.-Воютинського. 1569 – посол (депутат) від шляхти Волин. воєводства на Люблінський сейм, підписав унію (див. Люблінська унія 1569) ВКЛ з Короною Польською. На Варшавському сеймі 1597 виступив на захист правосл. церкви. Власник маєтків Затурці (нині село Локачинського р-ну), Несвіч (село Луцького р-ну) і Торчин (с-ще міськ. типу Луцького р-ну; всі Волин. обл.) у Луцькому пов. Волин. воєводства.

Галшка (Гельжбета, Єлизавета) Василівна – див. Є.Гулевичівна.

Габріель Богушевич Г.-Воютинський (бл. 1595–1672) – королів. ротмістр, багаторазовий посол (депутат) на сейми. Учасник Хотинської війни 1621. 1642–68 посідав уряд черніг. хорунжого, був послом на сейми від шляхти Волин. і Черніг. воєводств, депутатом на Радомський трибунал. 1644 був делегований волин. шляхтою на синод кальвіністів, що відбувся за ініціативи кн. Я.Радзивілла у литов. Орлі. Під час вторгнення шведів у Польщу 1655 Габріель Г.-Воютинський одним із перших разом з сином Павлом-Еразмом перейшов на їх бік, а пізніше приєднався до військ семиградського кн. Ракоці Дєрдя II. Обидва Г. за зраду були проголошені банітами (див. Баніція), але 1662, з огляду на заслуги роду, баніцію було скасовано королів. універсалом.

Лукаш Богушевич Г.-Воютинський (р. н. невід. – 1655) – звенигородський староста і королів. ротмістр. Брат Габріеля Г.-Воютинського. Поборця Волин. воєводства 1605. 1648 підписав елекцію короля Яна II Казимира Ваза. Брав активну участь у походах проти військ Б.Хмельницького: у Корсунській битві 1648, в обороні Збаража (див. Збаразька облога 1649), облозі Вінниці 1651 (див. Вінницькі оборони 1651, 1671), у Берестецькій битві 1651 та в багатьох ін. У берез. 1651, коли польс. військо оточило І.Богуна у Вінниці, Лукаша Г.-Воютинського обрано депутатом для переговорів із козаками (разом із брацлавським підстолієм Ржевуським).

Дж.: Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов, ч. 1, т. 1. К., 1859.
Тесленко І.А.
Час плине
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Гулевич

Повідомлення D_i_V_a »

За довідником Лисенка/Чернецького серед родин що подавали на визнання у російському дворянстві на початку ХІХ ст є тільки 1 родина Гулевичів з Подільської губернії.

Але є ще 2 родини Гулецьких
1 Гулицьких
і 1 Гулковських
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Відповісти

Повернутись до “Г-Ґ”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 22 гостей