Київ XIX століття

Відповісти
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6278 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Київ XIX століття

Повідомлення D_i_V_a »

Тему створено для надання інформації та питань по Києву стосовно ХІХ століття.

Існують окремі теми по Києву історичному (все ДО 19 століття) http://ukrgenealogy.com.ua/viewtopic.php?f=215&t=894
та по Києву ХХ століття http://ukrgenealogy.com.ua/viewtopic.php?f=215&t=1167
Востаннє редагувалось 15 серпня 2016, 20:04 користувачем D_i_V_a, всього редагувалось 1 раз.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6278 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Київ ХІХ століття

Повідомлення D_i_V_a »

План Києва 1913 року.

Порівняння з 1913 роком - це було улюблене порівняння радянської влади.
Особисто у мене раніше було відчуття, що до 1913 року життя взагалі було темне і нещасливе... ;)
Не було зрозуміло, чому ж іде порявняння з 1913, а не з 1917? Тільки з часом стало зрозуміло, що це було порівняння з найзаможнішим часом до 1-ї світової війни...
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6278 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Київ ХІХ століття

Повідомлення D_i_V_a »

План Києва від 1837 року
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
Aushanbibi
Супермодератор
Повідомлень: 586
З нами з: 08 березня 2016, 09:54
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 986 разів
Подякували: 745 разів

Re: Київ ХІХ століття

Повідомлення Aushanbibi »

Нічого собі! Оце наглядний приклад прогресу людини. Як сильно розрослося місто та його інфраструктура!
Зображення
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3560 разів
Подякували: 2154 рази

Re: Київ ХІХ століття

Повідомлення АннА »

Київ 19 — 21 ст. 1797, після інкорпорації до складу Російської імперії земель Правобережної України (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795), К. став центром не лише оновленої Київ. губернії, кордони якої змістилися на зх., а й Пд.-Зх. краю (до його складу, окрім Київ. губ., входили також Подільська губернія та Волинська губернія; 1832 усі три губернії були об’єднані у Київське генерал-губернаторство). Це зумовило переведення до нього з Дубна контрактових з’їздів (див. Київський контрактовий ярмарок), що спричинило перетворення К. в значний торг.-комунікаційний центр. Царський уряд намагався створити в київ. регіоні також могутню військ. інфраструктуру і тому в 1830—60-х pp. побудував тут нову Київ. фортецю (як і споруджена у 18 ст. стара фортеця, вона ніколи не використовувалася у бойових діях; див. Києво-Печерська фортеця). Після пожежі 1811 на Подолі, що майже повністю його знищила, забудову цього району почали вести за планом, що передбачав ліквідацію радіальної системи розміщення вулиць і прокладання нових вулиць, які б утворювали правильні квадрати навколо композиційного центру — Контрактової площі. 1837 був затверджений ген. план забудови всього міста. Згідно з цим планом почали прокладатися нові вуличні магістралі. На поч. 19 ст. в межі міста ввійшов Сирець; в середині століття активно заселялася долина р. Либідь з місцевостями Батиєва гора, Байкове й Либідська частина, а також Лук’янівка і Татарка. Тоді ж до складу міста були включені села Куренівка та Пріорка. Швидка забудова К. спричинила виділення двох нових його частин — Двірцевої (Липки) та Либідської (т. зв. Нове строєніє).

Для пром-сті міста це був час переорієнтації з мануфактур та ремісничих майстерень на підприємства фабрично-заводського типу, найбільшими серед яких стали «Арсенал», Гол. залізничні майстерні, Південнорос. машинобуд. з-д, з-д Гретера і Криванека (див. «Гретер і Криванек»). Усього в місті наприкінці століття налічувалося 125 пром. підпр-в. Спорудження в 1860—70-х pp. залізниць Курськ (нині місто в РФ)—К. та К.—Балта, створення пароплавства на Дніпрі (1858; див. Пароплавство) перетворили К. у великий транспортний вузол. Розвиткові торгівлі сприяло відкриття біржі (1869; див. Київська товарна біржа), а також буд-во нової гавані. 1892 у К. з’явився перший у Рос. імперії трамвай, 1902—05 побудовано фунікулер. Пром-сть міста обслуговувала переважно транспортні підпр-ва, цукрові з-ди та місц. с. госп-во. Заснований у К. 1887 Цукропромисловий синдикат (див. Синдикати цукрозаводчиків) вважався першою в Рос. імперії капіталіст. монополією.

Кількість нас. міста від поч. до кін. 19 ст. зросла більш як у 30 разів — з 20 до 626 тис. мешканців.

У 19 ст., як і в попередні віки, К. був місцем паломництва для віруючих усього східнослов’ян. світу. Сюди приходили, здебільшого пішки, сотні тисяч прочан. Києво-Печерська лавра (одна з двох, що діяли на тер. України) відігравала роль не лише центру православ’я, а й культ. та освіт. осередку.

Значення К. як культ. центру зростало в міру створення в ньому елітарних освіт. і мистецьких інституцій. 1809 і 1834 було відкрито 2 чол. г-зії, 1834 — ун-т св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), 1838 — Інститут шляхетних дівчат, 1852 — Володимирський кадетський корпус, 1878 — Вищі жін. курси, 1898 — Політех. ін-т (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний університет»). Засновуються наук. т-ва — Тимчасовий комітет для дослідження старожитностей (1835), Тимчасова комісія для розбору давніх актів у Києві (1843; див. Київська археографічна комісія), Комісія для опису губерній Київ. учбового округу (1850), Південно-Західний відділ Російського географічного товариства (1873), Історичне товариство Нестора-літописця (1873) тощо. 1804—06 споруджено перший у К. постійний театральний будинок. 1817 закінчено буд-во Контрактового дому, 1828 — Гостиного двору. 1867 відкрився постійний Оперний театр, для якого 1901 було споруджено нове приміщення. 1904 офіційно відкритий (існував з 1899 як археол. виставка) Київський художньо-промисловий і науковий музей, 1904 відкрито муз.-драм. школу М.В.Лисенка. 1901 Київська рисувальна школа М.Мурашка, що діяла з 1875, перетворена на Худож. уч-ще. 1907 у приміщенні Троїцького нар. дому почав працювати перший стаціонарний укр. театр.
Я.В. Верменич.
http://history.org.ua/?termin=Kyiv_mst
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6278 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Київ ХІХ століття

Повідомлення D_i_V_a »

Софія
Малюнок 40-х років ХІХ ст
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3560 разів
Подякували: 2154 рази

Re: Київ ХІХ століття

Повідомлення АннА »

КИЇВСЬКИЙ КОНТРАКТОВИЙ ЯРМАРОК. До 1775 контрактовий ярмарок діяв у Львові. Сюди під час Різдвяних свят з'їжджалися шляхтичі (див. Шляхта) з метою отримання кредиту під заставу маєтку, продажу, закладу в оренду маєтків (див. також Земельні контракти), погашення боргів, укладання угод на купівлю-продаж хліба та ін. с.-г. продукції. Ці контракти-угоди мали вирішальне значення в діяльності ярмарку.
Після поділів Польщі 1772, 1793, 1795 контракти було перенесено спочатку в м. Дубно (збирав до 30 тис. людей), а 1797 – до Києва як центру екон. й культ. життя всього пд.-зх. регіону. Тут ярмарок за часом його проведення отримав додаткову назву – Водохрещенський, а з серед. 19 ст. – Стрітенський.
Перші контракти в Києві було укладено 15 січ. 1798 і відтоді ярмарок проводився регулярно. На К.к.я. прибувало чимало польс. панів та вельмож з діжками золота і срібла, купці й підприємці з різних кінців Російської імперії, Пруссії, Франції, Англії, Італії, Данії, Греції та ін. Контрактові угоди укладалися в міськ. магістраті, а від 1811 – у Контрактовому домі на Подолі.
Гол. предметом контрактів були, як і раніше, заклади, продаж та оренда маєтків.
З усіх оборотів контрактового ярмарку, які на поч. 40-х рр. 19 ст. сягали 1,6–1,8 млн рублів, 40–60 % припадало на операції з нерухомістю.
Перші удари К.к.я. було завдано польським повстанням 1830–1831 та польським повстанням 1863–1864, після яких він уже не міг піднятися до колиш. показників. Газ. "Киевская биржа" повідомляла 1913: "Не чути пожвавлення в операціях з куплі-продажу маєтків... З цукрових заводів з рук у руки перейшов на контрактах лише один".

На К.к.я. здійснювалися також кредитні операції. При проведенні ярмарку в м. Дубно весь кредит зосереджувався в руках кн. А.Понінського, а після – П.Потоцького.
На поч. 19 ст., після розорення П.Потоцького та ін. банкірських домів, кредитування здійснювали єврейс. банкіри міст Бердичів та Одеса, які підтримували контакти з великими банками Зх. Європи. Обороти банкірських контор протягом 1836–51 сягали від 1,3 до 2,25 млн руб., з незначним падінням 1839–44.
Із зростанням банк. системи у 2-й пол. 19 ст. великого впливу на контрактові операції набув Рос. для зовн. торгівлі банк (1894), який обслуговував цукрову пром-сть.

З контрактами була тісно пов'язана й торгівля, переважно хлібом. У Київ для здійснення гол. хлібних закупівель, проведення розрахунків прибували купці з Пінська, Брест-Литовська (нині м.Брест), Шклова (нині всі міста в Білорусі), Проскурова (нині м. Хмельницький), Старокостянтинова, Кременчука та ін. міст.
Київ. ярмарок встановлював ціни на хліб, якими керувалися й на ін. ярмарках.
Занепад хлібної торгівлі на К.к.я. розпочався з піднесенням Одеси як потужного центру в зовн. торгівлі хлібом, а залізничне буд-во на пд. від Києва довершило цей процес.
Натомість К.к.я. перебрав на себе провідну роль у торгівлі цукром.
Суб'єктами К.к.я. від серед. 19 ст. стали директори та службовці з-дів і економій. Із серед. 70-х рр. 19 ст. більшість угод на цукор укладалася через біржу, а контракти відмежовувалися від ярмарку.
К.к.я. продовжував проводити роздрібну торгівлю, обороти якої поступово падали.
1870–74 було привезено товарів на 2,2 млн, а 1884 – тільки на 565 тис. руб.
У лют. 1917 ярмарковий прапор піднімався останній раз.
1923 було зроблено спробу відродити К.к.я., тоді він зібрав 428 учасників, у т. ч. 70 від іноз. фірм. Припинив свою діяльність 1930.
15 берез. 1994 знову відновлено К.к.я. під назвою "Київський міжнародний контрактовий ярмарок".

Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
Миславский
Повідомлень: 9
З нами з: 21 березня 2018, 15:25
Стать: Чоловік
Подякували: 7 разів
Контактна інформація:

Re: Київ ХІХ століття

Повідомлення Миславский »

Последний войт Киева был отстранен от власти в 1834 г. А первый городской голова избран в 1835 г. В промежутке, видимо, местную власть Киева возглавлял мой прапрапрадед Демьян Семенович Миславский. В 1833 г. он был лавником, а в 1835 г. в свидетельстве о рождении его сына Филиппа назван бургомистром. http://golubinski.ru/ap/damian.html
Киевский гражданин Миславский вел дневник, отрывок из которого был опубликован в "Киевской старине" в 1884 г. http://golubinski.ru/ap/damian_starina.html
Одна из записей дневника сообщает о поездке лавника Миславского вместе с И.И.Ходуновым в Санкт-Петербург по поручению киевского общества. В Краткой биографии И.И. Ходунова говорится, что во время этой поездки они были приняты императором Николаем Павловичем. https://81412.livejournal.com/29358.html
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Київ XIX століття

Повідомлення kbg_dnepr »

Биба Євгеній
Дозвілля та розваги київської інтелігенції у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. - с. 65-70

Емінак: науковий щоквартальник. – 2017. – № 1 (17) (січень-березень). – Т. 1. – 139 с.
https://www.academia.edu/31575344/%D0%9 ... view-paper
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6278 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Київ XIX століття

Повідомлення D_i_V_a »

Костелу Святого Олександра — 180: цікаві факти про київську святиню
11 вересня 2022, 10:32
Зображення
Олександрівський костел на старовинній листівці. Фото з відкритих джерел

Будівництво головного та найстаршого римо-католицького храму тривало 25 років, постійно перериваючись польськими повстаннями.
11 вересня 1842 року у Києві відбулося освячення Костелу Святого Олександра, що дав назву вулиці Костьольній.
До 180 річниці головної римо-католицької святині нашого міста «Вечірній Київ» згадує найцікавіші факти з історії знакової пам’ятки нашого міста:
1. Олександрівський костел — найстарший зі збережених до нашого часу костелів Києва, один з двох вцілілих у радянський час католицьких святинь.
Інший храм, відомий як Костел Святого Миколая, був збудований у 1899-1909 роках в готичному стилі видатним київським архітектором Владиславом Городецьким.

Зображення
Костел Святого Олександра будували понад 25 років. Фото з відкритих джерел.

2. Костел Святого Олександра розташовується у південній частині Михайлової або Володимирської гори.
На середину ХІХ століття, коли забудова Хрещатика була переважно малоповерховою, храм вважався своєрідною домінантою центральної частини нашого міста.
3. Попередником костелу був дерев’яний храм, який згорів у 1814 році.
Згодом, очільник губернського дворянства звернувся з листом до Імператора Олександра I, з проханням дозволити будівництво римо-католицького храму. Дозвіл на будівництво вдалось одержати 7 липня 1815 року, ще за рік міська влада виділила під нього землю.
30 серпня 1817 року наріжний камінь майбутнього храму освятив архідиякон Йоахім Грабовський.

Зображення
Панорама Верхнього міста та Володимирської гірки нприкінці ХІХ століття. Фото з відкритих джерел

4. Будівництво храму затягнулося на роки та тривало понад 25 років.
Ситуація ускладнювалася не лише проблемністю ділянки через постійне осипання ґрунту, але й через постійний брак коштів, які збирали переважно серед дрібної польської шляхти.
Темпи зведення святині зовсім зупинилися, коли в 1830--х після Польського повстання, священнослужителі були змушені покинути Київ, внаслідок чого недобудований храм стояв пусткою та поступово руйнувався.
Лише у 1835 році поміщик Антоній Савицький врятував недобудований костел, виділивши гроші на його добудову.

Зображення
Споруда є пам’яткою архітектури класицизму. Фото з відкритих джерел

5. Ім’я автора проєкту будівлі тривалий час викликає дискусії серед дослідників.
Більшість краєзнавців схиляються, що над проєктом працювали архітектори Людвіг Піллер та Франц Мехович.
У деяких джерелах, як автора вказують київського міського архітектора Лудовіко Стандзані, чий підпис є на проєктних кресленнях споруди. Але, він лише завізував будівництво відповідно до своєї посади київського міського архітектора.
Серед інших «претендентів» на авторство будівлі можна зустріти ім’я Олександра Беретті, який здійснював нагляд за будівництвом костелу та навіть зодчого з Петербурга Доменіко Вісконті, що затвердив проєкт будівництва у складі комісії кошторисів та проєктів.
6. Споруда збудована зі знаменитої жовтої київської цегли з заводу родини Ейсманів.
Також, з їхніх матеріалів у Києві збудували Університету, Першу та Другу гімназії та Кадетський корпус. Згодом вона перетвориться на справжній бренд та візитівку міста.
В «Ілюстрованому путівнику» Києва 1913 року згадується: «Відмінна й властива тільки одному Києву риса цих будівель — славнозвісна київська світло-жовта цегла, що виробляється на місцевих цегельнях. Більшість будинків, споруджених із цієї цегли, рідко фарбуються, ще рідше тинькуються; тільки обриси кожної окремої цеглини часто обводяться сірою фарбою».

Зображення
Акварель Тараса Шевченка. Фото з відкритих джерел

7. Влітку 1846 року храм зобразив в акварелі Тарас Шевченко, що мешкав неподалік у маєтку Івана Житінського.

За свідченнями шевченкознавців, змалювання культових споруд не лише виявляли особисте зацікавлення Шевченка, а й збіглися водночас із його обов’язками члена Археографічної комісії. Акварель, сповнена світла й повітря, затишку й спокою, засвідчує пленерні досягнення Шевченка. Особливо тонко передав художник колірні рефлекси неба…
8. 1 березня 1879 року в Олександрівському костелі хрестили Казимира Малевича, видатного художника-авангардиста.
Про це свідчить Метрична книга Київського деканату, що зберігається в Центральному державному історичному архіві Києва.

Зображення
Тривалий час святиня була єлиним храмом римо-католицької громади міста. Фото з відкритих джерел.

9. До спорудження костелу Святого Миколая (1909 рік) собор Святого Олександра залишався фактично єдиним великим католицьким храмом Києва, приймаючи фактично всіх римо-католиків міста.
На кінець ХІХ століття парафія Олександрівського костьолу складала понад 33 тисячі осіб (загальна кількість мешканців міста на той час становила 188 488 осіб)
10. Після революції 1917 року земельні володіння парафії стали поступово зменшуватися, проте храм продовжував функціонувати. У радянський час святиня переживає важкі часи: священники парафії зазнавали постійних гонінь, але продовжували працювати
3 серпня 1937 року останнього настоятеля собору — отця Сигізмунда Кваснєвського та поодиноких прочан заарештували, а за місяць розстріляли.

Зображення
У радянський час споруду використовували як Планетарій. Фото з відкритих джерел

11. Тривалий час будівлю колишнього костелу використовували як Планетарій 1952-1982). Також, у різні часи, в його приміщеннях містилися гуртожитки робітників «Київгазбуду» та «Міськторгвідділу», сховища Історичної бібліотеки та музей атеїзму.
12. Перше богослужіння на сходах костелу відбулося 5 вересня 1990 року, а за рік споруду у вкрай занедбаному стані повернули вірянам.

Зображення
Храм повернули вірянам у роки Незалежності. Фото з відкритих джерел

13. Реконструкція храму тривала чотири роки.
7 жовтня 1995 р. єпископ-помічник Житомирської дієцезії Станіслав Широкорадюк заново освятив костел Святого Олександра, який було відреставровано зусиллями вірян на чолі з тодішнім настоятелем парафії, отцем Яном Крапаном, і за підтримки католиків України та багатьох країн світу.

Зображення
Сучасний інтер’єр храму, відновлений на пожертвування вірян з усього світу. Фото з сайту парафії

14. 25 червня 2001 року, у межах пастирського візиту в Україну, храм відвідав Святий Папа Іван Павло II. Зайшовши до храму, Святіший Отець попрямував до Пресвятих Дарів, перед якими довго молився, стоячи навколішках. Потім, сівши у крісло, святий отець розмовляв із духовенством, а на завершення подарував київському храму золоті чашу і дискос…
Зараз костел Святого Олександра є кафедральним собором римо-католицької громади нашого міста, важливим просвітницьким та духовним центром.
Нагадаємо про трагічну долю Панорами Голгофи, втраченої пам’ятки нашого міста, що розташовувалася неподалік Костелу Святого Олександра.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Відповісти

Повернутись до “КИЇВ”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 7 гостей