Могилянка - Києво-Могилянський колегіум

Відповісти
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Могилянка - Києво-Могилянський колегіум

Повідомлення D_i_V_a »

Кепсько, що Києво-Могилянку поспішили назвати академією... під сьогоднішню ситуацію з переназвами її би назвали колегіумом...
Ну то читайте самі.
"История Киева" - 1963 року видання

Ще додам. Якби пан (сподвіжнік Петра І) Феофан Прокопович знав тоді на початку 18 ст, що його Могилянку викинуть з будови і її більше не буде, а замість неї зроблять морське військово-політичне училище, де роками будуть виховувати політруків, то перевернувся би у труні...
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Могилянка - Києво-Могилянський колегіум

Повідомлення АннА »

КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), Київська братська школа, Київський колегіум, Київська академія, Київська духовна академія, Національний університет "Києво-Могилянська академія". Історію КМА, як правило, починають від 1615 – часу організації Київської братської школи (твердження про її заснування наприкінці 16 ст. були обґрунтовано заперечені ще в 2-й пол. 19 ст. проф. С.Голубєвим). Про київ. Богоявленське братство, достатньо пізнє явище в українському релігійно-культурному русі, та школу при ньому відомо небагато. Переважна більшість дослідників вважає, що їх створенню посприяв фундушевий запис (15 жовт. 1615) дружини мозирського маршалка Стефана Лозки Є.Гулевичівни, яким вона засвідчувала дарування своєї садиби на Подолі для заведення монастиря та школи при ньому. Новостворене братство підтримав гетьман П.Конашевич-Сагайдачний, він вступив у нього з усім Військом Запорозьким та зробив значну пожертву. 1620 єрусалимський патріарх Теофан III (див. Теофана III місія в Україні 1620) надав право патріаршої ставропігії, а 1629 діяльність братства санкціонував своєю грамотою король Сигізмунд III Ваза.

Київ. братська школа за своїм устроєм та організацією навчання була, очевидно, подібною до ін. братських шкіл. На її чолі стояв ректор (з них відомі: Іов (Борецький), 1615–18, Мелетій (Смотрицький), перед 1620, Касіян (Сакович), 1620–24, та Хома Євлевич, 1628–32). Істориками встановлено кілька імен учителів, які викладали в школі, – це московитянин уставник Феодор, Яків Мемлевич, Сава Андрієвич, Василій Березецький. Окрім них, до викладання, імовірно, могли залучатися члени печерського вченого гуртка. З коротких документальних згадок про Київ. братську школу, зокрема, як про уч-ще "словяно-росского" та "елліно-греческого язика", дослідники роблять висновки, що гол. акцент у школі робився на вивченні слов'ян. граматики та грец. мови. Тут також студіювалися польська та латина, вірогідно – церк. спів, арифметика, риторика, тлумачилися елементарні філос. та богословські поняття. Школа була всестановою (див. Стани). Про чисельність її учнів даних не збереглося (відомо, однак, що 1622 "Вірші на жалосний погреб" гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного виголошувало 20 вихованців, ще кілька осіб засвідчені в інших згадках).
Наступний етап історії КМА пов'язаний з ім'ям Петра (Могили), який після номінування архімандритом Києво-Печерської лаври (1627) планував заснувати в цій обителі заклад із передовою на той час системою навчання. Однак митрополит Київ. Іов (Борецький) не погоджувався на реалізацію цього проекту з огляду на протидію, по-перше, консервативного правосл. духовенства, яке підозрювало в ньому катол. змову, а по-друге, Богоявленського братства, що побоювалося конкуренції своїй школі. За здійснення задуму Петро (Могила) взявся 1631, після возведення на митрополичий престол ще консервативнішого (Ісаї Копинського), і навіть отримав на це патріарше благословення. Він заснував т. зв. Лаврську школу. Однак різка протидія киян, яких підтримали й козаки, змусила шукати компроміс. Ним стало об'єднання лаврської та братської шкіл і закріплення за архімандритом титулу старшого братчика, протектора і фундатора, що поклало початок існуванню на Подолі Київського колегіуму (від 1632). Лише 1635 король Владислав IV Ваза санкціонував створення нової школи, але без права власної юрисдикції та дозволу викладати вищі за логіку та діалектику дисципліни (останнє означало заборону на викладання богослов'я). Київ. колегіум орієнтувався на характерний для того часу західноєвроп. гуманістичний тип навчання, який поширився також на тер. Речі Посполитої, зокрема й на укр. землях, у вигляді протестантських г-зій та єзуїтських колегій (див. Єзуїтські школи). Головно від чинної в останніх системи виховання багато чого перейняв Петро (Могила). Однак саме через протидію єзуїтів, а також окремих вищих коронних урядовців Київ. колегіуму не дозволено було стати закладом підвищеного рівня: не було дозволено викладати богослов'я. Програма студій складалася зі шкіл інфіми, граматики, синтаксими, поетики, риторики і логіки та діалектики. Проте вже Інокентій (Ґізель) у 1646/47 навч. році не лише прочитав у колегіумі повний філос. курс, а й на останніх лекціях зробив вступ до богослов'я. За гол. мову навчання слугувала латина, її спудеї мали засвоїти в граматичних класах; значно менше часу відводилося на студіювання грец. мови. Невід'ємним елементом навч. процесу були диспути. Кер-во колегіуму не раз піднімало питання про надання своєму закладові прав, подібних до тих, якими користувалася Краківська академія (про підвищення статусу колегіуму йшлося й у Гадяцькому договорі 1658, однак останній так і не набув чинності). Богословський курс у колегіумі почав викладатися лише після підпорядкування 1685–86 Київ. митрополії Московському патріархатові, уперше його прочитав 1689 Йоасаф (Кроковський). Рос. цар Петро I своєю грамотою від 11 січ. 1694 підтвердив право колегіуму на викладання богослов'я. Царська грамота від 26 верес. 1701 (її появу спричинив масштабний конфлікт між київ. міщанами та викладацькою і студентською корпорацією) підтверджувала надані 1694 колегіуму привілеї та декларувала, що цей навч. заклад має незалежний від міськ. уряду юрид. статус. У цьому документі колегіум іменується "академією". Це дало дослідникам підставу вести мову про те, що 1701 в історії КМА настав новий етап – власне академічний. Однак слід зазначити, що ще до 1701 в документах, які стосувалися КМА, вже вживався термін "академія" на її означення, так само як і після 1701 КМА продовжували іменувати "колегіумом" та "латинською школою".

Періодом розквіту КМА вважаються перші 6 десятиліть 18 ст. Навч. курс тривав 12 років і складався із 8 шкіл. У класі аналогії впродовж року учні вивчали елементарну слов'ян., польс. і частково лат. граматику, в наступних трьох класах (тривали по року) вдосконалювали вміння розмовляти та писати латиною, далі опановували: піїтику (1 рік; навчалися складати поетичні твори), риторику (1 рік; вивчали мист-во красномовства), філософію (2 роки; студіювали діалектику, логіку, фізику, математику і метафізику, а також етику). Богословський курс (спочатку чотирирічний, а з 1775 – дворічний) був ще ширшим і, крім власне богословських наук (догматики, моральної теології), включав освоєння необхідних у галузі релігії знань. У шести нижчих класах також студіювалися катехізис, арифметика і, вірогідно, геометрія.

Крім осн. курсів, в академії впродовж 18 ст. в різний час могли викладатися ще й ін. дисципліни. 1738 було запроваджено вивчення гебрейської, грец. та нім., а 1753 – франц. мов. 1766 серед предметів фігурували "познание глобуса", географія, арифметика, а також скорочений курс універсальної історії. 1783 в навч. процес починає запроваджуватися рос. мова, від 1788 – окремі класи чистої і змішаної математики.

Ще Петро Могила створив при Київ. колегіумі б-ку, подарувавши їй свої книги. З часом академічна книгозбірня стала однією з найбільших та найбагатших в Україні. 1780 вона налічувала понад 8 тис. книг, однак того ж року істотно постраждала від пожежі. Втрати відновлювалися шляхом пожертв, приєднання до фонду створеної 1768 бурсацької б-ки, придбання друкованої продукції.

На чолі Київ. колегіуму, згодом – Київ. акад. – стояв ректор, ним, зазвичай, був настоятель Києво-Братського Богоявленського монастиря, при якому існував навч. заклад. Ректор, як правило, викладав філософію, а після 1689 – богослов'я. Йому допомагав префект, який переважно посідав братське намісництво та викладав спочатку риторику, а згодом – філософію. Від 18 ст. (починаючи з цього періоду в розпорядженні дослідників уже є достатні документальні свідчення про стан справ у КМА) на посади викладачів КМА пропонувалися кандидатури київ. ченців, які закінчили студії в КМА. Відповідні пропозиції вносилися ректором і префектом чи Київ. духовною консисторією, а остаточно схвалювалися митрополитом Київським.

Двері Київ. колегіуму, пізніше – Київ. акад. – були відчинені для всіх верств нас. Окрім того, тут навчалися вихідці не лише з укр., а й з ін. земель; поряд з українцями студентами були білоруси, росіяни, серби, румуни, греки, молдовани. Достовірно відомо, що на 1737 у КМА навчалися 367, на 1738 – 494, на 1739 – 536, на 1740 – 567, на 1741 – 687, у 1742/43 навч. році – 822, у 1743/44 – 902, у 1744/45 – 1110, у 1764/65 – 1159 студентів. Починаючи з 1766 і до 1769 чисельність студентів завжди перевищувала 1000 осіб щорічно, але на 1772 зменшилася до 487, що було пов'язано з епідемією чуми в Києві. У наступні роки студентська корпорація знову зростала і протягом 1777–80 налічувала щорічно понад 800, а на поч. 19 ст. в середньому – 1200 осіб.

Від 1760-х рр. в історії КМА настає епоха реформ. До змін системи навчання, окрім потреби оновлення програми, спонукало й те, що в КМА, як і в решті подібних закладів у Російській імперії, під одним дахом поєднувалися школи різних навч. ступенів – від найнижчого до найвищого. У цей час висуваються і обговорюються пропозиції про створення на базі академії ун-ту (зокрема, про це йдеться в проекті гетьмана К.Розумовського 1763), однак вони не знайшли підтримки царського уряду. Тому КМА поступово еволюціонувала в напрямі перетворення на суто духовний навч. заклад. Серед її вихованців починають переважати вихідці з родин священно- та церковнослужителів (на поч. 19 ст. їх налічується понад 80 % від заг. числа студентів). Запровадження в життя положень духовно-навч. реформи 1798 ще більш прискорило процес такого перетворення.

Кардинальна модернізація духовної освіти в Рос. імперії почалася 1809 (після реформи світської освіти). Спочатку реформували Санкт-Петерб. духовну акад.; потім, 1814, на основі нового вдосконаленого уставу відкрили Моск. духовну акад., а ще через кілька років черга дійшла й до Київ. акад., яку 1817 тимчасово закрили. Функціонувати за новим уставом (1814) Київ. акад. розпочала 1819 як Київська духовна академія.

Роль КМА в історії України та ін. народів важко переоцінити. Від самого початку своєї діяльності вона спричинила піднесення інтелектуального рівня укр. молоді; її правосл. дух, доповнений латино-польс. формою та змістом, спочатку був перепоною полонізації, а після 1686 – русифікації укр. еліти. Багато випускників КМА, напр., Димитрій Ростовський, Йоасаф Бєлгородський (див. Горленки), Іоанн Тобольський (Максимович), за своє подальше подвижницьке життя були канонізовані правосл. Церквою, чимало колиш. її студентів посіли вищі церк. ієрархічні щаблі в усій Рос. імперії, сприяли створенню системи навч. закладів в усіх єпархіях, розвитку чернечого життя, служили в армії як військ. духовенство, зрештою – поповнювали середовище укр. парафіяльного духовенства. З-посеред її вихованців були також відомі представники тогочасної світської укр. еліти, а також особи, які здобули визнання через внесок у розвиток освіти, історії, літ., філософії, музики, арх-ри, медицини. (До енциклопедії "Києво-Могилянська академія в іменах, ХVII–ХVIII ст.", 2001, в якій зібрано та систематизовано інформацію про вихованців КМА, які залишили про себе значніший чи менший слід в історії, включено статті про майже 1500 персон. Однак є підстави вважати, що цей перелік можна множити й далі.)

24 серп. 1992 в корпусах колиш. Київ. акад. та Київ. духовної акад., що були на той час зайняті Вищим військ.-політ. мор. уч-щем, згідно з розпорядженням Голови ВР України "Про відродження “Києво-Могилянської академії”, вищого навчального закладу, на її історичній території" від 19 верес. 1991, було офіційно відкрито Ун-т "Києво-Могилянська академія". Із верес. цього ж року тут розпочали навчання 200 студентів. 19 трав. 1994 указом Президента України Ун-ту "КМА" надано статус "національний", а 30 черв. 1994 Міжгалузева респ. акредитаційна комісія надала йому 4-й рівень акредитації.

В основу діяльності оновленої КМА покладено принцип демократичності та самоврядування. Ун-т сприяє самореалізації студентів, викладачів, працівників та творенню високоосвіченої особистості. Вступ до вузу відбувається на підставі одноденного тестування за конкурсом, що створює рівні умови для всіх абітурієнтів. 2004 взяти участь у проведенні такого конкурсу запрошувалися представники ЗМІ, а перевірка відповідей транслювалася за допомогою мережі Інтернету в режимі реального часу.

Нині КМА є наук.-навч. центром: окрім 6 ф-тів (гуманітарних наук, природничих наук, правничих наук, екон. наук, соціальних наук і соціальних технологій, інформатики), при ньому діють 21 наук. установа (дослідні центри, зокрема з вивчення спадщини КМА, лабораторії,
ін-ти), а також наук. б-ка. Щорічно в січні в рамках "Днів науки" відбувається загальноакадемічна наук. конф. "Україна: людина, суспільство, природа". Від 1996 видаються "Наукові записки НаУКМА", з 1998 – збірник наук. праць "Магістеріум".

Термін навчання на бакалавраті (базова вища освіта) – 4 роки, на магістеріумі (повна вища освіта) – 2 роки (зі спеціальності "Правознавство" – 1 рік). З деяких спеціальностей можлива однорічна програма підготовки спеціаліста. Діють дворічні аспірантура та докторантура.

Навч. процес має низку особливостей: самостійне формування індивідуального навч. плану; вибіркове прослуховування фахових курсів, які читають запрошені провідні вітчизн. та зарубіжні спеціалісти; можливість зміни спеціальності чи відвідування вибіркових дисциплін, пропонованих ін. ф-тами; поділ навч. року на триместри та обов'язковий тиждень самостійної роботи в триместрі; рейтингова 100-бальна система оцінювання знань; укр. та англ. робочі мови. В ун-ті діє Культ.-мистецький центр, до складу якого входять, зокрема, галерея мист-в, експериментальний театр-студія, студентський театр "Ludus", хорова капела "Почайна", студентський кіноклуб, лабораторія старовинної музики. Від другого року навчання кращим студентам (за успіхи в навчанні, наук. чи творчій роботі) встановлено іменні та персональні стипендії. Сучасні спудеї мають свій колегіальний виборний орган самоврядування, що представляє їхні права перед університетською адміністрацією, – Студентську колегію, а також Спудейське братство.

Ун-т опікується кількома середніми навч. закладами – колегіумами, один з яких створений 1999 у Тбілісі (Грузія); тісно співпрацює з низкою орг-цій, серед яких: Міжнар. благодійний фонд відродження КМА, Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", журнал "Кіно–Театр", Брит. рада (British Counsil), Центр сучасного мист-ва та ін. При ун-ті створено вид-во "Дух і Літера", на його тер. знаходиться редакція "Українського гуманітарного огляду" (при Т-ві дослідників Центр.-Сх. Європи).

На тер. ун-ту у своєму, спорудженому ще у 18 ст., приміщенні діє Благовіщенський храм Української православної церкви Київського патріархату.Дж.: Акты и документы, относящиеся к истории Киевской Академии. Отделение II (1721–1795 гг.), т. 1–5. К., 1904–08; Те саме. Отделение III (1796–1869 гг.), т. 1–5. К., 1908–15; Києво-Могилянська академія кінця XVII – початку XIX ст.: Повсякденна історія. К., 2005.
Яременко М.В.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Могилянка - Києво-Могилянський колегіум

Повідомлення АннА »

DVK_Dmitriy писав: 29 липня 2023, 14:30 ЦДІАК України

Фонд 1711. Київська академія (1701–1817), Києво-Могилянський колегіум (1631–1701), м. Київ.
https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1711/
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “КИЇВ”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 13 гостей