Про краєзнавство

Подорожі по регіонам, селам і містам, замкам і городищам України. І не тільки.
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Про краєзнавство

Повідомлення АннА »

КРАЄЗНАВСТВО, краєзнавство та краєнавство історичне. Крає-знавством традиційно називають комплексне дослідження під кутом зору історії, географії, природничих наук, етнографії та економіки нар. госп-ва переважно силами ентузіастів і професійних науковців відносно невеликої території (регіону) — міста, села, району, області, а також етногр. чи певної ін. території, яку населення, яке там проживає, називає своїм краєм. К. пов’язане з масовим громад. рухом, спрямованим на вивчення рідного краю. Воно вважається ефективним засобом патріотичного виховання й формування само-свідомості місц. населення. Осн. формами участі населення в крає-знавчому русі є діяльність крає-знавчих музеїв, наук. т-в, гуртків, клубів тощо. За напрямами розрізняють К. істор., геогр., літ., муз. та ін.

Водночас, усі різновиди К. тісно пов’язані між собою й доповнюють одне одного; К. в цілому є органічною сукупністю всіх цих різновидів і спрямоване на всебічне вивчення краю. Краєзнавство історичне досліджує як історію того чи ін. краю або окремого населеного пункту, так і історію вулиць, ф-к, з-дів, різних форм організації с.-г. вир-ва, наук., культ.-освіт. установ, пам’яток історії та к-ри, воно також досліджує життя й діяльність видатних політ., держ., військ., наук. діячів, нар. героїв, відомих письменників та митців, життєвий і творчий шлях яких тим чи ін. чином пов’язаний з даним краєм. Такі дослідження здійснюються на основі найрізноманітніших речових, писемних і мовних джерел, що належать до конкретних етапів історії краю. Специфіка історико-краєзнавчого дослідження полягає в поєднанні загальноістор. методології з методиками деталізації та конкретизації істор. фактів. Це дає змогу з’ясувати особливості прояву в конкретних локальних регіонах осн. рис та гол. тенденцій істор. епох і періодів, а також тих чи ін. заг. процесів і явищ, характерних для тієї чи ін. країни, складовою якої є даний край. Ці особливості проявів, як правило, пов’язані з впливами таких факторів, як — специфіка геогр. умов, екон. розвитку та соціальних відносин, зовн. оточення, своєрідності місцевої к-ри, традицій, психології, нарешті, індивідуальних рис конкретних учасників подій.

Витоки К. істор. на укр. землях історики вбачають у традиції, що пов’язана з літописанням у Київській Русі: саме тоді була започаткована практика фіксації важливих істор. подій, явищ, геогр. та ін. відомостей. Істор.-крає-знавчі дослідження набули поширення від серед. 18 ст., коли на наук. основі почали проводитися описи укр. земель і урядовими та наук. установами були розіслані на місця різноманітні анкети та запити, в яких містилися питання щодо істор. минулого окремих населених пунктів, відомостей про наявність стародавніх городищ і споруд, архівів та літописів. Значне піднесення краєзнавчого руху в 19 — на поч. 20 ст. було пов’язане з діяльністю широкої мережі держ. і громад. установ, що збирали і вивчали історико-краєзнавчі матеріали. Серед них своєю активністю вирізнялися губернські стат. к-ти та губернські вчені архівні комісії, єпархіально-стат. к-ти, численні наук. т-ва.

У 2-й пол. 1920-х рр. в УСРР краєзнавчий рух набув масового характеру, цьому сприяла, зокрема, українізації політика. У складі ВУАН (нині Національна академія наук України) ще з 1922 почала діяти Комісія краєзнавства, від 1927 діяв Український комітет краєзнавства, а також кілька комісій з порайонного дослідження України. Було створено багато наукових, студентських і шкільних істор.-краєзнавчих т-в. 1927—30 виходив ж. «Краєзнавство». Однак на поч. 1930-х рр., коли влада взяла курс на згортання процесів нац. відродження, вітчизн. краєзнавці були піддані масовим політ. репресіям, а більшість краєзнавчих т-в ліквідовані.

У Західній Україні в міжвоєн. період осередками К. були: т-во «Плай» у Львові (з 1924; видавало ж. «Наша Батьківщина»), т-во «Бойківщина», краєзнавчі музеї у містах Сянок (нині м. Санок, Польща), Яворів, Коломия, Ужгород, Тернопіль та ін.

Відродження К. в УРСР після Другої світової війни відбувалося під контролем КПУ та рад. установ. Це позначалося на змісті та напрямах роботи як краєзнавчих осередків, так і окремих ентузіастів — їхня робота зосереджувалася переважно на вивченні історії встановлення рад. влади в краї та місц. подій Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. Від 2-ї пол. 1950-х рр. активізувалося видання краєзнавчої літ. (серія «Області Української РСР», туристичні довідники й карти, описи пам’яток історії та к-ри, ж. «Краєзнавство в школі»), було відновлено мережу краєзнавчих та істор.-краєзнавчих музеїв на обласному й районному рівнях, які стали центрами організації краєзнавчого руху. Від 1960 почали створюватися нар. музеї і музейні кімнати. Важливим етапом у розгортанні історико-краєзнавчих досліджень в УРСР була підготовка та видання в 1960—70-х рр. 26-томної «Історії міст і сіл Української РСР», у її створенні брали участь понад 100 тис. місц. авторів. Від 1966 почало діяти Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, невдовзі воно стало найбільшою масовою громад. організацією республіки.

Від 1980 стали регулярно проводитися всеукр. історико-краєзнавчі конференції. Щорічно в різних регіонах України проводилися місц. конференції з історико-краєзнавчої тематики. Активізації істор. К. сприяли також роботи з підготовки багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України» (започаткований 1982).

На поч. 1986 в УРСР діяли 7994 громад. музеї, в яких було зібрано 2 млн 200 тис. експонатів. У 2-й пол. 1980-х рр. на хвилі демократизації рад. сусп-ва масового характеру набуло заснування неформальних краєзнавчих об’єднань нац.-патріотичної спрямованості (Товариство Лева, «Спадщина», Карпатський лещетарський клуб у Львові, «Сокіл» у Харкові, «Вертеп» у Тернополі, «Щире братство», «Громада», «Клуб києвознавців» та ін.).

У берез. 1990 відбувся установчий з’їзд Всеукраїнської спілки краєзнавців, нині її осередки діють в усіх регіонах України. Відновлено видання час. «Краєзнавство» (з 1993).

На поч. 21 ст. важливу роль у координації історико-краєзнавчих досліджень в Україні відіграють створені в складі Інституту історії України НАН України відділ історико-краєзнавчих досліджень (з 2007 — центр зводу пам’яток історії та культури України) і відділ проблем регіональної історії, а також проблемна рада з історико-краєзнавчої тематики.
http://history.org.ua/?termin=Kraeznavs ... 6storichne
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Про краєзнавство

Повідомлення АннА »

Рівні краєзнавчого руху в Україні
Існують різні рівні організації краєзнавчого руху в Україні. До загальнодержавного відносяться:
Національна спілка краєзнавців України,
Товариство охорони пам'яток історії та культури,
Українське товариство охорони природи,
Українське географічне товариство тощо.

Регіональний і місцевий рівні представленні різноманітними громадськими організаціями, фондами і товариствами.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1 ... 0%BD%D1%96
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Про краєзнавство

Повідомлення АннА »

Національна спілка краєзнавців України - http://nsku.org.ua/?litera&askAbout=kraj

ВСЕУКРАЇНСЬКА СПІЛКА КРАЄЗНАВЦІВ (ВУСК) – творча громад. орг-ція, яка об'єднала активних учасників краєзнавчого руху, що ведуть цілеспрямовану дослідницьку, пошукову і культ.- просвітницьку роботу з краєзнавства й будують свою діяльність відповідно до статуту, затвердженого постановою РМ України 24 серп. 1990 і зареєстрованого в новій редакції 7 квіт. 1993.

Свій родовід ВУСК веде від доби українізації політики рад. влади. У трав. 1925 утворено Укр. к-т краєзнавства (УКК) при Головнауці. Очолив його вихованець Львів. ун-ту, д-р політ. н., історик-марксист М.I. Яворський. Фактично роботою к-ту керували М.Криворотченко та О.Лазаріс. Найважливішим завданням УКК стало формування орг. структури краєзнавчого руху. Розроблений ним типовий статут краєзнавчих орг-цій допускав довільний вибір форм і методів роботи. Більшість чл. УКК в 1930-ті рр. було репресовано.

ВУСК утворена на 1-му (установчому) з'їзді у Києві 27 берез. 1990, який затвердив її статут, обрав керівні органи. Головою правління обрано акад. НАН України П. Тронька. Учасники з'їзду прийняли звернення "До всіх, хто закоханий у рідний край, хто шанує його минуле і вірить у його майбутнє".

Серед гол. завдань ВУСК, визначених її статутом, – відродження духовності та істор. пам'яті укр. народу, відновлення кращих традицій укр. краєзнавства, дослідження минулого й сучасного регіонів України, її міст і сіл, збереження пам'яток матеріальної та духовної к-ри, участь у пошуку й поверненні в Україну пам'яток, що перебувають за її межами та становлять нац. культ. спадщину, розвиток міжнар. культ. контактів. 1991 заснована премія ім. Д.Яворницького – найвища нагорода ВУСК, яка щорічно вручається за вагомий внесок у розвиток укр. краєзнавчого руху індивідуальним і колективним чл. Спілки.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
viapolka
Повідомлень: 285
З нами з: 28 грудня 2016, 22:30
Стать: Жінка
Дякував (ла): 113 разів
Подякували: 190 разів

Re: Про краєзнавство

Повідомлення viapolka »

Трехверстовки Украины - Подольской губернии. Другие губернии тоже можно выбрать
http://www.etomesto.ru/shubert/?guberniya=18#st9
Осецкий, Орловский, Юзефович, Бега, Каеткин, Олексов, Князев, Патратий, Фредлов, Туревская
Аватар користувача
drapieznik
Повідомлень: 444
З нами з: 26 червня 2020, 05:00
Стать: Чоловік
Звідки: Львів
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 469 разів

Re: Про краєзнавство

Повідомлення drapieznik »

підбірка видань польських авторів по культурі, етнографії та історії України-Руси - https://polona.pl/collections/instituti ... ore%20desc - з фондів польских архівів.

плюс:
https://polona.pl/collections/instituti ... ore%20desc
Онлайн
Аватар користувача
MiyRodovid
Повідомлень: 2057
З нами з: 05 березня 2023, 19:34
Стать: Жінка
Звідки: Харків
Дякував (ла): 599 разів
Подякували: 442 рази
Контактна інформація:

Re: Про краєзнавство

Повідомлення MiyRodovid »

Скорбач, Лобойко, Вакуленко, Свечкарь, Федоренко, Чепеленко, Филатов, Серой, Ломака (Козача Лопань, Цупівка, Татарка, Дементіївка, сл. Борисовка, хутор Красный, Наумовка).
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
Аватар користувача
drapieznik
Повідомлень: 444
З нами з: 26 червня 2020, 05:00
Стать: Чоловік
Звідки: Львів
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 469 разів

Re: Про краєзнавство

Повідомлення drapieznik »

Те про шо я в іншій темі писав - ось наприклад сайт відомого музею Архітектури та побуту у Львові (Шевченківський гай) https://lvivskansen.org/collections/
Вони подали назви фондів й тематичні світлини по ним ,а ось описів самих збірок - а я про документальну частину - в них немає (або я не побачив..). Й так чимало різних музеїв - в них "шось є" але дослідникам не відомо подробиць. А згаданий музей пише лишень:
Група Друк налічує 872 од. – друковані видання, фото, невеликі хатні ікони, виконані способом друку, а також унікальні рукописи і стародруки ХУІІІ ст.
Зберігач – зав. сектору обліку Ліліана Осмак
.
Ну ,може десь були академічні видання (а взагалі - точно були й є..) й може там десь й є опис шо в тому музеї у фонді є, але на сайті самого музею на жаль переліку з описом немає.
Колись на гугл диску відомого "admiral21" була рубрика "література" - й там власне оці багатотомні видання довідкові по фондам архівів точно були, я просто не пригадую чи там були в тому числі музейні документальні збірки..
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Про краєзнавство

Повідомлення kbg_dnepr »

drapieznik писав: 13 березня 2023, 09:22... Й так чимало різних музеїв - в них "шось є" але дослідникам не відомо подробиць. ...
Дуже влучно хтось сказав, що музеї - то кладовища інформації :cry:
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Аватар користувача
drapieznik
Повідомлень: 444
З нами з: 26 червня 2020, 05:00
Стать: Чоловік
Звідки: Львів
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 469 разів

Re: Про краєзнавство

Повідомлення drapieznik »

..судячи з вже напевно забутих скандальчиків https://zbruc.eu/node/60782 - це могла бути й "торгова площадка"..
Аватар користувача
Юрій123
Повідомлень: 83
З нами з: 24 листопада 2022, 21:21
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 26 разів
Подякували: 50 разів

Re: Про краєзнавство

Повідомлення Юрій123 »

Хочу поділитися деякими власними напрацюваннями щодо хронології подій, які розвивалися на території сучасної України у період 1600- і до часів незалежної України. Щось запозичив з інших джерел, щось доповнив власного.

Хронологічна таблиця містить кілька колонок:
Рік - Коли відбулася подія.
Опис - Інформація про подію.
Військова служба - Інформація про призовний вік, термін служ­би, рекрутські набори та ін.
Масові переселення, депортації - Інформація про те, коли, кого, звідки і куди переселяли. Маються на увазі регіони, населені пункти, суспільні стани, релігії, а не окремі особи.

В чому користь:
Таблицю дуже зручно використовувати під час аналізу власної родослівної за певний проміжок часу. Наприклад, можна провести аналіз чому в якийсь період відбулося різке зменшення населення у регіоні - війна чи підготовка до війни, епідемія, репресії, масові переселення.

Очевидно - мені вдалося зібрати далеко не всі події, які відбувалися в ті часи.
Пропоную доопрацювати цей матеріал. При необхідності можу відкрити доступ на редагування або додати матеріал самостійно.
с. Кейбалівка, с. Мітченки: Мізько, Сергієнко.
м. Пирятин: Черниш, Любимий, Любимов, Мізько, Ковейна.
с. Сасинівка: Шевченко, Дубина, Дубінін, Мізько.
с. Ковалівка: Черниш, Сербін.
с. Пирогів: Бичок.
с. Красненьке: Лабунський.
с. Рахни-Лісові: Пірус.
с. Біловоди, с. Журавка: Андра, Кваша, Грек, Удовенко, Вдовенко, Кочура, Шевченко.
хут. Семенівка, хут. Богомазове: Андра, Грек.
Відповісти

Повернутись до “Краєзнавство”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 19 гостей