Дегтерьов, Дехтярьов

Відповісти

Це прізвище

Отримав при народженні
1
50%
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
1
50%
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 2

Онлайн
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3185
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 108 разів
Подякували: 665 разів

Дегтерьов, Дехтярьов

Повідомлення Вернер »

ДЕГТЕРЬОВИ – рід купців, підприємців, меценатів. Походив із м. Калуга (нині місто в РФ). Перший з відомих його представників – Тимофій Григорович – завідував двором боярина Лук'яна Стрешнєва, дочка якого була дружиною рос. царя Михайла Федоровича, матір'ю царя Олексія Михайловича. 1635 Тимофій Григорович купив у м. Калуга лавку, і від цього року починається відлік торгової справи роду. На поч. 1830-х рр. сини калузького купця 2-ї гільдії (див. Гільдії) Микити Опанасовича – Михайло, Іван і Петро – оселилися в Києві. Справу продовжили їхні сини – Парфеній і Тимофій Михайловичі, Петро, Микита, Володимир і Григорій Івановичі та Родіон Петрович. Торгова фірма Д. була однією з найвідоміших в Україні, володіла магазинами у Києві, Мінську (нині столиця Білорусі), Вільно (нині м. Вільнюс), Тулі (нині місто в РФ), Бердичеві; першим у Києві з-дом мідних, залізних і чавунних виробів (з 1853 з-д належав Р.Дегтерьову). Два представники роду – Парфеній Михайлович та його син Михайло Парфенійович – відігравали значну роль у громад. й культ. житті міста. Парфеній Михайлович (1797–1837) – перший голова Київ. міськ. думи (1835–37), заснованої після скасування магдебурзького права для Києва 1834. Займався доброчинною діяльністю – був чл. Т-ва допомоги бідним. Михайло Парфенійович (1831–98), продовживши справу батька, розширив торгову фірму, комерційні зв'язки якої простежувалися від Сибіру до зх. кордонів Російської імперії. Мав капітал у сумі 10 млн рублів. Від 1871 до кінця життя – гласний Київ. міськ. думи, від 1875 – чл. облікового к-ту Київ. контори Держ. банку, від 1881 – чл., від 1891 – товариш голови Київ. біржового к-ту (див. Біржові комітети). Був головою Ради старшин Купецького зібрання. Відомий доброчинною діяльністю. Від 1870 – опікун Сирітського дому й староста Олександро-Невської церкви при Сулимівських доброчинних закладах. 1883 заснував і утримував у Києві богадільню, 1892 – Удовиний будинок; 1895 його коштом збудовано Свято-Михайлівську церкву на тер. Олександрівської лікарні (нині Київ. міська центр. клінічна лікарня); пожертвував значні кошти на буд-во лікарні для чорноробів (нині – лікарня по вул. В.Чорновола, 28/1) та на стипендії студентам Київ. політех. ін-ту і учням комерційного уч-ща. За його заповітом Київ отримав нерухомість на 2,5 млн руб., а також бл. 2 млн руб. грішми й цінними паперами. На ці кошти збудований і утримувався великий комплекс доброчинних закладів на Лук'янівці (вул. Дегтярівська, 19; нині тут знаходиться Київ. ін-т сухопутних військ Мін-ва оборони України).
Ковалинський В.В.

Зображення
Час плине
Онлайн
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3185
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 108 разів
Подякували: 665 разів

Re: Дегтерьов, Дехтярьов

Повідомлення Вернер »

Голос Дніпра (Херсон) №165 від 04.12.1942, сторінка 2
ЗАГУБЛЕНИЙ БУМАЖНИК з документами прошу повернути за винагороду на адресу: Білінського, 6, Дехтярьову М. А.
Час плине
Відповісти

Повернутись до “Д”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 31 гість