Кам'янська січ - питання стосовно цієї теми
Кам'янська січ
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Кам'янська січ
КАМ'ЯНСЬКА СІЧ – адміністративний і військовий центр запорозького козацтва 1709–11 та 1728–34.
Була розташов. в гирлі річок Кам'янка та Козацьке річище на правому березі Дніпра поблизу сучасного с. Республіканець Бериславського р-ну Херсон. обл.
Кам'янську січ запорожці заснували після заборони рос. царя Петра I на проживання січового товариства на тер., підвладних Рос. д-ві, та зруйнування у зв'язку з цим навесні 1709 рос. військами Чортомлицької Січі.
Кам'янську січ запорожці розмістили на кордоні підвладних Рос. д-ві земель, що належали до Вольностей Війська Запорозького низового, і стали підпорядковуватися крим. ханові.
Навесні 1711 (у цей час більшість запорожців перебувала у воєн. походах у складі війська гетьмана П.Орлика в Правобережній Україні та з ордами на чолі з ханом Девлет-Гіреєм II у Слобідській Україні) рос. війська на чолі з В.Бутурліним, у розпорядженні якого було ще й кілька лівобереж. полків гетьмана І.Скоропадського, атакували Кам'янську січ. Не маючи достатньо сил, щоб протистояти наступу, Кіш Запорозької Січі перебазувався в глибину підпорядкованих крим. ханові земель і заснував неподалік Кардашинського лиману Олешківську Січ.
Перебуваючи під зверхністю крим. хана, січове товариство користувалося різноманітними пільгами, податковим імунітетом і як військ. стан отримувало з ханської скарбниці спеціальну грошову платню – "айлик".
Однак з часом ці пільги були урізані, ханською адміністрацією запроваджувалися різні повинності.
Айлик спочатку було замінено правом пільгового видобутку солі з крим. лиманів і озер, пізніше й це право було скасовано.
За ханську протекцію Кіш зобов'язаний був на перший поклик крим. правителя виставляти в похід на допомогу орді 2-тис. козац. військо на чолі з кошовим отаманом. Крім того, січове товариство повинно було безоплатно щорічно працювати на спорудженні й ремонті перекопської захисної лінії.
На Кам'янській січі хан заборонив запорожцям мати будь-яку артилерію, будувати укріплення як на самій Січі, так і в ін. місцях їх поселення.
Кошу не дозволялося підтримувати стосунки з представниками рос. уряду та гетьман. адміністрації Лівобережної України, їздити до лівобереж. укр. міст, а також вести торгівлю в Очакові та на Крим. п-ові.
Натомість ханський уряд видав привілеї на ведення торгівлі в Січі крим. татарам, грекам, євреям та вірменам.
Після смерті прихильного до запорожців Каплан-Гірея (1719) січове т-во зазнавало постійних адм. і суд. утисків з боку місц. влади. Більшість запорожців почали виступати за повернення під владу рос. царів, не раз відправляли повноважних послів до гетьмана Д.Апостола, рос. військ. командування в Україні та царського двору.
Однак спроби козаків уладнати стосунки з рос. владою та відновити Січ на землях Вольностей Війська Запороз. низового в Чортомлику не мали успіху. 1728 козаки, однак, повернулися на свої землі – у Кам'янську січ.
В умовах підготовки Російської імперії до війни з Османською імперією уряд імп. Анни Іванівни 31 серп. 1733 надіслав кошовому отаману К.С. І.Малашевичу грамоту про вибачення "всіх попередніх провин" січовиків і дозвіл повернутися в межі Рос. імперії.
28 берез. 1734, отримавши наказ крим. хана про похід проти рос. військ і укр. лівобережних полків, запорожці залишили Кам'янську січ і перебралися в середину земель Вольностей Війська Запорозького низового, де на р. Підпільна (правий рукав Дніпра) заснували Нову Січ.
Місцерозташування Кам'янської січ в різні роки досліджували: Одеське товариство історії та старожитностей, етнограф О.Афанасьєв-Чужбинський, відомий знавець запороз. старовини Д.Яворницький. Археол. розкопки на місці городища К.С. проводили Б.Копилов та В.Ленченко.
Горобець В.М.
Була розташов. в гирлі річок Кам'янка та Козацьке річище на правому березі Дніпра поблизу сучасного с. Республіканець Бериславського р-ну Херсон. обл.
Кам'янську січ запорожці заснували після заборони рос. царя Петра I на проживання січового товариства на тер., підвладних Рос. д-ві, та зруйнування у зв'язку з цим навесні 1709 рос. військами Чортомлицької Січі.
Кам'янську січ запорожці розмістили на кордоні підвладних Рос. д-ві земель, що належали до Вольностей Війська Запорозького низового, і стали підпорядковуватися крим. ханові.
Навесні 1711 (у цей час більшість запорожців перебувала у воєн. походах у складі війська гетьмана П.Орлика в Правобережній Україні та з ордами на чолі з ханом Девлет-Гіреєм II у Слобідській Україні) рос. війська на чолі з В.Бутурліним, у розпорядженні якого було ще й кілька лівобереж. полків гетьмана І.Скоропадського, атакували Кам'янську січ. Не маючи достатньо сил, щоб протистояти наступу, Кіш Запорозької Січі перебазувався в глибину підпорядкованих крим. ханові земель і заснував неподалік Кардашинського лиману Олешківську Січ.
Перебуваючи під зверхністю крим. хана, січове товариство користувалося різноманітними пільгами, податковим імунітетом і як військ. стан отримувало з ханської скарбниці спеціальну грошову платню – "айлик".
Однак з часом ці пільги були урізані, ханською адміністрацією запроваджувалися різні повинності.
Айлик спочатку було замінено правом пільгового видобутку солі з крим. лиманів і озер, пізніше й це право було скасовано.
За ханську протекцію Кіш зобов'язаний був на перший поклик крим. правителя виставляти в похід на допомогу орді 2-тис. козац. військо на чолі з кошовим отаманом. Крім того, січове товариство повинно було безоплатно щорічно працювати на спорудженні й ремонті перекопської захисної лінії.
На Кам'янській січі хан заборонив запорожцям мати будь-яку артилерію, будувати укріплення як на самій Січі, так і в ін. місцях їх поселення.
Кошу не дозволялося підтримувати стосунки з представниками рос. уряду та гетьман. адміністрації Лівобережної України, їздити до лівобереж. укр. міст, а також вести торгівлю в Очакові та на Крим. п-ові.
Натомість ханський уряд видав привілеї на ведення торгівлі в Січі крим. татарам, грекам, євреям та вірменам.
Після смерті прихильного до запорожців Каплан-Гірея (1719) січове т-во зазнавало постійних адм. і суд. утисків з боку місц. влади. Більшість запорожців почали виступати за повернення під владу рос. царів, не раз відправляли повноважних послів до гетьмана Д.Апостола, рос. військ. командування в Україні та царського двору.
Однак спроби козаків уладнати стосунки з рос. владою та відновити Січ на землях Вольностей Війська Запороз. низового в Чортомлику не мали успіху. 1728 козаки, однак, повернулися на свої землі – у Кам'янську січ.
В умовах підготовки Російської імперії до війни з Османською імперією уряд імп. Анни Іванівни 31 серп. 1733 надіслав кошовому отаману К.С. І.Малашевичу грамоту про вибачення "всіх попередніх провин" січовиків і дозвіл повернутися в межі Рос. імперії.
28 берез. 1734, отримавши наказ крим. хана про похід проти рос. військ і укр. лівобережних полків, запорожці залишили Кам'янську січ і перебралися в середину земель Вольностей Війська Запорозького низового, де на р. Підпільна (правий рукав Дніпра) заснували Нову Січ.
Місцерозташування Кам'янської січ в різні роки досліджували: Одеське товариство історії та старожитностей, етнограф О.Афанасьєв-Чужбинський, відомий знавець запороз. старовини Д.Яворницький. Археол. розкопки на місці городища К.С. проводили Б.Копилов та В.Ленченко.
Горобець В.М.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей