Спасибо - очень интересно. Про то, что православие называли российско-греческим исповеданием, тем более не слышала. Конечно, это всегда грустно, когда религия становится гос. инструментом управления...D_i_V_a писав:Да-а-а-с, цікаво відкопувати старі забуті знання... Для мене свого часу також легким шоком була віднайдена у документах 1830-х років фраза - шляхетных/крестьян греко росийского исповедания...
Як мені здається, тоді слово ПРАВОСЛАВНІ, у краях де жили мої предки, у побуті мабуть не вживали... ну мені так здається... що це вже надбання пізніших часів, коли російська царська влада остаточно закріпилась на тих теренах... і коли вже всім внушили, що Київ "завжди" належав до московської патріархії... і коли вже не було в живих людей, що знали про інше...
Чеські колонії
- Zdislava
- Повідомлень: 23
- З нами з: 10 серпня 2016, 03:18
- Стать: Жінка
- Звідки: Česká republika, Jihomoravský kraj
- Дякував (ла): 18 разів
- Подякували: 36 разів
Re: Якубов, Якубовський, Якубовский
- Aushanbibi
- Супермодератор
- Повідомлень: 586
- З нами з: 08 березня 2016, 09:54
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 986 разів
- Подякували: 745 разів
Re: Якубов, Якубовський, Якубовский
Ну если бабушка жила в Сенкевичевке, значит это точно что Губин кол. это Губин чешский. потому что эта колония Губин и стала частью СенкевичевкиZdislava писав: Да-да, я там его и впервые увидела. До того вообще не подозревала, что был и Губин-колония. На одном чешском сайте, кажется, читала, что Губин Чешский - это сегодня Губин Перший, но информациии из интернета не всегда стоит доверять, тем более, что бабушка всегда говорила, что она родилась в Сенкевичевке - а в документах у неё было написано, что в Губине Чешском (но типа это было рядом). Так что мне лично кажется, что Губин Чешский - это скорее бывшая колония. + ещё в Губине Чешском, как пишут здесь http://www.vpnvosv.cz/documents/Volyne_osidleni.pdf на 9-й странице, жили одни чехи.
Кстати, видимо, колония Гаенка всё таки сохранилась, как самостоятельный населенный пункт (если это она, конечно): https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0 ... 0%BA%D0%B0
- Zdislava
- Повідомлень: 23
- З нами з: 10 серпня 2016, 03:18
- Стать: Жінка
- Звідки: Česká republika, Jihomoravský kraj
- Дякував (ла): 18 разів
- Подякували: 36 разів
Re: Якубов, Якубовський, Якубовский
Вероятно так и есть - меня сначала запутала эта информация про Губин Перший, но в интернете и не такое пишут.
--------------------
Точно - пишут, что Сенкевичевка была основана только в 1924 г. на месте других сел. Так что бабушка родилась ещё до её основания, но потом жила уже в ней.
И тут именно пишут, что это была колония (15-я строка) - http://wolyn.ovh.org/wdw/wdw-luck.htm
--------------------
Точно - пишут, что Сенкевичевка была основана только в 1924 г. на месте других сел. Так что бабушка родилась ещё до её основания, но потом жила уже в ней.
И тут именно пишут, что это была колония (15-я строка) - http://wolyn.ovh.org/wdw/wdw-luck.htm
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Чеські колонії
У бібліотеці Вернадського є стаття у пдф-форматі про чехів 1-ї половини ХХ ст.
Пшенишна О. О.
Чеські общини Волині: з історії дослідження першої половини XX ст. / О. О. Пшенишна // Інтелігенція і влада. - 2008. - Вип. 11. - С. 280-288. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/iiv_2008_11_32
Пшенишна О. О.
Чеські общини Волині: з історії дослідження першої половини XX ст. / О. О. Пшенишна // Інтелігенція і влада. - 2008. - Вип. 11. - С. 280-288. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/iiv_2008_11_32
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Чеські колонії
ЧЕХИ В УКРАЇНІ. За переписом населення 2001, в Україні проживало 5917 чехів (у 1989 — 9,1 тис. чехів). 1992—93 у зв’язку з Чорнобильською катастрофою 1986, наслідки якої торкнулися чеських поселень на Волині, Україну покинули 1800 чехів. Найбільше чехів проживало в Житомирській області — 839 осіб, Запорізькій області — 808 осіб, Автономній Республіці Крим — 749 осіб й Одеській області — 503 особи. Компактні поселення чехів: м. Львів, с. Богемка Врадіївського р-ну Миколаїв. обл., с. Новогородовка (колишня колонія Чехоград) Мелітопольського р-ну Запоріз. обл., с. Веселинівка Березівського р-ну Одес. обл., с. Мала Зубівщина Коростенського р-ну Житомир. обл., с. Миколаївка Козятинського р-ну Він. обл. В Криму найбільше чехів у Сімферополі та в Джанкої, а також у селах Лобанове Джанкойського р-ну і Олександрівка Красногвардійського р-ну. Незначна кількість чехів проживають на Закарпатті, зокрема в Ужгороді. Під час останнього перепису населення 20,1 % чехів в Україні назвали рідною мовою чеську, 42,3 — українську, 36,2 % — російську.
Перші згадки про чеські поселення на Русі-Україні належать до 13 ст. Зокрема, у польс. хроніках згадується, що під час голоду в Чехії 1281—82 деяке число чехів оселилося в Галицькому князівстві. Вихідці з Чехії, Моравії і Силезії були й серед оточення князів Юрія II Болеслава та Владислава Опольського, а також серед галицької та волин. шляхти (родини Хотко, Врани). Були чехи і серед римо-катол. духовенства на рус. землях, у т. ч. дехто з єпископів. Згодом у польс. війську перебували чеські наймані "роти", що виконували переважно охоронну службу на польсько-молдов. кордоні над Дністром (рота Кани наприкінці 15 — на поч. 16 ст.). Експедицією на Молдову 1509 командував Ян Чернін. В Україні й Литві чехи були відомі як гармаші в польс. залогах і замках. Індивідуально селилися чехи в Перемишлі, Коломиї, Холмі, а гол. чин. у Львові, який із 15 ст. став містом, котре через своє торговельно-госп. значення притягало колоністів із чеських і нім. земель. Серед львів. міщан на той час було вже кілька прізвищ з додатком "Чех", "Чеський" та ін. Один із них — Ніколас Богемус — побудував каплицю на честь чеських святих Віта, Вацлава і Прокопа, а Альберт Чех Тучампський був війтом Львова. У наслідку реліг. війн у Чехії, зокрема після Білогорської битви 1620 і втрати Чехією незалежності, на західноукр. землях селилися втікачі з чесько-братської спільноти. Напр., діяч цієї спільноти Ян Брож разом зі своїми однодумцями в 1630-х рр. поселився на Підляшші у Володаві (нині м. Влодава Люблінського воєводства, Польща); тут 1634 відбувся з’їзд представників чесько-братських громад Польщі й Литви, в якому брав участь Я.-А.Коменський. Чехи були пов’язані з козацтвом українським. Окремі козац. родини мали чеське походження. Із козац. старшин, напр., відомий рід Орликів (гетьман П.Орлик), який веде свій початок від чехів. Чеські впливи (таборитів) помітні в термінології козац. війська, організації табору (див. Ваґенбург), військ. тактиці. Одним із генералів рос. царя Петра I був Ян-Бернар Вейсбах, який брав участь у Полтавський битві 1709 й одержав від царя великі посілості, що належали гетьманові І.Мазепі та його старшині, а 1731—35 був київ. губернатором. На отриманих землях Я.-Б.Вейсбах розвинув активну госп. діяльність, зокрема в текстильній пром-сті.
Перші згадки про чеські поселення на Русі-Україні належать до 13 ст. Зокрема, у польс. хроніках згадується, що під час голоду в Чехії 1281—82 деяке число чехів оселилося в Галицькому князівстві. Вихідці з Чехії, Моравії і Силезії були й серед оточення князів Юрія II Болеслава та Владислава Опольського, а також серед галицької та волин. шляхти (родини Хотко, Врани). Були чехи і серед римо-катол. духовенства на рус. землях, у т. ч. дехто з єпископів. Згодом у польс. війську перебували чеські наймані "роти", що виконували переважно охоронну службу на польсько-молдов. кордоні над Дністром (рота Кани наприкінці 15 — на поч. 16 ст.). Експедицією на Молдову 1509 командував Ян Чернін. В Україні й Литві чехи були відомі як гармаші в польс. залогах і замках. Індивідуально селилися чехи в Перемишлі, Коломиї, Холмі, а гол. чин. у Львові, який із 15 ст. став містом, котре через своє торговельно-госп. значення притягало колоністів із чеських і нім. земель. Серед львів. міщан на той час було вже кілька прізвищ з додатком "Чех", "Чеський" та ін. Один із них — Ніколас Богемус — побудував каплицю на честь чеських святих Віта, Вацлава і Прокопа, а Альберт Чех Тучампський був війтом Львова. У наслідку реліг. війн у Чехії, зокрема після Білогорської битви 1620 і втрати Чехією незалежності, на західноукр. землях селилися втікачі з чесько-братської спільноти. Напр., діяч цієї спільноти Ян Брож разом зі своїми однодумцями в 1630-х рр. поселився на Підляшші у Володаві (нині м. Влодава Люблінського воєводства, Польща); тут 1634 відбувся з’їзд представників чесько-братських громад Польщі й Литви, в якому брав участь Я.-А.Коменський. Чехи були пов’язані з козацтвом українським. Окремі козац. родини мали чеське походження. Із козац. старшин, напр., відомий рід Орликів (гетьман П.Орлик), який веде свій початок від чехів. Чеські впливи (таборитів) помітні в термінології козац. війська, організації табору (див. Ваґенбург), військ. тактиці. Одним із генералів рос. царя Петра I був Ян-Бернар Вейсбах, який брав участь у Полтавський битві 1709 й одержав від царя великі посілості, що належали гетьманові І.Мазепі та його старшині, а 1731—35 був київ. губернатором. На отриманих землях Я.-Б.Вейсбах розвинув активну госп. діяльність, зокрема в текстильній пром-сті.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Чеські колонії
КВАСИЛІВ, с і кол., Рівенський пов., Рівенська вол., 8 км. від Рівного, земля дуже врожайна. В кінці 19 ст. на початку 20 ст. було там — в селі 33 доми і 333 жителів, а на чеській колонії 119 домів і 756 жителів. Село при р. Уст'є, селяни і особливо чеські колоністи відзначаються своїм високим рівнем провадженого ними сільського господарства, особливо плантаціями хмелю. Квасилів колись належав до рівенського замку.
З переписом 1911 р. в с. К. було 396 жителів (без колонії), 2-клясова школа, 3 крамниці, виправа шкіри пасів і канатів, бровар (120,000 відер пива річно), майстерні сільсько-господаських машин, ресторан, фабрика чавунних відливів (від 1883 р.). Село при залізниці Ковель-Київ.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Тема по селу
З переписом 1911 р. в с. К. було 396 жителів (без колонії), 2-клясова школа, 3 крамниці, виправа шкіри пасів і канатів, бровар (120,000 відер пива річно), майстерні сільсько-господаських машин, ресторан, фабрика чавунних відливів (від 1883 р.). Село при залізниці Ковель-Київ.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Тема по селу
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Чеські колонії
БОРАТИН ВЕЛИКИЙ, с, Луцький пов., над р. Стиром, інколи в документах під назвою Братин, 25 км. від Луцька. В кінці 19 ст. було там 75 домів і 453 жителів. Колись село належало до луцьких владик. Згідно поборового реєстру Луцького пов. з 1577 р., село торчинського замку, воєводи Дорогостайського, який платив з нього за 15 димів і 13 город. В 1583 р. належало до луцького владики. В 1650 р. владика мав там 25 дим. Пізніше було в руках Урбановських, а по них — Раковських.
Положене при річці Стирі, 8 км. від Б. Великого є с Боратин Малий, тієї ж волості. В 1511 р. фігурує в присуді між Іваном Юркевичем й Івашком Вороною. Згідно з ревізією луцького замку з 1545 р., село належало до Яцька і Томила Вороничів, котрі були зобов'язані до утримання 1 замкової городні. В 1648 р. було власністю Костянтина Броницького, а останньо належало до Закшевських. Згідно з переписом 1911 р. було там 242 жителів, одноклясова школа, дві німецькі початкові школи, 1 крамниця, земське кредитове товариство, шкілка овочевих дерев, кооператива і фабрика відливання чавуну. Велика власність — 500 дес. Крім того при селі була чеська колонія, 33 доми і 230 жителів (19 ст.), заложена на землях с. Боратина.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Положене при річці Стирі, 8 км. від Б. Великого є с Боратин Малий, тієї ж волості. В 1511 р. фігурує в присуді між Іваном Юркевичем й Івашком Вороною. Згідно з ревізією луцького замку з 1545 р., село належало до Яцька і Томила Вороничів, котрі були зобов'язані до утримання 1 замкової городні. В 1648 р. було власністю Костянтина Броницького, а останньо належало до Закшевських. Згідно з переписом 1911 р. було там 242 жителів, одноклясова школа, дві німецькі початкові школи, 1 крамниця, земське кредитове товариство, шкілка овочевих дерев, кооператива і фабрика відливання чавуну. Велика власність — 500 дес. Крім того при селі була чеська колонія, 33 доми і 230 жителів (19 ст.), заложена на землях с. Боратина.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: Чеські колонії
Хмарський Вадим В.
Волкова С А Чехи на півдні України друга половина Х1Х - перша третина ХХ ст -
АнтиквА, 2006.–160 с. / за ред про'есора АА Непомнящего Сімферополь АнтіквА .... 182
Чорноморська минувщина. Записки Інституту козацтва на Півдні України / Ред. Смолій В., Бачинська О., Чухліб Т. та ін. - Вип.3. - Одеса, 2008.
https://www.academia.edu/36243149/%D0%A ... D0%B0_2008
Волкова С А Чехи на півдні України друга половина Х1Х - перша третина ХХ ст -
АнтиквА, 2006.–160 с. / за ред про'есора АА Непомнящего Сімферополь АнтіквА .... 182
Чорноморська минувщина. Записки Інституту козацтва на Півдні України / Ред. Смолій В., Бачинська О., Чухліб Т. та ін. - Вип.3. - Одеса, 2008.
https://www.academia.edu/36243149/%D0%A ... D0%B0_2008
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: Чеські колонії
Минуле і сучасність: Таврія. Херсонщина. Каховка: збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської науково-практичної краєзнавчої конференції (14 – 15 вересня 2018 р.) / Упоряд. М. В. Гончар. – Каховка – Херсон: Гілея, 2018. 194 с.
Базака Р. В. Офіційна преса Єлисаветградщини і Олександрійщини в системі інформаційної діяльності місцевого самоврядування ;
Безух Ю. В. Скіфська дорога ;
Горобець А. Я. Годонімікон новотроїцької локалізації як маркер територіальної ідентичності громади ;
Гребенников В. Б., Снитко І. О. Серія брошур «Археологи Миколаївщини» ;
Дмитрук В. І. Реалізація державної програми «Реабілітовані історією» в Херсонській області ;
Дмитрук С. А. Іноземна колонізація Півдня України чехи-переселенці (за архівними матеріалами) ;
Калімбет О. В. Мисливці на бізона доби пізнього палеоліту степів Північно-Західного Причорномор’я ;
Кондрашов В. Ф. Важливе джерело з історії сільськогосподарських робітників Півдня України кінця ХІХ століття ;
Матвієнко Л. В. Аспекти та тенденції урбанізації у процесі формування складу населення Каховського району Херсонської області ; Оленковський М. П. Історія найдавнішого заселення Каховщини (ранній етап доби пізньої бронзи) ;
Селецький А. А. Перспектива краєзнавчих досліджень затоплених та напівзатоплених населених пунктів водами Каховського водосховища на прикладі смт. Нововоронцовка Херсонської області ;
Ташкевич Л. Л. Дисертація Артура Дрюкке – невичерпне джерело інформації з історії Таврії.
https://www.academia.edu/40032243/Confe ... hovka_2018
Базака Р. В. Офіційна преса Єлисаветградщини і Олександрійщини в системі інформаційної діяльності місцевого самоврядування ;
Безух Ю. В. Скіфська дорога ;
Горобець А. Я. Годонімікон новотроїцької локалізації як маркер територіальної ідентичності громади ;
Гребенников В. Б., Снитко І. О. Серія брошур «Археологи Миколаївщини» ;
Дмитрук В. І. Реалізація державної програми «Реабілітовані історією» в Херсонській області ;
Дмитрук С. А. Іноземна колонізація Півдня України чехи-переселенці (за архівними матеріалами) ;
Калімбет О. В. Мисливці на бізона доби пізнього палеоліту степів Північно-Західного Причорномор’я ;
Кондрашов В. Ф. Важливе джерело з історії сільськогосподарських робітників Півдня України кінця ХІХ століття ;
Матвієнко Л. В. Аспекти та тенденції урбанізації у процесі формування складу населення Каховського району Херсонської області ; Оленковський М. П. Історія найдавнішого заселення Каховщини (ранній етап доби пізньої бронзи) ;
Селецький А. А. Перспектива краєзнавчих досліджень затоплених та напівзатоплених населених пунктів водами Каховського водосховища на прикладі смт. Нововоронцовка Херсонської області ;
Ташкевич Л. Л. Дисертація Артура Дрюкке – невичерпне джерело інформації з історії Таврії.
https://www.academia.edu/40032243/Confe ... hovka_2018
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 8 гостей