Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Де поділася Подільська губернія, або звідки взялася Вінницька область...

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 1359
З нами з: 05 червня 2016, 18:36
Звідки: Вінниця
Подякував (-ла): 734 раз.
Подякували: 1855 раз.
Стать: Чоловік

Де поділася Подільська губернія, або звідки взялася Вінницька область...

Повідомлення al_mol » 08 вересня 2016, 16:37

Если с административным делением Подольской и Киевской губернии все ясно, то в каком районе, округе, оказывались НП с приходом Советов иногда загадка...

Надеюсь здесь все разгадки

Использован материал из "Путівник ДАВО"

Поділ на волості проіснував до 1923 р., коли було сформовано райони.
Починаючи з 1917 р., центр Подільської губернії переміщується з м. Кам’янця– Подільського до м. Вінниці і перебував тут аж до ліквідації губернії.
Упродовж існування Української Народної Республіки та Гетьманату П. Скоропадського(1917 – 1920рр.) змін адміністративно-територіального устрою на Вінниччині не було. Варто лише зауважити, що відповідно до Закону УНР«Про національно-персональну автономію» в населених пунктах Поділля, де компактно проживали громади національних меншин, було утворено національні органи місцевого самоврядування– національні громадські управи.
1 жовтня 1920 р. Раднарком України видав постанову“Про порядок зміни кордонів і утворення нових адміністративно-територіальних одиниць”. Ця по-станова давала право місцевим органам радянської влади вирішувати самостійно питання адміністративно-територіального поділу. В цьому ж році Балтський повіт Подільської губернії відійшов до Одеської губернії.
Згідно з постановою ВУЦВК від6 липня 1921 р. на території Подільської губернії був створений Жмеринський повіт, до якого увійшло 12 волостей: Браїлівська, Комаргородська, Копайгородська, Краснянська, Мар’янівська, Межирівська, Мовчанська, Вівсяницька, Пеньківська, Станіславчицька, Чемерисо-Волоська і Ялтушківська. Внаслідок цього зменшилась територія Вінницького, Могилівського та Ямпільського повітів.
На 1 січня 1922 р. Подільська губернія складалася з 12 повітів і 145 волостей.
Постанова ВУЦВК від 31 січня 1923 р. поклала початок адміністративно-територіальній реформі на Поділлі. Відповідно до цієї постанови зменшувалася кількість адміністративних одиниць шляхом укрупнення волостей і повітів. Зокрема було ліквідовано повіти: Жмеринський, Летичівський, Літинський, Новоушицький, Ольгопілський і Ямпільський, а замість Брацлавського повіту створено
Тульчинський з центром у м. Тульчині.
За постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 р. “Про адміністративно-територіальний поділ Подільської губернії” повіти були ліквідовані і утворено 6 округів:
1. Вінницький, до якого увійшли 18 районів: Вахнівський, Вінницький, Вороновицький, Жмеринський, Калинівський, Краснянський, Літинський, Малоку-тищанський, Межирівський, Немирівський, Обіднянський, Пиківський, Прилуцький, Терешпільський, Тиврівський, Уланівський, Хмільницький, Юзвинський.
2. Гайсинський, до якого увійшли 14 районів: Бершадський, Гайсинський, Гранівський, Дашівський, Зятковецький, Красносільський, Ладижинський, Ольгопільський, Ситковецький, Соболівський, Теплицький, Тернівський, Устянський, Хащуватський.
3. Кам’янець-Подільський, до якого увійшли 17 районів: Віньковецький, Довжоцький, Дунаєвецький, Жванецький, Зінківський, Калюський, Китайгородський, Кубинський, Лянцкорунський, Маківський, Миньковецький, Новоушицький,
Орининський, Смотрицький, Солобковецький, Староушицький, Чемерівський.
4. Могилів-Подільський, до якого увійшли 15 районів: Бабчинецький, Барський, Джуринський, Копайгородський, Лучинецький, Могилівський, Мурафсь-кий, Мурованокуриловецький, Озаринецький, Станіславчицький, Чернівецький, Шаргородський, Ялтушківський, Ямпільський, Яришівський.
5. Проскурівський, до якого увійшли 16 районів: Бахматовецький, Війтовецький, Вовковинецький, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Кузьминський, Летичівський, Меджибізький, Михалпільський, Проскурівський, Старосинявський, Фельштинський, Чорноострівський, Юринецький, Ярмолинецький.
6. Тульчинський, до якого увійшли 13 районів: Брацлавський, Вапнярський,
Великокісницький, Кам’янський, Крижопільський, М’ястківський, Ободівський,
Піщанський, Томашпільський, Тростянецький, Тульчинський, Чечельницький,
Шпиківський.
Таким чином, на території Подільської губернії замість 12 повітів було сформовано 6 округів і замість 145 волостей– 90 районів. Одночасно була зменшена кількість сільрад. Замість 1860 їх залишилось 1205.
За постановою ВУЦВК і РНК УСРР від 19 листопада 1924 р. в складі Гайсинського округу був утворений Джулинський район з частини території ліквідованих Красносільського та Устянського районів. Крім того, був ліквідований Зятковецький район Гайсинського округу з приєднанням частин території до Гайсинського, Ладижинського і Теплицького районів того ж округу.
На ІХ Всеукраїнському з’їзді Рад, який відбувся 9 – 10 травня 1925 р. у Харкові було розглянуто питання про перехід на триступеневу систему управління. На підставі рішень цього з’їзду і постанови ВУЦВК від 3 червня 1925 р. губернії були ліквідовані. Вся територія України була поділена на 41 округ(не рахуючи Молдавської АСРР) і 624 райони.
В порівнянні з адміністративно-територіальним поділом 1923 р. Кількість округів і районів на Україні зменшилась на 11 відсотків. Зменшилась також кількість округів і районів на Поділлі. Був ліквідований Гайсинський округ, Хащоватський район якого ввійшов до складу Первомайського округу на Одещині; Гранівський, Теплицький і Тернівський райони– до складу Уманського округу на Київщині;
Ситковецький і Дашівський– до складу Вінницького округу; Гайсинський, Соболівський, Джулинський, Бершадський та Ольгопільський– до складу Тульчинського
округу.
Крім того, ліквідовано ряд районів: Великокісницький, Калюський, Малокутищанський, Обіднянський, Озаринецький, Терешпільський, Юзвинський.
17 липня 1925 р. Іллінецький та Липовецький райони Бердичівського округу були передані до складу Вінницького округу, а Уланівський район Вінницького округу перейшов до складу Бердичівського округу.
За реформою 1923 р. в межах Київської губернії було створено 7 округів: Білоцерківський, Бердичівський, Київський, Малинський, Уманський, Черкаський і Шевченківський(з центром у м. Корсунь). До складу Білоцерківського округу увійшла територія Білоцерківського повіту, м. Сквира і 10 волостей Сквирського повіту, м. Тараща і 6 волостей Таращанського повіту. Бердичівський округ сформовано з території Бердичівського повіту, м. Липовця і 6 волостей Липовецького повіту, 6 волостей Сквирського повіту, 1 волості Таращанського повіту. Територію Уманського округу склали: колишній Уманський повіт, 8 волостей Липовецького повіту, 2
волості Таращанського повіту, 4 волості Звенигородського повіту. Із складу Київської губернії до Подільської відійшли 3 волості Бердичівського повіту і 2 волості Липовецького повіту.
Після ліквідації у 1925 р. Київської губернії та реорганізації округів на Київщині їх залишилося 5: Білоцерківський, Бердичівський, Київський, Уманський, Черкаський.
Суміжні з Поділлям округи Київщини мали наступне районування:
1. Білоцерківський– 19 районів: Білоцерківський, Богуславський, Велико половецький, Володарський, Гребенківський, Кожанський, Корнинський, Кошоватський, Медвинський, Миронівський, Попільнянський, П’ятигірський, Рокитнянський,
Сквирський, Ставищанський, Таращанський, Тетіївський, Узинський, Фастівський.
2. Бердичівський– 12 районів: Андрусівський, Бердичівський, Вчорайшанський, Козятинський, Любарський, Махнівський, Плисківський, Погребищенський,
Ружинський, Уланівський, Чуднівський, Янушпільський.
3. Уманський– 20 районів: Чабанський, Букський, Верхняцький, Виноградський, Гранівський, Жашківський, Звенигородський, Катеринопільський, Ладижинський, Лисянський, Маньківський, Монастирищенський, Оратівський, Підвисоцький, Крижанівський, Тальнівський, Теплицький, Тернівський, Уманський, Цибулівський.
Постановою 3-ї сесії ВУЦВК VІІІ скликання від 12 жовтня 1924 р. в складі УСРР було створено Молдавську АСРР(столиця– м. Балта, з 1929 р. – м. Тирасполь). Більшу частину території автономії становили землі колишнього Балтського та Ольгопільського повітів Подільської губернії.
Зокрема з Тульчинського округу відійшла більша частина Кам’янського району(з містечками Кам’янкою та Рашковом) та частина населених пунктів Великокісницького району(Окницька та Грушківська сільради).
Згідно з постановою ВУЦВК і РНК УСРР від13 червня1930 р. “Про реорганізацію округів” на території України було розформовано 13 округів, з них– 3 на Поділлі: Кам’янець-Подільський округ з приєднанням його території до Проскурівського округу, Тульчинський– з приєднанням його території до Вінницького та Уманського округів, Могилів-Подільський– з приєднанням його території до Вінницького округу.
За постановами ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 р. та ВУЦВК УСРР від 2 Вересня 1930 р. в Українській СРР був ліквідований адміністративно-територіальний
поділ на округи і встановлено 503 окремі адміністративні одиниці. По колишньому
Вінницькому округу встановлено 34 райони, по Проскурівському– 27.
Після переходу території Вінницького району у відання Вінницької міської Ради цей район
був ліквідований. Розформовані були також Джуринський і Старомурафський райо-ни з віднесенням їх території до складу Шаргородського району, Гранівський– з віднесенням до Гайсинського, Соболівський– до Теплицького, Тернівський– до
Джулинського і Ольгопільський– до Бершадського.
3 лютого 1931 р. на Україні ліквідовано 119 районів, серед них 12 на Вінничині з приєднанням їх до районів: Вапнярського до Томашпільського, Дашівського до Іллінецького, Ладижинського до Уманського і частково до Гайсинського, Лучинецького до Копайгородського, М’ястківського до Крижопільського, Ободівського до Чечельницького, Ситковецького до Немирівського, Турбівського до Липовецько-го, Чернівецького до Бабчинецького, Шпиківського до Брацлавського, Ялтушківського до Барського, Яришівського до Могилів-Подільського.
Ситковецький і Шпиківський райони в червні1933 р. були відновлені, а в лютому1935 р. відновлені також Дашівський, Ободівський, Турбівський, Яришівський та Ольгопільський райони.
На Київщині після реформи 1930 р. Залишилось 2 самостійні міста, підпорядкованих безпосередньо центру(Київ і Бердичів) і 58 районів: Андрушівський, Бабанський, Білоцерківський, Богуславський, Брусилівський, Баришівський, Бори-спільський, Бородянський, Букський, Володарський, Великодимерський, Вищедубечанський, Васильківський, Городищенський, дилерський, Жашківський, Звенигородський, Злотопільський, Золотоніський, Іванівський, Козятинський, Кам’янський, Корсунський, Канівський, Кагарлицький, Лисянський, Любарський,
Махнівський, Монастирищенський, Макарівський, Обухівський, Оратівський
Попільнянський, Плисківський, Погребищенський, Переяславський, Рокитнянський, Ружинський, Розважівський, Ржищівський, Сквирський, Ставищанський, Смілянський, Таращанський, Тетіївський, Тальнівський, Теплицький, Уланівський, Уманський, Фастівський, Хабенський, Христинівський, Черкаський, Чорно-баївський, Чорнобильський, Чигиринський, Чуднівський, Шполянський.
Постановою IV позачергової сесії ВУЦВК ХІІ скликання від 9 лютого 1932
р. на Україні вирішено створити 5 областей: Харківську, Київську, Вінницьку,
Дніпропетровську та Одеську.
До складу Вінницької області, яку безпосередньо утворено 27.02.1932 р. Увійшла 71 адміністративно-територіальна одиниця: 2 міста(Вінниця і Бердичів) та 69 районів: Антонівський, Бабанський, Барський, Бершадський, Брацлавський, Волочиський, Вороновицький, Гайсинський, Городоцький, Грицівський, Деражнянський, Джулинський, ім. Дзержинського(Романівський), Дунаєвецький, Жмеринський, Заславський, Затонський, (Віньковецький), Іллінецький, Калинівський, Козятинський, Кам’янецький, Копайгородський, Крижопільський, Липовецький, Літинський, Любарський, Летичівський, Ляховецький, Монастирищенський, Махнівський, Меджибізький, Михалпільський, Могилівський, Мурованокуриловецький, Немирівський, Но-воушицький, Оратівський, Орининський, Піщанський, Плисківський, Погребищенський, Полонський, Проскурівський, Славутський, Смотрицький, Солобківецький, Станіславчицький, Старокостянтинівський, Староушицький, Теофіпільський, Теплицький, Тиврівський, Томашпільський, Тростянецький, Тульчинський, Уланівський, Уманський, Хмільницький, Христинівський, Чемеровецький, Чернівецький, Чечель-ницький, Чуднівський, Шаргородський, Шепетівський, Юринецький, Ямпільський,
Янушпільський, Ярмолинецький.
З утворенням 15.10.1932р. Чернігівської області, до складу якої увійшли 29 районів Київської та 7 районів Харківської областей, з Вінницької у Київську область передано райони: Бабанський, Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський, Уманський та Христинівський.
4 квітня 1934 р. ліквідовано Староміську сільраду, а Старе Місто приєднано до міської смуги м. Вінниці.
У травні 1935 р. на території Вінницької області було утворено 4 прикордонних адміністративних округи: Кам’янець-Подільський в складі 9 районів, Могилів-Подільський– 6 районів, Проскурівський– 9 районів і Шепетівський– 10 районів.
Постановою ВУЦВК від15.10.1937р. утворено Кам’янець-Подільську та Житомирську області, до яких відійшла значна частина районів Вінницької області. Одночасно було ліквідовано округи. З Київської області до Вінниць-кої було повернуто Монастирищенський, Оратівський, Плисківський та Погребищенський райони. У складі Вінницької області залишились дві міськради обласного підпорядкування(Вінницька і Могилів-Подільська) та 42 райони: Барський, Бершадський, Брацлавський, Вінницький, Вороновицький, Гайсинський, Дашівський, Жулинський, Жмеринський, Іллінецький, Калинівський, Козятинський, Комсомольський(колишній Махнівський), Копайгородський, Крижопільський, Липовецький, Літинський, Монастирищенський, Мурованокуриловецький, Немирів-ський, Ободівський, Ольгопільський, Оратівський, Піщанський, Плисківський, По-гребищенський, Ситковецький, Станіславчицький, Теплицький, Тиврівський, То-машпільський, Тростянецький, Тульчинський, Турбівський, Уланівський, Хмільни-цький, Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський, Шпиківський, Ямпільський,
Яришівський.
Згідно з указом Президії Верховної Ради України від7 квітня1945 р. м. Вінниця було поділено на 3 міські райони: Ленінський, Свердловський, Кіровський.
Районний поділ у м. Вінниці скасовано 11 серпня1948 р.
Відновлено районний поділ м. Вінниці у 1972 р. (райони Ленінський, Замостянський, Староміський).
20 березня1946 р. у складі Вінницької області був утворений Джуринський район, до складу якого увійшли сільради: Ворошилівська, Голинчинецька, Деребчинсь-ка, Джуринська–Перша, Джуринська– Друга, Довжоцька, Калитинська, Лопатинецька,. Малодеребчинська, Покутинська, Політанська, Попелівська, Рекечинецька, Садковецька, Сапіжанська, Семенівська, Стрільчинецька та Хоменківська.
У січні 1954 р. до складу новоутвореної Черкаської області передано Монастирищенський район Вінницької області.
28 листопада 1957 р. Ольгопільський район був об’єднаний з Чечельницьким, а
Самгородоцький з Козятинським. Тоді ж був ліквідований Станіславчицький район з
передачею його території до складу Жмеринського і Копайгородського районів.
21 січня1959 р. ліквідовано Дашівський, Ободівський, Ситковецький райо-ни з віднесенням території Дашівського району до складу Гайсинського та Ілліне-цького районів; Ободівського– до Крижопільського, Тростянецького і Чечельни-цького; Ситковецького– до Брацлавського, Гайсинського і Іллінецького районів.
10 вересня1959 р. з метою укрупнення районів були ліквідовані: Воронови-цький район з передачею його території до складу Вінницького і Немирівського
районів; Джуринський– до Шаргородського району; Джулинський– до Бершадського і Теплицького районів; Копайгородський– до Барського, Жмеринського і
Муровано-Куриловецького районів; Турбівський– до Вінницького, Калинівського
і Липовецького районів.
30 грудня1962 р. Президія Верховної Ради України видала указ“Про укрупнення сільських районів Української РСР”. Відповідно до нього у Вінницькій області
кількість районів шляхом об’єднання було зменшено до13:
1)Барський(створений шляхом об’єднання Барського і Мурованокурилове-цького районів);
2)Бершадський(Бершадський і Чечельницький райони та Будівська, Верхівська, Гордіївська, Малостратіївська, Ободівська, Торканівська і Тростянецька сільради Тростянецького району);
3)Гайсинський(Гайсинський і Теплицький райони та Білківська, Городоцька, Кальницька, Китайгородська, Копіївська, Купчинецька, Леухівська, Пархомівська, Розсохуватська, Слободищенська і Хрінівська сільради Іллінецького району);
4)Жмеринський(Жмеринський і Шаргородський райони);
5)Калинівський(Калинівський і Літинський райони та Бохоницька, Крас-нянська, Лаврівська, Медвеже-Вушківська, Мізяківсько-Хуторянська, Некрасівсь-ка, Пироговська, Сосонська, Стадницька, Стрижавська, Тяжилівська, Широкогребельська, Шкуринецька і Якушинецька сільради Вінницького району);
6)Козятинський(Козятинський і Комсомольський райони);
7)Крижопільський(Крижопільський, Піщанський і Томашпільський райони);
8)Липовецький(Липовецький і Оратівський райони та Козинецька і Сиваковецька сільради Вінницького району; Бабинська, Варварівська, Василівська,
Голиківська, Джулинівська, Жорницька, Красненьківська, Тягунська, Яблунови-цька і Якубівська сільради Іллінецького районів);
9)Могилів-Подільський(Могилів-Подільський, Чернівецький і Ямпільський райони);
10)Немирівський(Немирівський і Тиврівський райони, Великокрушлинецька,
Вінницько-Хуторянська, Гавришівска, Гуменська, Іванівська, Ільківська, Комарівська,
Луко-Мелешківська, Малокрушлинецька, Олександрівська, Оленівська, Парпурівська, Писарівська, Селищанська, Сокиринецька, Степанівська і Яришівська сільради
Вінницького району; Вищекропивнянська, Джуринецька, Мельниківська, Ометинецька, Райгородська і Юрковецька сільради Брацлавського району);
11)Погребищенський(Погребищенський і Плисківський райони)
12)Тульчинський(Тульчинський і Шпиківський райони, Бортницька, Ви-шковецька, Вовчоцька, Грабовецька, Зяньковецька, Коржівська, Марксівська, Салинецька, Скрицька, Слобідська і Чуківська сільради Брацлавського району; Ілляшівська, Капустянська, Ладижинська, Летківська, Олександрівська, Оляницька,
Савинецька і Четвертинівська сільради Тростянецького району);
13)Хмільницький(Хмільницький і Уланівський райони).
Дуже швидко стала очевидно. непродуманість прийнятого рішення про
укрупнення районів. Велика відстань від сільрад до райцентрів зовсім не сприяла
адміністративному керівництву і створювала значні незручності для людей. А тому уже 4 січня1965 р. було видано указ Президії Верховної Ради УРСР“Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР”. Відповідно до нього Вінницька область була розділена на 19 районів:
1)Барський, 2)Бершадський, 3)Вінницький, 4)Гайсинський, 5)Жмеринський, 6)Іллінецький,
7)Калинівський, 8)Козятинський, 9)Крижопільський, 10)Липовецький,
11)Могилів-Подільський, 12)Немирівський, 13)Погребищенський,
14)Тиврівський, 15)Тростянецький, 16)Тульчинський, 17)Хмільницький,
18)Шаргородський, 19)Ямпільський.
Цим же указом Баштанківську та Загнітківську сільські ради Крижопільського
району передано до складу Кодимського району Одеської області.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 3 грудня1966 р. у складі Вінницької області створено ще 6 районів: Літинський, Мурованокуриловецький, Піщанський, Теплицький, Томашпільський, Чечельницький.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від7.12.1979 р. відновлено Оратівський район Вінницької області, а указом від28.11.1990 р. – Чернівецький. До складу останнього увійшла Чернівецька селищна рада та сільради: Бабчинецька, Березівська, Білянська, Борівська, Вило-Ярузька, Володієвецька, Гантівська, Лозівська, Мазурівська, Моївська, Саїнська, Сокільська, Безводнівська.
До складу сучасної Вінницької області входять 27 районів, 6 міст обласного
значення(Вінниця, Жмеринка, Козятин, Ладижин, Могилів-Подільський та Хмільник).
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские

Дослідження родоводу на замовлення - Podoliya@i.ua

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2
З нами з: 20 вересня 2017, 11:31
Подякував (-ла): 0 раз.
Подякували: 3 раз.
Стать: Жінка

Re: Де поділася Подільська губернія, або звідки взялася Вінницька область...

Повідомлення twobirds » 23 січня 2018, 20:38

укажите авторов пожалуйста)

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 1359
З нами з: 05 червня 2016, 18:36
Звідки: Вінниця
Подякував (-ла): 734 раз.
Подякували: 1855 раз.
Стать: Чоловік

Re: Де поділася Подільська губернія, або звідки взялася Вінницька область...

Повідомлення al_mol » 24 січня 2018, 12:31

twobirds написав:укажите авторов пожалуйста)


в моем сообщении было указано, что материал взят из путеводителя Винницкого архива
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские

Дослідження родоводу на замовлення - Podoliya@i.ua

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2
З нами з: 20 вересня 2017, 11:31
Подякував (-ла): 0 раз.
Подякували: 3 раз.
Стать: Жінка

Re: Де поділася Подільська губернія, або звідки взялася Вінницька область...

Повідомлення twobirds » 10 лютого 2018, 12:20

Ясно. Тогда давайте так:
Автори-упорядники: Олександр Петренко (відп. упорядник), Володимир Верховлюк, Фаїна Винокуро-
ва, Олена Галамай, Лариса Гордійчук, Костянтин Завальнюк, Олена Золотарьо-
ва, Євгенія Ковальова, Ніна Лещенко, Тетяна Мазур, Людмила Мовчан, Володи-
мир Петренко, Ніна Сабадіна, Надія Сидорук, Галина Тарнавська
Укладачі покажчиків:
Олена Ількова, Олександр Петренко
Науковий редактор
доктор історичних наук Юрій Легун

мне просто кажется, что людей проделавших такую работу нужно знать "в лицо" ;)


Повернутись до Зниклі населені пункти

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість