Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Де поділася Подільська губернія, або звідки взялася Вінницька область...

Аватар користувача
 
Повідомлень: 1422
З нами з: 05 червня 2016, 19:36
Звідки: Вінниця
Подякував (-ла): 769 раз.
Подякували: 1928 раз.
Стать: Чоловік

Де поділася Подільська губернія, або звідки взялася Вінницька область...

Повідомлення al_mol » 08 вересня 2016, 17:37

Если с административным делением Подольской и Киевской губернии все ясно, то в каком районе, округе, оказывались НП с приходом Советов иногда загадка...

Надеюсь здесь все разгадки

Использован материал из "Путівник ДАВО"

Поділ на волості проіснував до 1923 р., коли було сформовано райони.
Починаючи з 1917 р., центр Подільської губернії переміщується з м. Кам’янця– Подільського до м. Вінниці і перебував тут аж до ліквідації губернії.
Упродовж існування Української Народної Республіки та Гетьманату П. Скоропадського(1917 – 1920рр.) змін адміністративно-територіального устрою на Вінниччині не було. Варто лише зауважити, що відповідно до Закону УНР«Про національно-персональну автономію» в населених пунктах Поділля, де компактно проживали громади національних меншин, було утворено національні органи місцевого самоврядування– національні громадські управи.
1 жовтня 1920 р. Раднарком України видав постанову“Про порядок зміни кордонів і утворення нових адміністративно-територіальних одиниць”. Ця по-станова давала право місцевим органам радянської влади вирішувати самостійно питання адміністративно-територіального поділу. В цьому ж році Балтський повіт Подільської губернії відійшов до Одеської губернії.
Згідно з постановою ВУЦВК від6 липня 1921 р. на території Подільської губернії був створений Жмеринський повіт, до якого увійшло 12 волостей: Браїлівська, Комаргородська, Копайгородська, Краснянська, Мар’янівська, Межирівська, Мовчанська, Вівсяницька, Пеньківська, Станіславчицька, Чемерисо-Волоська і Ялтушківська. Внаслідок цього зменшилась територія Вінницького, Могилівського та Ямпільського повітів.
На 1 січня 1922 р. Подільська губернія складалася з 12 повітів і 145 волостей.
Постанова ВУЦВК від 31 січня 1923 р. поклала початок адміністративно-територіальній реформі на Поділлі. Відповідно до цієї постанови зменшувалася кількість адміністративних одиниць шляхом укрупнення волостей і повітів. Зокрема було ліквідовано повіти: Жмеринський, Летичівський, Літинський, Новоушицький, Ольгопілський і Ямпільський, а замість Брацлавського повіту створено
Тульчинський з центром у м. Тульчині.
За постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 р. “Про адміністративно-територіальний поділ Подільської губернії” повіти були ліквідовані і утворено 6 округів:
1. Вінницький, до якого увійшли 18 районів: Вахнівський, Вінницький, Вороновицький, Жмеринський, Калинівський, Краснянський, Літинський, Малоку-тищанський, Межирівський, Немирівський, Обіднянський, Пиківський, Прилуцький, Терешпільський, Тиврівський, Уланівський, Хмільницький, Юзвинський.
2. Гайсинський, до якого увійшли 14 районів: Бершадський, Гайсинський, Гранівський, Дашівський, Зятковецький, Красносільський, Ладижинський, Ольгопільський, Ситковецький, Соболівський, Теплицький, Тернівський, Устянський, Хащуватський.
3. Кам’янець-Подільський, до якого увійшли 17 районів: Віньковецький, Довжоцький, Дунаєвецький, Жванецький, Зінківський, Калюський, Китайгородський, Кубинський, Лянцкорунський, Маківський, Миньковецький, Новоушицький,
Орининський, Смотрицький, Солобковецький, Староушицький, Чемерівський.
4. Могилів-Подільський, до якого увійшли 15 районів: Бабчинецький, Барський, Джуринський, Копайгородський, Лучинецький, Могилівський, Мурафсь-кий, Мурованокуриловецький, Озаринецький, Станіславчицький, Чернівецький, Шаргородський, Ялтушківський, Ямпільський, Яришівський.
5. Проскурівський, до якого увійшли 16 районів: Бахматовецький, Війтовецький, Вовковинецький, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Кузьминський, Летичівський, Меджибізький, Михалпільський, Проскурівський, Старосинявський, Фельштинський, Чорноострівський, Юринецький, Ярмолинецький.
6. Тульчинський, до якого увійшли 13 районів: Брацлавський, Вапнярський,
Великокісницький, Кам’янський, Крижопільський, М’ястківський, Ободівський,
Піщанський, Томашпільський, Тростянецький, Тульчинський, Чечельницький,
Шпиківський.
Таким чином, на території Подільської губернії замість 12 повітів було сформовано 6 округів і замість 145 волостей– 90 районів. Одночасно була зменшена кількість сільрад. Замість 1860 їх залишилось 1205.
За постановою ВУЦВК і РНК УСРР від 19 листопада 1924 р. в складі Гайсинського округу був утворений Джулинський район з частини території ліквідованих Красносільського та Устянського районів. Крім того, був ліквідований Зятковецький район Гайсинського округу з приєднанням частин території до Гайсинського, Ладижинського і Теплицького районів того ж округу.
На ІХ Всеукраїнському з’їзді Рад, який відбувся 9 – 10 травня 1925 р. у Харкові було розглянуто питання про перехід на триступеневу систему управління. На підставі рішень цього з’їзду і постанови ВУЦВК від 3 червня 1925 р. губернії були ліквідовані. Вся територія України була поділена на 41 округ(не рахуючи Молдавської АСРР) і 624 райони.
В порівнянні з адміністративно-територіальним поділом 1923 р. Кількість округів і районів на Україні зменшилась на 11 відсотків. Зменшилась також кількість округів і районів на Поділлі. Був ліквідований Гайсинський округ, Хащоватський район якого ввійшов до складу Первомайського округу на Одещині; Гранівський, Теплицький і Тернівський райони– до складу Уманського округу на Київщині;
Ситковецький і Дашівський– до складу Вінницького округу; Гайсинський, Соболівський, Джулинський, Бершадський та Ольгопільський– до складу Тульчинського
округу.
Крім того, ліквідовано ряд районів: Великокісницький, Калюський, Малокутищанський, Обіднянський, Озаринецький, Терешпільський, Юзвинський.
17 липня 1925 р. Іллінецький та Липовецький райони Бердичівського округу були передані до складу Вінницького округу, а Уланівський район Вінницького округу перейшов до складу Бердичівського округу.
За реформою 1923 р. в межах Київської губернії було створено 7 округів: Білоцерківський, Бердичівський, Київський, Малинський, Уманський, Черкаський і Шевченківський(з центром у м. Корсунь). До складу Білоцерківського округу увійшла територія Білоцерківського повіту, м. Сквира і 10 волостей Сквирського повіту, м. Тараща і 6 волостей Таращанського повіту. Бердичівський округ сформовано з території Бердичівського повіту, м. Липовця і 6 волостей Липовецького повіту, 6 волостей Сквирського повіту, 1 волості Таращанського повіту. Територію Уманського округу склали: колишній Уманський повіт, 8 волостей Липовецького повіту, 2
волості Таращанського повіту, 4 волості Звенигородського повіту. Із складу Київської губернії до Подільської відійшли 3 волості Бердичівського повіту і 2 волості Липовецького повіту.
Після ліквідації у 1925 р. Київської губернії та реорганізації округів на Київщині їх залишилося 5: Білоцерківський, Бердичівський, Київський, Уманський, Черкаський.
Суміжні з Поділлям округи Київщини мали наступне районування:
1. Білоцерківський– 19 районів: Білоцерківський, Богуславський, Велико половецький, Володарський, Гребенківський, Кожанський, Корнинський, Кошоватський, Медвинський, Миронівський, Попільнянський, П’ятигірський, Рокитнянський,
Сквирський, Ставищанський, Таращанський, Тетіївський, Узинський, Фастівський.
2. Бердичівський– 12 районів: Андрусівський, Бердичівський, Вчорайшанський, Козятинський, Любарський, Махнівський, Плисківський, Погребищенський,
Ружинський, Уланівський, Чуднівський, Янушпільський.
3. Уманський– 20 районів: Чабанський, Букський, Верхняцький, Виноградський, Гранівський, Жашківський, Звенигородський, Катеринопільський, Ладижинський, Лисянський, Маньківський, Монастирищенський, Оратівський, Підвисоцький, Крижанівський, Тальнівський, Теплицький, Тернівський, Уманський, Цибулівський.
Постановою 3-ї сесії ВУЦВК VІІІ скликання від 12 жовтня 1924 р. в складі УСРР було створено Молдавську АСРР(столиця– м. Балта, з 1929 р. – м. Тирасполь). Більшу частину території автономії становили землі колишнього Балтського та Ольгопільського повітів Подільської губернії.
Зокрема з Тульчинського округу відійшла більша частина Кам’янського району(з містечками Кам’янкою та Рашковом) та частина населених пунктів Великокісницького району(Окницька та Грушківська сільради).
Згідно з постановою ВУЦВК і РНК УСРР від13 червня1930 р. “Про реорганізацію округів” на території України було розформовано 13 округів, з них– 3 на Поділлі: Кам’янець-Подільський округ з приєднанням його території до Проскурівського округу, Тульчинський– з приєднанням його території до Вінницького та Уманського округів, Могилів-Подільський– з приєднанням його території до Вінницького округу.
За постановами ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 р. та ВУЦВК УСРР від 2 Вересня 1930 р. в Українській СРР був ліквідований адміністративно-територіальний
поділ на округи і встановлено 503 окремі адміністративні одиниці. По колишньому
Вінницькому округу встановлено 34 райони, по Проскурівському– 27.
Після переходу території Вінницького району у відання Вінницької міської Ради цей район
був ліквідований. Розформовані були також Джуринський і Старомурафський райо-ни з віднесенням їх території до складу Шаргородського району, Гранівський– з віднесенням до Гайсинського, Соболівський– до Теплицького, Тернівський– до
Джулинського і Ольгопільський– до Бершадського.
3 лютого 1931 р. на Україні ліквідовано 119 районів, серед них 12 на Вінничині з приєднанням їх до районів: Вапнярського до Томашпільського, Дашівського до Іллінецького, Ладижинського до Уманського і частково до Гайсинського, Лучинецького до Копайгородського, М’ястківського до Крижопільського, Ободівського до Чечельницького, Ситковецького до Немирівського, Турбівського до Липовецько-го, Чернівецького до Бабчинецького, Шпиківського до Брацлавського, Ялтушківського до Барського, Яришівського до Могилів-Подільського.
Ситковецький і Шпиківський райони в червні1933 р. були відновлені, а в лютому1935 р. відновлені також Дашівський, Ободівський, Турбівський, Яришівський та Ольгопільський райони.
На Київщині після реформи 1930 р. Залишилось 2 самостійні міста, підпорядкованих безпосередньо центру(Київ і Бердичів) і 58 районів: Андрушівський, Бабанський, Білоцерківський, Богуславський, Брусилівський, Баришівський, Бори-спільський, Бородянський, Букський, Володарський, Великодимерський, Вищедубечанський, Васильківський, Городищенський, дилерський, Жашківський, Звенигородський, Злотопільський, Золотоніський, Іванівський, Козятинський, Кам’янський, Корсунський, Канівський, Кагарлицький, Лисянський, Любарський,
Махнівський, Монастирищенський, Макарівський, Обухівський, Оратівський
Попільнянський, Плисківський, Погребищенський, Переяславський, Рокитнянський, Ружинський, Розважівський, Ржищівський, Сквирський, Ставищанський, Смілянський, Таращанський, Тетіївський, Тальнівський, Теплицький, Уланівський, Уманський, Фастівський, Хабенський, Христинівський, Черкаський, Чорно-баївський, Чорнобильський, Чигиринський, Чуднівський, Шполянський.
Постановою IV позачергової сесії ВУЦВК ХІІ скликання від 9 лютого 1932
р. на Україні вирішено створити 5 областей: Харківську, Київську, Вінницьку,
Дніпропетровську та Одеську.
До складу Вінницької області, яку безпосередньо утворено 27.02.1932 р. Увійшла 71 адміністративно-територіальна одиниця: 2 міста(Вінниця і Бердичів) та 69 районів: Антонівський, Бабанський, Барський, Бершадський, Брацлавський, Волочиський, Вороновицький, Гайсинський, Городоцький, Грицівський, Деражнянський, Джулинський, ім. Дзержинського(Романівський), Дунаєвецький, Жмеринський, Заславський, Затонський, (Віньковецький), Іллінецький, Калинівський, Козятинський, Кам’янецький, Копайгородський, Крижопільський, Липовецький, Літинський, Любарський, Летичівський, Ляховецький, Монастирищенський, Махнівський, Меджибізький, Михалпільський, Могилівський, Мурованокуриловецький, Немирівський, Но-воушицький, Оратівський, Орининський, Піщанський, Плисківський, Погребищенський, Полонський, Проскурівський, Славутський, Смотрицький, Солобківецький, Станіславчицький, Старокостянтинівський, Староушицький, Теофіпільський, Теплицький, Тиврівський, Томашпільський, Тростянецький, Тульчинський, Уланівський, Уманський, Хмільницький, Христинівський, Чемеровецький, Чернівецький, Чечель-ницький, Чуднівський, Шаргородський, Шепетівський, Юринецький, Ямпільський,
Янушпільський, Ярмолинецький.
З утворенням 15.10.1932р. Чернігівської області, до складу якої увійшли 29 районів Київської та 7 районів Харківської областей, з Вінницької у Київську область передано райони: Бабанський, Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський, Уманський та Христинівський.
4 квітня 1934 р. ліквідовано Староміську сільраду, а Старе Місто приєднано до міської смуги м. Вінниці.
У травні 1935 р. на території Вінницької області було утворено 4 прикордонних адміністративних округи: Кам’янець-Подільський в складі 9 районів, Могилів-Подільський– 6 районів, Проскурівський– 9 районів і Шепетівський– 10 районів.
Постановою ВУЦВК від15.10.1937р. утворено Кам’янець-Подільську та Житомирську області, до яких відійшла значна частина районів Вінницької області. Одночасно було ліквідовано округи. З Київської області до Вінниць-кої було повернуто Монастирищенський, Оратівський, Плисківський та Погребищенський райони. У складі Вінницької області залишились дві міськради обласного підпорядкування(Вінницька і Могилів-Подільська) та 42 райони: Барський, Бершадський, Брацлавський, Вінницький, Вороновицький, Гайсинський, Дашівський, Жулинський, Жмеринський, Іллінецький, Калинівський, Козятинський, Комсомольський(колишній Махнівський), Копайгородський, Крижопільський, Липовецький, Літинський, Монастирищенський, Мурованокуриловецький, Немирів-ський, Ободівський, Ольгопільський, Оратівський, Піщанський, Плисківський, По-гребищенський, Ситковецький, Станіславчицький, Теплицький, Тиврівський, То-машпільський, Тростянецький, Тульчинський, Турбівський, Уланівський, Хмільни-цький, Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський, Шпиківський, Ямпільський,
Яришівський.
Згідно з указом Президії Верховної Ради України від7 квітня1945 р. м. Вінниця було поділено на 3 міські райони: Ленінський, Свердловський, Кіровський.
Районний поділ у м. Вінниці скасовано 11 серпня1948 р.
Відновлено районний поділ м. Вінниці у 1972 р. (райони Ленінський, Замостянський, Староміський).
20 березня1946 р. у складі Вінницької області був утворений Джуринський район, до складу якого увійшли сільради: Ворошилівська, Голинчинецька, Деребчинсь-ка, Джуринська–Перша, Джуринська– Друга, Довжоцька, Калитинська, Лопатинецька,. Малодеребчинська, Покутинська, Політанська, Попелівська, Рекечинецька, Садковецька, Сапіжанська, Семенівська, Стрільчинецька та Хоменківська.
У січні 1954 р. до складу новоутвореної Черкаської області передано Монастирищенський район Вінницької області.
28 листопада 1957 р. Ольгопільський район був об’єднаний з Чечельницьким, а
Самгородоцький з Козятинським. Тоді ж був ліквідований Станіславчицький район з
передачею його території до складу Жмеринського і Копайгородського районів.
21 січня1959 р. ліквідовано Дашівський, Ободівський, Ситковецький райо-ни з віднесенням території Дашівського району до складу Гайсинського та Ілліне-цького районів; Ободівського– до Крижопільського, Тростянецького і Чечельни-цького; Ситковецького– до Брацлавського, Гайсинського і Іллінецького районів.
10 вересня1959 р. з метою укрупнення районів були ліквідовані: Воронови-цький район з передачею його території до складу Вінницького і Немирівського
районів; Джуринський– до Шаргородського району; Джулинський– до Бершадського і Теплицького районів; Копайгородський– до Барського, Жмеринського і
Муровано-Куриловецького районів; Турбівський– до Вінницького, Калинівського
і Липовецького районів.
30 грудня1962 р. Президія Верховної Ради України видала указ“Про укрупнення сільських районів Української РСР”. Відповідно до нього у Вінницькій області
кількість районів шляхом об’єднання було зменшено до13:
1)Барський(створений шляхом об’єднання Барського і Мурованокурилове-цького районів);
2)Бершадський(Бершадський і Чечельницький райони та Будівська, Верхівська, Гордіївська, Малостратіївська, Ободівська, Торканівська і Тростянецька сільради Тростянецького району);
3)Гайсинський(Гайсинський і Теплицький райони та Білківська, Городоцька, Кальницька, Китайгородська, Копіївська, Купчинецька, Леухівська, Пархомівська, Розсохуватська, Слободищенська і Хрінівська сільради Іллінецького району);
4)Жмеринський(Жмеринський і Шаргородський райони);
5)Калинівський(Калинівський і Літинський райони та Бохоницька, Крас-нянська, Лаврівська, Медвеже-Вушківська, Мізяківсько-Хуторянська, Некрасівсь-ка, Пироговська, Сосонська, Стадницька, Стрижавська, Тяжилівська, Широкогребельська, Шкуринецька і Якушинецька сільради Вінницького району);
6)Козятинський(Козятинський і Комсомольський райони);
7)Крижопільський(Крижопільський, Піщанський і Томашпільський райони);
8)Липовецький(Липовецький і Оратівський райони та Козинецька і Сиваковецька сільради Вінницького району; Бабинська, Варварівська, Василівська,
Голиківська, Джулинівська, Жорницька, Красненьківська, Тягунська, Яблунови-цька і Якубівська сільради Іллінецького районів);
9)Могилів-Подільський(Могилів-Подільський, Чернівецький і Ямпільський райони);
10)Немирівський(Немирівський і Тиврівський райони, Великокрушлинецька,
Вінницько-Хуторянська, Гавришівска, Гуменська, Іванівська, Ільківська, Комарівська,
Луко-Мелешківська, Малокрушлинецька, Олександрівська, Оленівська, Парпурівська, Писарівська, Селищанська, Сокиринецька, Степанівська і Яришівська сільради
Вінницького району; Вищекропивнянська, Джуринецька, Мельниківська, Ометинецька, Райгородська і Юрковецька сільради Брацлавського району);
11)Погребищенський(Погребищенський і Плисківський райони)
12)Тульчинський(Тульчинський і Шпиківський райони, Бортницька, Ви-шковецька, Вовчоцька, Грабовецька, Зяньковецька, Коржівська, Марксівська, Салинецька, Скрицька, Слобідська і Чуківська сільради Брацлавського району; Ілляшівська, Капустянська, Ладижинська, Летківська, Олександрівська, Оляницька,
Савинецька і Четвертинівська сільради Тростянецького району);
13)Хмільницький(Хмільницький і Уланівський райони).
Дуже швидко стала очевидно. непродуманість прийнятого рішення про
укрупнення районів. Велика відстань від сільрад до райцентрів зовсім не сприяла
адміністративному керівництву і створювала значні незручності для людей. А тому уже 4 січня1965 р. було видано указ Президії Верховної Ради УРСР“Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР”. Відповідно до нього Вінницька область була розділена на 19 районів:
1)Барський, 2)Бершадський, 3)Вінницький, 4)Гайсинський, 5)Жмеринський, 6)Іллінецький,
7)Калинівський, 8)Козятинський, 9)Крижопільський, 10)Липовецький,
11)Могилів-Подільський, 12)Немирівський, 13)Погребищенський,
14)Тиврівський, 15)Тростянецький, 16)Тульчинський, 17)Хмільницький,
18)Шаргородський, 19)Ямпільський.
Цим же указом Баштанківську та Загнітківську сільські ради Крижопільського
району передано до складу Кодимського району Одеської області.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 3 грудня1966 р. у складі Вінницької області створено ще 6 районів: Літинський, Мурованокуриловецький, Піщанський, Теплицький, Томашпільський, Чечельницький.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від7.12.1979 р. відновлено Оратівський район Вінницької області, а указом від28.11.1990 р. – Чернівецький. До складу останнього увійшла Чернівецька селищна рада та сільради: Бабчинецька, Березівська, Білянська, Борівська, Вило-Ярузька, Володієвецька, Гантівська, Лозівська, Мазурівська, Моївська, Саїнська, Сокільська, Безводнівська.
До складу сучасної Вінницької області входять 27 районів, 6 міст обласного
значення(Вінниця, Жмеринка, Козятин, Ладижин, Могилів-Подільський та Хмільник).
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские

Дослідження родоводу на замовлення - Podoliya@i.ua

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2
З нами з: 20 вересня 2017, 12:31
Подякував (-ла): 0 раз.
Подякували: 3 раз.
Стать: Жінка

Re: Де поділася Подільська губернія, або звідки взялася Вінницька область...

Повідомлення twobirds » 23 січня 2018, 21:38

укажите авторов пожалуйста)

Аватар користувача
 
Повідомлень: 1422
З нами з: 05 червня 2016, 19:36
Звідки: Вінниця
Подякував (-ла): 769 раз.
Подякували: 1928 раз.
Стать: Чоловік

Re: Де поділася Подільська губернія, або звідки взялася Вінницька область...

Повідомлення al_mol » 24 січня 2018, 13:31

twobirds написав:укажите авторов пожалуйста)


в моем сообщении было указано, что материал взят из путеводителя Винницкого архива
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские

Дослідження родоводу на замовлення - Podoliya@i.ua

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2
З нами з: 20 вересня 2017, 12:31
Подякував (-ла): 0 раз.
Подякували: 3 раз.
Стать: Жінка

Re: Де поділася Подільська губернія, або звідки взялася Вінницька область...

Повідомлення twobirds » 10 лютого 2018, 13:20

Ясно. Тогда давайте так:
Автори-упорядники: Олександр Петренко (відп. упорядник), Володимир Верховлюк, Фаїна Винокуро-
ва, Олена Галамай, Лариса Гордійчук, Костянтин Завальнюк, Олена Золотарьо-
ва, Євгенія Ковальова, Ніна Лещенко, Тетяна Мазур, Людмила Мовчан, Володи-
мир Петренко, Ніна Сабадіна, Надія Сидорук, Галина Тарнавська
Укладачі покажчиків:
Олена Ількова, Олександр Петренко
Науковий редактор
доктор історичних наук Юрій Легун

мне просто кажется, что людей проделавших такую работу нужно знать "в лицо" ;)

Аватар користувача
 
Повідомлень: 72
З нами з: 02 листопада 2017, 21:51
Подякував (-ла): 0 раз.
Подякували: 74 раз.
Стать: Чоловік

Re: Де поділася Подільська губернія, або звідки взялася Вінницька область...

Повідомлення sergm » 21 жовтня 2018, 01:57

26 листопада 1924 р. Сербівська, Кодимська, Французька і Будейська сільради розформованої Балтської округи перейшли до Тульчинської округи.
29 вересня 1926 р. села Болгани, Грабарівка, Нижня Слобідка Тульчинської округи приєднані до Кам'янського району АМСРР, а Сербівська, Кодимська, Французька і Будейська сільради - до Крутянського району АМСРР.
22 травня 1957 року села Пиріжне та Івашків Чечельницького району було передано до Кодимського району Одеської області.
Збираю генеалогічні матеріали по селу Попова Гребля, Чечельницькій волості, Ольгопільському повіту, Балтсько-Ольгопільському католицькому деканату, Брацлавсько-Подільській шляхті

Аватар користувача
 
Повідомлень: 10
З нами з: 23 лютого 2018, 14:02
Подякував (-ла): 0 раз.
Подякували: 6 раз.
Стать: Жінка

Re: Де поділася Подільська губернія, або звідки взялася Вінницька область...

Повідомлення КАЗИМИРІВНА » 22 жовтня 2018, 20:25

Підкажіть , будь ласка, де можно знайти запис про народження за наступним записом в паспорті: Віницька обл. Плужанський(Плужнянський) р-н, село "Дорогоща(е), рік народження 1922-1924. Зробила багато запитів ,але відповідь-" не надходили записи". Можливо хтось зможе дать поради або допомогти в пошуках. Буду дуже вдячна.


Повернутись до Зниклі населені пункти

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Bing [Bot]