Здір, Здор
- Vitaly Savitar
- Повідомлень: 988
- З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
- Дякував (ла): 17 разів
- Подякували: 217 разів
- Контактна інформація:
Здір, Здор
Походить від назви внутрішнього свинячого жиру, що використовується переважно для виготовлення смальцю.
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
- SNIGURIVNA
- Повідомлень: 1148
- З нами з: 02 липня 2017, 11:49
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 398 разів
- Подякували: 626 разів
Re: Здір
У Черкаському повіті Київської губернії був рід з таким прізвищем, тільки частіше писався Здор.
"В кінці наших пошуків ми знову будемо стояти там, звідки почали, і знову побачимо це місце вперше." Х. Банцхаф
Цього року виповнюється 30 років від дня, коли я намалювала перше дерево свого роду.
Тут мій Орловець
Тут Мій щоденник
Цього року виповнюється 30 років від дня, коли я намалювала перше дерево свого роду.
Тут мій Орловець
Тут Мій щоденник
- Вернер
- Повідомлень: 3185
- З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 108 разів
- Подякували: 665 разів
Re: Здір
ОДНЕ ЖИТТЯ
НЕВИГАДАНЕ ОПОВІДАННЯ
Настав 1930 рік. В селі Ялосовєтівка, Петриківського району, як і скрізь тоді, більшовики провадили свою звірячу політику розкуркулення.
Кіндрат Олексійович Здір все ж вирішив протистояти більшовицьким наказам і не вступати до колгоспу, бо там він бачив нове поневолення, страшний визиск. За це дідові Кіндрату довелися зазнати багато знущань.
Спочатку в нього відібрали всю землю. Довелось на малесенькому клаптику городу в 19 соток гектара сіяти хліб і з цього жити й утримувати сім душ сім'ї. Тут же почали душити податками. Позбувся скотини, одежі, а податки платив. А в 1932 році, незважаючи на те, що лишалося ще понад два місяці до строку сплати податку, Здора засудили за нібито не сплачені 375 крб. до 2 років ув'язнення.
Не встиг відбути цю кару, як його знов засудили на рік примусової праці і довелось йому знову йти в нове місце відбуття покарання. В цей час удома більшовицькі грабіжники розорили сім'ю. Забрали хату і в січні 1933 року голодних, голих викинули з хати. Не витримавши знущань, мати і четверо дітей померти від голоду і холоду.
Повернувся дід Кіндрат у село знесилений, а дома все спустошено. Не встиг трохи видужати, як знов податки. Землі нема, а податку треба платити 800 крб. та, крім цього, культзбору понад 200 крб., одноразового якогось понад 50 крб., здати картоплі 1.8 центнера, зернових 2,3 центнера, м‘яса 64 кіло, крашанок 210 штук і обов'язково вимагають 2 шкури, хоч добре знають, що, крім хати, ніякої худоби нема.
- Доводилось нелюдську енергію докладати, щоб усе це віддати, інакше бо знов доведеться в тюрмі сидіти, - гірко каже дід Кіндрат.
І як не намагався вчасно розрахуватися, все ж таки незабаром довелось знову йти утоптаним шляхом. В 1936 році він був засуджений за якусь несплату податку, про який нічого не знає й досі.
Так усі роки за жидівсько-більшовицького панування дід Кіндрат тяжко поневірявся, за свою чесну пацю був осміяний, знедолений, розбитий. На початку війни в 1941 році діда знов викликали в Петриківське НКВС і вже хотіли розстріляти, висунувши проти нього безглузде звинувачення про якесь переховування німецьких шпигунів. Чудом якимсь вдалось йому врятуватись від смерті.
І тепер лише дід Кіндрат, разом з іншими селянами, звільненими від страшного гніту, вільно дихає, з насолодою порається в господарстві, упевнений в своєму щасливому майбутньому, що його забезпечить чесна трудова праця.
І. С-ко.
"Дніпропетровська газета" №13 від 16.01.1942, сторінка 2
НЕВИГАДАНЕ ОПОВІДАННЯ
Настав 1930 рік. В селі Ялосовєтівка, Петриківського району, як і скрізь тоді, більшовики провадили свою звірячу політику розкуркулення.
Кіндрат Олексійович Здір все ж вирішив протистояти більшовицьким наказам і не вступати до колгоспу, бо там він бачив нове поневолення, страшний визиск. За це дідові Кіндрату довелися зазнати багато знущань.
Спочатку в нього відібрали всю землю. Довелось на малесенькому клаптику городу в 19 соток гектара сіяти хліб і з цього жити й утримувати сім душ сім'ї. Тут же почали душити податками. Позбувся скотини, одежі, а податки платив. А в 1932 році, незважаючи на те, що лишалося ще понад два місяці до строку сплати податку, Здора засудили за нібито не сплачені 375 крб. до 2 років ув'язнення.
Не встиг відбути цю кару, як його знов засудили на рік примусової праці і довелось йому знову йти в нове місце відбуття покарання. В цей час удома більшовицькі грабіжники розорили сім'ю. Забрали хату і в січні 1933 року голодних, голих викинули з хати. Не витримавши знущань, мати і четверо дітей померти від голоду і холоду.
Повернувся дід Кіндрат у село знесилений, а дома все спустошено. Не встиг трохи видужати, як знов податки. Землі нема, а податку треба платити 800 крб. та, крім цього, культзбору понад 200 крб., одноразового якогось понад 50 крб., здати картоплі 1.8 центнера, зернових 2,3 центнера, м‘яса 64 кіло, крашанок 210 штук і обов'язково вимагають 2 шкури, хоч добре знають, що, крім хати, ніякої худоби нема.
- Доводилось нелюдську енергію докладати, щоб усе це віддати, інакше бо знов доведеться в тюрмі сидіти, - гірко каже дід Кіндрат.
І як не намагався вчасно розрахуватися, все ж таки незабаром довелось знову йти утоптаним шляхом. В 1936 році він був засуджений за якусь несплату податку, про який нічого не знає й досі.
Так усі роки за жидівсько-більшовицького панування дід Кіндрат тяжко поневірявся, за свою чесну пацю був осміяний, знедолений, розбитий. На початку війни в 1941 році діда знов викликали в Петриківське НКВС і вже хотіли розстріляти, висунувши проти нього безглузде звинувачення про якесь переховування німецьких шпигунів. Чудом якимсь вдалось йому врятуватись від смерті.
І тепер лише дід Кіндрат, разом з іншими селянами, звільненими від страшного гніту, вільно дихає, з насолодою порається в господарстві, упевнений в своєму щасливому майбутньому, що його забезпечить чесна трудова праця.
І. С-ко.
"Дніпропетровська газета" №13 від 16.01.1942, сторінка 2
Час плине
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Здір
30 генваря 1824, Васильків, Антоно-Феодосійська церква, ЦДІАК ф127, о1012, сп1525
Кто именно венчаны - Васильковского жителя крестьянина молодика Лукіяна Здоренка с девицею Васильковскаго крестьянина Онуфрія Евтушенка дочерью Домникіею - первим браком - Васильковские крестьяне Никита Игнатенко и Федор Здоренко
PS Першопохідна форма прізвища була звісно Здір або Здор, а от яка вже дісталась нащадкам, це питання
Кто именно венчаны - Васильковского жителя крестьянина молодика Лукіяна Здоренка с девицею Васильковскаго крестьянина Онуфрія Евтушенка дочерью Домникіею - первим браком - Васильковские крестьяне Никита Игнатенко и Федор Здоренко
PS Першопохідна форма прізвища була звісно Здір або Здор, а от яка вже дісталась нащадкам, це питання
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 36 гостей