Карта та устрій Таврійської губернії

Відповісти
Аватар користувача
Aushanbibi
Супермодератор
Повідомлень: 586
З нами з: 08 березня 2016, 09:54
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 986 разів
Подякували: 745 разів

Карта та устрій Таврійської губернії

Повідомлення Aushanbibi »

До Вашої уваги надаю карту 1822 року.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Зображення
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Карта Таврійської губернії

Повідомлення АннА »

ТАВРІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ — адм.- тер. одиниця Рос. імперії (пізніше — Рос. Республіки, згодом — у складі земель під владою урядів А.Денікіна та П.Врангеля), розташов. на пд. її європ. частини (сучасний пд. України). Утворена 20 (8) жовтня 1802 згідно з указом рос. імп. Олександра I про реорганізацію Новоросійської губернії. Т.г. існувала із жовтня 1802 по листопад 1920 з перервами, її територія та адм. устрій кілька разів зазнавали змін. Землі, з яких вона складалася, були ядром анексованого 1783 Рос. імперією Кримського ханату, а її межі в момент утворення відтворювали кордони Таврійської області (1784—96). Т.г. лежала на перетині мор. шляхів Азово-Чорномор. басейну. Завдяки геогр. розташуванню та наявності зручних бухт у Криму вона мала велике воєнно-стратегічне значення для спроб реалізації експансіоністських планів Рос. імперії в Пд.-Сх. Європі, на Кавказі та Бл. Сході, захисту та контролю володінь у Причорномор’ї. Севастополь, заснований 1783, став гол. базою військового Чорномор. флоту.

У момент утворення до складу Т.г. ввійшли 7 повітів: Сімферопольський (інша назва — Акмечетський), Євпаторійський (Козловський), Феодосійський (Кефійський), Перекопський, Дніпровський, Мелітопольський, Тмутараканський. Губернський центр — м. Сімферополь (Акмечеть). Після включення 1820 Тмутараканського пов. до складу Чорноморського козацького війська територія Т.г. стабілізувалася до поч. 20 ст.

Із 1803 по 1829 існувало Феодосійське градоначальство. 18 (6) січня 1821 на місці с. Обиточне засноване м. Ногайськ (нині м. Приморськ Запоріз. обл.). 22 (10) жовтня 1821 засноване Керч-Єнікальське градоначальство.

4 квітня (23 березня) 1838 указом рос. імп. Миколи I зі складу Сімферопольського пов. виділено Ялтинський пов., Ялта стала повітовим містом. 13 січня 1841 Бердянський порт отримав статус міста. 19 (7) січня 1842 Дніпровський та Мелітопольський повіти були розділені на 3 повіти: Бердянський (центр — портове м. Бердянськ), Дніпровський (м. Олешки; нині м. Цюрупинськ), Мелітопольський (с. Новоолександрівка з перейменуванням його на м. Мелітополь); м. Оріхів перетворене на заштатне. 28 (16) червня 1873 засноване Севастопольське градоначальство. 17 (5) листопада 1876 у правах міста затверджене міське поселення Дніпровського пов. Олешки із включенням у його межі казенної слободи Олешки. 1914 було утворене Ялтинське градоначальство. 1917 Тимчасовий уряд ліквідував його і відновив однойменний повіт.

На поч. 20 ст. Т.г. займала площу 60,4 тис. км2 (без внутр. вод). Вона складалася з більшої за розмірами та чисельністю населення материкової частини (Дніпровський, Мелітопольський та Бердянський повіти; загалом 33,5 тис. км2, або 55,5 % від площі губернії), де переважну більшість становили українці (понад 60 %), та поліетнічного Крим. п-ова (5 повітів і 2 градоначальства; 26,9 тис. км км2, або 44,5 %). Т.г. на той момент посідала за розмірами 21-ше місце серед 50-ти губерній європ. частини Рос. імперії, а серед 9-ти губерній, в яких українці становили більшість населення, — 4-те місце, але за чисельністю населення — останнє. Вона мала кордони на суходолі з Херсонською губернією та Катеринославською губернією.

За переписом 1897, в Т.г. проживало 1447,8 тис. осіб, із них у 17 містах — 20 %, що перевищувало середньоімперський показник. Особливо рівнем урбанізованості вирізнявся Крим. п-ів (44 % містян).

Протягом існування Т.г. на її землях ішли процеси колонізації, збільшення чисельності населення, зміни його етноконфесійної структури, урбанізації, модернізації економіки, розвитку комунікацій. Зокрема, розвивалися порти, з’являлися шосейні дороги, залізниці, курортна галузь, фабрично-заводська пром-сть (у т. ч. суднобудування, металургія, с.-г. машинобудування, літакобудування). Осн. галуззю економіки Т.г. було сільс. госп-во, яке наприкінці 19 — на поч. 20 ст. вже мало значною мірою товарний характер. З часом тваринництво втрачало свою вагу, і наприкінці 19 ст. на перший план вийшло вир-во зернових, а в передгірській та гірській частинах Криму — також садівництво, тютюнництво та виноробство. Т.г. належала до провідних зерновиробників у Рос. імперії. На узбережжі Криму в 2-й пол. 19 ст. виникли лікувальні та оздоровчі курорти. Із 1861 Лівадія стала літньою резиденцією рос. імператорів. На пд. березі Криму мали свої маєтки представники аристократії, купецтва і промисловців Рос. імперії.

Уряд Рос. імперії заохочував заселення території губернії східнослов’ян., нім., єврейс. (Т.г. була включена 1804 до смуги осілості), грец., болгарським та ін. населенням. Разом з тим, політика Рос. імперії (обезземелення селян-мусульман, негативні для тюрків зміни соціокульт. середовища, утиски нац. руху, свавілля властей тощо) та ін. причини призвели до кількох хвиль виїз- дів кримських татар і ногайців; особливо катастрофічною була еміграція до Османської імперії 1859—63 — понад 150 тис. осіб. Виправити демографічні втрати від неї дали можливість загальнодерж. реформи часів рос. імп. Олександра II (які дали поштовх розвитку інфраструктури та економіки губернії) та переселення в Крим підданих з "великоросійських" губерній, України, Естонії та іноз. колоністів за сприяння царського уряду. Чисельність населення в Криму зросла 1865— 97 у 2,8 раза — із 194,5 тис. до 546,6 тис. осіб.

За переписом 1897, в Т.г. українці становили 42,2 %, росіяни — 27,9, крим. татари — 13, німці — 5,4, євреї — 3,8, болгари — 2,8, греки — 1,3 % населення. При цьому в Криму відносну більшість ще становили крим. татари (34,1 %). Подальший процес заселення Криму та нова хвиля еміграції з нього тюрків на поч. 20 ст. призвели до перетворення їх на меншину. 1917 крим. населення становило 808,8 тис. осіб, із них росіяни — орієнтовно 40 %, крим. татари — бл. 25, українці — 8,6—12, євреї — 8,4, німці — 5,1, греки — 2,5, вірмени — 2,1, болгари — 1,6, поляки — 1,5, караїми — 1,1 %. Материкові повіти, як і раніше, населяли переважно українці. Причому питома вага українців у Т.г. загалом виросла в перших десятиріччях 20 ст. до 47,1 %.

Такий етнічний склад призвів у ході революц. подій 1917—20 до поділу Т.г. на 2 частини. 20 (7) листопада 1917 Українська Центральна Рада оголосила про утворення Української Народної Республіки, до складу якої, зокрема, мала входити Таврія (без Криму). Проте наприкінці 1917 — на поч. 1918 діяла в якості тимчасової крайової влади Таврійська губернська рада нар. представників (див. Рада народних представників), яка об’єднувала представників органів міськ. і земського самоврядувань, профспілок, рад, поміркованих соціаліст. партій та нац. орг-цій. Вона прагнула провести Крим. Установчі збори і погоджувати з УНР політику щодо Пн. Таврії. Зі встановленням на поч. 1918 ліворадикального режиму в Україні та в Криму 3 материкові повіти було включено до складу радянської УНР, а в Криму проголошено Радянську Соціалістичну Республіку Тавриди. Влітку — у грудні 1918 з материкових повітів було утворено Таврійську округу (центр — м. Бердянськ) Української Держави. Гетьманат розглядав Крим як частину України, але приєднати його не зумів. Спірний півострів окупували нім. війська, які ініціювали утворення тут Крим. крайового уряду генерал-лейтенанта С.Сулькевича. 1919 Добровольча армія А.Денікіна захопила Крим і пд. України, а 25 серпня 1919 Особлива нарада при головнокомандувачі ЗС Півдня Росії відновила Т.г. у складі Новорос. обл. Після поразок наприкінці 1919 — на поч. 1920 білі втратили контроль над Пн. Таврією. Успішні бойові дії влітку 1920 дали можливість правителю Півдня Росії П.Врангелю 25 червня 1920 відновити Т.г. У жовтні—листопаді 1920 частини РСЧА та Революц. повстанської армії України (махновців) захопили Пн. Таврію та Крим, і губернія припинила існування. Материкові повіти ввійшли до складу УСРР, а 18 жовтня 1921 на Крим. п-ові було утворено Крим. Автономну СРР у складі РСФРР.

На території Т.г. 1854—55 відбувалися ключові події Кримської війни 1853—1856. 1864—1920 в губернії діяло земське самоврядування (із перервами під час революц. подій 1917—20).
Іванець А.В.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Карта Таврійської губернії

Повідомлення АннА »

Карта Таврійської губернії
З вікіпедії

Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Карта та устрій Таврійської губернії

Повідомлення D_i_V_a »

Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
Umay
Повідомлень: 687
З нами з: 05 листопада 2020, 12:41
Стать: Жінка
Дякував (ла): 8 разів
Подякували: 124 рази

Крим, Тавричеський повіт

Повідомлення Umay »

Знайдено запис про шлюб № 5. Київська губернія, Канівський повіт, с. Чайки, 20 жовтня 1917 р.
Крестьянин Таврической губернии Мелитопольского уезда, села Михайловки, Їаков Данилов Дудка, православного исповедания, вторим браком, 38 р.
Крестьянка села Чаек Марина Павлова Ведмеденко, православного исповедания, первим браком, 25 р.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
с. Теси, Новокостянтинівка Хмельницької області (Климчук) .
Крандинці, Шупики Богуславського району (Канівський повіт) Київська губернія (Корнієнко, Рак, (Раченко), Бибік, Василенко, Кононенко, Момотенко, Бондаренко)
с. Юхни (Старінченко (Старинець), Яременко).
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Карта та устрій Таврійської губернії

Повідомлення kbg_dnepr »

Дослідники історії Південної України: біобібліографічний довідник / упоряд. Ігор Лиман. – Київ ,2016. – Том 2. – 496 с.: іл.
ISBN978-966-02-6972-9 (загальний)
ISBN978-966-02-7970-4
https://www.academia.edu/28565970/%D0%9 ... 1%96%D0%BB

Константінова В.М. Урбанізаційні процеси на півдні України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): автореф. дис.
https://www.academia.edu/6667172/Konsta ... 0%B8%D1%81

Константінова В. “Національні історії” поліетнічних міст південноукраїнського фронтиру імперського періоду // Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій. – Київ, 2016. – №1. – С. 207-218.
https://www.academia.edu/28300270/%D0%9 ... A1_207_218
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Карта та устрій Таврійської губернії

Повідомлення kbg_dnepr »

ДАКО 280-174-139. 1787-1788. О перечислении крестьян Киевской губернии в Екатеринославскую губернию и Таврическую область
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/ ... %D1%8C.pdf

Информация с ВГД (Yana3778)
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Карта та устрій Таврійської губернії

Повідомлення kbg_dnepr »

Ольга Скороход
ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА РОСІЙСЬКОГО УРЯДУ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ У ДОРЕФОРМЕНИЙ ПЕРІОД: ІСТОРІОГРАФІЯ 07.00.06-історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

https://www.academia.edu/38065820/%D0%9 ... 1%83%D0%BA
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Карта та устрій Таврійської губернії

Повідомлення kbg_dnepr »

Минуле і сучасність: Таврія. Херсонщина. Каховка: збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської науково-практичної краєзнавчої конференції (14 – 15 вересня 2018 р.) / Упоряд. М. В. Гончар. – Каховка – Херсон: Гілея, 2018. 194 с.

Базака Р. В. Офіційна преса Єлисаветградщини і Олександрійщини в системі інформаційної діяльності місцевого самоврядування ;
Безух Ю. В. Скіфська дорога ;
Горобець А. Я. Годонімікон новотроїцької локалізації як маркер територіальної ідентичності громади ;
Гребенников В. Б., Снитко І. О. Серія брошур «Археологи Миколаївщини» ;
Дмитрук В. І. Реалізація державної програми «Реабілітовані історією» в Херсонській області ;
Дмитрук С. А. Іноземна колонізація Півдня України чехи-переселенці (за архівними матеріалами) ;
Калімбет О. В. Мисливці на бізона доби пізнього палеоліту степів Північно-Західного Причорномор’я ;
Кондрашов В. Ф. Важливе джерело з історії сільськогосподарських робітників Півдня України кінця ХІХ століття ;
Матвієнко Л. В. Аспекти та тенденції урбанізації у процесі формування складу населення Каховського району Херсонської області ; Оленковський М. П. Історія найдавнішого заселення Каховщини (ранній етап доби пізньої бронзи) ;
Селецький А. А. Перспектива краєзнавчих досліджень затоплених та напівзатоплених населених пунктів водами Каховського водосховища на прикладі смт. Нововоронцовка Херсонської області ;
Ташкевич Л. Л. Дисертація Артура Дрюкке – невичерпне джерело інформації з історії Таврії.

https://www.academia.edu/40032243/Confe ... hovka_2018
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Відповісти

Повернутись до “Таврійська губернія”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість