Білоцерківський полк

Відповісти

Про те що пращур/пращури був/були у цьому полку

Знав/знала
0
Немає голосів
Довідався/довідалась під час пошуків
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Білоцерківський полк

Повідомлення АннА »

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК – козац. військ. й адм.-тер. одиниця в Правобережній Україні. Сформований в 30-х рр. 17 ст. як полк реєстрових козаків. Перші полковники – Яцина Люторенко і Яцько Клиша – сподвижники Б. Хмельницького, учасники національної революції 1648–1676. З козаків цього полку Б.Хмельницький при- значив полковниками – Івана Гирю (1648–49), Данила Гирю (1654–55), Саву Москаленка (1651, 1654) та ін. Б.п. був розташов. у пд.-зх. ч. нинішньої Київ. обл. та пн. ч. нинішньої Черкас. обл., межував із Київським полком, Корсунським полком, Канівським полком, Брацлавським полком та Уманським полком. 1651 зх. ч. тер. Б.п. відійшла до Паволоцького полку (Паволоч, нині Житомир. обл., П’ятигори, Антонів, Сквира, Торчиця, нині всі Київ. обл.). 1654 сотенними містами були: Біла Церква, Боярка, Германівка, Кам’яний Брід, Ківшувата, Лісовичі, Насташка, Вільховець, Вільшанка, Синява, Ставище, Триліси, Фастів, Чорна Кам’янка, Шаулиха. Крім сотенних, до Б.п. входили міста і м-ка Бишів, Дідівщина, Рокитне, Рожів (усього 19 міст і м-к). Козаки Б.п. брали участь у Пилявецькій битві 1648, Зборівській битві 1649, Берестецькій битві 1651, Батозькій битві 1652 та ін. битвах нац. революції 1648–76. Після Андрусівського договору (перемир’я) 1667 Б.п. потрапив під владу Польщі. У зв’язку з вторгненням турец.-татар. армії в Правобереж. Україну (1674) і масовим переселенням місц. жителів до Лівобережної України і Слобідської України полково-сотен- ний устрій (див. Полковий устрій, Сотенний устрій) на Правобережжі припинив своє існування. Відновлення Б.п. пов’язано з ім’ям С.Палія, який створив Фастівський полк, що 1702 перейменовано на Білоцерківський. Б.п. очолювали полковники: М.Омельченко (1704–08), А.Гамалія (1708–09), А.Танський (1710–11) та ін. За умовами Прутського трактату 1711 Правобереж. Україна знову потрапила під владу Польщі. Б.п. був остаточно ліквідований. Більшість його козаків на чолі з полк. А.Танським переселилася на Лівобереж. Україну.
http://history.org.ua/?termin=Bilotserkivskyj_polk_1649
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Білоцерківський полк

Повідомлення D_i_V_a »

Джерело невідоме :wink:
БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК (1648-1674; 1702-1712)- Полк належить до найдавніших козацьких військово-адміністративних формувань. Існував ще в першій половині XVII століття. У той час Білоцерківський козацький полк Речі Посполитої очолювали полковники Люторенко Яцина, Дацько (1632), Клиша Яків [Васильович] (1632-1637), Сакун Василь (1637-1638), а від 1638 p., згідно з "Ординацією", Станіслав Канівський.
За Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 року козаки полку розписувалися не за сотнями і сотенними територіями на чолі з сотниками, а прикріплювалися до містечок у різній кількості - від 19 осіб до 1044. Всього нараховувалося 23 підрозділи загальною кількістю 2990 козаків.
За місцями дислокації і кількістю особового складу розподіл полку був таким: Дідівщина - 50; Фастів - 100;. Дідівщина і Рожів були зруйновані шляхтою у 1651-1653 pp. У 1654 році згадуються сотенні підрозділи також у Таращі, Насташці, Ківшуватій, Лісовичах, Ольшаниці, Синяві, Ставищах, Трилісах, Шавулисі, Білій Церкві, Боярці, Вишеві, Кам'яному Броді, Вільховці, Чорнім Кам'янці, Рокитному, Германівці та Фастові. Всього полк мав тоді 3048 козаків і 22 сотні. Згідно з присяжними списками 1654 року до Паволоцького полку відійшли містечка Паволоч, Антонів, П'ятигори, Сквира, Торчиця, Карабчиїв, Ружин, Володарка, Лобачів.Від 1663 і до 1674 років полк змінював територію і сотенний склад, знаходячись під юрисдикцією правобережних гетьманів Павла Тетері (1663-1665) та Петра Дорошенка 1665-1674). Входив до вілаєта останнього у 1668-1674 pp. За Андрусівською угодою 1667 р. мав відійти до Речі Посполитої. Після захоплення у 1674 р. за Журавненською угодою території Білоцерківщини поляками Білоцерківський полк занепав, а населення масово виселялося на Лівобережжя. Хоча як військовий підрозділ у складі гетьманату П. Дорошенка він протримався до 1676 року, коли був ліквідований і в такій якості.
Відновити полк у 1681 р. намагався пропольський гетьман Степан Куницький, проте зазнав невдачі. Від 1702 р. і до 1712 р. Білоцерківським називався також колишній Фастівський полк, коли його центр перемістився до Білої Церкви (у 1702 p.).
У 1712 році, після Прутського миру Росії з Туреччиною, Білоцерківський (Фастівський) полк було ліквідовано, а козаків на чолі з полковником А. Танським переведено на Лівобережжя і розселено в тамтешніх полках і сотнях.
Основна їхня маса осіла в Батуринській сотні Ніжинського полку та Сміленській сотні Лубенського полку.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
SNIGURIVNA
Повідомлень: 1148
З нами з: 02 липня 2017, 11:49
Стать: Жінка
Дякував (ла): 398 разів
Подякували: 626 разів

Re: Білоцерківський полк

Повідомлення SNIGURIVNA »

D_i_V_a писав:Джерело невідоме :wink:
Справді? :wink:
"В кінці наших пошуків ми знову будемо стояти там, звідки почали, і знову побачимо це місце вперше." Х. Банцхаф
Цього року виповнюється 30 років від дня, коли я намалювала перше дерево свого роду.
Тут мій Орловець
Тут Мій щоденник
Аватар користувача
lenara
Повідомлень: 29
З нами з: 14 січня 2020, 15:36
Стать: Жінка
Дякував (ла): 19 разів
Подякували: 23 рази

Re: Білоцерківський полк

Повідомлення lenara »

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1674; 1702-1712)
===========================

Полк належить до найдавніших козацьких військово-адміністративних формувань. Існував ще в першій половині XVII століття. У той час Білоцерківський козацький полк Речі Посполитої очолювали полковники Люторенко Яцина, Дацько (1632), Клиша Яків [Васильович] (1632-1637), Сакун Василь (1637-1638), а від 1638 p., згідно з "Ординацією", Станіслав Канівський.

З початком повстання Б. Хмельницького білоцерківське козацтво взяло у ньому участь і полк став складовою частиною Війська Запорозького. На його території сформувалося фактично два полки - Білоцерківський (2214 козаків) і Паволоцький (776 козаків). Останній очолював полковник Іван Куцевич-Миньківський. Але за Зборівською угодою 1649 р. їхні сотні об'єднали в один Білоцерківський полк (2990 козаків). Щоправда, після Білоцерківської угоди, восени 1651 p., він таки розділився на два - Паволоцький став самостійним підрозділом.

Полковим центром у 1648-1674 pp. було місто Біла Церква - нині районний центр Київської області. А від 1674 і до 1677 р. містечко Богуслав, тепер теж районний центр Київської області. Очолював полк у 1676-1677 pp. Григорій Коровка-Вольський.
Полк охоплював територію Білоцерківського староства Київського воєводства, котре до 1648 року було королівщиною, тобто державною власністю. Межував з Київським, Канівським, Корсунським, Уманським та Кальницьким полками.

За Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 року козаки полку розписувалися не за сотнями і сотенними територіями на чолі з сотниками, а прикріплювалися до містечок у різній кількості - від 19 осіб до 1044. Всього нараховувалося 23 підрозділи загальною кількістю 2990 козаків. За місцями дислокації і кількістю особового складу розподіл полку був таким:
Антонів - 70 козаків;
Бишів - 69;
Біла Церква - 1044;
Боярка - 30;
Брусилів - 19;
Вільня - 19;
Вільховець - 100;
Водотиїв - 22;
Войташівка - 39;
Германівка - 100;
Дідівщина - 50;
Івниця - 50;
Кам'яний Брід - 30;
Карабчиїв - 20;
Коростишів - 90;
Паволоч -100;
П'ятигори - 122;
Рожів - 50;
Сквира - 30;
Торчиця - 100;
Фастів - 100;
Ходорків - 48;
Чорна Кам'янка - 688.

Дідівщина і Рожів були зруйновані шляхтою у 1651-1653 pp. У 1654 році згадуються сотенні підрозділи також у Таращі, Насташці, Ківшуватій, Лісовичах, Ольшаниці, Синяві, Ставищах, Трилісах, Шавулисі, Білій Церкві, Боярці, Вишеві, Кам'яному Броді, Вільховці, Чорнім Кам'янці, Рокитному, Германівці та Фастові. Всього полк мав тоді 3048 козаків і 22 сотні.
Згідно з присяжними списками 1654 року до Паволоцького полку відійшли містечка Паволоч, Антонів, П'ятигори, Сквира, Торчиця, Карабчиїв, Ружин, Володарка, Лобачів.

Від 1663 і до 1674 років полк змінював територію і сотенний склад, знаходячись під юрисдикцією правобережних гетьманів Павла Тетері (1663-1665) та Петра Дорошенка 1665-1674). Входив до вілаєта останнього у 1668-1674 pp. За Андрусівською угодою 1667 р. мав відійти до Речі Посполитої. Після захоплення у 1674 р. за Журавненською угодою території Білоцерківщини поляками Білоцерківський полк занепав, а населення масово виселялося на Лівобережжя. Хоча як військовий підрозділ у складі гетьманату П. Дорошенка він протримався до 1676 року, коли був ліквідований і в такій якості.

Відновити полк у 1681 р. намагався пропольський гетьман Степан Куницький, проте зазнав невдачі. Від 1702 р. і до 1712 р. Білоцерківським називався також колишній Фастівський полк, коли його центр перемістився до Білої Церкви (у 1702 p.).
У 1712 році, після Прутського миру Росії з Туреччиною, Білоцерківський (Фастівський) полк було ліквідовано, а козаків на чолі з полковником А. Танським переведено на Лівобережжя і розселено в тамтешніх полках і сотнях. Основна їхня маса осіла в Батуринській сотні Ніжинського полку та Сміленській сотні Лубенського полку.
===================================
Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 42-43.
https://forum.vgd.ru/297/25052/0.htm?a=stdforum_view&o=
Прізвища в роду: Клименко, Тищенко, Кобзар, Леонов, Бабенцев
Аватар користувача
lenara
Повідомлень: 29
З нами з: 14 січня 2020, 15:36
Стать: Жінка
Дякував (ла): 19 разів
Подякували: 23 рази

Re: Білоцерківський полк

Повідомлення lenara »

ПРИСЯЖНІ КНИГИ 1654 р. БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ та НІЖИНСЬКИЙ ПОЛКИ / Упорядн.: о. Ю. Мицик, М. Кравець; Ред. кол. П. С. Сохань (голова), В. А. Брехуненко (відп. секр.), О. О. Маврін, Г. К. Швидько. НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського; Національний університет "Києво-Могилянська академія”; Ніжинська міська рада. – К., 2003. – 349 с.

http://resource.history.org.ua/item/0008997
Прізвища в роду: Клименко, Тищенко, Кобзар, Леонов, Бабенцев
Відповісти

Повернутись до “Козацькі полки”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 12 гостей