Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2795
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1681 раз.
Подякували: 605 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 20 листопада 2017, 15:02

КИЇВСЬКИЙ ШЛЯХ – магістральна дорога 16–18 ст., що вела з Києва на Волинь через Білогородку, Брусилів (нині с-ще міськ. типу Житомир. обл.) і Житомир.
Звідси гостинець розгалужувався і прямував на зх. у двох напрямках: через Звягель (нині м. Новоград-Волинський), Корець, Дорогобуж, Рівне, Олику, Луцьк, Володимир (нині м. Володимир-Волинський) – пн. гілка
та через Чуднів, Романів, Полонне, Острог – пд. гілка.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2795
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1681 раз.
Подякували: 605 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 13 грудня 2017, 11:06

КОЛКІВСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ – назва ділянки Луцького Поліського гостинця, вела з Луцька у пн. напрямку, проходила через Теремно (нині село в межах м. Луцьк), Тростянець (нині село Ківерцівського р-ну), Ситницю (нині село Маневицького р-ну, обидва Волин. обл.) до м-ка Колки на Поліссі (первісна назва м-ка – Романів, було засноване бл. 1197 володимирським князем Романом Мстиславичем; нині с-ще міськ. типу Маневицького р-ну). Уперше згадується у фундушному записі грамоти 1322 луцького і володимирського кн. Любарта.

У 16–17 ст. саме цим шляхом на волин. Полісся привозили галицьку сіль з "жуп руських" (див. Жупа).
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2795
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1681 раз.
Подякували: 605 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 16 грудня 2017, 10:53

КОЛОМИЙСЬКИЙ ШЛЯХ – 1) назва (відома з 1170) частини транс'європ. торг. магістралі Булгар Великий–Київ–Галич (давній). Шлях пролягав з Києва через Заруб, Котельницю (нині с. Стара Котельня Андрушівського р-ну Житомир. обл.), "Чорні клобуки" (тер. Поросся; див. також Клобуки чорні), пд. волості Болоховської землі у напрямку на Теребовль, Галич (давній) і Коломию.

2) назва (відома з документів 1718) "тракту соляного" (ним возили покутську сіль "в головажнях"; див. Голважня) з Вінниці на Луку (нині село Немирівського р-ну), Ворошилівку (нині село Тиврівського р-ну; обидва Він. обл.) й на пд. від Бару, там цей шлях з'єднувався в напрямку на Коломию з Кучманським шляхом;

3) назва (відома з документів 1741) шляху "прасольною з Коломиї" (прасол – оптовий скупник худоби, с.-г. сировини тощо), він вів на Гвіздець, Городенку, Устечко (нині село Заліщицького р-ну), Товсте, Колиндяни, Пробіжну (нині обидва села Чортківського р-ну; усі Терноп. обл.), Гусятин, Сатанів, Проскурів (нині місто Хмельницький), Летичів, Новокостянтинів (нині село Летичівського р-ну Хмельн. обл.), Хмільник, Пиків (нині село Калинівського р-ну Він. обл.), Паволоч (нині село Попільнянського р-ну Житомир. обл.), Фастів і через Васильківський форпост (див. Васильків) прямував до Києва.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2795
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1681 раз.
Подякували: 605 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 30 грудня 2017, 12:51

КОРОЛЕВА ДОРОГА – давній шлях, що вів із Володимира (нині м. Володимир-Волинський) через, очевидно, Червен і Любачів (нині м. Любачув, Польща) до Перемишля, а далі продовжувався в напрямку Судомира (нині м. Сандомир, Польща) і Кракова.
Назву отримав від згадки про те, що по ньому 1123 ішов походом з Перемишля до Володимира у складі союзних військ колиш. (до 1118) волин. кн. Ярослава Святополчича (сина покійного вел. кн. київ. Святополка Ізяславича) угор. король Стефан (Іштван) II.
У письмових джерелах ця назва зафіксована під 1152.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2795
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1681 раз.
Подякували: 605 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 21 січня 2018, 14:30

Зображення
КРИМСЬКИЙ ШЛЯХ, Чумацький шлях – одна з бокових гілок Муравського шляху, що відходила від нього біля р. Вовчі Води (нині р. Вовча, прит. Сіверського Дінця, бас. Дону). Вів з Гетьманщини через землі Вольностей Війська Запорозького низового, понад Великим Лугом до Січі, а звідти – до Кримського ханату, зокрема до Перекопу. Мав дві гол. гілки, розгалужуючись поблизу Микитина (пізніше Микитинський Перевіз, нині на цьому місці м. Нікополь), далі йшов однією, осн., гілкою вздовж лівого берега Дніпра на Царичанку, ін. – через Дніпро над Кічкасом (тут свого часу гирло річки було найвужчим; тут – над Кічкасом – у період Нової Січі діяла пошта) на Крюків (звідси ін. назва цієї правобереж. гілки – Крюківський шлях), на Кременчук і Полтаву. Мав іще кілька розгалужень, збігався з нижньою частиною Чорного шляху. Був найбільш пожвавленим у 18 ст. Під час російсько-турецької війни 1735–1739 саме цим шляхом від Царичанки до Перекопу, уздовж лівого берега Дніпра пролягав 1736 маршрут рос. армії генерал-фельдмаршала Б.-К.Мініха (див. Кримські походи 1736–1738).

Зображення
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2795
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1681 раз.
Подякували: 605 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 25 січня 2018, 21:38

КУЧМАНСЬКИЙ ШЛЯХ ("Керван Толі") – один із чотирьох найбільших татарських шляхів, фактично – відгалуження Чорного шляху, яким у 16 – 1-й пол. 18 ст. кримські й ногайські татари здійснювали набіги на Брацлавщину й Поділля.
Виходив із Чорного шляху, від верхів'я р. Інгул (прит. Пд. Бугу) в р-ні сучасного м. Вознесенськ, перетинав р. Пд. Буг через Кучманський брід біля гирла р. Синюха (прит. Пд. Бугу) і йшов у зх. напрямку на м. Бар (Рів).
Біля м-ка Чорний Острів з'єднувався з Чорним шляхом.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2795
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1681 раз.
Подякували: 605 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 15 лютого 2018, 16:07

ЛОСИЦЬКА ДОРОГА – одне з відгалужень Муравського шляху.
Перетинала Ізюмський шлях і Бакаїв шлях.
Перші рукописні згадки про неї є в розписах роз'їздів путивльських і рильських сторож за 1571.
Дорога як така (шлях просування від одних бродів на річках до ін. бродів) існувала, імовірно, ще з доби княжих часів Київської Русі. Її назва більш пізня й походить від м. Лосичі, відомого з кінця 14 ст. (нині с. Зарічне Тростянецького р-ну Сум. обл.), у серед. 17 ст. в місті був збудований Лосицький острог.
Дорога існувала у двох варіантах: довшому – бл. 230 км (називався верхньою дорогою) – та коротшому – бл. 220 км (називався нижньою дорогою).
Загалом вона проходила від верхів'їв річок Мож (Мжа; права притока Сіверського Дінця, бас. Дону) і Коломак (ліва притока р. Ворскла, бас. Дніпра) до міст Путивль і Рильськ (нині місто Курської обл., РФ). Вона вела, зокрема, через Ровен і Козацьку Могилу, через броди на р. Ворскла – Немеря та в Лосичах, через броди на р. Псел (прит. Дніпра) – Щетинин Ровенок (нині с. Щетини Кролевецького р-ну Сум. обл.), Бісищев та Липинський, а звідти – на р. Сейм (прит. Десни, бас. Дніпра) до бродів у р-ні Путивля або РильськаБілі Береги, Зимов'є, Мокошевичі, Бунякін, Кориж, Пневицьк.
У 16–17 ст. цією дорогою від її пд. краю до Путивля або Рильська колони з обозом добиралися за 10 днів, сторожові роз'їзди – за 4, а гінці-кур'єри – за 2 дні.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2795
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1681 раз.
Подякували: 605 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 19 лютого 2018, 15:14

ЛЬВІВСЬКА ДОРОГА – середньовічний тракт, вів з м. Володимир (нині м. Володимир-Волинський) до Львова.
Уперше згадується в тексті угоди під 1366 луцького і володимирського кн. Любарта-Дмитра Ґедиміновича з польс. королем Казимиром III Великим про розмежування їхніх володінь.
Проходив, імовірно, через Зимно (нині с. Зимне Володимир-Волинського р-ну), Всеволож (нині с. Литовеж Іваничівського р-ну, обидва Волинської обл.), Варяж (нині село Сокальського р-ну Львівської обл.), Белз.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2795
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1681 раз.
Подякували: 605 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 02 квітня 2018, 19:53

МИКИТИНСЬКИЙ ШЛЯХ, Січовий шлях – дорога на степових кряжах, що була продовженням Батуринського шляху, який вів із Гетьманщини на Запорожжя.
Розпочинався біля Переволочної та Мишуриного Рогу на правому березі Дніпра, де була козац. переправа, у Кодацькій паланці Вольностей Війська Запорозького низового (з 1743 Переволочну та Мишурин Ріг офіційно включено до складу Полтавського полку; нині село Верхньодніпровського р-ну Дніпроп. обл.). Ішов зх. околицями запороз. вольностей з пн. на пд. через територію, де розташовані сучасні населені пункти Дніпроп. обл.: смт Лихівка, м. Вільногірськ, смт Щорськ, уздовж річища р. Базавлук (прит. Дніпра) через с. Миколаївка (село Софіївського р-ну) на с. Лошкарівка (село Нікопольського р-ну), далі – на сх. від русла цієї річки через Кірове, Чкалове (обидва села Нікопольського р-ну) на Нікополь (колиш.Микитин Ріг або Микитин Перевіз, Микитине) – давній перетин Гречника (Грецького шляху) – шляху "із варягів у греки" 6–13 ст. і Кримського шляху (Чумацького шляху), де поблизу старої козац. переправи розміщувалася Микитинська Січ (1638–52).

Звідсіля через Дніпро М.ш. вів далі на р. Кінські Води (нині р. Кінська, Конка, притока Дніпра), минаючи верхів'я р. Білозірка, на відгалуження Муравського шляху – Крим. (Чумацький) шлях на лівобережжі Дніпра й до Перекопу. М. ш. вів також на старе відгалуження Муравського шляху, яке проходило через Великий Луг і далі – через Самарську паланку до верхів'їв р. Вовчі Води (нині р. Вовча, прит. Самари, бас. Дніпра), де й сходився з Муравським шляхом. Вийти на М.ш. від Крилова можна було також із Чорного шляху або Поштового шляху.

На початку національної революції 1648–1676, у квітні 1648, Микитинським шляхом із Січі вирушило 8-тис. повстанське військо під булавою гетьмана Б.Хмельницького назустріч польс. війську під урочище Жовті Води (див. Жовтоводська битва 1648), що, власне, розташов. на перетині двох степових шляхів – Чорного та Микитинського.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2795
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1681 раз.
Подякували: 605 раз.
Стать: Жінка

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА » 15 квітня 2018, 20:56

МОЛДОВСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ШЛЯХ ("Via valahica") – важливий торг. шлях із Пн.-Зх. Європи в пд. та сх. країни, який в останній чв. 14 ст. (перша згадка 1386) прийшов на зміну давньому небезпечному "татарському шляху" (via tartarica), що проходив із "німецьких міст", через Краків чи Львів, Кам'янець (нині м. Кам'янець-Подільський) та Білгород (нині м. Білгород-Дністровський) на Кафу (нині м. Феодосія) спустошеними землями, частково контрольованими татарами.
Більш безпечний М.т.ш. проходив щонайпізніше від 1386 із Львова (який отримав 1400 від короля польс. і верховного кн. литов. Владислава II Ягайла виняткове право торгівлі з Молдавським князівством), через Коломию, Чернівці (чи Хотин), Сучаву як столицю Молдав. князівства (1387–91), територію Пн.-Зх. Причорномор'я (Параталасії), яке стало молдовським у 1390-х рр., до портів Чорного моря (у т. ч. генуезької Кафи) і далі на пд. та сх.
Осн. товарами, що транспортувалися М.т.ш. спочатку транзитом, були: заморські товари (прянощі, перець), залізні вироби (ножі, коси, миски), тканини (у т. ч. шовк, оксамит), згодом – велика рогата худоба та ін.
У найважливіших пунктах М.т.ш., які завдяки цьому стали містами (Білгород, Сучава, Ясси, Сірет (нині три останні в Румунії), Чернівці, Хотин та ін.), знімалися торг. мита, які, забезпечивши прибутки скарбниці, лягли в основу молдов. карбування (за Петра I Мушата та особливо інтенсивно – за Олександра I Доброго).
Утвердження М.т.ш. посилилося тоді, коли Молдова остаточно оволоділа портовими Білгородом (між 1410 та 1420) та Кілією (бл. 1412), звідки йшли кораблі до Кафи. Завдяки виходові на Чорне море через Білгород та заг. безпеці контрольованих шляхів Молдова стала (до 16 ст.) одним із центрів транзитної торгівлі між Сх. та Зх.

Проте із відкриттям Америки та нових мор. шляхів значення М.т.ш. як транзитного шляху істотно зменшилося, зате він набув значення для експорту буковинсько-молдов. худоби.
У 15–16 ст. через Сучаву проходили відгалуження М.т.ш., що були складовими міжнар. торг. шляхів: Львівський шлях (Сірет–Чернівці–Снятин–Львів) до Кракова та Гданська (нині місто в Польщі) і Кам'янецький шлях (через Бояни (нині село Новоселицького р-ну Чернів. обл.) на Хотин – Кам'янець – Бар та Київ), яким (із перервами на час воєнних дій) експортувався молдов. товар: велика рогата худоба, сушена риба, мед тощо.
Загалом після 1538, втративши незалежність, Молдова зуміла відновити в межах Османської імперії й М.т.ш. із Львова через Чернівці чи через Хотин на Сучаву і далі (який уже, правда, не мав попереднього навантаження), інтенсифікувати торг. зносини з трансильванськими містами та через Львів з Польщею. Величезний ярмарок великої рогатої худоби, який часто відвідували львів. купці (і серед них майбутній єпископ Макарій Тучапський), знаходився неподалік від Чернівців у с. Шипинці (нині село Кіцманського р-ну Чернів. обл.), а з 1577 – і в Хотині. Мита за велику рогату худобу в 1580-х рр. лише на Чернів. митному пункті давали щорічно 100 тис. флоринів прибутку.

Проте в 17 ст. через численні війни та козац. рейди (1595–1601, 1607–12, 1620–21, 1648–61, 1672–83–99) М.т.ш. занепав, бо зі Снятина через стародавні села Лужани (нині с-ще міськ. типу Кіцманського р-ну) й Шипинці прокочувалися польс. армії.
За австрійс. часів (1774–1918) через пункти М.т.ш. прокладено шляхи та залізницю до Львова й Сучави, які діють і досі.
Із повагою, Ганна

Поперед.Далі

Повернутись до Попутні теми до ГП

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість