Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

ІВНИЦЬКА ДОРОГА, Смоляний шлях.
Згадується в грамотах 1458.
Вела з Києва через р. Либідь (прит. Дніпра), біля Жулян звертала на Борщагівку (нині житлові масиви в межах Києва), далі йшла через Білогородку, Брусилів (нині с-ще міськ. типу) – до Івниці (нині село Андрушівського р-ну; обидва Житомир. обл.), а звідти через Житомир – далі на Волинь.
Назву "Смоляний шлях" отримала тому, що нею з Полісся возили смолу, дьоготь і поташ.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

БІЛГОРОДСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ Стара житомирська дорога (Старе путище) – давній шлях, який з Києва через Білгород (Білогородку) вів на Житомир, Пересопницю і Луцьк.
Дещо змінив свій напрям після спустошення Києва під час монголо-татарської навали у груд. 1240.
У джерелах згадується також під 1479, 1603 і 1605.

БІЛОГОРОДСЬКИЙ ШЛЯХ – дорога, яка вела з Криму на Очаків до Акермана (Білий камінь; нині м. Білгород-Дністровський). Згаданий у грамоті 1694 моск. патріарха Адріана до І.Мазепи та листуванні гетьмана з рос. царями. Крім торг. функцій, слугував одним із маршрутів для дипломатичних подорожей з Кримського ханства до Речі Посполитої.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

БРАЦЛАВСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ – шлях, що вів із центру Брацлавського воєводства – м. Брацлав через Звенигородку до Черкас і тут з'єднувався з Трипільським шляхом ("Гончою дорогою"), який вів до Києва.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
SNIGURIVNA
Повідомлень: 1148
З нами з: 02 липня 2017, 11:49
Стать: Жінка
Дякував (ла): 398 разів
Подякували: 626 разів

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення SNIGURIVNA »

Чорний шлях - це торгівельний шлях, яким татари нападали на Україну.
Тут одна з версій походження його назви і карта однієї з його гілок.
Ще одне джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/Чорний_шлях
"В кінці наших пошуків ми знову будемо стояти там, звідки почали, і знову побачимо це місце вперше." Х. Банцхаф
Цього року виповнюється 30 років від дня, коли я намалювала перше дерево свого роду.
Тут мій Орловець
Тут Мій щоденник
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

РОМОДАНІВСЬКИЙ ШЛЯХ, Ромодан – відрізок старовинного шляху, що вів із Російської д-ви до Кримського ханату через територію Гетьманщини.
Ромоданівський шлях мав незначну кількість переправ і минав великі населені пункти.
Проходив від Путивля через Сміле (нині село Ромненського р-ну Сум. обл.), вище Ромен перетинав р. Сула (прит. Дніпра), далі йшов вододілом між Сулою та р. Хорол (прит. Псла, бас. Дніпра; через сучасні населені пункти Ромодан, Семенівку, Глобине) і виходив до Дніпра біля Кременчука.
Наприкінці 18 ст. обсаджений вербами.
До прокладення залізниць у 1860–80-х рр. залишався одним із найважливіших шляхів, яким чумаки ходили в Крим.
До серед. 19 ст. його часто використовували для прогону гуртів худоби як на ярмарки Лівобережної України, так і в центр. губернії Рос. імперії.
Переказ, згідно з яким назва шляху пішла від прізвища кн. Г.Ромодановського, є сумнівним.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

ДОРОЖНІЙ ПРИМУС – звід правил міжнародної торгівлі доби середньовіччя, пов'язаний з правом складу.
Зобов'язував купців транспортувати товари шляхами, визначеними держ. владою.
Дорожній примус полегшував контроль над торгівлею, забезпечував збирання мита й торг. податків, іноді супроводжувався гарантіями безпеки торгівлі й відшкодування купецьких збитків.
Із джерел 16 ст. відомі випадки фактично санкціонованого урядом розгрому купецьких караванів, що порушували дорожній примус. Так, 1545 великий турец.-татар. караван, що прямував до Москви й оминув установлений шлях: Перекоп (нині село Красноперекопського р-ну АР Крим)–Казікермен (нині м. Берислав)– Черкаси–Київ і далі до Рос. д-ви, був розгромлений в урочищі Санжарове (біля нинішнього м. Полтава) козаками. На скарги постраждалих литов. уряд заявив, що не несе відповідальності за цілість караванів, що, "опустивши дороги свої звичайні, стародавні, іншими дорогами, незвичайними ... пішли".
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

ЗАЛОЗНИЙ ШЛЯХ, Залозник – сухопутна частина торговго шляху (розпочиналася від Канева), що з'єднував Київ із Тмутороканським князівством, країнами Малої Азії та Сходу.
Вперше згадується в літописі 1167–68.
Починався від Канева, лівим берегом Дніпра йшов на Переяслав, Лукомль (нині с. Лукім'я Оржицького району Полтав. обл.), Лтаву (нині м. Полтава) до верхів'я р. Мож (прит. Сіверського Дінця), далі – за "лози" (густий верболозовий Голубий ліс (лозняк) за плавнями обабіч прит. Дніпра – р. Самара – та її прит. – р. Вовча; нині – ліс у Дніпроп. обл.) до верхів'я р. Самара, потім – до верхів'я р. Кальміус і до гирла р. Дон.
Ін. трактування назви – "Залазьний", тобто небезпечний, зумовлюється також загрозою для рус. купців – гречників і залозників – із боку степових кочівників.
Для безпеки торг. караванів від нападів степових кочівників князі надавали купцям збройний конвой, який утримували поблизу Канева.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

КАЛЬМІУСЬКИЙ ШЛЯХ– східний татарський шлях (сакма;татарською сукмак – шлях, стежка), протоптаний в 16ст., відгалуження Муравського шляху, починався на межі кочовищ Єдичкульської орди і Джамбуйлуцької орди, йшов від верхів'я р. Молочні Води (нині р.Молочна), де відокремлювався від Муравського шляху, правим берегом р. Кальміус – землями Кальміуської паланки Вольностей Війська Запорозького низового, через Слобідську Україну і біля фортеці Тор (нині м. Слов'янськ) перетинав р. Сіверський Донець (прит. Дону), потім проходив на пн. бл. тер. Острогозького полку поблизу фортець Старобільськ, Сватове, Валуйки, Новий Оскіл, Старий Оскіл (нині усі Бєлгородської обл. РФ) і неподалік від м. Лівни (нині місто Орловської обл., РФ) знову сходився з основним Муравським шляхом. Назву отримав від р. Кальміус, що впадає в Азовське море.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

КАРАВАНСЬКИЙ ТРАКТ – стародавня дорога, що вела з Молдови, Буковини через Сквирський пов, Триліси (нині село Фастівського р-ну), Фастів, Митницю (нині село Васильківського р-ну, всі Київ. обл.) до м. Васильків, де з'єднувалася з поштовим шляхом на Київ.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

КИЄВО-БЕЛЗЬКИЙ ШЛЯХ – назва давньої суходільної магістралі, що в 12–14 ст. сполучала стольний Київ з центром удільного Белзького князівства (нині м. Белз).
Один із його маршрутів починався з Києва й ішов Білгородським гостинцем на Білгород, Ярополч (нині с. Яроповичі), Котельницю (нині с. Стара Котельня; обидва Андрушівського р-ну Житомир. обл.), Колодяжин (Колодяжне), Полоний (нині м. Полонне), Городище (нині село Шепетівського р-ну Хмельницької обл.), на Ізяслав, а звідти однією гілкою – через Шумськ, Крем'янець (Кременець), Пліснеськ, Олесько; другою – через Острог, Данилів, Дубен (Дубно), Перемиль – досягав Белза.
Від Белза далі на зх. вів шлях, що пролягав через перехід на Розточчя – городище Ворота (поблизу сучасного с. Вороблячин Яворівського р-ну Львів. обл.) – до Ярослава, Ряшева (нині м. Жешув – обидва міста в Польщі), а далі до Кракова, Праги (Чехія) і Реґенсбурґа (Баварія).
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Географічні питання”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 11 гостей