Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

МУРАВСЬКИЙ ШЛЯХ, Муравська сакма – один із магістральних степових шляхів, що з давніх часів і аж до 19 ст. пролягали теренами України.
Імовірно, вперше згадується в писемних джерелах під 1555.
Походження назви дискусійне.
Найбільш докладно описаний у "Большому чертежу книге".
З'єднував Крим із центр. районами Росії.
Подібно до ін. степових шляхів Муравський шлях пролягав переважно вододілами, із мінімальною кількістю переправ. Починався в Перекопі, ішов верхів'ями річок Дніпровського та Азовського басейнів, далі – вододілом Дніпра та Сіверського Дінця (прит. Дону), переходив у басейн Дону (де перетинав його праву притоку Бистра Сосна біля м. Лівни; нині місто Орловської обл., РФ), а потім – у басейн Оки (прит. Волги), де перетинав її праву притоку Упа біля м. Тула (нині місто в РФ). Від Тули Муравський шлях вів до бродів через Оку і на Москву. Між верхів'ями річок Мож (прит. Сіверського Дінця, бас. Дону) і Коломак (прит. Ворскли, бас. Дніпра) станом на 1627 шлях був перекопаний ровом, який не можна було обминути.

У 16–17 ст. Муравський шлях використовувався ордами Кримського ханату для набігів та походів на терени Рос. д-ви, зокрема на Слобідську Україну.
Друга назва траси – "Царева дорога" – пов'язана з тим, що нею рухалося військо на чолі із самим ханом ("царем"). Із розвитком російської прикордонної оборонної системи інтенсивність татарських набігів зменшувалася, натомість зростало значення Муравського шляху як торгової артерії.

Дж.: Книга Большому чертежу. М.–Л., 1950.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

ОЛИЦЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ – старовинний шлях, що вів з м. Олика на Луцьк через Хорлупи (нині село Ківерцівського р-ну Волин. обл.) та Романів (нині село Луцького р-ну Волин. обл.).

З Олики також вели шляхи: 1) на Звягель (нині м. Новоград-Волинський) через Жуків (нині с. Старожуків Рівнен. р-ну Рівнен. обл.), Рівне, Дорогобуж, Гощу, Стовпин (нині село Корецького р-ну Рівнен. обл.), Корець; 2) на Острог через Сатиїв (нині село Дубенського р-ну Рівнен. обл.), Здовбицю (нині село Здолбунівського р-ну Рівнен. обл.); 3) углиб Берестейського воєводства через Клевань, лівим берегом р. Горинь (прит. Прип'яті, бас. Дніпра) на Степань, Кричильськ (нині село Степанського р-ну Рівнен. обл.), Дубровицю.

Олицький гостинець уперше згадується в грамоті 1322 кн. Любарта, яка є, швидше за все, фальсифікатом (кн. Любарт Гедимінович наро-дився бл. 1311), створеним не раніше кінця 15 ст.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення D_i_V_a »

Татарські напади на українські землі, що тривали з другої половини ХУ ст. аж до ХУІІІ ст. здійснювалися певними шляхами. Пов'язано це було з тою обставиною, що існуючі в ті далекі часи великі ліси на теренах України (Київщини і Брацлавщини) та Поділля, а також доволі густі річкові системи становили природний захист від нападів. Тому татарські нападники значний відрізок шляху долали лише трьома шляхами, які називалися Волоським, Кучманським та Чорним. Перший з них простягався між Прутом та Дністром, другий - між Дністром та Бугом, а третій - між Бугом та Дніпром.
Є.Чернецький -Історія Білої Церкви, 2013
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення D_i_V_a »

Ой люблю я цю тему... Чи не були мої предки чумаками, та чи не їздили вони по тих гостинцях і шляхах за турецькими солодощами?...

Початок був тут
Генрік Сенкевич "Пан Володиєвський"
P.S. У проезжих армян купил я в подарок пане Кшисе горностаевый палантин, глаз не оторвешь; а для гайдучка припас сладостей турецких.
На вікіпедії пишуть, що уперше в західній європі палантини почали носити після 1676 року.
Якщо не брешуть (пардон), то промахнувся наш пан Сенкевич всього на 8 років, бо він описує події 1668 року :lol:
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення D_i_V_a »

D_i_V_a писав:... за турецькими солодощами?...
Турчанка колись говорила - у нас солодощі завжди дуже солодкі, і якщо щось перчено, то також дуже перчене... а я особисто такі занадтощі не люблю... мабуть мало в мені турецької крові :lol: ;)
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

CАГАЙДАЧНИЙ ШЛЯХ, Сагайдак — відомий із джерел 17—18 ст. шлях, який відгалужувався від Муравського шляху і проходив вододілом Псла і Ворскли (обидві ліві притоки Дніпра). Переказ, згідно з яким назва шляху походить від П.Конашевича-Сагайдачного, не підтверджується документами.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

СІЧОВІ ШЛЯХИ — два шляхи (тракти), які у 18 ст. з’єднували Нову Січ із Гардом — центром Бугогардівської паланки на р. Пд. Буг.
Вищий Січовий шлях йшов майже навпростець, із численними переправами через річки. Нижчий Січовий шлях був значно довшим і йшов річковими вододілами.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

ЧОРНИЙ ШЛЯХ — один з осн. шляхів, що сполучали Пн. Причорномор’я із західноукр. землями. Назва "Чорний шлях" трапляється в джерелах із кінця 15 ст. До кінця 17 ст. Ч.ш. систематично використовували ординці під час набігів на Правобережну Україну і Польщу. З поч. 18 ст., після зменшення інтенсивності набігів, Ч.ш. почали використовувати чумаки (див. Чумацтво). Згідно з картами Г. де Боплана та ін. європ. картами 2-ї пол. 17 — поч. 18 ст. Ч.ш. переважно проходив вододілами річок. Він починався від Тавані (нині в районі Каховки та Берислава) й ін. дніпровських переправ та йшов на північ до верхів’їв Інгульця й Тясмину (притоки Дніпра), де розгалужувався на дві гілки. Пн. гілка проходила повз Лебединський ліс (у районі сучасного с. Лебедин Шполянського р-ну Черкас. обл.) та суміжні лісові масиви, далі пролягала між витоками Гнилого та Гірського Тікичів (бас. Пд. Бугу) і правих приток Росі (бас. Дніпра). Пд. гілка, від якої біля витоку р. Велика Вись (прит. Синюхи) відокремлювався Кучманський шлях, вела до переправи через Синюху (прит. Пд. Бугу) біля Торговиці (нині село Новоархангельського р-ну Кіровогр. обл.), проходила повз Умань та зливалася з пн. гілкою в районі витоку Гірського Тікича. Далі Ч.ш. пролягав вододілами річок у північно-західному та західному напрямках повз Погребище, Пиків (нині село Калинівського р-ну Він. обл.), Уланів (нині село Хмільницького р-ну Він. обл.), Хмільник, Стару Синяву та Старокостянтинів. Біля витоків річок Пд. Буг та Случ (прит. Горині, бас. Дніпра) Ч.ш. з’єднувався з Кучманським шляхом та йшов на захід повз Збараж у напрямку Львова. Відгалуження Ч.ш. вели на Київщину і Волинь.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

ЧОРНИЙ ШЛЯХ, дорога у степових бездоріжжях, якою татари просувалися зі степів на Волинь, Поділля в Галичину аж до Львова і Перемишля. Дорога або радше дороги ці український люд назвав „Чорним Шляхом”, від того, що степ, котрим проходили татари на своїх конях був збитий до чорної землі. Шлях той на південь Волині і Поділля називали ще „Шпаковим Шляхом” від імені козака Шпака, який був великим знавцем степових теренів і знаменитим провідником купецьких караванів з України до Криму і надчорноморських міст. Шлях той зазначений на карті „Різі Заноні” названий шляхом „Кармен Йолі” (караванна дорога) і провадила вона від Перекопу степами на північний захід до устя р. Синюхи, від якої властиво зачинався „Чорний Шлях”.
Починався Ч.Ш. властиво на південній Волині, проходив долинами річок, оминаючи лісові терени. На границях Волині шлях цей розгалужувався і скеровувався одною відногою на Поділля і Галичину, другою в напрямку Крем’янця, Дубна, Луцька і Володимира, звідки йшов на Холмщину і третя віднога цього шляху йшла на Костянтинів, Заслав, Рівне, Степань, Дубровиці і через поліські болота в напрямку м. Слуцька. Цією дорогою татарська орда з нечуваною швидкістю посувалася далеко на півчнічний захід і північ, палячи і грабуючи села і міста та забираючи до неволі (ясиру) багато людей. Така несподівана напасть татарської орди можлива була завдяки тому, що кожен їздець мав із собою два коні і в міру того, як один його кінь, під вагою награбованого, змучився, пересідав на другого. Тільки з розвитком неустанної розвідчої і сигналізаційної служби на пограниччі степів і в самих степах ці руйнуючі несподівані напади загальмовано.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

ШЛЯХ "ІЗ ВАРЯГІВ У ГРЕКИ" — літописний термін, котрим позначають торг. трасу між Чорним та Балт. морями. У "Повісті временних літ" опис цього маршруту вміщено у вступі до легендарної розповіді про діяльність апостола Андрія Первозванного на теренах сх. слов’ян. Згідно з ним шлях "из Варяг в Греки" (або "из Грек по Днепру") — це маршрут Понт / Рус. (Чорне) море — Дніпро — волок — Ловать — оз. Ільмень — Волхов — оз. Нево (Ладозьке) та його "устя" (р. Нева) — Варязьке (Балт.) море. Також зазначено, що з Варязького моря можна дістатися Рима (Італія), Константинополя та Понту й суто мор. шляхом (як можна здогадатися, через Пн. море, Атлантику, Середземне та Мармурове моря). Зокрема, згідно з легендою, апостол Андрій подорожував із Синопи (нині м. Синоп, Туреччина) до Балт. узбережжя річками, а повернувся назад морем. Втім, історіографія під шляхом "із варягів у греки" розуміє, насамперед, річковий маршрут, вузловими пунктами котрого були Київ, Смоленськ (нині місто в РФ) та Новгород Великий.

Торг. шлях, який пов’язував країни навколо Варязького (Балт.) моря з Київською Руссю та Візантією відбитий і в ін. джерелах. У трактаті "Про управління імперією" візант. імп. Константина VII Багрянородного (серед. 10 ст.) описано, як човни "росів" (русі) збираються у фортеці Кіова (Києві), рухаються Дніпром, долають дніпрові пороги, йдуть уздовж чорномор. узбережжя до Константинополя. Траса шляху на північ від Києва візантійцям була достеменно не відома, однак як вихідні пункти човнів згадані Чернігога (Чернігів), Мілініска (Смоленськ) та Немогард (Новгород). Важливим є також зауваження імп. Константина VII Багрянородного про те, що човни-моноксили готують для росів всі підвладні їм слов’ян. племена.

Функціонування шляху "із варягів у греки" унаочнюють численні археол. та нумізматичні матеріали. Саме з огляду на ці матеріали констатовано, що, окрім магістрального шляху, поданого в літописній традиції як маршрут подорожі Андрія Первозванного, існувало кілька відгалужень у пн. частині маршруту. Басейн Дніпра через притоки та систему волоків був пов’язаний не лише з Ловаттю, а й з ін. річками балт. басейну (Велика, Зх. Двіна, Німан). Поширення речей сканд. та візант. походження дає підстави впевнено твердити, що цей шлях активно функціонував від поч. 10 ст. Гіпотеза щодо більш раннього (серед. — 2-га пол. 9 ст.) використання шляху "із варяг у греки" як усталеного маршруту залишається дискусійною. Також дискусійними залишаються питання щодо ролі в освоєнні шляху "із варягів у греки" норманів і місц. населення та практичні аспекти його функціонування з урахуванням навігаційних труднощів, особливо в зимовий період. Відповідно, було б перебільшенням визначати шлях "із варягів у греки" як такий, що функціонував безперервно і забезпечував постійну циркуляцію товарів та людей. Проходження маршруту, найвірогідніше, здійснювалося у формі нерегулярних торговельно-військ. експедицій, причому не обов’язково протягом однієї навігації.

У цьому контексті слід зазначити, що провідна роль "шляху із варягів у греки" в економіці ранньої Київ. Русі в історіографії перебільшена. Показовою є ремарка, вміщена в літописі після опису шляху "із варягів у греки": зазначено зв’язок верхів’їв Дніпра не лише з річками Балт. басейну (Ловать та Двіна), а й з Волгою, котра подана як шлях до Каспійського (Хваліського) моря. Цей напрямок екон. контактів був не менш важливим, зокрема ним потрапляла на Русь осн. маса срібла (здебільшого в монеті).

Протягом 11 ст. значення шляху "із варягів у греки" поступово зменшувалося, адже різні його ділянки набували самостійного значення, втрачаючи первинність функції ланок суцільного транзитного маршруту між Балтикою та Чорномор’ям. Не виключено, що цей занепад був одним із проявів заг. перебудови економіки Русі та зменшення ролі масштабних торговельно-військ. експедицій як осн. інструменту зовнішньоекономічних зносин.
Синиця Є.В.
дата публікації: 2013 р.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Географічні питання”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 7 гостей