Сторінка 4 з 7

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Додано: 06 червня 2017, 13:11
АннА
ІВНИЦЬКА ДОРОГА, Смоляний шлях.
Згадується в грамотах 1458.
Вела з Києва через р. Либідь (прит. Дніпра), біля Жулян звертала на Борщагівку (нині житлові масиви в межах Києва), далі йшла через Білогородку, Брусилів (нині с-ще міськ. типу) – до Івниці (нині село Андрушівського р-ну; обидва Житомир. обл.), а звідти через Житомир – далі на Волинь.
Назву "Смоляний шлях" отримала тому, що нею з Полісся возили смолу, дьоготь і поташ.

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Додано: 04 липня 2017, 16:56
АннА
БІЛГОРОДСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ Стара житомирська дорога (Старе путище) – давній шлях, який з Києва через Білгород (Білогородку) вів на Житомир, Пересопницю і Луцьк.
Дещо змінив свій напрям після спустошення Києва під час монголо-татарської навали у груд. 1240.
У джерелах згадується також під 1479, 1603 і 1605.

БІЛОГОРОДСЬКИЙ ШЛЯХ – дорога, яка вела з Криму на Очаків до Акермана (Білий камінь; нині м. Білгород-Дністровський). Згаданий у грамоті 1694 моск. патріарха Адріана до І.Мазепи та листуванні гетьмана з рос. царями. Крім торг. функцій, слугував одним із маршрутів для дипломатичних подорожей з Кримського ханства до Речі Посполитої.

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Додано: 25 липня 2017, 15:04
АннА
БРАЦЛАВСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ – шлях, що вів із центру Брацлавського воєводства – м. Брацлав через Звенигородку до Черкас і тут з'єднувався з Трипільським шляхом ("Гончою дорогою"), який вів до Києва.

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Додано: 25 липня 2017, 17:44
SNIGURIVNA
Чорний шлях - це торгівельний шлях, яким татари нападали на Україну.
Тут одна з версій походження його назви і карта однієї з його гілок.
Ще одне джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/Чорний_шлях

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Додано: 28 липня 2017, 20:50
АннА
РОМОДАНІВСЬКИЙ ШЛЯХ, Ромодан – відрізок старовинного шляху, що вів із Російської д-ви до Кримського ханату через територію Гетьманщини.
Ромоданівський шлях мав незначну кількість переправ і минав великі населені пункти.
Проходив від Путивля через Сміле (нині село Ромненського р-ну Сум. обл.), вище Ромен перетинав р. Сула (прит. Дніпра), далі йшов вододілом між Сулою та р. Хорол (прит. Псла, бас. Дніпра; через сучасні населені пункти Ромодан, Семенівку, Глобине) і виходив до Дніпра біля Кременчука.
Наприкінці 18 ст. обсаджений вербами.
До прокладення залізниць у 1860–80-х рр. залишався одним із найважливіших шляхів, яким чумаки ходили в Крим.
До серед. 19 ст. його часто використовували для прогону гуртів худоби як на ярмарки Лівобережної України, так і в центр. губернії Рос. імперії.
Переказ, згідно з яким назва шляху пішла від прізвища кн. Г.Ромодановського, є сумнівним.

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Додано: 08 вересня 2017, 19:14
АннА
ДОРОЖНІЙ ПРИМУС – звід правил міжнародної торгівлі доби середньовіччя, пов'язаний з правом складу.
Зобов'язував купців транспортувати товари шляхами, визначеними держ. владою.
Дорожній примус полегшував контроль над торгівлею, забезпечував збирання мита й торг. податків, іноді супроводжувався гарантіями безпеки торгівлі й відшкодування купецьких збитків.
Із джерел 16 ст. відомі випадки фактично санкціонованого урядом розгрому купецьких караванів, що порушували дорожній примус. Так, 1545 великий турец.-татар. караван, що прямував до Москви й оминув установлений шлях: Перекоп (нині село Красноперекопського р-ну АР Крим)–Казікермен (нині м. Берислав)– Черкаси–Київ і далі до Рос. д-ви, був розгромлений в урочищі Санжарове (біля нинішнього м. Полтава) козаками. На скарги постраждалих литов. уряд заявив, що не несе відповідальності за цілість караванів, що, "опустивши дороги свої звичайні, стародавні, іншими дорогами, незвичайними ... пішли".

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Додано: 18 вересня 2017, 19:56
АннА
ЗАЛОЗНИЙ ШЛЯХ, Залозник – сухопутна частина торговго шляху (розпочиналася від Канева), що з'єднував Київ із Тмутороканським князівством, країнами Малої Азії та Сходу.
Вперше згадується в літописі 1167–68.
Починався від Канева, лівим берегом Дніпра йшов на Переяслав, Лукомль (нині с. Лукім'я Оржицького району Полтав. обл.), Лтаву (нині м. Полтава) до верхів'я р. Мож (прит. Сіверського Дінця), далі – за "лози" (густий верболозовий Голубий ліс (лозняк) за плавнями обабіч прит. Дніпра – р. Самара – та її прит. – р. Вовча; нині – ліс у Дніпроп. обл.) до верхів'я р. Самара, потім – до верхів'я р. Кальміус і до гирла р. Дон.
Ін. трактування назви – "Залазьний", тобто небезпечний, зумовлюється також загрозою для рус. купців – гречників і залозників – із боку степових кочівників.
Для безпеки торг. караванів від нападів степових кочівників князі надавали купцям збройний конвой, який утримували поблизу Канева.

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Додано: 17 жовтня 2017, 19:56
АннА
КАЛЬМІУСЬКИЙ ШЛЯХ– східний татарський шлях (сакма;татарською сукмак – шлях, стежка), протоптаний в 16ст., відгалуження Муравського шляху, починався на межі кочовищ Єдичкульської орди і Джамбуйлуцької орди, йшов від верхів'я р. Молочні Води (нині р.Молочна), де відокремлювався від Муравського шляху, правим берегом р. Кальміус – землями Кальміуської паланки Вольностей Війська Запорозького низового, через Слобідську Україну і біля фортеці Тор (нині м. Слов'янськ) перетинав р. Сіверський Донець (прит. Дону), потім проходив на пн. бл. тер. Острогозького полку поблизу фортець Старобільськ, Сватове, Валуйки, Новий Оскіл, Старий Оскіл (нині усі Бєлгородської обл. РФ) і неподалік від м. Лівни (нині місто Орловської обл., РФ) знову сходився з основним Муравським шляхом. Назву отримав від р. Кальміус, що впадає в Азовське море.

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Додано: 06 листопада 2017, 18:08
АннА
КАРАВАНСЬКИЙ ТРАКТ – стародавня дорога, що вела з Молдови, Буковини через Сквирський пов, Триліси (нині село Фастівського р-ну), Фастів, Митницю (нині село Васильківського р-ну, всі Київ. обл.) до м. Васильків, де з'єднувалася з поштовим шляхом на Київ.

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Додано: 18 листопада 2017, 21:25
АннА
КИЄВО-БЕЛЗЬКИЙ ШЛЯХ – назва давньої суходільної магістралі, що в 12–14 ст. сполучала стольний Київ з центром удільного Белзького князівства (нині м. Белз).
Один із його маршрутів починався з Києва й ішов Білгородським гостинцем на Білгород, Ярополч (нині с. Яроповичі), Котельницю (нині с. Стара Котельня; обидва Андрушівського р-ну Житомир. обл.), Колодяжин (Колодяжне), Полоний (нині м. Полонне), Городище (нині село Шепетівського р-ну Хмельницької обл.), на Ізяслав, а звідти однією гілкою – через Шумськ, Крем'янець (Кременець), Пліснеськ, Олесько; другою – через Острог, Данилів, Дубен (Дубно), Перемиль – досягав Белза.
Від Белза далі на зх. вів шлях, що пролягав через перехід на Розточчя – городище Ворота (поблизу сучасного с. Вороблячин Яворівського р-ну Львів. обл.) – до Ярослава, Ряшева (нині м. Жешув – обидва міста в Польщі), а далі до Кракова, Праги (Чехія) і Реґенсбурґа (Баварія).