Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Державні нагороди в Росії (до революційні)

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2795
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1681 раз.
Подякували: 605 раз.
Стать: Жінка

Державні нагороди в Росії (до революційні)

Повідомлення АннА » 20 серпня 2017, 17:00

ДЕРЖАВНІ НАГОРОДИ РОСІЇ 1698–1917. Беруть початок із заснованого Петром I 9 верес. 1698 ордену св. апостола Андрія Первозванного. Офіц. статут ордену було затверджено тільки 1797 імп. Павлом I. Знаком ордену нагороджували за вірність, хоробрість, за визначні заслуги перед Вітчизною, за героїзм, благодійність тощо. Обрання в кавалери ордену (в орденську корпорацію) було прерогативою гросмейстера, яким "на вічні часи" вважався імператор. Знаком ордену є зображення св. апостола Андрія Первозванного, розп'ятого на синьому (т. зв. Андріївському, у формі літери "X") хресті на тлі двоголового орла з трьома золотими коронами. На одному боці орла стоїть літера "А" (початкова в імені апостола), на ін. – "П" – у пам'ять про засновника. Знак носили на шийному ланцюжку ювелірного виготовлення або біля стегна з лівого боку на широкій блакитній муаровій стрічці, перекинутій через праве плече. Додатковим знаком кавалера ордену Андрія Первозванного була срібна восьмипроменева зірка зі срібним хрестом на золотому полі в центрі круглого медальйона, навколо якого розміщено девіз "За веру и верность". Носилася на лівому боці грудей. Цей девіз карбувався також на орденському ланцюжкові. Для кавалерів ордену передбачався особливий одяг для урочистих подій: єпанча із зображенням орденської зірки та капелюх. Першим кавалером цього ордену став ген.-адмірал рос. флоту Ф.Головін (10 берез. 1699), другим, через рік, – гетьман І.Мазепа ("за 13-літні успіхи над кримцями"). Сам Петро I, як капітан бомбардирської роти, отримав знак ордену лише 10 трав. 1703 шостим. За Петра I кавалерами ордену стали 24 росіянина і 14 іноземців. З появою ін. відзнак знак ордену Андрія Первозванного залишався найвищим.

У пам'ять про уникнення рос. армією на чолі з Петром I полону під час Прутського походу 1711, коли цариця Катерина I "своєю присутністю підтримала государя і все російське військо", 24 листоп. 1714 засновано орден Звільнення для осіб жін. статі, незабаром перейм. на орден св. великомучениці Катерини. Знаком його був медальйон із зображенням св. Катерини, яка підтримуює білий емальований хрест оригінальної форми з чотирма латинськими літерами, що означають: "Господи, спаси царя!" Хрест носили на лівому боці грудей на банті з білої стрічки з девізом: "За любовь и Отечество". Він мав два ступені: великий хрест та малий хрест з різною кількістю оздоб. Пізніше великий хрест почали носити на червоній зі срібною обвідкою стрічці через праве плече. Його доповнила срібна зірка із зображенням срібного хреста на червоному полі в центрі. Одночасно число "кавалерственных дам" великого хреста не мало перевищувати 12, малого – 94. Від 1856 великі хрести почали прикрашати діамантами, малі – алмазами. Першою відзнакою ордену Петро I особисто нагородив свою дружину Катерину I. Єдиним чоловіком серед нагороджених цією відзнакою став князь О.О.Меншиков (лютий 1727).

1725 у зв'язку із перенесенням святих мощей Олександра Невського з Владимира (нині місто в РФ) до Санкт-Петербурга за правління Катерини I був заснований Олександра Невського орден. 21 трав. 1725 під час шлюбної церемонії цесарівни Анни Петрівни знак ордену був покладений на її нареченого – герцога Гольштейн-Готторпського Карла Фрідріха. Знак ордену складав хрест червоної емалі з 4-ма двоголовими орлами під коронами поміж 4-ма кінцями хреста та зображенням у середині медальйона св. князя Олександра Невського на коні. Знак носили на червоній стрічці (одягалась через ліве плече). В середині срібної орденської зірки зображено вензель князя, а на червоному обідку навколо нього – девіз "За труды и Отечество". Катерина I сама наклала на себе ці орденські знаки, засвідчивши цим свій вступ до орденської корпорації для надання останній авторитету. Граничної кількості одночасно живих чл. ордену не було встановлено. 1731 кавалером ордену св. князя Олександра Невського став гетьман Д.Апостол.

У листоп. 1769 офіційно затверджено Воєнний орден св. великомученика і переможця Георгія. Його чл. могли бути винятково військові. Знак ордену мав 4 ст. і надавався переважно за бойові заслуги, хоча передбачалося нагородження й за вислугу років (25 – обер-офіцерам і 18 – морякам). Знак ордену являє собою білий емальований хрест із золотою обвідкою. В центр. круглому медальйоні – зображення св. Георгія на коні, який списом простромляє зеленого змія. Хрести носили на стрічках з 3-х чорних і 2-х оранжевих (жовтих) смуг. Хрест 1-го ст. носили на стрічці через праве плече; 2-го і 3-го – на шиї; 4-го – в петлиці або на лівому боці грудей. Два старших ст. доповнювалися зірками (4-променева (ромбоподібна) визолочена орденська зірка із зображенням св. Георгія на коні (або його вензеля) в центрі й девізом навколо зображення "За службу и храбрость"). 1-й ст. був нагородою надзвичайною, її отримали тільки 25 осіб, 2-й мала 121 особа, в т.ч. 4 воєначальники в роки Першої світової війни. 3-м ст. нагороджено 638 осіб. Усі 4 ст. мали тільки 4 генерал-фельдмаршали: М.Кутузов, М.Барклай-де-Толлі, І.Паскевич-Єреванський (див. Паскевичі), І.Дибич. Із 1849 імена георгіївських кавалерів викарбовувалися на мармурових плитках у Георгіївському залі Великого Кремлівського палацу в Москві.

За імп. Катерини II запроваджено також нагородження золотою холодною зброєю з написом "За храбрость" з темляком із георгіївської стрічки. Нагорода була рідкісною і від 1807 офіційно прирівнювалася до орденської. Імена нагороджених золотою зброєю вносилися до заг. орденського списку. Зброю, прикрашену діамантами, дарували виключно генералам та адміралам.

Пряме відношення до георгіївських нагород мав солдатський Знак відзнаки Воєн. ордену (Георгіївський хрест), заснований 1807 для відзначення нижчих чинів армії і флоту. 1856 введено 4 ст. цієї бойової нагороди: 1-й і 2-й – золоті, 3-й й 4-й – срібні.

1782 імп. Катерина II з нагоди 20-річчя від дня коронації заснувала 4-ступеневий Орден св. рівноапостольного кн. Володимира. Знаком ордену був червоний емалевий хрест із розширеними кінцями, з чорною обвідкою. В центр. круглому медальйоні на чорному полі вміщено зображення горностаєвої мантії під великокнязівською короною; на мантії літери "СВ". Діагональні промені 8-променевої срібної зірки до ордена золоті, в круглому її медальйоні – золотий хрест із розширеними кінцями, між якими – літери "СРКВ" (св. рівноапостольний кн. Володимир). На червоній емалевій обвідці довкола медальйона девіз – "Польза, честь и слава". Стрічка ордена – з 3-х однакової ширини смуг – 2-х чорних і червоної. Кавалери ордену 1-го ст. носили знак ордену на широкій стрічці через плече й зірку на лівій стороні грудей, 2-го ст. – знак ордену на вузькій шийній стрічці й зірку, 3-го ст. – хрест меншого розміру на шийній стрічці, 4-го ст. – такий самий хрест на вузькій стрічці в петлиці.

1797 імп. Павло I увів до "наградної" системи Російської імперії орден св. Анни (заснований 1736 герцогом Шлезвіг-Гольштейнським Карлом Фрідріхом у пам'ять своєї дружини – дочки Петра I Анни). Перші літери слів "Анна – императора Петра дочь" послужили початком лат. слів орденського девізу "Любящим правду, благочестие и верность". Спочатку орден поділявся на 3 ст., а 1815 додано 4-й ст. Встановлено такі знаки цього ордену: золотий хрест, укритий червоною фініфтю з зображенням св. Анни у медальйоні посередині, червона стрічка з жовтою обвідкою й 8-променева зірка з червоним хрестом посередині, обрамлена девізом. 1-й ст. означався хрестом на стрічці через ліве плече і зіркою; 2-й – хрестом меншого розміру на вузькій стрічці на шиї; 3-й – малим хрестом на вузькій стрічці в петлиці; 4-й – червоним фініфтяним медальйоном із хрестом і короною, який розміщали на руків'ї холодної зброї (у просторіччі – на "клюкві"). Від 1828 хрест 3-го ст. для кавалерів, які отримали знак ордену за подвиг, доповнили бантом з орденської стрічки. Від 1829 на шпазі зі знаком ордену Анни 4-го ст. почали робити напис "За храбрость", а темляк виготовляли з орденської стрічки. Два перші ст. знаків ордену могли надаватися з алмазними оздобами (особливий ступінь відзнаки), 1828–74 знаком "найвищого достоїнства" цих ступенів була імператорська корона. Від 1797 коштовні оздоби ввели і для орденів св. апостола Андрія Первозванного та св. князя Олександра Невського. 5 квіт. 1797 імп. Павло I у день своєї коронації об'єднав існуючі на той час орденські корпорації в єдиний Рос. кавалерський орден або Кавалерське т-во Рос. імперії. При ордені була створена канцелярія, від 1798 капітул орденів. До т-ва не входили ордени св. Георгія і св. Володимира. 12 груд. 1801 імператор Олександр I відновив ордени "в усій їхній силі і просторі". Встановлювалися дні орденських свят, особливі храми (церкви) і спец. святкове вбрання для кавалерів.

За Олександра I всі ордени (у т.ч. св. Георгія і св. Володимира) розглядалися як самостійні корпоративні орг-ції, однак підвідомчі заг. капітулу. За імп. Миколи I кількість орденів збільшилася, а вся система держ. нагород багаторазово реформувалася.

1827 введено знак відзнаки бездоганної служби за 16 і більше років (по п'ятиліттях) перебування в класних чинах. Із трав. 1859 знак стали видавати за вислугу не менше 40 років. У груд. 1828 уведено Маріїнський знак відзнаки бездоганної служби для осіб жін. статі за довгострокову службу в доброчинних закладах (2-го ст.): золотий з блакитною фініфтю хрест (1-й ст.), або медальйон, на яких розміщувалося зображення вензелів імені імп. Марії Федорівни (матері Олександра I та Миколи I), вінка з дубового і виноградного листя та рим. цифри, що вказувала на кількість років служби.

У листоп. 1831 до рос. імператорських орденів зараховано 2 ордени Царства Польського: Білого Орла (гол. емблема польс. герба; девіз "Pro fide, rege et lege" – "За віру, короля та закон") і св. Станіслава (покровителя Польщі; виникли відповідно 1705 і 1765). Знаками ордену Білого Орла були червоний емальований з білою обвідкою хрест і 8-променева золота зірка, яку носили на лівій стороні грудей. Під хрестом розміщувалося зображення двоголового орла під імператорською короною; на хрест накладалося зображення одноголового білого орла під польс. короною. Хрест носили на темно-синій стрічці через ліве плече. Орден отримав високий статус – одразу за орденом св. Олександра Невського.

Статути 3-х ст. ордену св. Станіслава (1815, 1825, 1839) передбачали його надання за доброчинність, заснування мануфактур, відкриття в галузях зем-леробства, наук і ремесел, а також "за створення і обнародування творів, визнаних загальнокорисними". Знаками ордену були золотий хрест під червоною емаллю і зірка. Кожний із 4-х кінців хреста був поділений надвоє і мав у завершенні золоті кульки. По краях ішла подвійна золота обвідка. В середині, на круглому щитку білої фініфті, розміщувався червоний вензель св. Станіслава (SS) під зеленим вінком, навколо щитка по краях хреста – чотири золоті двоголові орли. Хрест носили на муаровій стрічці червоного кольору з подвійною білою обвідкою з кожного боку. Срібна зірка з 8-ми променів у середині мала білий круглий щит, обведений зеленою смужкою з вензелем св. Станіслава, прикрашений навколо лавровими золотими галузками. Хрест 1-го ст. носили на плечовій стрічці біля лівого стегна, 2-го ст. (меншого за розміром) – на шиї. Знак 3-го ст., ще менший, носили в петлиці.

Ще на початку 19 ст. імператор Олександр I прирахував до вже введених польс. орденів знак відзнаки Virtuti militari – знак воїнської доблесті (заснований 1792). Він мав 4 гол. ст.; золотий хрест з чорною емаллю носився на блакитній з чорною обвідкою стрічці. Після 1832 ним не нагороджували.

Від 1845 при нагородженні осіб нехристиян. віросповідання зображення святих на орденських знаках почали в заг. порядку замінювати двоголовими орлами та ін. символами.

Від 5 серп. 1855 для того, щоб відрізняти нагороду, надану за подвиги, від інших, знаки орденів (крім св. Георгія) для військових виготовляли з навхрест покладеними мечами.

У зв'язку з прилученням до рос. орденської системи орденів Царства Польського 1832 капітул орденів перейменовано у Капітул імператорських і царських орденів. Посада канцлера орденів була об'єднана з посадою міністра двору. Першими канцлерами були: ген.-фельдмаршал кн. М.Репнін (1797–1802); кн. О.Куракін (1802–19); обер-камергер О.Наришкін (1819–26); пізніше – кн. О.Голіцин (1830–42); генерал-фельдмаршал П.Волконський (1842–52).

Система орденських знаків у Росії в серед. 19 ст. мала таку ієрархію:

орден св. апостола Андрія Первозванного (з алмазами і без них),

орден св. великомученика і переможця Георгія 1-го ст.,

орден св. рівноапостольного кн. Володимира 1-го ст.,

орден св. кн. Олександра Невського (з алмазами і без них),

орден Білого Орла,

орден св. великомученика і переможця Георгія 2-го ст.,

орден св. рівноапостольного князя Володимира 2-го ст.,

орден св. Анни 1-го ст.,

орден св. Станіслава 1-го ст.,

орден св. великомученика і переможця Георгія 3-го ст.,

орден св. рівноапостольного кн. Володимира 3-го ст.,

орден св. Анни 2-го ст.,

орден св. Станіслава 2-го ст.,

орден св. великомученика і переможця Георгія 4-го ст.,

орден св. рівноапостольного кн. Володимира 4-го ст.,

орден св. Анни 3-го ст.,

орден св. Станіслава 3-го ст.

Орденські знаки в повному комплекті складалися з 3-х головних елементів – хреста, зірки, стрічки.

Знаки ордену св. великомучениці Катерини (жін.) були поза цією ієрархією, але прирівнювалися до чотирьох вищих за ієрархічним поділом нагород. Нагородження, як правило, відбувалося в порядку наступності (від молодшого до старшого ступеня). Двічі одним і тим самим ступенем орденського знака не нагороджували.

Орденська ієрархія визначала порядок носіння орденських знаків: вони розміщувалися на мундирі в суворо визначеній послідовності.

Останніми нагородами Рос. імперії, встановленими напередодні I світ. війни, стали Георгіївська медаль 4-х ст. та відзнака св. кн. Ольги 3-х ст.

Орденські знаки доповнювалися численними нагородними медалями (переважно за військ. заслуги) на орденських стрічках. У такому вигляді нагородна система Росії проіснувала до 1917.
Дмитрієнко М.Ф.
Із повагою, Ганна

Повернутись до ЦИВІЛЬНІ-нагороди, відзнаки

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість