Терміни для ГРОШЕЙ
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Терміни для ГРОШЕЙ
ЗОЛОТИЙ РИНСЬКИЙ (укр. відповідник польс. пер. złoty reński з нім. Gulden rheinisch – "золотий з Рейну") – західноукр. назва австрійс. гульдена періоду конвенційної валюти (1753–1857; див. Конвенційна система).
Від 1857 ця назва була перенесена на флорин австрійс. валюти, а від 1892 – на відповідні дві крони Золотої кронової валюти. У письмі фіксуються скорочення "злр.", "зол.", "ринський".
Від 1857 ця назва була перенесена на флорин австрійс. валюти, а від 1892 – на відповідні дві крони Золотої кронової валюти. У письмі фіксуються скорочення "злр.", "зол.", "ринський".
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Терміни для ГРОШЕЙ
ЗОЛОТИЙ РУБЛЬ – грошова одиниця Російської імперії, запроваджена в ході грошової реформи 1897.
У зв'язку з встановленням золотого монометалізму З.р. із вмістом чистого золота 0,774234 г був оголошений осн. (немонетною, тобто такою, що не існувала у вигляді монети) грошово-лічильною одиницею Рос. імперії.
Грошова реформа, проведена за ініціативи міністра фінансів С.Вітте, була прихованою девальвацією рубля (від 1,161 г до 0,774234 г).
Золотими обіговими монетами були 5, 71/2, 10 та 15 рублів.
Випускалися також паперові грошові знаки номіналом 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100 та 500 рублів.
До початку Першої світової війни кредитні білети Держ. банку Рос. імперії вільно обмінювалися на золото.
У зв'язку з встановленням золотого монометалізму З.р. із вмістом чистого золота 0,774234 г був оголошений осн. (немонетною, тобто такою, що не існувала у вигляді монети) грошово-лічильною одиницею Рос. імперії.
Грошова реформа, проведена за ініціативи міністра фінансів С.Вітте, була прихованою девальвацією рубля (від 1,161 г до 0,774234 г).
Золотими обіговими монетами були 5, 71/2, 10 та 15 рублів.
Випускалися також паперові грошові знаки номіналом 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100 та 500 рублів.
До початку Першої світової війни кредитні білети Держ. банку Рос. імперії вільно обмінювалися на золото.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Терміни для ГРОШЕЙ
ЗОЛОТИЙ ТАТАРСЬКИЙ – лічильна назва різнотипних монет, що перебували в обігу в Молдові та на Буковині в 1446–1610-х рр.
Вживалася стосовно візант. золотих, італ. дукатів, турец. алтунів чи їх низькопробних замінників з Кафи, які потрапляли в Молдову через Крим "татарським шляхом".
За курсом З.т. складав у 1470-х рр. 1/4 угор. дуката (як гіперперіон Візантії), 1520–80 він відповідав 25–30 польс. грошам (подібно до польс. лічильного злотого, складаючи 0,75 дуката), а 1590 дорівнював 89 аспрам (як турец. чи венеціанський золотий).
З часом назву "золотий татарський" витіснили назви "золотий" та "галбин".
Вживалася стосовно візант. золотих, італ. дукатів, турец. алтунів чи їх низькопробних замінників з Кафи, які потрапляли в Молдову через Крим "татарським шляхом".
За курсом З.т. складав у 1470-х рр. 1/4 угор. дуката (як гіперперіон Візантії), 1520–80 він відповідав 25–30 польс. грошам (подібно до польс. лічильного злотого, складаючи 0,75 дуката), а 1590 дорівнював 89 аспрам (як турец. чи венеціанський золотий).
З часом назву "золотий татарський" витіснили назви "золотий" та "галбин".
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Терміни для ГРОШЕЙ
ЗОЛОТИЙ ТУРЕЦЬКИЙ – буковинсько-молдов. позначення золотих монет, що перебували в місцевому обігу 1449–1460-х рр.
Вживалося переважно щодо обігових візант. гіперперіонів та венеціанських цехінів, привезених турец. купцями, і лише з 2-ї пол.
1450-х рр. стосовно також турец. алтунів (вони гіпотетично почали карбуватися після 1454).
Після 1460-х рр. назва "золотий турецький" була замінена назвою "татарський золотий" (див. Золотий татарський).
Вживалося переважно щодо обігових візант. гіперперіонів та венеціанських цехінів, привезених турец. купцями, і лише з 2-ї пол.
1450-х рр. стосовно також турец. алтунів (вони гіпотетично почали карбуватися після 1454).
Після 1460-х рр. назва "золотий турецький" була замінена назвою "татарський золотий" (див. Золотий татарський).
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Терміни для ГРОШЕЙ
ЗОЛОТИЙ УГОРСЬКИЙ (лат. – florenus ungaricalis) – назва угор. золотих дукатів, що зустрічається в письмових документах укр. земель 15 – 1-ї пол. 16 ст.
Згодом вона поширилася й на золоті монети, що карбувалися і в ін. країнах Зх. та Центр. Європи й були метрологічно подібними до угор. золотих дукатів.
Із серед. 16 ст. для позначення золотих монет на зразок дуката почали вживатися терміни: aureos ungaricalis (лат.), czerwony złoty (польс.), червоний золотий (укр.).
Згодом вона поширилася й на золоті монети, що карбувалися і в ін. країнах Зх. та Центр. Європи й були метрологічно подібними до угор. золотих дукатів.
Із серед. 16 ст. для позначення золотих монет на зразок дуката почали вживатися терміни: aureos ungaricalis (лат.), czerwony złoty (польс.), червоний золотий (укр.).
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Терміни для ГРОШЕЙ
ЗОЛОТИЙ ЧЕРВОНИЙ (оугрьский черьлении) – назва, вживана 1480–1620-х рр. на Буковині та в Молдові для позначення високоякісної, переважно угор., золотої монети.
Від 1570-х рр. почала витіснятися назвою "угарскии жолтии", оскільки прикметник "червоне" стосовно золота вказує на те, що це не чисте золото, а з домішками міді. Чисте золото має жовтий колір. Вживання терміна "червоне золото" в значенні чисте золото пов'язано з трансформацією грец. obrussa, яким позначалося випробування золота вогнем на чистоту, в лат. russos, що в перекладі означає "червоний".
Від 1570-х рр. почала витіснятися назвою "угарскии жолтии", оскільки прикметник "червоне" стосовно золота вказує на те, що це не чисте золото, а з домішками міді. Чисте золото має жовтий колір. Вживання терміна "червоне золото" в значенні чисте золото пов'язано з трансформацією грец. obrussa, яким позначалося випробування золота вогнем на чистоту, в лат. russos, що в перекладі означає "червоний".
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Терміни для ГРОШЕЙ
КАРБОВАНЕЦЬ – укр. назва рубля Російської імперії, що виникла у 18 ст., коли впродовж кількох десятиліть випускалися монети, на яких гуртові написи були замінені скісними насічками (карбами).
У груд. 1917 карбованець став грошовою одиницею Української Народної Республіки.
В обігу 1917–20 перебували паперові грошові знаки номіналом 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців.
1 карбованецбь = 2 гривням = 100 копійкам = 200 шагам.
Після встановлення в Україні рад. влади грошові знаки з позначенням номінальної вартості в карбованцях були вилучені з обігу.
За часів СРСР його грошову одиницю – рубль – в Україні називали "карбованець" (це була офіційно вживана назва, зазначена й на самій грошовій одиниці).
В обігу були казначейські та банк. білети номіналом 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100 карбованців та ювілейні монети вартістю 1, 3, 5 карбованців.
У роки Другої світової війни на окупованих гітлерівськими військами укр. землях було створено рейхскомісаріат "Україна" (центр – у м. Рівне), грошовою одиницею якого став карбованець.
В обігу були купюри номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 карбованців, з датою випуску 10 берез. 1942. Емісія цих неповновартісних банкнот проводилася з метою покриття видатків нім. окупаційної адміністрації.
Після розпаду СРСР та проголошення 1991 суверенітету України тимчасовою грошовою одиницею д-ви став купоно-карбованець (ін. назва – "український карбованець"). Кризові явища в економіці спричинили наростання інфляційних процесів, що призвело до емісії купоно-карбованців значних номіналів.
Випускалися грошові знаки номіналом 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200, 500, 1 тис., 2 тис., 5 тис., 10 тис., 20 тис., 50 тис., 100 тис., 200 тис., 500 тис., 1 млн купоно-карбованців.
Під час грошової реформи 1996 проводився обмін грошових знаків у співвідношенні: 100 тис. купоно-карбованців: 1 гривня.
У груд. 1917 карбованець став грошовою одиницею Української Народної Республіки.
В обігу 1917–20 перебували паперові грошові знаки номіналом 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців.
1 карбованецбь = 2 гривням = 100 копійкам = 200 шагам.
Після встановлення в Україні рад. влади грошові знаки з позначенням номінальної вартості в карбованцях були вилучені з обігу.
За часів СРСР його грошову одиницю – рубль – в Україні називали "карбованець" (це була офіційно вживана назва, зазначена й на самій грошовій одиниці).
В обігу були казначейські та банк. білети номіналом 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100 карбованців та ювілейні монети вартістю 1, 3, 5 карбованців.
У роки Другої світової війни на окупованих гітлерівськими військами укр. землях було створено рейхскомісаріат "Україна" (центр – у м. Рівне), грошовою одиницею якого став карбованець.
В обігу були купюри номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 карбованців, з датою випуску 10 берез. 1942. Емісія цих неповновартісних банкнот проводилася з метою покриття видатків нім. окупаційної адміністрації.
Після розпаду СРСР та проголошення 1991 суверенітету України тимчасовою грошовою одиницею д-ви став купоно-карбованець (ін. назва – "український карбованець"). Кризові явища в економіці спричинили наростання інфляційних процесів, що призвело до емісії купоно-карбованців значних номіналів.
Випускалися грошові знаки номіналом 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200, 500, 1 тис., 2 тис., 5 тис., 10 тис., 20 тис., 50 тис., 100 тис., 200 тис., 500 тис., 1 млн купоно-карбованців.
Під час грошової реформи 1996 проводився обмін грошових знаків у співвідношенні: 100 тис. купоно-карбованців: 1 гривня.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Терміни для ГРОШЕЙ
КВАРТНИК – польська срібна монета, що дорівнювала 1/4 скойця або 1/96 гривни польської.
Карбування її розпочав польський король Казимир III Великий у серед. – 2-й пол. 14 ст., після захоплення Польщею земель Галицько-Волинської д-ви.
Метрологічно подібні до квартників монети – грошики руські –карбувалися на монетному дворі у Львові. На цих останніх є зображення герба Галицьких земель – лева – та легенда "MONETA RUSSIAE" ("монета Русі").
Карбування її розпочав польський король Казимир III Великий у серед. – 2-й пол. 14 ст., після захоплення Польщею земель Галицько-Волинської д-ви.
Метрологічно подібні до квартників монети – грошики руські –карбувалися на монетному дворі у Львові. На цих останніх є зображення герба Галицьких земель – лева – та легенда "MONETA RUSSIAE" ("монета Русі").
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Терміни для ГРОШЕЙ
КІЗИКІН – монета, що карбувалася з електру (природний сплав срібла та золота) впродовж 6–4 ст. до н. е. у давньогрец. м. Кізик на пд. узбережжі Пропонтиди (Мармурове м.). Вага – бл. 16 г (статер; 32–52 % золота).
Була поширена в країнах бас. Чорного м. Крім статера, карбували також його 1/6, 1/12, 1/24 та 1/48 частину. Упродовж 3-х століть К. був осн. засобом платежу в Малій Азії, античних державах Північного Причорномор'я та Греції. Його вартість в Афінах (Греція) складала 25 драхм, у Пантікапеї – 28 драхм. На лицьовій стороні мали різні зображення (мініатюрні копії різних антич. худож. тв. від пізньоархаїчного періоду до класики), оскільки посадові особи, відповідальні за монетну справу міста, час від часу змінювали штемпелі для карбування.
Один з найбільших скарбів К. знайдено на тер. с. Орлівка Ренійського р-ну Одес. обл. (див. Орлівський скарб кізикінів).
Була поширена в країнах бас. Чорного м. Крім статера, карбували також його 1/6, 1/12, 1/24 та 1/48 частину. Упродовж 3-х століть К. був осн. засобом платежу в Малій Азії, античних державах Північного Причорномор'я та Греції. Його вартість в Афінах (Греція) складала 25 драхм, у Пантікапеї – 28 драхм. На лицьовій стороні мали різні зображення (мініатюрні копії різних антич. худож. тв. від пізньоархаїчного періоду до класики), оскільки посадові особи, відповідальні за монетну справу міста, час від часу змінювали штемпелі для карбування.
Один з найбільших скарбів К. знайдено на тер. с. Орлівка Ренійського р-ну Одес. обл. (див. Орлівський скарб кізикінів).
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Терміни для ГРОШЕЙ
Порівняльна таблиця радянських та чужоземних грошей - 1928
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 13 гостей