Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 2283
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1471 раз.
Подякували: 550 раз.
Стать: Жінка

Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Повідомлення АннА » 29 серпня 2017, 12:33

ДІЦЬКИЙ – слуга, який належав до князівської адміністрації.
Назва, очевидно, походить від слова "діти" й відображає родинний характер залежності.
В цьому значенні термін уперше вживається в "Руській правді" (12 ст.) стосовно виконавця вироків князівського суду (ст. 86, 108). 1222, а потім у 1240–50-х рр. цей термін зустрічається в договірних грамотах смоленського, полоцького та вітебського князів з Ригою та "Готським берегом".
Ймовірно, за посередництвом цих князів у 14 ст. уряд (посада) діцького запозичується литов. адм. системою.
Перша згадка про діцький в межах Великого князівства Литовського міститься в привілеї вел. кн. литов. Ягайла 1387.
У литов. службово-урядовій ієрархії князівської влади уряд діцького становив одну з найнижчих ланок. Його обов'язками було виконання суд. вироків, межування земель, уведення у володіння тощо.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3360
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 3289 раз.
Подякували: 1499 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Повідомлення D_i_V_a » 29 серпня 2017, 20:26

Мабуть треба почати з царя... Цар начеб то також посада?

Цар - володар якої-небудь країни; смодержець, самовладець; титул монарха в деяких країнах.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Пошук предків: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3360
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 3289 раз.
Подякували: 1499 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Повідомлення D_i_V_a » 29 серпня 2017, 20:37

Нє, на Українських землях спочатку був король - Данила Галицький та його корона...
Ось і цитата Шевченка доречі - спочатку був король і шляхта, а вже потім прийшли цар і дворяни
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Пошук предків: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 2283
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1471 раз.
Подякували: 550 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Повідомлення АннА » 12 вересня 2017, 18:52

ЄДНАЧ – судовий урядник у Великому князівстві Литовському, який вирішував справи між сторонами, що погодилися на третейський суд.
Призначався великим князем або його намісником-державцем.
Призначення єднача мало характер одноразового доручення.

Дж.: Архив Юго-Западной России, ч. 2, т. 1. К., 1893; Акты Литовской метрики, т. 1, вып. 2. Варшава, 1897.
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 2283
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1471 раз.
Подякували: 550 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Повідомлення АннА » 22 грудня 2017, 23:12

КОМОРНИК – у Короні Польській, Великому князівстві Литовському і в Речі Посполитій – асистент підкоморія при здійсненні межового судочинства.
Призначався підкоморієм із місц. шляхти, після чого на найближчій суд. сесії (див. Підкоморний суд) складав присягу перед повітовим каштеляном або маршалком і земським урядом, однак не входив до земського уряду.
За дорученням підкоморія міг вести самостійне судочинство та власні книги реєстрації справ. Його рішення мали таку ж силу, що й рішення підкоморія.
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 2283
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1471 раз.
Подякували: 550 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Повідомлення АннА » 13 січня 2018, 19:50

КРАЙЧИЙ (structor mensae, incisor) – двірський уряд (посада), функції якого полягали в приготуванні учти монарха (розташування страв на столі, нарізання м'яса, куштування його і подача королеві чи великому князеві). Початково призначалися різні особи, присутні при монархові, на нетривалий час. Перша згадка про К. в Короні Польській фіксується 1412, а у Великому князівстві Литовському (ВКЛ) – при волин. дворі кн. Свидригайла – 1446. Однак тільки під кінець правління польс. короля і вел. кн. литов. Казимира IV Ягеллончика формується постійний склад крайчих ВКЛ на взірець коронних. З поч. 16 cт. в Короні Польс. періодично фіксується поділ крайчих на надвірного і коронного, а також існування двох крайчих одночасно. Окремий крайчий існував при дворі королеви.
Уряд К. займав високу позицію в урядницькій ієрархії. Для багатьох молодих представників магнатерії (див. Магнати) цей уряд був першою сходинкою в кар'єрі.
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 2283
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1471 раз.
Подякували: 550 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Повідомлення АннА » 17 січня 2018, 13:21

D_i_V_a написав:Нє, на Українських землях спочатку був король - Данила Галицький та його корона...
КОРОЛЬ (давньонім. chunig або kuning від chuni – рід, нім. k`nig, англ. king, лат. rex, франц. roi) – слов'янізований варіант титулу монарха, суверенного володаря. Походить від імені "Карл" (Carolus). Його виникнення пов'язують із засновником могутньої франкської династії Каролінгів – Карлом Великим (742–814) – правителем, який претендував на особливий статус у сім'ї європ. монархів. Загалом ідея імені-титула – не рідкість у ранньому середньовіччі (напр., похідним від звання священного обранця було ім'я Helg – Олег). Владні повноваження К. тісно пов'язувалися з принципом божественного походження і протиставлялися родовій владі племінного князя. Кров К. не могла бути викуплена, як кров ін. родича, вбивця К. платив власною смертю. Титул К. мали право надавати спочатку лише верховні світські володарі християн. світу – імператори, а згодом – і верховні духовні володарі – рим. папи (див. Папство). Корону Данилові Галицькому дарував саме папа, а Вітовтові її надсилав імператор Священної Рим. імперії. Титул рим. К. завжди належав спадкоємцеві останнього. Офіц. звертання до К. – "Ваша величність". За модерних часів (у зв'язку із занепадом імператорського та папського авторитетів) титул К. залежав уже просто від визнання його суб'єктами міжнар. відносин, зокрема "великими державами" (напр., наприкінці 19 ст. саме так здобули титули К. володарі новоутворених балканських країн, саме таким чином корону України сподівався отримати, у разі перемоги в Першій світовій війні, представник австрійс. дому Габсбургів).

Зображення Зображення
Із повагою, Ганна


Повернутись до Терміни історичні

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: An64 і 1 гість