Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2860
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1710 раз.
Подякували: 612 раз.
Стать: Жінка

Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Повідомлення АннА » 29 серпня 2017, 13:33

ДІЦЬКИЙ – слуга, який належав до князівської адміністрації.
Назва, очевидно, походить від слова "діти" й відображає родинний характер залежності.
В цьому значенні термін уперше вживається в "Руській правді" (12 ст.) стосовно виконавця вироків князівського суду (ст. 86, 108). 1222, а потім у 1240–50-х рр. цей термін зустрічається в договірних грамотах смоленського, полоцького та вітебського князів з Ригою та "Готським берегом".
Ймовірно, за посередництвом цих князів у 14 ст. уряд (посада) діцького запозичується литов. адм. системою.
Перша згадка про діцький в межах Великого князівства Литовського міститься в привілеї вел. кн. литов. Ягайла 1387.
У литов. службово-урядовій ієрархії князівської влади уряд діцького становив одну з найнижчих ланок. Його обов'язками було виконання суд. вироків, межування земель, уведення у володіння тощо.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3928
З нами з: 01 березня 2016, 11:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 3731 раз.
Подякували: 1650 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Повідомлення D_i_V_a » 29 серпня 2017, 21:26

Мабуть треба почати з царя... Цар начеб то також посада?

Цар - володар якої-небудь країни; смодержець, самовладець; титул монарха в деяких країнах.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Пошук предків: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3928
З нами з: 01 березня 2016, 11:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 3731 раз.
Подякували: 1650 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Повідомлення D_i_V_a » 29 серпня 2017, 21:37

Нє, на Українських землях спочатку був король - Данила Галицький та його корона...
Ось і цитата Шевченка доречі - спочатку був король і шляхта, а вже потім прийшли цар і дворяни
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Пошук предків: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2860
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1710 раз.
Подякували: 612 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Повідомлення АннА » 12 вересня 2017, 19:52

ЄДНАЧ – судовий урядник у Великому князівстві Литовському, який вирішував справи між сторонами, що погодилися на третейський суд.
Призначався великим князем або його намісником-державцем.
Призначення єднача мало характер одноразового доручення.

Дж.: Архив Юго-Западной России, ч. 2, т. 1. К., 1893; Акты Литовской метрики, т. 1, вып. 2. Варшава, 1897.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2860
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1710 раз.
Подякували: 612 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Повідомлення АннА » 23 грудня 2017, 00:12

КОМОРНИК – у Короні Польській, Великому князівстві Литовському і в Речі Посполитій – асистент підкоморія при здійсненні межового судочинства.
Призначався підкоморієм із місц. шляхти, після чого на найближчій суд. сесії (див. Підкоморний суд) складав присягу перед повітовим каштеляном або маршалком і земським урядом, однак не входив до земського уряду.
За дорученням підкоморія міг вести самостійне судочинство та власні книги реєстрації справ. Його рішення мали таку ж силу, що й рішення підкоморія.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2860
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1710 раз.
Подякували: 612 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Повідомлення АннА » 13 січня 2018, 20:50

КРАЙЧИЙ (structor mensae, incisor) – двірський уряд (посада), функції якого полягали в приготуванні учти монарха (розташування страв на столі, нарізання м'яса, куштування його і подача королеві чи великому князеві). Початково призначалися різні особи, присутні при монархові, на нетривалий час. Перша згадка про К. в Короні Польській фіксується 1412, а у Великому князівстві Литовському (ВКЛ) – при волин. дворі кн. Свидригайла – 1446. Однак тільки під кінець правління польс. короля і вел. кн. литов. Казимира IV Ягеллончика формується постійний склад крайчих ВКЛ на взірець коронних. З поч. 16 cт. в Короні Польс. періодично фіксується поділ крайчих на надвірного і коронного, а також існування двох крайчих одночасно. Окремий крайчий існував при дворі королеви.
Уряд К. займав високу позицію в урядницькій ієрархії. Для багатьох молодих представників магнатерії (див. Магнати) цей уряд був першою сходинкою в кар'єрі.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2860
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1710 раз.
Подякували: 612 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Повідомлення АннА » 17 січня 2018, 14:21

D_i_V_a написав:Нє, на Українських землях спочатку був король - Данила Галицький та його корона...
КОРОЛЬ (давньонім. chunig або kuning від chuni – рід, нім. k`nig, англ. king, лат. rex, франц. roi) – слов'янізований варіант титулу монарха, суверенного володаря. Походить від імені "Карл" (Carolus). Його виникнення пов'язують із засновником могутньої франкської династії Каролінгів – Карлом Великим (742–814) – правителем, який претендував на особливий статус у сім'ї європ. монархів. Загалом ідея імені-титула – не рідкість у ранньому середньовіччі (напр., похідним від звання священного обранця було ім'я Helg – Олег). Владні повноваження К. тісно пов'язувалися з принципом божественного походження і протиставлялися родовій владі племінного князя. Кров К. не могла бути викуплена, як кров ін. родича, вбивця К. платив власною смертю. Титул К. мали право надавати спочатку лише верховні світські володарі християн. світу – імператори, а згодом – і верховні духовні володарі – рим. папи (див. Папство). Корону Данилові Галицькому дарував саме папа, а Вітовтові її надсилав імператор Священної Рим. імперії. Титул рим. К. завжди належав спадкоємцеві останнього. Офіц. звертання до К. – "Ваша величність". За модерних часів (у зв'язку із занепадом імператорського та папського авторитетів) титул К. залежав уже просто від визнання його суб'єктами міжнар. відносин, зокрема "великими державами" (напр., наприкінці 19 ст. саме так здобули титули К. володарі новоутворених балканських країн, саме таким чином корону України сподівався отримати, у разі перемоги в Першій світовій війні, представник австрійс. дому Габсбургів).

Зображення Зображення
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2860
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1710 раз.
Подякували: 612 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Повідомлення АннА » 15 березня 2018, 19:20

МАРШАЛОК – з 14 ст. одна з найвищих держ. посад у Великому князівстві Литовському (ВКЛ), Короні Польській і Речі Посполитій.
У ВКЛ М. земельний головував на засіданнях аристократичної ради при великому князі (пани-рада), з 16 ст. – на соймі (сеймі). Своїх маршалків мали й повітові сеймики (див. Шляхетські сеймики), включаючи й укр. землі. Вони обиралися шляхтою зі свого середовища. М. дворовий очолював шляхту, яка служила при великокнязівському дворі. Символом влади М. була палиця. У Короні Польс. цей центр. уряд з'явився в серед. 14 ст., його обов'язком було кер-во королів. двором. Маршалок Корони Польської (великий коронний М.) головував на засіданнях королів. двору, стежив за дотриманням церемоніалу і порядку судочинства над дворянами (див. також Дворяни господарські). Його заступник – М. надворний. Маршалки великий коронний і надворний з 16 ст. входили до Сенату (див. Сенат у Речі Посполитій). Маршалків мали й земські сеймики, які діяли і в укр. землях після Люблінської унії 1569. Свого М. мали Коронний трибунал і Головний Литовський трибунал. З кінця 18 ст. і поч. 19 ст. на укр. землях М. називали місц. (губернського чи повітового) предводителя дворянства.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2860
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1710 раз.
Подякували: 612 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Повідомлення АннА » 02 квітня 2018, 19:43

МЕЧНИК – двірський чин у Київській Русі, появу якого дослідники відносять до 2-ї пол. 10 ст. У законодавчому кодексі 11 ст. "Руська правда" його життя захищається 40-гривенним штрафом (вирою). У статті 41 Короткої редакції "Руської правди" він виступає як судово-урядовий виконавець: на його користь надходить частина прибутків від суд. зборів – "продаж". Тричі М. згадується в давньорус. літописах (1146, 1174, 1175). Із цих повідомлень випливає, що в 12 ст. М. завідував князівським арсеналом зброї.

У Великому князівстві Литовському М. входив до складу двірських урядників, що надавало йому право засідати в "господарській раді" (див. Пани-рада). Під час урочистих церемоній та на засіданні панів-ради М. тримав й подавав господарю меч – символ влади монарха ВКЛ. Це був почесний титул, і литов. великий князь надавав його особам благородного походження, еліті ВКЛ. Напр., у 16 ст. мечниками ВКЛ були пани Сирута та Миколай Петрович. У Короні Польській та Речі Посполитій уряд М. належав до категорії земських урядників і також був почесним титулом. Його отримували особи князівського й шляхетського походження. Після Люблінської унії 1569 уряд М. введений також і у всіх укр. воєводствах Речі Посполитої.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2860
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1710 раз.
Подякували: 612 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому

Повідомлення АннА » 10 квітня 2018, 17:41

МИТНИК (цельник) – службова особа, яка відповідає за стягнення митних (цельних) та торг. оплат.
У 15–18 ст. – орендар митної (цельної) комори (див. Митна комора) або прикоморку. До обов'язків М. належав нагляд за діяльністю підлеглих йому комор та прикоморків, боротьба з премитниками (польс. przemytniki) – особами, що ухиляються від сплати поборів. Часом митники виконували функції фінансового агента великого князя чи короля та займалися організацією поставок товарів для двору володаря.
Із повагою, Ганна

Далі

Повернутись до Терміни історичні

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Baidu [Spider], Bing [Bot], Google [Bot], Google Adsense [Bot], Viktor