Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Терміни для ГРОШЕЙ

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3085
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1805 раз.
Подякували: 647 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА » 08 вересня 2018, 21:03

СЕВСЬКІ ЧЕХИ — "чехами" в 17—18 ст. на укр. землях називали польс. монети — півтораки, вартість яких складала 1 1/2 гроша. Наприкінці 17 ст. здійснено спробу вилучити з обігу в Україні, яка перебувала у складі Моск. д-ви, іноз. монету шляхом випуску регіональної рос. монети, зовн. оформлення котрої було б подібне до польської. Підготовка до цього велася ще за часів царя Олексія Михайловича (1645—76). Царський уряд наприкінці 1675 дав дозвіл карбувати цю монету в м. Путивль. Однак із невідомих причин монети не були випущені. Лише 1686—87 вдалося випустити чехи на монетному дворі в м. Севськ (нині місто Брянської обл., РФ). Осн. кількість монет відкарбована в 1687 з датою 1686 рік. Перша пробна серія С.ч. випущена 19 вересня 1686 (521 екземпляр). Друга (12 500 екземплярів) — 28 жовтня 1686. С.ч. запроваджені в обіг 29 жовтня 1686. На аверсі вміщувалися зображення рос. гербового двоголового орла, увінчаного трьома коронами, легенда, що складалася з початкових лат. літер імен та титулів царів Івана і Петра Олексійовичів. На реверсі вміщено дату та місце емісії — Севськ (звідти і назва монети). Якість С.ч. була значно гіршою, ніж однотипних польс. чи західноєвроп. монет. На ринку їх прийняли за курсом 40 % від номінальної вартості, тобто по 0,6 гроша. С.ч. вилучені з обігу царським указом від 16 вересня 1687.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3085
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1805 раз.
Подякували: 647 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА » 24 вересня 2018, 12:10

СОЛІД (лат. solidus nummus — міцна, масивна монета) — золота монета, яку замість ауреуса запровадив в обіг рим. імп. Константин I Великий (306—37), спочатку в західній (бл. 309), а з 324 — у сх. частині Рим. імперії.
Солід = 1/2 рим. фунта = 1/6 унції = 4 скрупулам = 4,55 г.
Завдяки значним масштабам емісії і дотриманню метрологічних параметрів монетного карбування солід став осн. монетною та лічильно-грошовою одиницею Рим. д-ви, а згодом — Візантії. У зв’язку з високою пробою монетного металу, яка залишалася незмінною до 1453, карбування солідів мало значний вплив на випуск золотих монет у багатьох країнах Європи (спочатку — варварських королівствах, згодом — у ранньофеод. д-вах епохи Великого переселення народів — 4—5 ст.).
Крім солідів, карбувалися також монети у 1/2 соліда (семіс) та 1/3 С. (трієнс або треміс).
Як грошово-лічильна одиниця солід дорівнював 24 срібним сіліквам.
Відомі поодинокі знахідки солідів на території України.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3085
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1805 раз.
Подякували: 647 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА » 25 вересня 2018, 19:55

СОРОКІВЕЦЬ — народна назва австрійстрійських монет номінальною вартістю 20 крейцерів, що перебували на грошовому ринку західноукр. земель у 2-й пол. 18 — 1-й пол. 19 ст.
1 австрійс. крейцер = 2 польс. грошам.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3085
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1805 раз.
Подякували: 647 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА » 28 вересня 2018, 21:00

СРІБЛЯНИК — давньорус. монета кінця 10 — поч. 11 ст. Нумізмати назвали її терміном "Повісті временних літ" (згадується під 1115). Перші срібляники, так само, як златники, були карбовані київ. кн. Володимиром Святославичем у зв’язку із запровадженням християнства на Русі бл. 990 і одруженням його з візант. принцесою Анною. Рус. майстри виготовляли срібляники за зразком візант. міліарісія, водночас срібляники оригінальні за технікою: їх карбували, на відміну від міліарісія, на литих кружках. Срібляники випускалися від імені київ. князів Володимира Святославича, його синів Ярослава Мудрого і Святополка Окаянного. Найчастіше трапляються срібляники Володимира Святославича. Згідно із класифікацією І.Толстого—І.Спаського срібляники поділяються на 4 типи. Срібляники 1-го типу були емітовані бл. 990. На їхньому лицьовому боці — зображення Володимира Святославича в царських інсигніях, над його лівим плечем — особисто-родовий князівський знак (тризуб); на зворотному — зображення Христа Пантократора. Легенда "Владимир, а се его сребро" незабаром змінилась іншою: "Владимир на столе". Тип і легенда срібляників змінилися через 20 років: зображенням родового знаку Володимира Святославича на все поле монети. Легенда срібляників 2—4-го типів: "Владимир на столе, а се его сребро".

Набагато рідше Володимирових трапляються срібляники Ярослава Мудрого і Святополка Окаянного. На срібляниках Ярослава Мудрого — зображення св. Георгія (небесний покровитель князя), на зворотному боці — тризуб. Легенда: "Ярославле сребро". Срібляники Святополка носять його ім’я (часом християнське — "Петр"; "Петрос"). Легенда: "Святополк на столе, а се его сребро". На зворотному боці особисто-родовий знак Святополка двозуб. Усі срібляники (за винятком малих срібляників Ярослава Мудрого) важать у межах 2,4—3,4 г, зроблені в більшості з низькопробного срібла. Сьогодні їх відомо лише бл. 340, що свідчить радше про пропагандистське, а не економічне призначення срібляників.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3085
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1805 раз.
Подякували: 647 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА » 07 жовтня 2018, 17:30

СФАНЦ (молдовське звуконаслідування до німецького zwanzig — двадцять) — типове молдов. позначення цванцигера (20 австрійс. срібних крейцерів 18—19 ст.), вживане поряд з ін. розмовним позначенням "сороківець". Ці популярні в Галичині та на Буковині срібні монети, що карбувалися 1753—1848 за конвенційною стопою (6,68 г 583-ї метричної проби), 1852—56 — за зміненою стопою (4,33 г 900-ї проби), 1857—67 — за стопою австрійс. валюти (4,13 г 900-ї проби), а 1868—72/78 — за зменшеною вагою (2,67 г 500-ї проби), активно вивозилися через Буковину на територію Молдови. Спекуляція цими "дзвінкими монетами" (moneta sonante) була постійним джерелом прибутку буковинських та галицьких купців.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3085
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1805 раз.
Подякували: 647 раз.
Стать: Жінка

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА » 12 жовтня 2018, 16:13

ТИМФ, тинф (польс. Tynf, tymf, tymph, moneta tymphowska, urt złotowy, złotowy, ort tymphowy; лат. moneta tymphiana; укр. вурт позлотковий) — польська білонна монета номінальною вартістю 30 грошів (1 злотий польський).
Назва походить від прізвища автора проекту її карбування — орендаря монетних дворів Речі Посполитої Андрія Тимфа.
Емісія тимфів відбувалася в містах Львів, Бидгощ (нині центр Куявсько-Поморського воєводства, Польща), Краків 1663—66. Карбування тимфів, що були неповноцінними монетами вартістю лише 12—15 грошів, було викликане кризовими явищами у фінансовому госп-ві Речі Посполитої, розладом екон. життя. Згідно з ординацією із гривни чистого срібла (201,865 г) карбували 60 тимфів. Маса монети — 6,729 г (3,364 г чистого срібла). Тимфи перебували на грошовому ринку укр. земель до серед. 18 ст. Під час Північної війни 1700—1721 в Росії було відкарбовано незначну кількість тимфів з портретом рос. царя Петра I.
Із повагою, Ганна

Поперед.

Повернутись до Терміни історичні

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Balymba, Bing [Bot], D_i_V_a, Google [Bot], Google Adsense [Bot], ukrgenealogy