Терміни РОДИННИХ ЗВ'ЯЗКІВ

Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Терміни родинних зв'язків

Повідомлення D_i_V_a »

Знову маю проблему з ідентифікацією родинних стосунків... :(

Померла дівчинка Іюліянія (Уляна?) 7 років в родині казенного селянина Івана Захарієва Дяченка.
Написано посербиця, а може по другому...

Хто як слово читає, та хто що про таке рідство знає? Хто вона цьому Дяченку буде?
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
al_mol
Супермодератор
Повідомлень: 2719
З нами з: 05 червня 2016, 19:36
Стать: Чоловік
Звідки: Вінниця
Дякував (ла): 948 разів
Подякували: 2910 разів

Re: Терміни родинних зв'язків

Повідомлення al_mol »

D_i_V_a писав: Написано посербиця, а може по другому...
Хто як слово читає, та хто що про таке рідство знає? Хто вона цьому Дяченку буде?
Значение слова Падчерица по словарю Даля:
Падчерица
(т. е. пад-щерь) ж. падчеруха арх. падчерка; падочка вор. пасерба и пасербица стар. дочь от первого брака, неродному отцу, матери; дочь одного из супругов, по предшедшему браку, будет падчерицей другого. Житье, что падчерице. Отчимовои падчерице легче, чем мачихиной. Материна дочь (т. е. любимица) - отцова падчерица (нелюбима им). Падчерацын, падчернин, ей принадлежащий.
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские , Юркевич, Зборовский
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Терміни родинних зв'язків

Повідомлення D_i_V_a »

al_mol писав:Значение слова Падчерица по словарю Даля:
Падчерица ...
Дійсно... у Даля пАсербиця є... а у тлумачному словнику укр мови такого слова немає...

Виписка з метричної книги 1844 року. Це вже пів століття як землі у царській державі та у греко-російській церкві...
Цікаво, було таке слово пасербиця у староукраїнській мові чи воно вже принесене з російською?...
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Терміни родинних зв'язків

Повідомлення D_i_V_a »

З книги Ірини Ворончук "Населення Волині в XVI - першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники"

1.3. Джерела з історії та реконструкції шляхетської родини

1.3.2. Ступені спорідненості:
«кревні», «повиноваті», «близькі» та «рідні»
Засадовими поняттями для реконструкції шляхетських
родинних структур є такі: філіація, коіція, спорідненість, кровність,
близькість (свояцтво). Термін філіація (від латинського Аііив - син) означає
зв’язок, наступність у родині. Коіція (лат. сокіо) - зв’язок осіб різної
статі, укладений з метою відтворення потомства. Спорідненість - це
тип соціальних зв’язків, що поєднують людей в одну групу.
Розрізняють два значення цього терміна. У вузькому розумінні спорідненість
визначається за народженням - це кровна спорідненість і за шлюбом -
свояцтво115. Є також поняття соціальної спорідненості (духовної,
трудової, земляцької тощо), сіле в цьому разі для нас важливим є перше
значення.
Кожна із систем спорідненості пройшла тривалий шлях розвитку
від первинних, притаманних первісним суспільствам, форм до
лінійних або вторинних - генеалогічних, властивих більшості сучасних
народів. Кодексом українського права середини XVIII ст. «Права, за
якими судиться малоросійський народ» у сьомому артикулі 30 глави «О
насл’Ьдїи им’Ьнїй по нисходящєй, восходящєй и побочной лїнїи срод-
ства...» визначено три системи спорідненості: «Сродство троякоє єсть:
пєрвоє, природноє, котороє происходить от рождєнЇА плотского, по
которому насл'ЬдЇА и опєки на сродствєнньїх приходять; другоє, котороє
от сватовства происходить; трєтоє, кумовство, котороє крєщєнїю
пос/гЬдствуєть и єсть близкость духовнал, которал происходить от
тайньї крєщєнЇА и тЬ ПОСЛ'ЬДНЬІЄ об’Ь имєнуютьсА свойство»“6. Це
положення було запозичене з середньовічного (так званого
Саксонського) права, а отже, мало загальноєвропейський контекст127.
Як бачимо, за найважливіший вид спорідненості визнано кровну
спорідненість - «кревність». «Сродство єсть кровность одной пєрсоньї
с другою, когда родитьсА одна от другой, или дві и болшє от одной,
имєнується жє кровность от совокуплєнЇА И СОЄДИНЄНЇА кровє ДЛА
того, что персони, которьіє суть сєбі сродствєнньїє, иміють мєжду
собою совокупную крові», когда от одной крові рОДЯТЬСА»128.
Тут також пояснюється, як слід розуміти ступені споріднення:
«Стєпєнь разумієтьсА число, сколь котораА персона далече єсть в
сродстві от другой, мєжду которьіми бьіваєть вопрось, напримірт»,
в какомт» стєпєньї єсть правнукь от діда. Отвіть: єсть в четвертою,
ибо от діда сєй рядь или порядоюь персоні», идеть: дідт», отець,
сьінт», внукт», правнукт». Понєжє в лїнїи простой сколко єсть персоні»,
от которьіхт» бьіваєть вопросная річь, дажє до посліднєй, столко єсть
стєпєнєй, виключаА толко одну персону пєрєднійшую»129.
Таким чином, «кревні» - це група нащадків спільного предка,
серед яких розрізняються кровні по прямій лінії та бічній. Кровними
по прямій лінії є особи, пов’язані походженням один від одного - дід,
син, онук, правнук та ін. Кровними у бічній лінії вважаються особи,
які походять від одного предка, але між собою не пов’язані філіаційно:
наприклад, стрий, братанич, тітка, сестринець та ін. Є також поняття
старшої та молодшої гілок певного роду. Нащадки старшого брата
вважаються старшим відгалуженням, а молодшого - молодшим.
Свояцтво (близькість, повиноватість) постало як наслідок шлюбів
і означає стосунки та зв'язки одного із членів подружжя з кровними
родичами другого. Ця спорідненість вважається духовною, оскільки
встановлюється через таїнство шлюбу, освяченого Церквою.
Оскільки рід і родина уже в давні часи були дуже важливими
інститутами, кровні й свояцькі зв’язки з огляду на господарчі й соціальні
стосунки важили набагато більше, ніж тепер. Найміцнішими і
найтривалішими виявилися пов’язані з цим морально-звичаєві норми та
традиції, зокрема заборона коіції для певних ступенів кровності й
близькості. Ступінь кровних зв’язків означає генеалогічну віддаленість між
двома кровними особами. Кровність у прямій лінії у законодавствах
різних народів тлумачиться однаково. Батько й син - це кровні у
першому ступені, дід і внук - у другому, прадід і правнук - у третьому,
прапрадід і праправнук - у четвертому і так далі, тобто скільки
поколінь (генерацій), стільки й ступенів. Крім прямої лінії
спорідненості, є також і бічні лінії: «Лїнїа побочнаА заключаєть в сєбі пєрсоньї,
которьіє ни от нась родятьсА, ньіжє мьі от ньіхі» родилисА, но от
одной крові с намьі происходять, которьіє називаютьсА побочньїє или
попєрєчньїє, такт» с правой стороньї по отцу, каюь с лівой по матері»130.
У визначенні бічної спорідненості лік складніший: давнє римське
право і сучасне світське законодавство визначають ступінь за кількістю
осіб у кожній прямій лінії аж до спільного предка, не рахуючи самого
предка. Виходячи з цього, рідні брати споріднені між собою у другому
ступені, стрий і братанич - у третьому, стриєчні брати - у четвертому,
стриєчно-стриєчні - у п’ятому і т. ін.
Упродовж історії людства сформувалася певна термінологія для
позначення різних форм спорідненості. Розкриємо деякі її
особливості, що мають принципове значення для виконання поставленого нами
завдання реконструкції родинних структур.
Насамперед назвам ступенів спорідненості та свояцтва
притаманний як релятивний, так і корелятивний характер. Такі слова, як мати,
батько, син, донка, тітка, племінниця та інші означають певних осіб
залежно від того, в якому стосунку вони перебувають щодо інших осіб.
Тобто, назви ступенів кровної спорідненості і свояцтва є завжди
релятивними, такими, що окреслюють певну особу з погляду її стосунку
до іншої особи, яка перебуває з нею в родинному зв’язку131. Натомість
корелятивність цих назв означає, що вони мають двосторонній
характер. Якщо одна особа називає іншу особу матір’ю, то це означає, що
перша є дитиною (сином або дочкою) другої. Подібний стосунок
спостерігається у таких парах назв, як дід - онук, зять - тесть, невістка -
свекруха, братова - дівер, чоловік - дружина тощо. З цього випливає,
що дідом можна бути лише тоді, коли є онук або онука, дядьком - якщо
є племінник або племінниця, тестем - коли є невістка, тещею - якщо є
зять, дружиною - коли є чоловік, тобто дідом, дядьком, тестем, тещею,
зятем, дружиною, чоловіком, братом, сестрою можна бути тільки тоді,
коли існує інший відповідний член родинного зв’язку132.
Релятивний характер назв спорідненості і свояцтва породжує ще
одну важливу, на нашу думку, особливість. Оскільки та сама особа
здебільшого входить у різні типи цих зв’язків, то залежно від цього вона
може називатися по-різному. Так, одна й та сама особа з погляду іншої
може бути названа бабою, а стосовно другої - матір’ю, стосовно третьої -
дочкою, стосовно четвертої - сестрою, стосовно п’ятої - тіткою,
стосовно шостої - дружиною, стосовно сьомої - свекрухою тощо.
Мечислав Шимчак звертає увагу також на суплетивізм
розглядуваних назв. Ідеться про те, що особи, які перебувають в однаковому
пені спорідненості або свояцтва, мають різні назви залежно від статі,
наприклад: дід - баба, батько - матір, брат - сестра, дядько - тітка, зять -
невістка і т. ін. Ця особливість охоплює лише назви найближчих
ступенів споріднення і свояцтва, найменування віддаленіших ступенів не
мають суплетивного характеру, наприклад: онук - онука, братанок -
братаниця, сестринець - сестриниця, тесть - теща, шваґер - шваґерка,
брат - братова'33.
Перелічені особливості мають для нас важливе значення, оскільки
полегшують практичну роботу з відновлення родинних структур.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Терміни родинних зв'язків

Повідомлення D_i_V_a »

1.3.3. Родинна термінологія
Терміни першого ступеня спорідненості по прямій лінії.
Законодавчий кодекс XVIII ст. «Права, за якими судиться малоросійський
народ» містить таке пояснення першого ступеня спорідненості по
прямій лінії: «Лїнїа простал начавт» от пєрсоньї прадіда, просто внизт> дажє
до пєрсоньї правнука, на двоє разділяєтьсА: єдна єсть персоні» вгору
идущихт» предкові» напіюсь, такь мужєска, какь и жєнска полу, которьіє
назьіваюгьсА восходящїє, от которьіхт» мьі произїйшли, каковьі сут:
отець, мати, дідь, моєго отца, или матєрє отець, баба, моєго отца, или
матерє мати, прадіді», моєго діда или бабки отіць, прабаба, моєго
діда, или бабки мать, прапрадіді», моєго прадіда, прабаби отець,
прапрабаба, моєго прадіда, или прабаби мать; по прапрадіду жє другим!»
персонам!» вгору идущимь не иміється названЇА, но общє називаютьсА
ошцами, предками, прародитєлями нашими»134. Як бачимо, до першого
ступеня спорідненості по прямій лінії належать дві групи осіб, які
перебувають між собою у стосунках безпосередньої філіації. У цій групі
вирізняють висхідну і низхідну лінії спорідненості: до висхідної належать
батьки («родитєли»): батько, мати, до низхідної - діти: сини й дочки135.
Найпоширенішими в актових джерелах є терміни першого ступеня
спорідненості по прямій лінії. За актовою термінологією це: «штєць»
(зрідка «батко»), «матка» (матухна), «родитєли» («родини»), «дєти»
(«дєтки»), «син» («синачек»), «дочка» («дівка», «цурка»).
Для правильного відтворення родинних структур важливе
значення мають різні зауваги щодо старшинства дітей. Зокрема, іноді в актах
до слів син або дочка додавали прикметники: первородний, старший
(старшая), менший (меншая), які дають змогу визначити вікову
кореляцію дітей у середині родини. Доволі часто поняття син, дочка
ступає лексичний синонім потомок, а збірне поняття діти замінено
термінами потомство, потомки.
До назв неповної спорідненості належать слова, які виражають
поняття нерідний батько - «(отчим (іоичим)», нерідна мати - «ма-
чоха», нерідний син -»пасинок, пасерб», нерідна дочка - «пасербиця,
падчериця».
Терміни другого ступеня спорідненості по прямій лінії.
Другий ступінь спорідненості по прямій лінії характеризує стосунки
дідів та онуків. «Другал лїнїа простад єсть лиць внизь идущихь, таїсь
мужєска, какь и жєнска полу, которьіє назьіваютьсА низ’ьходящїє,
какїє от нась происходять, напримірь: синь, внукь и прочаА; внукь,
которьій родитьсА от моєго сина или дочєри; внучка, котораА родится
такожь от моєго сина или дочєри»136. Цей ступінь виражений в актах
назвами дед, баба у висхідному напрямі і внук, (онука та збірним
словом унуки - в низхідному. На позначення внуків чоловічого і жіночого
роду разом вживається збірне поняття унуки, внуки, внучата.
Терміни третього і четвертого ступеня спорідненості по
прямій лінії. Терміни третього ступеня спорідненості позначають
взаємні стосунки прадідів і правнуків, четвертого - прапрадідів і
праправнуків. Кодекс «Права, за якими судиться малоросійський народ» так
пояснює ці назви: «правнукь, которьій родитьсА от моєго внука или
внучки; правнучка, котораА такожь родиться от моєго внука или
внучки; праправнукь, праправнучка, которьіє родятьсА от моєго правнука
и правнучки. По праправнукЬ жє, иньїмь лицамь внизь идущимь нє
им'Ьєтьса имєнованїй, но називаютьсА общє - д6ти мєншїє,
потомки от праправнукові родящїєсА. Однако жь єщє два стєпєньї, после
праправнукові» могуть називатись пращури и прапращури»137.
Третій ступінь спорідненості виражається здебільшого словами «прадед
(прадід)», «прабаба» у висхідному і «правнук», «правнучка» у
низхідному напрямах.
Загальними термінами є слова «предок (предки)» та «потомки»,
«щадки (счадки)», що позначають дальші ступені спорідненості по
прямій лінії. Термін предок означає старого родича по висхідній лінії з боку
батька або матері і вживається зазвичай на означення родича, старшого
за діда або бабу. Слово потомок означає молодшу стосовно своїх
предків за віком людину. Цей термін використовується для позначення як
близьких нащадків - власних дітей, тобто найближчих потомків, так і
далеких - дітей своїх дітей - онуків, а також дітей своїх онуків - прав-
пуків тощо, тобто віддалених поколінь. Паралельно зі словом потомки
простежується загальна назва - «потомство» зі значенням збірності,
яке вживається здебільшого як синонім до термінів діти, внуки.
Терміни першої бічної лінії спорідненості. Перша бічна лінія
спорідненості має два відгалуження: одне по чоловічій лінії, до якого
належать брати з їхніми нащадками, друге жіноче, до якого належать
сестри та їхні нащадки. Ця лінія виражає найближчий рівень
спорідненості й охоплює такі поняття, як рідний брат, рідна сестра, рідний
син брата (сестри), рідна дочка брата (сестри). Поняття рідний брат
означає кожного із синів стосовно інших дітей того самого батька або
матері. Поняття рідна сестра означає кожну з дочок щодо інших дітей
того самого батька або матері.
Брати й сестри могли бути рідні, двоюрідні, троюрідні тощо. Тож у
текстах ділового характеру для уточнення спорідненості ці назви
часто супроводжуються словами-означеннями «родньїй» («родная») або
«рожоньш» («рожоная»), тобто рідні брат і сестра, або «стриєчний»
(«стриєчная») - двоюрідні. Як уже зазначалося, для правильного
відтворення родинної структури корисними є також означення:
«старший» («старшая») та «молодший» («молодшая»), які характеризують
братів і сестер щодо кореляції їхнього старшинства відповідно до віку.
Важливими для встановлення філіаційних зв’язків є вказівки на
спорідненість лише по батьковій або материній лініях, які трапляються,
щоправда, доволі рідко.
Нині поняття рідний син (рідна дочка) брата (сестри) передається
терміном племінник (племінниця) та його лексичним синонімом небіж
(небога), проте в актовій документації ми їх не знаходимо. Натомість
актові пам’ятки виразно й послідовно засвідчують диференціацію
понять племінник по братові і племінник по сестрі з окремими для їх
вираження назвами, що було властиве давньоруській мові. Поняття
племінник по братові передається в актах словом братанич та його
синонімом «синовєць», яке є похідним від назви «синь». Поняття син
сестри, тобто племінник по сестрі передають синоніми «сєстринєць»
(«сєстринок»), які утворилися від слова сестра. Термін «братанка»
(«братанна») означає поняття рідна дочка брата, тобто племінниця
по братові. У цій же функції вживається слово «сьіновица». Синоніми
«сєстрєниця» («сєстриниця», «сестрична») передають поняття дочка
сестри, тобто племінниця по сестрі.
Терміни другої бічної лінії спорідненості. Друга бічна лінія
спорідненості має чотири відгалуження: два з боку батька і два з
материнського боку. З батьківського боку є чоловіча лінія - брат (брати) батька
та його (їхні) нащадки, і жіноча, до якої належить сестра (сестри)
батька та її (їх) потомки. З материнського боку до чоловічої лінії належать
брат (брати) матері та його (їхні) нащадки, а до жіночої - сестра
(сестри) та її (їх) потомки. Ця лінія спорідненості охоплює поняття, які
вживаються в актовій термінології: рідний брат батька або матері,
рідна сестра батька або матері, син батькового (материного) брата
або батькової (материної) сестри.
Слово дядько означає поняття рідний брат батька або рідний
брат матері. Проте для позначення понять дядько по батькові і
дядько по матері в актах найчастіше натрапляємо на
диференційовані назви. Зокрема, поняття дядько по батькові передається
терміном «стрий», а поняття дядько по матері - словом «вуй». Від назви
дядько походить дериват «дядина» («дядиная»), що означає дружина
дядька, а від слова стрий - «стриєнка» з аналогічним значенням.
Для вираження поняття рідна сестра батька (матері) вживається
термін «тетка» («тютка»).
Поняття, яке означає рідний син батькового (материного) брата
(сестри), в сучасній мові передається словами двоюрідний брат, а в
актовій термінології виражається словосполученням «брат стриєч-
ний», або його синонімом «брат у перших (первьіх)». Для вираження
поняття дочка батькового (материного) брата (сестри) вживається
переважно словосполучення «стриєчна сестра», а зрідка його
синонім «сестра у перших (первьіх)».
Терміни свояцтва («повиноватства»). Назви свояцтва
характеризують систему взаємин людей, пов’язаних між собою не кровною
спорідненістю, а одруженням чоловіка або заміжжям жінки, тобто осіб,
які походять з різних родин. Ці стосунки поділяють на три категорії: і)
стосунки між чоловіком, з одного боку, і дружиною та її родичами, з
другого; 2) між дружиною, з одного боку, і чоловіком та його
родичами, з другого; з) між батьками одружених, між зятями та невістками.
Терміни, що позначають взаємини свояцтва між чоловіком і
дружиною та її родичами. До зазначених назв свояцтва належать
терміни, які виражають такі поняття: чоловік, доччин чоловік, сестрин
чоловік, батько дружини, матір дружини, брат дружини, сестра дружини.
До цієї ж категорії належать поняття: син брата (сестри) дружини, дочка
брата (сестри) дружини, чоловік материної (батькової) сестри та ін.
Для розкриття сьогоднішнього поняття чоловік у значенні члена
подружжя вживалося слово «муж» або його синонім «малжонок».
Слово «зят (ь)», означає поняття чоловік дочки. Проте цей термін має
й інше значення, а саме - чоловік сестри. Назва «тест (ь)» передає
поняття батько дружини. У цьому ж розумінні зрідка трапляється
слово «сват». З назвою тесть пов’язаний термін «теща» («тєсча»), що
означає матір дружини. На позначення поняття брат дружини
вживаються терміни «шурин», «швагер», а подекуди «свояк». «Шваграми»
також називали один одного чоловіки дружин-сестер. Поняття сестра
дружини передається словом «швакгрова», зрідка - «свєсть».
Назви, що позначають взаємини свояцтва між дружиною і
чоловіком та його родичами. До цієї групи належать назви, які
позначають поняття дружина, синова дружина, братова дружина, батько
чоловіка, мати чоловіка, брат чоловіка, сестра чоловіка. Сюди
відносять і такі поняття, як син брата (сестри) чоловіка, дочка брата
(сестри) чоловіка, дружина батькового (материного брата).
Поняття дружина в актовій документації передавалося двома
термінами «жона» і «малжєнка». Для позначення поняття дружина сина
вживалося слово «невестка», а також прикметник «синова». Слово
«невестка» означало ще одне поняття - дружину брата. Це поняття
також передавалося й синонімом «братова».
Батька чоловіка називали терміном «свекор», іноді це слово
вживали також для позначення чоловікового брата. Із словом «свекор»
пов’язана назва «свекров», яка передає поняття чоловікова матір.
Термін «дивер» («дєвер») вживали для позначення чоловікового
брата. Від слова «девер» походить жіноча форма - «девера» («дивера»),
що означало дружина дівера, тобто дружина чоловікового брата.
Родинні терміни загального характеру. Безпосередньо з
родиною, родом і системою спорідненості й свояцтва пов’язані такі терміни
загального значення, як «повиноватство», «шлюб», «малжєнство»,
«ожєнєньє», «замуж».
Термін «повиноватство» означав встановлення споріднених (сво-
яцьких) стосунків двох родин внаслідок одруження або заміжжя.
Терміном «шлюб» називався подружній союз, який укладався між
чоловіком і жінкою, у цьому розумінні вживалося й слово «малжєнство»
та поширений в актах вислів «стадло светое малженское». Слово
«ожєнєньє» означало одруження для чоловіка, а слово «замуж»
вживалося, щоб передати поняття вийти заміж, бути заміжньою13®.
Таким чином, фронтальне вивчення волинських актових книг
пересвідчує, що ступінь їх репрезентативності як джерела з історії
української родини XVI - першої половини XVII ст. та її структурної
реконструкції доволі високий, багато видових груп документів
містять інформацію про конкретні тогочасні родини та родинно-сімейні
зв’язки. Відповідність цих матеріалів реальній історичній дійсності
підтверджує сам казуальний характер актового матеріалу На підставі
родинної термінології актової документації ґродських і земських судів
було реконструйовано родоводи волинської шляхти XVI - першої
половини XVII ст., складено таблиці багатошлюбності та дітності
шляхетських родин, які дають можливість створити уявлення про
абстрактну модель тогочасної волинської родини та дослідити демографічну
ментальність шляхетської верстви.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Терміни родинних зв'язків

Повідомлення D_i_V_a »

По́сестра - названа сестра або найближча подруга.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни РОДИННИХ ЗВ'ЯЗКІВ

Повідомлення АннА »

МУЖ – давньослов'ян. та давньорус. назва людини ("муж нѣкии"), чоловіка ("мужи и жены"), воїна, боярина чи слуги ("мужь цѣсарь", "мужь княжь"). В останньому спеціальному значенні слово "муж" позначає найвищих урядовців, знатних людей. У кожного князя було небагато (звичайно 3–5) "мужів", решта слуг називалися "отроками", "детскими" (див. Діцький) тощо. Часом використовувався церковно-книжний зворот "вельможа", що є довільним перекладом грец. "сильний". Механізм екон. забезпечення "мужів" досі остаточно не з'ясований. Найбільш вірогідною є думка про те, що при некласичному феодалізмі (bastard feudalism) джерелом забезпечення було не велике землеволодіння, а служба князю (певна доля данини, згодом держання волостей та ін.).
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
Aushanbibi
Супермодератор
Повідомлень: 586
З нами з: 08 березня 2016, 09:54
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 986 разів
Подякували: 745 разів

Родина і родинні зв'язки

Повідомлення Aushanbibi »

Доволі цікаво написана стаття про сімейні зв'язки та вплив кожного з нас на населення світу :D
Початок
Продовження
Заключна частина
Востаннє редагувалось 06 лютого 2021, 14:54 користувачем Aushanbibi, всього редагувалось 1 раз.
Зображення
Аватар користувача
Vitaly Savitar
Повідомлень: 988
З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
Дякував (ла): 17 разів
Подякували: 217 разів
Контактна інформація:

Re: Стаття Тіма Урбана

Повідомлення Vitaly Savitar »

думав, знову якийсь тупий американець, а насправді стаття дуже цікава.
дякую. зараз опублікую у себе на сайті.
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Терміни родинних зв'язків

Повідомлення D_i_V_a »

1.3.2. Ступені спорідненості:
«кревні», «повиноваті», «близькі» та «рідні»
Слова КРЕВНІ у своїй парафії зовсім не зустрічала. А от подивилась у сусідній, на початку 19 ст вискочило це слово.
Виходить ИХЪ ДОМАШНИЕ і КРЕВНИЕ ИХЪ не одне й те ж саме...
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Відповісти

Повернутись до “Терміни історичні”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 9 гостей