Терміни для ГРОШЕЙ

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ЛЕЙ (від румун. leu, lei – "лев")– 1) типова буковинська і молдов. назва талерів (з 1630-х рр.; за зображенням на реверсі голл. "левиного талера" – левендаальдера – лева на задніх лапах), а згодом – також турец. піастрів (1690–1800-ті рр.; див. Куруш) та австрійс. флоринів (1800–40-ві рр.). Термін Л. вживався з означеннями "битий", "добрий", "чистий", "готовий". Відповідними словосполученнями характеризували: "битий лей"?– монету великих розмірів, "добрий лей" та "чистий лей" – її високу пробу, "готовий лей" – готівкові монети. Вислів "лей грішми добрими, готовими, чистими" означав сукупність розмінної монети (відповідної якості) на вартість лея;

2) назва сучасної грошової одиниці Молдови;

3) назва нац. валюти Румунії.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ЛЕЙЦА (від румун. leiţa, зменшувальна форма до румун. lei; див. Лей) – поширена в Молдові та Пд. Буковині у 18 – на поч. 19 ст. назва турец. монети в півкуруша (див. Куруш, Ігірмілік). У Буковині Північній переважала ін. назва – поллеу (див. Поллев). Монету карбували дедалі більш полегшеними емісіями (напр., 1203 року хіджри (1788/89 р.; див. Календар) = 6,45 г срібла 465 проби; 1223 року хіджри (1808/09 р.) = 0,8 г срібла 833 проби). Офіційно знята з обігу 1780, проте в місц. знахідках Молдови та Буковини є емісії Селіма III 1790-х рр.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

МАРЬЯШ (чеське "Маріїн") – буковинська та молдовська назва 15-крейцерових (до 1753; див. Крейцер) та 17-крейцерових (1753–80; див. Конвенційна система) білонних монет переважно угорського карбування, що містили з одного боку зображення правителя (переважно герм. імп. Франца I Стефана Лотаринзького і його дружини, герм. імп., угор. королеви й австрійс. государині Марії-Терезії), а з другого – Марії, матері Божої. Ці монети (вагою 6,12 г срібла 542-ї проби) знімали з обігу до кінця 1830-х рр.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

МІЛІАРІСІЙ – пізньоримська, а також візантійська срібна монета, вартість якої складала 1/1000 золотого фунта.
Запроваджена в обіг бл. 310 імп. Константином I Великим (306–37).
Вартість міліарісія наприкінці 4 ст. складала 2 сілікви.
Карбування міліарісія припинив 1092 імп. Алексій I Комнін (1081–1118), після чого міліарісій став лише лічильною одиницею.
Упродовж 10–11 ст. міліарісії вагою бл. 2,5–3 г завозилися з Візантії на землі Київської Русі і відігравали активну роль в обслуговуванні потреб грошового ринку.
Метрологічно міліарісій був подібний до давньоруського срібляника.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

МОНЕТА (лат. moneta) – засіб платежу, грошовий знак.
Термін "монета" має давньорим. походження, є одним з епітетів Юнони, в храмі якої було влаштовано перший монетний двір Риму Стародавнього. Монети вивчаються допоміжною істор. дисципліною нумізматикою. Монети є шматочками металу переважно круглої, найзручнішої у вжитку, форми. Держ. штемпель і напис з ім'ям міста, країни чи її государя підтверджують законність М. як засобу купівлі-продажу. Перші монети з'явилися в малоазійській д-ві Лідії на поч. 7 ст. до н. е., а з серед. 7 ст. до н. е. – на грец. о-ві Егіна в затоці Саронікос Егейського моря. Лідійські монети карбували з електру (сплаву золота із сріблом), егінські – зі срібла. Упродовж більше 2-х тисячоліть срібло залишалось гол. монетним металом, золоті монети випускалися рідко і служили гол. чин. засобом накопичення багатства, мідні монети поширилися лише з 18 ст. Сучасні монети в країнах світу виготовляються (за рідкісними винятками) зі сплавів міді, нікелю, свинцю та ін неблагородних металів і правлять за дрібні, розмінні гроші.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

МОРДКA – грошова одиниця, що згадується в новгородських та псковських письмових джерелах 14–15 ст.
Припускають, що мордка замінила куну або існувала паралельно з нею.
Співвідношення мордки з ін. грошовими номіналами невідоме.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

НОГАТА, нагата (араб. наката – сортувати монети, вибирати кращі з них; нагд – повноцінна, краща монета на відміну від монети гіршої якості) – грошова та лічильна одиниця Київської Русі.
В 11 ст. ногата = 1/20 гривни кун (бл. 2,5 г срібла) = 11/4 куни = 21/2 резани = 5–71/2 векші.
У 12–13 ст. ногата = 1/20 гривни кун = 2 1/2 куни або резани.
У 10–11 ст. ногата, скоріш за все, дорівнювала старому араб. куфічному дирхему повної ваги.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

НОМІЗМА (грец. νόμος – закон, похідне від нього νόμισμα – монета) – початково грец. збірна назва грошей.
У пізньорим. та ранньовізант. період – назва будь-якої золотої монети.
У 8–13 ст. – назва візант. соліда, який перебував на грошовому ринкові земель Київської Русі наприкінці 10 – у 2-й третині 11 ст.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ОБОЛ (грец. ỏßολóς – чотиригранний стержень) – назва, що сягає часів, коли засобом грошового обігу Стародавньої Греції були залізні прути (ỏßελοί), 6 штук яких, стиснутих у жменю, становили драхму.
Обол – вагова одиниця; срібна, а згодом – мідна монета у Стародавній Греції – 1/6 драхми.
В епоху середньовіччя обол – дрібна срібна або мідна монета європейських країн.
Обол – найдавніша срібна монета Польщі (9 ст.), що дорівнювала 1/2 денарія.
У 15–16 ст. обол – литовська монета, що дорівнювала 1/2 денарія (пенязя).
Оболи карбувалися за часів панування короля польського і великого князівства литовського Сигізмунда ІІ Августа (1545–72) і перебували на грошовому ринку українських земель.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ОРТ (польс. – ort, urt; лат. – fertonis) – грошово-лічильна одиниця та монета, що перебувала на грошовому ринку укр. земель у 16–18 ст.
Термін "орт" згадується у письмових джерелах, починаючи з 20–х рр. 16 ст. Тоді він використовувався для позначення реальної монети – 1/4 талера, рідше – як лічильна або вагова одиниця. Як лічильна одиниця в 17 ст. він дорівнював 1/4 лічильного польс. злотого (7 1/2 польс. гроша). Як вагова одиниця О. у 16 ст. становив 1/4 дуката ("червоного злотого").
Назва "орт" у 16–18 ст. вживалась також стосовно 1/4 частини монет талерного типу. На території Речі Посполитої перші орти випускалися на монетному дворі в м. Гданськ з 1608. У 17–18 ст. О. – найбільш поширена повноцінна монета грошового ринку укр. земель. Вартість О. складала 18 польс. грошів. Карбувалися вони на монетних дворах у містах Познань, Бидгощ, Краків, Вільно (нині м. Вільнюс), Торунь та ін. 1656–63 карбування ортів велося на львів. монетному дворі. Крім польс. ортів, на укр. землях перебували в обігу також прусські орти. У письмових джерелах орти згадуються під різними назвами: "орти мечикові", "орти палашові", "орти з палашами", "орти гданські нові", "вісімнадцятові" орти, "двадцятові" орти, "орти булавкові", "орти з булавками", "булавки", "орти крулевецькі" та інші.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Терміни історичні”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 16 гостей