Терміни для ГРОШЕЙ

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

Фальшиві гроші
ДОМНІЦА (від. нім. (прусського) dumm – "темний, тьмяний", литов. dume, польс. dymnoczarny, dumnicze – "темний, почорнілий") – розповсюджене в Польщі, Молдові та на Буковині позначення фальшивих "почорнілих" прибалт.-швед. та бранденбурзько-прусських солідів 1590–1650-х рр., а згодом польс. боратинок 1660–65.
Домніці виробляли переважно в м. Сучава (нині місто в Румунії) у часи правління Євстратія Дабіжи-Вода (2 верес. 1661–12 верес. 1665) за можливою участю 1661–62 самого Т.-Л.Боратіні чи Г.-Б.Амуретті. Обсяг вир-ва фальшивих монет був настільки значним (1 млрд 80 млн заг. вартістю в 12 млн злотих), що врешті-решт це підірвало економіку Польщі, а потім і ринок Молдови.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ДРАХМА САСАНІДСЬКА – срібна монета вагою бл. 6,5 г, яку карбували в Персії (від 1936 – Іран) в період правління династії Сасанідів (5–7 ст.).
Драхма сасанідська перебувала на грошовому ринку земель Київської Русі у 8 – 1-й пол. 9 ст.
Більшість Драхм сасанідських потрапляли на укр. землі Хозарським шляхом – із м. Ітиль у Хозарському каганаті, річкою Сіверський Донець (прит. Дону) до Черніг. землі й далі до Києва.Найбільш поширеними серед них були монети емісій Варахдана V (420–438), Хосрова I (531–579) та Хосрова II (591–628).
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ДУДКА – народно-побутова назва потрійних грошів (трояків), що у великій кількості випускалися монетними дворами Речі Посполитої впродовж останньої чв. 16 – 1-ї чв. 17 ст.
Термін часто зустрічається в писемних пам'ятках укр. земель 16–17 століть.

ТРОЯК (польс. Trojak, лат. grossus triplex — потрійний гріш) — польс. срібна, а згодом — білонна та мідна монета номінальною вартістю 3 гроші. Уперше запроваджена 1528 королем польс. і вел. кн. литов. Сигізмундом I (1506—48). Упродовж 16—17 ст. Т. — одна з найбільш поширених монет на грошовому ринку укр. земель. Найбільш масштабна емісія трояків велася за часів правління польс. королів Стефана Баторія (1576—86) та Сигізмунда III Ваза (1588—1632). Випускалися вони на монетних дворах у містах Олькуш, Познань, Мальборк, Вільно (нині м. Вільнюс), Бидгощ, Люблін, Краків, Рига (нині столиця Латвії). Вміст чистого срібла у Т. з 1580 р. становив 2,059 г; із 1604 — 1,885 г; із 1616 — 1,561 г; а з 1623 — 0,914 г. У писемних джерелах 17—18 ст. трояки згадуються як "потрійні гроші", "дудки" та ін. У скарбах, як правило, трапляються трояки польс. та литов. карбування, рідше — прусські, ризькі та ін. володінь.

Гріш
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ДУКАТ (італ. – ducatone) – золота монета масою бл. 3,5 г.
Перші дукати відкарбовані 1284 у м. Венеція (Італія).
Типологічно вони близькі до золотих монет міст Генуя, Флоренція (обидва міста в Італії), а також монет Візантії.
На аверсі дукату міститься зображення дожа, який стоїть на колінах перед св. Марком.
На реверсі – постать Ісуса Христа в німбі, навколо якого – кругова легенда "Sit Tibi Christe datus, quem Tu regis iste ducatus" ("Це князівство, яким ти правиш, тобі, Христе, присвячується"). З останнім словом легенди пов'язують походження назви монети – дукат.
Від 14 ст. назва дукату поширилася на однотипні золоті монети, що карбувались у Франції, нім. д-вах, Чехії, Угорщині, Польщі та ін. країнах Європи.
На укр. землях найбільш поширеними були дукати чеського, угор., а згодом – голл. карбування.
В актових документах дукати згадуються під назвами "цехіни", "червоні золоті", "угорські золоті", "злоті в золоті" та ін.
Упродовж 14–18 ст. дукат був осн. золотою монетою в Україні. Їхній курс приблизно вдвічі перевищував курс талера, в серед. 17 ст. становив бл. 6 польс. злотих (180 грошів).
Інколи поняття "дукат" використовувалося для позначення вагової одиниці золотих виробів.
Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ЄФРАЇМКИ, єфраїміти – 1) назва монет, що карбувалися за наказом прусського короля Фрідріха II (1740–86) на зразок тогочасних польс.-саксонських номіналів – тимфів, ортів, шостаків та ін.
Емісію єфраїмок здійснювало банківське т-во Ефраїм–Ітціг на монетних дворах у містах Кенігсберг (нині м. Калінінград, РФ), Штеттін (нині м. Щецин) та Бреслау (нині м. Вроцлав, обидва Польща). За зовн. оформленням вони нагадують монети короля Польщі та курфюрста Саксонії Августа III Саксонського, але мають легенду з іменем та титулом Фрідріха II.
Якісно єфраїмки були значно гіршими від польс.-саксонських номіналів;

2) назва фальшивих монет, що карбувалися впродовж 1757–62 на монетному дворі в м. Лейпциг (нині місто у ФРН) під час окупації Саксонії прусськими військами за часів Семилітньої війни 1756–1763.
Емісію здійснювало т-во Ефраїм–Ітціг. При цьому широко використовувалися монетні штемпелі Августа III Саксонського. Найпоширенішими серед цього виду єфраїмок були золоті августодори, що дорівнювали 5-ти талерам. Карбувалися вони із золота 7-каратної проби замість 23,5-каратної. Випускалися також маловартісні тимфи, орти, шостаки та ін. срібні монети. Завдяки фальшуванню польс. монет Фрідріх II отримував значні прибутки, що за 1756–63 склали величезну на той час суму – 25 млн талерів. У серед. 18 ст. Є. були поширені на грошовому ринку укр. земель.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ЗЛАТ, златий – назва монет, вживана на Буковині в 15–17 ст.
У різні періоди мала різні значення.
В 1430–1590-х рр. златами називалися золоті дукати угор., турец. чи італ. походження.
Від 1500-х рр. злат став лічильною одиницею, близькою до 30 грошів.
У 1620–80-х рр. злат "срьбрьниі" вказував на полегшені злотові таляри Сигізмунда III Ваза (19,77 г) та імперські флорини, ахтенвінтіги із Фрісландії (істор. обл. на пн. зх. сучасних Нідерландів), Утрехта (нині місто в Нідерландах) тощо (19,2 г 700-ї проби).
Тоді ж злат "срьбрьм, с срьбрьниі пиньзи" означав 30 грошів срібними монетами.
В 1703–80-х рр. злат відповідав турец. "отузлуку", або "золоту" (30 пара).
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ЗЛАТНИК– умовна назва золотої монети, що карбувалася вел. кн. київ. Володимиром Святославичем наприкінці 10 ст.
Припускають, що перша емісія златника була здійснена 990 з нагоди хрещення Київської Русі та одруження князя з візант. принцесою Анною.
Відомі два типи златника, що відрізняються текстом легенд.
Усього відомо 11 златників, 6 з яких виявлено в Пінському монетному скарбі.
Технікою карбування, зовн. виглядом та вагою (бл. 4,2 г) златник був подібним до візант. соліда.
Монета з легендою кириличним шрифтом, маєстатичним зображенням князя, родовим знаком роду Рюриковичів (починаючи від Володимира) – тризубом, який став держ. гербом Київської Русі, виконана на високому мистецькому рівні й була символом незалежності, сили та могутності держави.

Зображення Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ЗЛОТИЙ, золотий, злотий польський (від лат. – florenus polonicales, польс. Złoty polski, zlotówka) – ґрошово-лічильна одиниця, згодом срібна монета.
Нині – грошова одиниця Республіки Польща.
Як грошово-лічильну одиницю визначення "злотий" почали використовувати в 1-й пол. 15 ст., для позначення вартості золотих західноєвроп. дукатів, яка на той час становила 12–14 польс. срібних грошів.
У зв'язку з погіршенням якості срібної монети у 2-й пол. 15 ст. вартість дуката досягла 30 грошів.
Реальною монетою злотий став 1564, коли у Великому князівстві Литовському розпочалося карбування срібних півкопків, що дорівнювали 30 литов. грошам.
У значній кількості злотий було випущено 1663–66, у т. ч. і на Львів. монетному дворі, за панування короля Яна II Казимира Ваза.
Злотий як лічильна одиниця використовувався у 18 ст. на Лівобережній Україні, де він у середньому дорівнював 10 рос. копійкам. Унаслідок грошової реформи Станіслава-Августа Понятовського було запроваджено злотий вартістю 4 срібних або 30 мідних грошів. Постійну емісію злотого було налагоджено від 1766.

Після відновлення Польс. д-ви (листоп. 1918) сейм 28 лют. 1919 встановив злотий грошовою одиницею, що ділився на 100 грошів (сотиків). Через екон. труднощі злотий був запроваджений в обіг лише 1924. Обмін польської марки на злотий проводився в співвідношенні: 1 800 000 марок за один злотий. Упродовж періоду між двома світ. війнами в обігу перебували монети номіналом 1, 2, 5, 10 злотих, а також паперові грошові знаки вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 500.

Після проведення з 1 січ. 1995 деномінації в обігу перебувають монети номіналом 1, 2, 5 З. та банкноти вартістю 10, 20, 50, 100, 200 злотих.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ЗОЛОТА КРОНОВА ВАЛЮТА – назва грошової системи Австро-Угорщини, запровадженої 1892. Тоді ж було встановлено золотий монометалізм.
Грошовою одиницею стала крона із золотим вмістом (0,30488 г), яка поділялася на 100 гелерів. Карбувалися золоті монети вартістю 10, 20 та 100 крон, срібні – вартістю 1, 2 та 5 крон, нікелеві – 10 та 20 гелерів, бронз. – 1 та 2 гелери. Випускалися паперові грошові знаки номіналом 1, 2, 10, 20, 50, 100 і 1000 крон. Обмін монет та паперових грошових знаків попередніх випусків проводився у співвідношенні 1 гульден за 2 крони. Грошові знаки в З.к.в. перебували в обігу на тер. західноукр. земель до розпаду Австро-Угорщини (1918). Згодом вони були обміняні на нац. грошові знаки Польщі, Чехословаччини, Угорщини та Румунії.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ЗОЛОТА, злот – місц. назва популярної на Буковині наприкінці 17 – в серед. 18 ст. срібної турец. монети отузлук, що карбувалася Сулейманом II (1687–91), Агмедом III (1703–30), Мустафою III (1757–74) та Абдул-Гамідом (1774–89) і мала номінал 30 пара.
У документах 1700–1770-х рр. є згадки про неї під назвами "Iselotte", "Schlott", "Zolot", "Zlot" (часто з означеннями "волоський" чи "турецький").
В основі назви лежав польс. термін "злот", яким у Молдові та Туреччині в серед. 17 ст. позначали польс. злотові талери, імперські флорини та гол. "ахтенвінтіги", що відповідали 30 грошам.
Коли Османська імперія розпочала карбувати для підлеглих слов'ян. тер. монети, то вона зберегла для них і стандартну кількість дрібних номіналів – 30, а також (згідно з законами поліномінації) відповідну місц. назву.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Терміни історичні”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 21 гість