Аби остаточно визначитися:
Прийма́к, зменшено-пестлива форма приймаче́нько (англ. adoptee) — стороння людина, прийнята на певних умовах в ту чи іншу родину.
В українському контексті існує два типи визначення терміну:
1) приймак - чоловік, прийнятий у дім дружини.
2) хлопець/дівчина, яких всиновили/вдочерили й які, відповідно, живуть та виховуються у чужій родині.
Приймаки, принаймі у XVIII — другій половині ХІХ ст., були таких видів:
*з волі батьків (з примусу);
*за бажанням;
*на запрошення.
В першому випадку положення зятя було подібним до найманого працівника. Зять не був головою в сім'ї, а тому ставлення до нього з боку громадськості було здебільшого зневажливим.
В третьому випадку зятя запрошували найчастіше, коли не було голови сім'ї. Тоді ним ставав зять.
За бажанням та за запрошенням найчастіше схвалювалося громадою.
В цілому ж ставлення до приймака зумовлювалося як тою роллю, яку він відігравав у господарстві, так і певними нормами звичаєвого права, що захищали його інтереси.
У Галичині приймаками також називали молоду пару, — як правило, без землі, а нерідко й без батьків, яких бездітна пара в літах брала до себе. При цьому приймаки зобов'язувалися доглядати людей, що дали їм притулок, а в разі їхньої смерті успадковували майно.
Серед лемків приймаками вважали лише сиріт, яких брали на утримання. Там же, а також у Поліссі практикувалося так зване багатоприймацтво: кілька дочок приводили на подвір'я батьків своїх чоловіків. Це траплялося переважно тоді, коли батьки не мали синів.
Приймаки — яскравий показник характеру шлюбно-сімейних відносин в Україні, котрі, як правило, будувалися на рівноправній основі, характеризуючи в цілому демократичний устрій життя українців.
Джерело:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Приймак_(родина)
або
https://www.turkaramamotoru.com/uk/Прий ... 54193.html