МІЙ ДІД КОЗАК?
- Balymba
- Повідомлень: 643
- З нами з: 10 березня 2016, 09:25
- Стать: Чоловік
- Звідки: Гуцульщина
- Дякував (ла): 634 рази
- Подякували: 795 разів
Re: МІЙ ДІД КОЗАК?
Жодних спогадів про козаків, хоча маю в родоводі прізвище, яке можна назвати "козацьким" - Вертипорох. У п. Хроностера справді ціле гніздо нетипових для регіону прізвищ. Хоча про деяких чув, що це переселенці з тих, хто відмовився прийняти підданство Росії після поділів Польщі (здається навіть родини греко-католицьких священників)
Левицький (придомок Попович), Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Ісайчук, Абрамюк, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Gut
І-BY-78168/ Н
І-BY-78168/ Н
- SNIGURIVNA
- Повідомлень: 1148
- З нами з: 02 липня 2017, 11:49
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 398 разів
- Подякували: 626 разів
Re: МІЙ ДІД КОЗАК?
Дякую за розлогу і цікаву відповідь!cronoster писав:Загалом це просто випадковість. Напевне чисто козацькі фамілії: Підіпригора чи Мелимука вже мають викликати підозріння, щодо власного козацького коріння. Пошук вівся просто по прізвищу через інтернет: концентрація прізвища по певній території+історичні дані про територію розташування полку+військові дії полку. Звичайно, що шлях міграції мого носія-предка радше гіпотетична чим доконаний факт. Власне найдавнішого (кінець 17-початок 18 ст.) носія ім"я мені нажаль не відоме...Прошу, якщо можливо, поділіться, як Вам це вдалося! Думаю, це буде цікаво і надихне багатьох!
Думаю, тепер всі так чи інакше починають пошуки з допомогою інтернету.
Я теж переглядала реєстри.
З одинадцяти прізвищ жіночої лінії, над якими я вже встигла попрацювати, десять є у списку козаків нашого полку. Одинадцяте ж належить до групи прізвищ часів протокозаччини, коли Січ ще тільки формувалася, і козакували сезонно. Хто знає...
Одне прізвище взагалі у яблучко: такий собі козак Василь мешкав у тому ж сотенному містечку, що й мій пращур з таким саме прізвищем (народився у першій третині 18 ст.). Вже можна радіти? ;)
І нагадаю про запропоновану задачку з генеології. Ну ж бо!
"В кінці наших пошуків ми знову будемо стояти там, звідки почали, і знову побачимо це місце вперше." Х. Банцхаф
Цього року виповнюється 30 років від дня, коли я намалювала перше дерево свого роду.
Тут мій Орловець
Тут Мій щоденник
Цього року виповнюється 30 років від дня, коли я намалювала перше дерево свого роду.
Тут мій Орловець
Тут Мій щоденник
- cronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: МІЙ ДІД КОЗАК?
Залишилося прослідкувати по можливості пряму гілку того самого Василька до сьогодення і провести ДНК-аналіз на наявність спільного предка:)
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
- SNIGURIVNA
- Повідомлень: 1148
- З нами з: 02 липня 2017, 11:49
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 398 разів
- Подякували: 626 разів
Re: МІЙ ДІД КОЗАК?
А з чим порівнювати ДНК?cronoster писав:Залишилося прослідкувати по можливості пряму гілку того самого Василька до сьогодення і провести ДНК-аналіз на наявність спільного предка:)
Василевого нічого не лишилося. Навіть немає відомостей, де знайшов останній спочинок козак. Хоча наявність таких знань ще не привід турбувати предка ;)
А що стосується мого найстаршого пра-, який носить його прізвище, то він став основоположником гіллястого роду, ми й без ДНК знаємося до 6-7 коліна, спілкуємося і маємо можливість порівнювати, наскільки ми схожі, справді схожі між собою!
"В кінці наших пошуків ми знову будемо стояти там, звідки почали, і знову побачимо це місце вперше." Х. Банцхаф
Цього року виповнюється 30 років від дня, коли я намалювала перше дерево свого роду.
Тут мій Орловець
Тут Мій щоденник
Цього року виповнюється 30 років від дня, коли я намалювала перше дерево свого роду.
Тут мій Орловець
Тут Мій щоденник
- cronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: МІЙ ДІД КОЗАК?
Звісно я не мав на увазі якусь ексгумацію:(. Йшлося про те, чи знайдений задокументований однофамілець справді ваш предок. Якщо би вдалося прослідкувати його рід до сьогодення і порівняти скажімо Ваше ДНК з його нащадками, то були б певні на всі 100%. А так питання знімається з порядку денного. Замало джерел..
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: МІЙ ДІД КОЗАК?
Мені також хочеться додати і свої п'ять копійок до козацького минулого своїх пращурів, але окрім натяків на покозачення шляхетського роду Онацьких з Харківщини, які імовірно прийшли туди на початку 18 ст (або трохи раніше) з правобережжя та новонайденого по жіночій лінії прізвища Бургала з Фастова, у мене більше немає нічого. Тобто немає реальних доказів. І що треба щукать, щоби отримати ці докази також не знаю.
У метричних та сповідних 19 ст про це не говориться. Сповідних за 18 ст взагалі немає. То які ж документи треба шукать, щоби хоч знайти "однофамильцев"?
У метричних та сповідних 19 ст про це не говориться. Сповідних за 18 ст взагалі немає. То які ж документи треба шукать, щоби хоч знайти "однофамильцев"?
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: МІЙ ДІД КОЗАК?
Ось приклад запису який говорить про козацьке минуле Фастівщини.D_i_V_a писав:У мене вже є ряд прикмет коли спрацьовує сигнал "увага, це може бути козацький рід!" стосовно записів початку 19 ст
...
- якщо кумами або свідками до них ідуть шляхетні
1804-ЦДІАК, МК, 1ч, 22 июля, родися младеница александра от законных родителей села Певніов жителей шляхтича Яна Точинскаго и жени его Ксении. Восприемница оной была анна козачка №15
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- SNIGURIVNA
- Повідомлень: 1148
- З нами з: 02 липня 2017, 11:49
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 398 разів
- Подякували: 626 разів
Re: МІЙ ДІД КОЗАК?
Бачу я, що задачка з генеології не пішла: чи то спеців з пошуку предків часів Козаччини не знайшлося, чи то їм не цікаво таким чином себе рекламувати...
Ну, то продовжу в іншому форматі.
Ще залишу тут посилання на місцеву тему Козацтво українське. Можливо, там крім термінів будуть і практичні поради.
Ну, то продовжу в іншому форматі.
Ще залишу тут посилання на місцеву тему Козацтво українське. Можливо, там крім термінів будуть і практичні поради.
"В кінці наших пошуків ми знову будемо стояти там, звідки почали, і знову побачимо це місце вперше." Х. Банцхаф
Цього року виповнюється 30 років від дня, коли я намалювала перше дерево свого роду.
Тут мій Орловець
Тут Мій щоденник
Цього року виповнюється 30 років від дня, коли я намалювала перше дерево свого роду.
Тут мій Орловець
Тут Мій щоденник
- SNIGURIVNA
- Повідомлень: 1148
- З нами з: 02 липня 2017, 11:49
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 398 разів
- Подякували: 626 разів
Re: МІЙ ДІД КОЗАК?
Найпізніше слово "козак" по Черкаському повіту рясно згадувалося у перепису 1850 року у зв`язку з подіями року 1812го.
П.С.: хотіли волі, а побачили Париж (і не всі).
"В кінці наших пошуків ми знову будемо стояти там, звідки почали, і знову побачимо це місце вперше." Х. Банцхаф
Цього року виповнюється 30 років від дня, коли я намалювала перше дерево свого роду.
Тут мій Орловець
Тут Мій щоденник
Цього року виповнюється 30 років від дня, коли я намалювала перше дерево свого роду.
Тут мій Орловець
Тут Мій щоденник
- SNIGURIVNA
- Повідомлень: 1148
- З нами з: 02 липня 2017, 11:49
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 398 разів
- Подякували: 626 разів
Re: МІЙ ДІД КОЗАК?
Козацтво
Головна маса козацтва не дістала дворянських прав і створила окремий стан, який зайняв місце між дворянством і селянством. Козаки в Чернігівській та Полтавській губерніях залишилися як вільна сілька людність. Козаки мали свої окремі права, які були застережені законами Російської імперії і в майбутньому ввійшли до «Своду законов Российской Імперии». Так існували козаки протягом цілого XIX ст. і тільки революція 1917 року знищила козаків як стан і скасувала їх права та привілеї. Характеристичне побутове явище: козаки здебільшого не зливалися з селянством, пишалися своїм козацтвом і рідко мали шлюбні зв'язки з селянами.
Але не всі козаки зберегли свої права. Вже була мова про те, як у середині XVIII ст. багато козаків «зубожило». Тяжкі війни, а головно — примусова праця то на каналах, то на будуванні фортець, безправне становище супроти власної сотенної старшини, зменшення земельних володінь внаслідок поділу їх між спадкоємцями, тощо, призводили до того, що козаки переходили до панів, як вільні посполиті, виконували для них різні повинності, відбували панщину, але почували себе вільними й могли в перший-ліпший час покинути пана.
На цьому грунті йшла вперта боротьба, бо козаки не відмовлялися від своїх прав, а дідичі вважали їх за своїх посполитих нарівні з селянами. Справа ускладнювалася тим, що були села, в яких козацькі та селянські дільниці або двори селян та козаків стояли сумежно. Вже «Румянцевський» опис викликав велику тривогу серед козацької маси: вважалося, що записаний до опису був уже прикріплений до певного місця. Але опис не набув практичного значення. 80-ті роки внесли багато хвилювання: з одного боку козацька старшина діставала права російського дворянства, а з другого — селян, а разом із ними й козаків, що жили на поміщицьких землях, позбавлено права переходу. Рядові козаки занепокоїлись, і посипались від них скарги та домагання до «депутатських комісій» та до Сенату про надання дворянських прав.
У той же час в Україні почалися повстання, ініціяторами яких були закріплені панами козаки. Вище була мова про повстання в Кліщинцях 1761-1770 рр. Але найбільшого значення набуло повстання в с. Турбаях. Там закріпачені дідичами, братами Базилевськими, козаки почали легальне добиватися прав, але, не знайшовши захисту в суді, перейшли до активної боротьби. Вони забили дідичів і зорганізували самоуридування на зразок козацького. Протягом 4-ох років військова сила не могла подолати повстанців. Потьомкін звернувся до Катерини II з листом, в якому писав, що вважає за шкідливе вживати військову силу проти «своїх і внутрі землі», бо, мовляв, вістки про це можуть викликати за кордоном погані чутки. Потьомкін добився включення до Катеринославського намісництва села Турбаї, разом з іншими селами Градижського повіту. Він запропонував власникам продати маєток і мав на меті переселити козаків на південь — до Очаківського степу, але цей плян зреалізовано вже після його смерти, а саме переселення відбулося після жорстокого покарання ватажків повстання.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ - ПОЛОНСЬКА-ВАСИЛЕНКО НАТАЛІЯ: ТОМ 2. КОЗАЦТВО
Головна маса козацтва не дістала дворянських прав і створила окремий стан, який зайняв місце між дворянством і селянством. Козаки в Чернігівській та Полтавській губерніях залишилися як вільна сілька людність. Козаки мали свої окремі права, які були застережені законами Російської імперії і в майбутньому ввійшли до «Своду законов Российской Імперии». Так існували козаки протягом цілого XIX ст. і тільки революція 1917 року знищила козаків як стан і скасувала їх права та привілеї. Характеристичне побутове явище: козаки здебільшого не зливалися з селянством, пишалися своїм козацтвом і рідко мали шлюбні зв'язки з селянами.
Але не всі козаки зберегли свої права. Вже була мова про те, як у середині XVIII ст. багато козаків «зубожило». Тяжкі війни, а головно — примусова праця то на каналах, то на будуванні фортець, безправне становище супроти власної сотенної старшини, зменшення земельних володінь внаслідок поділу їх між спадкоємцями, тощо, призводили до того, що козаки переходили до панів, як вільні посполиті, виконували для них різні повинності, відбували панщину, але почували себе вільними й могли в перший-ліпший час покинути пана.
На цьому грунті йшла вперта боротьба, бо козаки не відмовлялися від своїх прав, а дідичі вважали їх за своїх посполитих нарівні з селянами. Справа ускладнювалася тим, що були села, в яких козацькі та селянські дільниці або двори селян та козаків стояли сумежно. Вже «Румянцевський» опис викликав велику тривогу серед козацької маси: вважалося, що записаний до опису був уже прикріплений до певного місця. Але опис не набув практичного значення. 80-ті роки внесли багато хвилювання: з одного боку козацька старшина діставала права російського дворянства, а з другого — селян, а разом із ними й козаків, що жили на поміщицьких землях, позбавлено права переходу. Рядові козаки занепокоїлись, і посипались від них скарги та домагання до «депутатських комісій» та до Сенату про надання дворянських прав.
У той же час в Україні почалися повстання, ініціяторами яких були закріплені панами козаки. Вище була мова про повстання в Кліщинцях 1761-1770 рр. Але найбільшого значення набуло повстання в с. Турбаях. Там закріпачені дідичами, братами Базилевськими, козаки почали легальне добиватися прав, але, не знайшовши захисту в суді, перейшли до активної боротьби. Вони забили дідичів і зорганізували самоуридування на зразок козацького. Протягом 4-ох років військова сила не могла подолати повстанців. Потьомкін звернувся до Катерини II з листом, в якому писав, що вважає за шкідливе вживати військову силу проти «своїх і внутрі землі», бо, мовляв, вістки про це можуть викликати за кордоном погані чутки. Потьомкін добився включення до Катеринославського намісництва села Турбаї, разом з іншими селами Градижського повіту. Він запропонував власникам продати маєток і мав на меті переселити козаків на південь — до Очаківського степу, але цей плян зреалізовано вже після його смерти, а саме переселення відбулося після жорстокого покарання ватажків повстання.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ - ПОЛОНСЬКА-ВАСИЛЕНКО НАТАЛІЯ: ТОМ 2. КОЗАЦТВО
"В кінці наших пошуків ми знову будемо стояти там, звідки почали, і знову побачимо це місце вперше." Х. Банцхаф
Цього року виповнюється 30 років від дня, коли я намалювала перше дерево свого роду.
Тут мій Орловець
Тут Мій щоденник
Цього року виповнюється 30 років від дня, коли я намалювала перше дерево свого роду.
Тут мій Орловець
Тут Мій щоденник
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 19 гостей