Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Дніпро (річка)

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 2924
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1745 раз.
Подякували: 630 раз.
Стать: Жінка

Дніпро (річка)

Повідомлення АннА » 29 серпня 2017, 13:53

ДНІПРО – головна річка України, третя в Європі після Волги й Дунаю за площею водозбору.
Бере початок із болітця Аксенінський Мох на Валдайській височині біля с. Дудкіно Смоленської обл., РФ й впадає в Дніпровський лиман Чорного моря.
Довжина – 2201 км (в Україні 981 км), пл. бас. – 504 тис. км², у т. ч. в Україні 48,2 % заг. її площі.
На пн. від Києва в Дніпро несуть води понад 420 річок, найбільші серед яких в Україні – Десна з Сеймом, Тетерів, Ірпінь.
На пд. у Дніпро впадає ще понад 600 річок, гол. – Рось, Сула, Тясьмин, Псел, Ворскла, Оріль, Самара з Вовчою, Інгулець.
У верхів'ї швидкість падіння течії Дніпра – 60 см/км, у гирлі – 0,1 см/км.
Водні ресурси Дніпра становлять у маловодний рік бл. 35 км3, середній річний стік – 53,5 км3.

В давнину річка мала різні назви. Стародавні греки називали її Борисфеном (буквально – той, що тече з півночі), римляни і скіфи – Данапріс, Данапер, слов'яни – Дънѣпръ, турки – Узу, Екси, українці – Дніпро-Славута, Славутич.
Відомі також назви Луосен і Лорене.
Походження назви Дніпро – "дана", "дна", "дон" – "глибока". Отже, слово "дніпро", очевидно, означає "глибока річка", за ін. варіантом – "західна річка".
За В.Далем, "славутин" (славутина) означає "гарна, мальована місцевість". Звідси й поетична назва Дніпра – Славута, Славутич.

Уздовж Дніпра у різні часи існували найдавніші на тер. України культ. центри.
Дніпром проходив шлях "із варягів у греки", він з'єднував Варязьке (Балтійське) м. з Понтом Евксінським (Чорним м.) і мав велике значення для розвитку торгівлі країн Скандинавії і Прибалтики з Візантією.
За порогами Дніпра в серед. 16 ст. була заснована найдавніша січ на о-ві Мала Хортиця (о-ві Байда; див. Хортиця).
Тепер від гирла Прип'яті до м. Нова Каховка Дніпро перетворився на каскад штучних водосховищ (Київ., Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське), при цьому із землекористування було вилучено 700 тис. га родючих земель.
Дніпро судноплавний від м. Дорогобуж (нині місто Смоленської обл., РФ) до гирла – на відтинку 2075 км. Каналами сполучений з бас. Зх. Двіни – Березинською водною системою; з Німаном – Дніпровсько-Німанським каналом; з бас. Зх. Бугу – Дніпровсько-Бузьким каналом.
Гідроресурси Дніпра становлять 10 млрд кВт/г – на ньому працюють 6 потужних ГЕС (усі на тер. України), перша з яких – Дніпрогес, побудована 1927–32.
Водами Дніпра в Україні живляться 53 зрошувальні системи. Нар. госп-во і нас. України щорічно використовують бл. 15 млрд м<

На Дніпрі розташовані великі міста – Смоленськ (РФ), Могильов (Білорусь), Київ, Канів, Черкаси, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Херсон.
Зображення
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 2924
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1745 раз.
Подякували: 630 раз.
Стать: Жінка

Re: Дніпро (річка)

Повідомлення АннА » 29 серпня 2017, 13:55

Зображення
ДНІПРОВІ ПОРОГИ – верхів'я гранітів, гнейсів та ін. порід Укр. кристалічного щита, що виходили (до моменту їх затоплення водами Дніпровського водосховища) на поверхню р. Дніпро. Простяглися від Лоцманської Кам'янки (нині с-ще в межах м. Дніпропетровськ) до Запоріжжя на відтинку 90 км, де Дніпро різко звужується до 300–800 м, а біля Кічкас (нині с-ще в межах м. Запоріжжя) – до 175 м. Крім 9 гол. порогів-гряд (Кодацький, Сурський, Лоханський, Дзвонецький, Ненаситець (Ревучий), Вовнигівський, Будило, Лишній, Вільний (Гадючий)), над поверхнею Дніпра здіймалося понад 60 скель (забор.); поблизу них налічувалося бл. 60 о-вів. Найбільший поріг – Ненаситець – простягнувся на 2 км; водяні маси тут падали 12-ма потоками з висоти 5 м. Загалом перепади на порожистій ч. Дніпра становили 33,5 м, а швидкість течії сягала 6 м/сек.

Перші відомості про пороги містяться у творах давньогрец. авторів (зокрема, в одній з розповідей про походи аргонавтів). Згадка про пороги є в Геродота. За часів Київської Русі через Д.п. проходив шлях "із варягів у греки". Назви 7 порогів наведені у творах візантійського імператора Константина VII Багрянородного "Про управління імперією", причому подаються "роські" та "словянські" назви (перші етимологізуються з давньосканд. мов, другі мають сх.-слов'ян. походження). Біля Ненаситця 972 загинув у битві з печенігами вел. князь київський Святослав Ігорович. Пробиті Дніпром "кам'яні гори" згадуються в "Слові о полку Ігоревім".

У порожистій ч. Дніпра в 16 ст. виникла перша Запорозька Січ. 1635 за рішенням польс. короля Владислава IV Ваза поряд із першим Д.п. (Кодацьким) була споруджена фортеця Кодак, поблизу якої виникло поселення дніпровських лоцманів.

У ході інтенсивної колонізації колиш. земель Вольностей Війська Запорозького низового царський уряд Російської імперії, починаючи з 1785, робив спроби поліпшення судноплавства по Дніпру. Роботи велися з перервами до 1807, але відчутних результатів не дали. 1826 була детально вивчена місцевість та складений план заходів для пробиття каналу. 1833 зроблена перша спроба на Старокодацькому порозі; 1843–54 на всіх порогах уздовж лівого берега було викопано канали й підірвано найбільш небезпечні скелі. Втім, канали виявилися надто вузькими й мілкими, тому невеликі судна продовжували ходити "старим" козац. шляхом – природними прогалинами вздовж скель правого берега. Суцільна плавба пароплавами була неможлива, веслові й вітрильні судна, керовані лоцманами, проходили пороги лише під час повеней. Дніпровські лоцмани мали статус самоуправної одиниці та були приписані до Мін-ва шляхів сполучення.

На поч. 20 ст. проблема Д.п. набула держ. значення – у зв'язку з проектами встановлення прямого сполучення між Балтійським та Чорним морями. Перші проекти шлюзування з'явилися 1905, 1918–19 проектом шлюзів займалася УАН.

За планом ГОЕЛРО в р-ні Д.п. 1927 було розпочато буд-во потужної гідроелектростанції, яке тривало до 1932 (див. Дніпробуд). Залізобетонна гребля довжиною 760 і висотою 60 м забезпечила підйом рівня води на 37,8 м, а трикамерний шлюз довжиною бл. 2 км – прохід значних за розміром суден. У р-ні греблі утворилося велике водосховище. До того, як води Дніпра затопили великі площі, тут працювала під кер-вом нар. комісара освіти УСРР М.Скрипника Дніпроп. археол. комісія, в якій провідну роль відігравав знавець порогів і минулого краю Д.Яворницький. Нині на цій тер. існує Держ. геол. заказник "Дніпрові пороги".

Феномен Д.п. становить великий інтерес для геол. історії. Кристалічні породи, що складають їх, були утворені за архейської та почасти протерозойської ер. Питання про час "прориву" Дніпра через пороги ще остаточно не з'ясоване.
Верменич Я.В.

Зображення
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 2924
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1745 раз.
Подякували: 630 раз.
Стать: Жінка

Re: Дніпро (річка)

Повідомлення АннА » 04 грудня 2017, 14:33

КІЧКАС – 1) назва однієї з найзручніших переправ через Дніпро за часів існування Запорозької Січі. Слово "кіч кас" є похідним від, можливо, осетинського "кочкоз", що означає струмок, чи болг. "каскас" – переходити, або "кишкас" – короткий, чи турец. "коч-кос" – проходь. Знаходилася на 2,5 км вище сучасної греблі Дніпрогесу в районі сучасного о-ва Леніна. Річище Дніпра в цьому місці звужувалось до 300 м у кам'яних берегах. Відкриті околиці не давали змоги влаштовувати засідки.

Виступ правого берега Дніпра на 3 км вище сучасної греблі Дніпровської ГЕС у районі повороту річища Дніпра на пд. зх. називався в минулому Кічкаським мисом. І мис, і переправа нині затоплені водами Дніпровського водосховища;
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 2924
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1745 раз.
Подякували: 630 раз.
Стать: Жінка

Re: Дніпро (річка)

Повідомлення АннА » 08 грудня 2017, 17:49

КОДАК – 1) фортеця на правому березі Дніпра напроти Кодацького порога.
Збудована влітку 1635 польс. урядом з метою ізоляції Запорозької Січі від належних Польщі укр. земель. Зводилася під кер-вом франц. інж. Г. де Боплана. Військ. залога складалася з 200 нім. найманців на чолі з полк. Ж.Маріоном. У серпні того ж року запорожці, очолювані І.Сулимою, зруйнували укріплення і знищили гарнізон жовнірів. 1639 фортеця була відбудована. У роки нац.-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. (див. національна революція 1648–1676) стала опорним пунктом укр. війська (див. також Кодацька облога 1648). В часи гетьманства І.Мазепи виконувала функції сторожового поста. За умовами Прутського трактату 1711 була знищена;
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 4037
З нами з: 01 березня 2016, 11:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 3812 раз.
Подякували: 1681 раз.
Стать: Жінка

Re: Дніпро (річка)

Повідомлення D_i_V_a » 05 травня 2018, 14:07

"Нариси Дніпра" Олександр Степанович Афанасьєв-Чужбинський

До 200-ї річниці від дня народження
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Пошук предків: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 2924
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1745 раз.
Подякували: 630 раз.
Стать: Жінка

Re: Дніпро (річка)

Повідомлення АннА » 13 липня 2018, 10:00

ПОЧАЙНА – колиш. рукав Дніпра на теренах Києва. Уперше згадується в "Повісті временних літ" під 955. Нижня частина П. омивала Поділ і була зручною стоянкою для суден. У П. відбувся акт хрещення киян (див. Хрещення Київської Русі). У 18 ст. рукав перетворився на затоку, його нижня ділянка була поглинута Дніпром, а верхня і середня ділянки перетворилися на ланцюжок озер, з'єднаних струмком, що зберігав назву "Почайна" та існував до 2-ї пол. 20 ст.


Почайна (раніше також Йорданська) [1] — легендарна річка в Києві, майже зникла, колишня права протока Дніпра[2][3][4][5][6] За іншими джерелами[7] була старицею Дніпра або ж його протокою (рукавом), що відгалужувалася від основного русла між Вишгородом та гирлом Десни[8]. Впадала в Дніпро нижче урочища Хрещатик[9] та однойменного джерела[10] — біля колони Магдебурзького права у районі сучасної Поштової площі).
Найбільш відома як ймовірне[11] місце Хрещення Русі князем Володимиром Святославичем в 988 році[12][13]. У Почайну, згідно «Звичайному житію св. Володимира»[14] (початок XIV століття), після свого хрещення великий князь повелів скинути ідол слов'янського «Волоса, бога (скотія)». У верхів'ї річки Почайни у 1964—1974 рр. було розкопано[15][16][17][18] найбільше за площею і щільності забудови (25 тис. м²., 66 жител), унікальне по розташуванню житла (трьома витягнутими овалами) поселення зарубинецької археологічної культури, безперервно існувало протягом з II століття до н. е. до сер. II століття нашої ери[19]. Після чого як поселення празької археологічної культури існувало до VI століття нашої ери.
У наступних літописних списках, письмових джерелах пізнього середньовіччя і пізніших документах назва річки могла варіюватися:
Лаврентіївський літопис[20] — Почаіна, Почайна
Львівський літопис[12] — Почайна, Почая
Холмогорская літопис[13] — Почана
Проложне житіє св. Володимира[21] — Почана
План Києва, складений в 1695 р.[22] — Почана
Київський синопсис[23] — річка Почайная
Південно-російське житіє св. Володимира[24] — річка Почайная
Опис Київської губернії взагалі і по повітах: Річок, озер, боліт і гір:[25] — Велика Почайна
Карта «Київ з передмістями»[26] — Почайня
Протокол дій Межової комісії …[27] — Пещаная Почайна
Покажчик до видань Тимчасової комісії …[28] — Пічаня
Карта 1890 року[29] — Пічаня, річка Йорданська
План міста Києва і його околиць. Рукописний[30] — Пічня
План сінокосам, що складається в межах міста Києва … 1848 року[31] — Пачаня
Зображення
Фрагмент карти — плану міста Києва, складеної підполковником Ушаковим в 1695 році за наказом російського імператора Петра I. Містить старовинний підпис «Почана» — назву річки.

Багато дослідників історії Києва, у тому числі один з основоположників наукової історіографії та археології міста М. Ф. Берлінський, ототожнювали Почайну і з гідронімом Ручай[32]. Дана назва згадується в ПВЛ у зв'язку з місцезнаходженням стародавньої церкви св. Іллі, а також у зв'язку з поваленням Перуна під час Хрещення Русі.
Зображення

Зображення
Із повагою, Ганна


Повернутись до РІКИ

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Aushanbibi, АннА, Bing [Bot], Google [Bot], Google Adsense [Bot], Kostyntunivna