Прізвище Кічмаренко має щонайменше дві теорії походження. Перша - західнослов'янська, друга - балканська, на мій погляд, найвірогідніша, так як представники цього роду найчастіше в Україні зустрічаються на Поділлі, де проживають чимало вихідців із Балкан, греків, македонців.
Західнослов'янська має кілька інтепретацій. Прізвище Кічмаренко походить від антропоніму Кічмар, яке у свою чергу утворене: 1) від бойківського апелятиву кич [кыч] — "чуб", "гичка", "волосся, скручене у вузол на голові у жінки"; 2) від пол. kicz —"в'язанка, пучок, снопик"; 3) словацького діалектного kyčka — "скручена спіраллю коса на голові жінки". Тобто прізвище могло вказувати на особливості зовнішності предка. При творенні до прізвища з часом додався суфікс -енко, що має присвійне зменшувальне значення і тлумачиться як - "син батька", тобто Кічмаренко - син Кічмара.
Греко-балканська теж має кілька інтепретацій. У словнику Н.Токія "Прізвища греків Приазов'я" знаходимо македонське/чорногорське слово «кічма» (кičma), що у перекладі означає - "спина", "хребет". Швидше за все, так назвали худощаву, тобто того, у кого виділявся спинний хребет. Очевидно, засновник роду Кічма прибув з Балканського півострова. Менш імовірно, що це прізвисько веде свій початок від номінального «хребет» зі значенням «гірська гряда, гребінь або гірський кряж». У такому випадку воно відображало особливості місця проживання засновника прізвища (недалеко від гір, в горах).