Карнович

Відповісти

Це прізвище

Отримав при народженні
0
Немає голосів
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
0
Немає голосів
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Карнович

Повідомлення Вернер »

КАРНОВИЧІ – два козацько-старшинських, згодом – дворянських роди, вірогідно, різного походження.
Більш відомий з них той, що був заснований Антоном (р. н. невід. – п. бл. 1710), почепівським сотенним писарем (1678–88) і городовим отаманом (1690–95). За родинними переказами, представники роду виїхали до Гетьманщини з Угорщини.
Нащадки родозасновника служили сотенними старшинами та значковими товаришами і військовими товаришами в Стародубському полку.
Онук Антона – Степан Юхимович (1707–88) – улюбленець вел. кн. Петра Федоровича, майбутнього рос. імп. Петра III, – був полковником стародубським (1762–63) в чині бригадира, генерал-майором армії герцогства Шлезвіг-Гольштейн, 1761 отримав графський титул герцогства Шлезвіг-Гольштейн від вел. кн. Петра Федоровича. Однак його нащадки цим титулом не користувалися. До нащадків Степана Юхимовича належали: Юхим Степанович (1793–1855) – один з найкращих сільс. господарів свого часу, один із засн. Ярославського т-ва с. госп-ва та ярославських с.-г. виставок, автор багатьох статей з питань агрономії, прибічник застосування в с. госп-ві машинної праці; ініціатор розповсюдження на Ярославщині замість невигідного хліборобства ін. видів господарювання – льонарства, городництва, травосіяння, картоплярства.
Євген Петрович (1823–85) – публіцист, письменник, ред. часописів "Мировой посредник" (1861–62), "Биржевые ведомости" (1875–76), "Отголоски" (1881–82), постійний співробітник газ. "Голос" (1865–71), автор істор., юрид., критичних і белетристичних праць та істор. романів, з яких найбільш відомі – "Еврейский вопрос в России" (Санкт-Петербург, 1863), "Замечательные богатства частных лиц в России", "Мальтийские рыцари в России" (обидві – С.-Петербург, 1874), "Родовые прозвания и титулы в России" (С.-Петербург, 1886) та ін.;
Валеріан Гаврилович (1823–91) – камергер імператорського двору (1867), дійсний статський радник (1869);
Денис Гаврилович (1827 – р. с. невід.) – дійсний статський радник, херсон. віце-губернатор (1864–74);
Борис Гаврилович (1837–89) – камергер імператорського двору (1876), дійсний статський радник (1881), воронезький віце-губернатор (1875–89).

До ін. гілки цього самого (заснованого Антоном) роду, що походила від абшитованого (відставного) значкового товариша (1746–53) Григорія Юхимовича (бл. 1710 – бл. 1765), належали:
Степан Григорович старший (1746 – бл. 1787) – живописець та гравер;
Лев Андрійович (1783–1850) – генерал-майор (1835), учасник багатьох військ. кампаній та кавалер багатьох орденів, комендант Ізмаїльської фортеці (1836);
Ольга Валеріанівна (1866–1929) – графиня Гогенфельзен, княгиня Палей, яка перебувала в морганатичному шлюбі з вел. кн. Павлом Олександровичем Романовим (1860–1919).

Ін. рід Карновичів походить від військ. товариша Терентія (кін. 17 ст.).
З його нащадків найбільш яскравою постаттю був Ксенофонт Іванович (бл. 1776 – п. до 1821) – петерб. (1807–08) та моск. (1808–11) губернський прокурор.

Роди внесено до 2-ї частини Родовідних книг Київської та Полтавської губерній та 6-ї частини Родовідних книг Курської, Тульської, Чернігівської та Ярославської губерній.
Час плине
Відповісти

Повернутись до “К”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 27 гостей