ЛУКАШЕВИЧІ – козацько-старшинський (згодом – дворянський) рід.
Походить від Лукаша (Луки) Васильовича Коломійченка (р. н. невід. – п. до 1736), переяслав. полкового осавула (1716–33) і наказного переяслав. полковника (1722–32), переяслав. полкового обозного (1735).
Прізвищем його нащадків стало ім'я їхнього предка. Його сини: Григорій Лукич (р. н. невід. – п. 1752) – переяслав. полковий осавул (1735–52), виконуючий обов'язки генерального осавула (1735); Михайло Лукич (бл. 1701 – до 1773) – переяслав. полковий хорунжий (1743–52) та полковий осавул (1752–67).
Його онуки: Лука Михайлович (бл. 1748 – 1797) – переяслав. полковий сотник (1767–69), переяслав. полковий осавул (1769–73) та полковий обозний (1773–79), останній київ. полковник (1779–83), генерал-майор (1790); Яків Михайлович (бл. 1751 – 1815) – золотоніський сотник (1772 – імовірно, 1781).
Син Луки Михайловича – Василь Лукич – відомий громад. діяч.
До цього роду належали також Платон Якимович – етнограф, фольклорист, мовознавець; Іван Якович (1811–60) – відомий бібліофіл – та Степан Володимирович (1853–1934) – голова золотоніської земської повітової управи (1890–1907), член 3-ї Держ. думи.
Існує ще один рід Лукашевичів, він походить від Василя Лукашевича, сотника другої Лохвицької сотні Лубенського полку (1760–72). Його син Іван Васильович займав уряд другого лохвицького сотника після батька 1772–84. Не відомо, чи мають ці роди спільне походження.
Рід внесений до 2-ї та 3-ї частин Родовідних книг Полтавської і Чернігівської губерній.