Нижник, Нижнік
- Vitaly Savitar
- Повідомлень: 988
- З нами з: 16 лютого 2016, 23:42
- Дякував (ла): 17 разів
- Подякували: 217 разів
- Контактна інформація:
Нижник, Нижнік
Топонімічне прізвище. Вказує на особливості розташування житла, садиби людини: Заболотний, Загребельний, Зарудній, Луговий, Лісничук, Нагорний, Наріжний, Підгорний, Підгайний, Сосновий, Гайовий, Нижник;
Український хостинг для веб-сайтів на потужних VPS/VDS серверах в Європі --> https://kr-labs.com.ua/service/web-hosting/
- surnameindex
- Повідомлень: 780
- З нами з: 18 липня 2016, 23:24
- Дякував (ла): 194 рази
- Подякували: 298 разів
- Контактна інформація:
- cronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: Нижник, Нижнік
Недавно віднайдений предок Нижник Микита, жив у мому містечку 300 років тому. Належав до мешканці міста, що обробляють наділ волами (тяглих). Інвентар міста за 1717 рік подає наступну інформацію, щодо сплати податків тяглими міщанами.
" Вищезазначені міщани, котрі мали поле, то кожний з них був зобов’язаний платити з наділу по дев’ять злотих, давати 12 святкових яєць, по возу святочних дров. Коли вродяться сливки, грушки або яблука, то від них стребувалося здавати володарю урожай десятого дерева, а коли на буках рясним був врожай жиру, то тоді від стада господар давав володарю десятого вепра, а також десятину з пасіки. Також тяглі міщани ще платили рогове: від корови, вола й коня по злотому, а від телиці – 15 ґрош. Панщину тяглі міщани, тобто ті, хто мав свою пару волів, відробляли від свята святого Юрія до Покрови руського обряду по два дні, а котрі посідали одного, то спрягаються з іншими. Взимку парові міщани працювали володарю по одному дню. Окрім того, їх зобов’язували ходити на зажинки, обжинки, закоски, оборки, обкоски й на толоку."
Микита також був коморником .
"КОМІРНИКИ, коморники – назва найбіднішої верстви нас. сіл і міст України, Польщі, Білорусі, Литви 15–19 ст. Так означали переважно осіб, які не мали власного житла, а тому наймали у більш заможних поселян комори – рублені та обмазані глиною сараї, хижі, ін. приміщення при садибах. У таких будівлях, як правило, печі були відсутні, зазвичай у них зберігали зерно, борошно, городину, одяг тощо. Заселялися вони, як правило, лише тоді, коли було тепло. Ті з них, що переобладнувалися на постійне помешкання, називалися хатами або хатинами. Деякі вчені вважають, що К. не мали тяглової сили, реманенту й тому не могли самостійно займатися с. госп-вом. Проте опис Перемишльської землі 1642р. зафіксував, що серед 3 161 тамтешнього К. бідних було 2303, а 858 мали велику рогату худобу. На Волині (Луцький, Володимирський, Кременецький повіти) 1579р. проживало 586 К., що становило бл. 3 % сільс. нас. регіону. К. юридично вважались особисто вільними. Вони порівняно часто змінювали місця свого проживання, існували за рахунок ремесел, промислів і торгівлі, сплачували грошовий чинш, а також усілякі податки. Більшість з К. поступово потрапляли в особисту чи земельну залежність від можновладців."
Щодо ономастики прізвища, то Грінченко також подає наступне значення:
" Вищезазначені міщани, котрі мали поле, то кожний з них був зобов’язаний платити з наділу по дев’ять злотих, давати 12 святкових яєць, по возу святочних дров. Коли вродяться сливки, грушки або яблука, то від них стребувалося здавати володарю урожай десятого дерева, а коли на буках рясним був врожай жиру, то тоді від стада господар давав володарю десятого вепра, а також десятину з пасіки. Також тяглі міщани ще платили рогове: від корови, вола й коня по злотому, а від телиці – 15 ґрош. Панщину тяглі міщани, тобто ті, хто мав свою пару волів, відробляли від свята святого Юрія до Покрови руського обряду по два дні, а котрі посідали одного, то спрягаються з іншими. Взимку парові міщани працювали володарю по одному дню. Окрім того, їх зобов’язували ходити на зажинки, обжинки, закоски, оборки, обкоски й на толоку."
Микита також був коморником .
"КОМІРНИКИ, коморники – назва найбіднішої верстви нас. сіл і міст України, Польщі, Білорусі, Литви 15–19 ст. Так означали переважно осіб, які не мали власного житла, а тому наймали у більш заможних поселян комори – рублені та обмазані глиною сараї, хижі, ін. приміщення при садибах. У таких будівлях, як правило, печі були відсутні, зазвичай у них зберігали зерно, борошно, городину, одяг тощо. Заселялися вони, як правило, лише тоді, коли було тепло. Ті з них, що переобладнувалися на постійне помешкання, називалися хатами або хатинами. Деякі вчені вважають, що К. не мали тяглової сили, реманенту й тому не могли самостійно займатися с. госп-вом. Проте опис Перемишльської землі 1642р. зафіксував, що серед 3 161 тамтешнього К. бідних було 2303, а 858 мали велику рогату худобу. На Волині (Луцький, Володимирський, Кременецький повіти) 1579р. проживало 586 К., що становило бл. 3 % сільс. нас. регіону. К. юридично вважались особисто вільними. Вони порівняно часто змінювали місця свого проживання, існували за рахунок ремесел, промислів і торгівлі, сплачували грошовий чинш, а також усілякі податки. Більшість з К. поступово потрапляли в особисту чи земельну залежність від можновладців."
Щодо ономастики прізвища, то Грінченко також подає наступне значення:
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Нижник, Нижнік
Тлумачний словник про слово нижник говорить те ж саме.cronoster писав:... Щодо ономастики прізвища, то Грінченко також подає наступне значення:
А із пояснення до слова нижній є ще одна версія про походження - який міститься недалеко від гирла ріки ;)
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- cronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: Нижник, Нижнік
Що ж, 100% етимологію визначити навряд чи вдастя. За ще один варіант вдячний!
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Нижник, Нижнік
Фіксується на сході селян м-ка Фастова у 1906 році 119 Емельян Нижник
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 26 гостей