АннА писав:А з чого це Ви взяли, що за царської Росії на українських землях можна було навчатися в школі та духовній семінарії українською мовою?
В той час українська мова в навчальних закладах, як то видання українських книжок, були заборонені.
Церква була державною уствновою, а попи, тобто священики, мали писати свої документи державною російською мовою, що вони справно робили.
Я якраз про це і кажу. Коли я стверджую, що попи були росіянами, я маю на увазі, що вони вирісли в росіскомовних сім`ях, вчились в російських школах і семінаріях, хоч і на землі Малороссії, самі себе вважали росіянами. Один із попів церкви св. Миколая в Рудякові мав прізвіще с закінченням на -енко, але вважав себе росіянином, пишався своєю російскістью. Але і росіянам-попам не було іншого поводу калічіти українські прізвіща зякінченням -янко, крім літери "ять". Думаєте, чому в36 пише російською мовою? Тому що рядянська влада робила те же, що і царська. Хоч в Радянській Україні були українські школи, але вчитись в них було "непрестижно". В моєму рідному Василькові була українська школа, але я там закінчів російську, бо інакше не мав би вищої освіти.