Цирулик

Відповісти

Це прізвище

Отримав при народженні
0
Немає голосів
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
1
100%
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 1

Аватар користувача
Older
Повідомлень: 2
З нами з: 03 березня 2018, 10:37
Стать: Чоловік
Подякували: 4 рази

Цирулик

Повідомлення Older »

Цирулик.
Чол., заст., діал. Цирульник.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 218.
Назва «цирулик», або «цилюрик», означає не тільки голяра (парикмахера), а й щось подібне фельдшеру, людину, яка виривала зуби, ставила банки і под. (у Словнику Даля читаємо: «Цирюльник – бородобрей, он же рудомет, зубоврач; цирульня – вольное заведение, где стригун, чешут, бреют, кидают кров, рвут зубы и пр.» (IV, 576)). Саме таке значення мали прізвища Цируль і зменшене Цирулічек.
Ю. К. Редько. Сучасні українські прізвища . – К.: Вид-во «Наукова думка», 1966. – Стор. 50
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Re: Цирулик

Повідомлення Вернер »

Коли в Европі почали митися?
Коло 1640 р. в Парижі появилася книга п. з. „Життя вищого товариства", яка повідомляла, що „в останніх часах знову почав у моду входити нестерпний звичай мити руки й лице. Є теж чудаки, які іноді миють теж ноги."
В ті часи проходжуватися на повітрі не було у звичаю. Іноді багаті проходжувалися не довго по своїх стилізованих садах, при чому закривали лице або серпанками або масками, що їх принесла мода з Італії. Маски берегли шкіру від сонця.
Людвикові XIV подавали кожного ранку мокре, викручене полотенце, яким він обтирав собі лице й руки. В його туалетній кімнаті не було ніяких умивальних приладів, крім невеликої чарки з водою, в яку він всаджував кінці пальців. Придворні дами і найближчі вельможі не робили навіть і цього.
Дбати про лице або про нігті — не було теж відомо і в 1800 р. Чистити зуби - майже до 1750 р. вважали незвичайною екстравагантністю. Лиш при кінці вісімнацятого століття ввійшло у звичай, що аристократи кликали до себе раз на місяць цирулика, який за день зішкробував нагромаджений на зубах камінь у членів цілої рідні.
Включно до француської революції скрізь в Европі пудрували волосся, мазали собі ріжними смаровилами лице й руки і зішкрабували фарбу щойно тоді, коли її забагато призбиралося. Митися - нікому навіть у голову не приходило. Кажуть, що цариця Анна мала звичай мити лице водою перед тим, заки намазала його маслом і відтак наложила пудру. Вода їй видавалася така добра до миття лиця, що вона відмовилася небавом від ріжних туалетних вод, які були тоді в моді.
Наполеон брав час до часу парові купелі, одначе найчастіше обмежувався лиш до витирання кольонською водою. Ґете на старости літ осуджував своє замилування до купелі, що між іншим було причиною непорозуміння між ним і Ляфатером, який купіль уважав дурною примхою.
Щойно від половини XIX. ст., головно від заведення водопроводів і каналізації, люди почали привикати до лазничок і збільшена продукція мила остаточно зліквідувала страх перед водою та приневолила полюбити миття й мило.
Діло №173 (Львів) від 09.08.1938, сторінка 5
Час плине
Відповісти

Повернутись до “Ц”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 16 гостей