Чечель

Це прізвище

Отримав при народженні
0
Немає голосів
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
0
Немає голосів
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
al_mol
Супермодератор
Повідомлень: 2719
З нами з: 05 червня 2016, 19:36
Стать: Чоловік
Звідки: Вінниця
Дякував (ла): 948 разів
Подякували: 2910 разів

Чечель

Повідомлення al_mol »

З другої теми

Фамилия Чечель ведет свое начало от прозвища Чечель. По одной из версий, прозвище Чечель восходит к слову «чичель» - «голый человек». Возможно, так называли бедняка.

В шенкурских говорах широко распространено слово «чечолка», т.е. «болтунья, тараторка». В таком случае Чечелем могли прозвать чересчур болтливого человека, сплетника.

Существует также гипотеза, что прозвище Чечель ведет свое начало от татарского глагола «чечелу», т.е. «рассыпаться, разливаться, разлетаться».

Имеет право на существование версия о том, что в основе фамилии лежит прозвище Чечюля. В некоторых говорах Чечуля означает большой ломоть хлеба; так могли называть крупного, здорового человека. Однако есть и другое значение этого слова - неженка, избалованное дитятко. Чечель, чеченя - чечениться, ломаться, чваниться, жеманиться.

Чечели - считаются родом тюркского происхождения, который в 1545г. имел статус непривилегированной шляхты.
В награду за верную службу Андрею Судимонту достались земли в Подолии, среди прочих находилась земля у реки Черва в местности Чечеливка. Со временем название местности, в котором расположилось их владение, стало частью фамилии.
Старшему сыну Андрея Судимонтовича – польскому помещику Борису, досталась Чечелевка. Предание говорит, что местность, на которой расположено с. Чечелиовка, первоначально была пустая, болотистая, заросшая густыми кустарниками, способствующая размножению диких животных, которые приносили большой вред жителям своим хищничеством, а особенно жителям деревни Борсуков. Помещик заселил эту местность своими крепостными, и здесь образовался поселок с хорошими домиками и службами. Помещик Чечель, видя, что эта местность сделалась красивее и живописнее его села Борсуков, перешел сюда на жительства и назвал новое поселение Чечелиовкою.

Другія имѣнія, пожалованная Андрею Судимунту Витовтомъ: Кущинцы, Барсуковцы и Щуринцы (лежавшія въ нынѣшнемъ гайсинскомъ уѣздѣ подольской губерніи) остались во владѣніи его потомковъ Судимунтовичей - Чечелей до исхода ХѴІІІ столѣтія. Щуринцы не сохранили своего прежняго названія или, можетъ быть, перестали существовать во время руины; имени этого села мы не встрѣчаемъ ни въ документахъ XVII и ХѴІІІ столѣтій, ни въ спискахъ населенныхъ мѣстъ нынѣшней Подольской губерніи. Барсуковцы принадлежали Чечелямъ въ XVII столѣтіи; въ 1616 году Чечель велъ тяжбу съ Адамомъ Сенявскимъ за земли, захваченный незаконно послѣднимъ, принадлежавшія селамъ Чечеля Барсуковцамъ и Кущинцамъ’). Въ описаніи Брацлавскаго замка 1545 года сказано, что „Кущинци держитъ Грицько Чечель".
Григорий Чечель держал Калаур на Днестре (1562), Кущинци на Кубличи. В 1580г. в жалобе на то, что сгорели привилегии Чечелив-Судимонтовичив, перечисляются села Кущинци, Борсукивци, м.Рашкив, Калаур, Христивка, Радкивци, Милкивци, Щуривци. В 1583г. черница Русана передает Чечелю часть с.Кузьминци. В 1616г. вопрос собственности на это село решается между Чечелями и Комарами.
??? В 1622г. винницкий пидстароста Григорий Судимонтович Чечель учредил с.Чечеливка, которое впоследствии было передано Писочинскому. Выходцы из всех этих сел могли в дальнейшем после отмены крепостного права получить фамилию Чечель: по фамилии помещика, в имении которого жили, или по названию села Чечеливка.
Въ 1629 году Кущинци, „аііаз Чечелевка", принадлежали Григорію Андреевичу Чечелю, который продолжаль владѣть селомъ въ 1664 году; въ то время въ Кущинцахъ, „аііаз Чечелевкѣ", считалось 34 дома и двѣ мельницы). Наконецъ, послѣднее встрѣтившееся намъ извѣстіе объ этомъ селѣ относится къ 1754 году—тогда оно находилось во владѣніи Петра Яковлевича Судимунтовича-Чечеля.
Александер МОЩЕНСЬКИЙ (*бл. 1751), королівський ген. ад'ютант, грабовецький (1776) і гайсинський хорунжий, Цивільно-військовий комісар порядку Вінницького пов., кавалер ордена св. Станіслава, маршалок шляхти Гайсинського пов., одружений з удовою Анною Чечель (уродж. Трембінська), володів маєтками в Чечелівці й Кушинцях того ж повіту.

??? В 1770-е или 1790-е гг. - с. Чечеливка приобрел Петр Чечель герба Элита, чесник Брацлавський, староста Гайсинский и кисляцький посол на большой сейм варшавский, в 1746 женат на Францишко Шашкевич, фундаторци монастыря бер-нардинцев в Чуднове.
Внук Петра Чечеля - Петр Чечель (1754-1840), последний староста Гайсинский (1792) сын Роха и Екатерины Хосцькои.
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские , Юркевич, Зборовский
Аватар користувача
cronoster
Повідомлень: 537
З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
Стать: Чоловік
Звідки: Галицький Гуцуленд
Дякував (ла): 117 разів
Подякували: 997 разів

Re: Чечель

Повідомлення cronoster »

Ось про рід Чечелів з книги Казимира Пуласького " KRONIKA polskich rodow szlachetskich Podola, Wolynia i Ukrainy" виданої в Бродах в 1911 році. Подаю мовою орігіналу
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
Аватар користувача
cronoster
Повідомлень: 537
З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
Стать: Чоловік
Звідки: Галицький Гуцуленд
Дякував (ла): 117 разів
Подякували: 997 разів

Re: Чечель

Повідомлення cronoster »

І остання сторінка
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
Аватар користувача
cronoster
Повідомлень: 537
З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
Стать: Чоловік
Звідки: Галицький Гуцуленд
Дякував (ла): 117 разів
Подякували: 997 разів

Re: Чечель

Повідомлення cronoster »

В книзі Стекерта Александра "Przydomki polskie, litewskie, rusinskie" читаємо:
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
Аватар користувача
cronoster
Повідомлень: 537
З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
Стать: Чоловік
Звідки: Галицький Гуцуленд
Дякував (ла): 117 разів
Подякували: 997 разів

Re: Чечель

Повідомлення cronoster »

Топонім Чечель знаходимо на території Великопольського воєводства в Польщі
https://pl.wikipedia.org/wiki/Czechel
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
Аватар користувача
cronoster
Повідомлень: 537
З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
Стать: Чоловік
Звідки: Галицький Гуцуленд
Дякував (ла): 117 разів
Подякували: 997 разів

Re: Чечель

Повідомлення cronoster »

Переклад частини тексту про Чечелів, гербу Єліта з книги Пуласького Казимира.

Походять з Литви. Є відгалуженням роду Судимонтовичів литовських. Напочатку називалися Хожові (за назвою місцевості Хожів у воєводстві віленськім).
Андрій Судимонтович переселився до Брацлавщини, отримавши у власність від князя Вітольда (1396) розлеглі землі над ріками Чечвою і Кублічем; а також над Дністром. З часом на тих землях були засновані села: Кущинці, Чечелівці (Чечелівка), Борсуківці, Щучинці, Христинці та Радківці.
Над Дністром засновано селища: Малокіш, Калаури, Рашків, Бундури.

Тільки на кінець 16 століття брати Григорій та Матей Чечелі можуть уважатися за перших історично засвідчених поколінь роду. Нащадки Григорія взяли прізвище Судимонтовичі-Чечелі.
Григорій Чечель (1598-1629), підстароста вінницький, дідич Кущинців (Чечелівки). У 1629 році платить з частини Чечелівки подимий податок (2 дими), а з осад Чечелівки і Кущинців( з 21 диму) 10 злотих. Одночасно Семен і Лаврин Чечелі (сини Матея) платять податок зі своєї частини Чечелівки податок за 35 димів.
У 1630 році Григорій, Семен, Лаврин володіють Новою Чечелівкою.
Нащадки Григорія: син Чечель Анджей( ще жив у 1665) та дочка Регіна( Мікулінска).
Інша лінія Чечелів, нащадки Мацея та Євдокії Мармилівни: Семен ( біля 1628), Лаврин (Вавринець), Василь (Базиль).

Крім того зустрічаються численні згадки про Чечелів-Новоселецьких у 17 столітті. У 1635 році жив Якентій Чечель-Новоселецький. У 19 столітті Броніслав Чечель-Новоселецький переселяється до Львова.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
Аватар користувача
onic_m
Повідомлень: 50
З нами з: 03 травня 2016, 19:58
Стать: Чоловік
Звідки: Гайсинський р-он с.Чечелівка
Дякував (ла): 56 разів
Подякували: 24 рази

Re: Чечель

Повідомлення onic_m »

И такое вот есть
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Чечелевка: Нагонюк, Березюк, Драченко, Полищук, Король
Павловка: Масюта
Новокантакузовка: Ступа
Онлайн
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3185
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Re: Чечель

Повідомлення Вернер »

ЧЕЧЕЛЬ Дмитро Васильович (р. н. невід. — помер 12.11.1708) — військовий діяч.

Чечелі виводили свої витоки від старовинного роду литовської шляхти Судимонтовичів із Хожви.
Батько Чечеля належав до покозаченої шляхти Брацлавського воєводства, підтримував гетьмана І.Виговського. Очевидно, у 2-й пол. 1670-х рр. Чечель перейшов на службу до Лівобережної Гетьманщини (частина його родичів і земельних маєтностей лишалися на Брацлавщині й згадуються на поч. 18 ст.). За правління гетьманів І.Самойловича та І.Мазепи був сердюцьким полковником (див. Сердюки), значним військ. товаришем, гетьман. дворянином. 1680 супроводжував у Крим московське посольство стольника В.Тяпкіна. Брав участь у посольських поїздках до Москви гетьмана І.Мазепи (1689) та митрополита Варлаама Ясинського (1690). Володів земельними маєтностями в Погарі (нині с-ще міськ. типу Брянської обл., РФ), Батурині та околицях Борзни.

Згідно з доносом генерального судді В.Л.Кочубея Чечель входив до кола найближчих довірених осіб І.Мазепи й нібито готував із гетьманом замах на російського царя Петра I.
Сердюцький полк Чечеля входив до складу гетьманської прибічної варти, брав участь в обороні Таванської фортеці (1696—97; стояла на острові між сучасними Каховкою та Бериславом), ліфляндських кампаніях 1700—02, походах у Правобережну Україну 1704—05.
У жовтні 1708 І.Мазепа призначив Чечеля комендантом Батурина.
Чечель відмовився впустити російські війська до гетьманської столиці, після чого очолив її оборону. Після прориву оборони фортеці йому вдалося втекти, але невдовзі він був схоплений і виданий росіянам. Публічно страчений у Глухові.
Сокирко О.Г.
дата публікації: 2013 р.
Час плине
Онлайн
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3185
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Re: Чечель

Повідомлення Вернер »

ЧЕЧЕЛЬ Микола Флорович (1891 —09.11.1937) — громадський і політичний діяч.
Народився на Волині в сім’ї робітника цукроварні.
Середню освіту здобув у Житомир. г-зії, вищу — у Петербурзьких політехнічному і шляхів сполучення ін-тах. Один із лідерів укр. студентського руху в Петрограді (нині м. Санкт-Петербург) 1917. Входив до складу Української національної ради у Петрограді та укр. репрезентації для переговорів з прем’єр-міністром Тимчасового уряду Г.Львовим, якому був переданий меморандум з укр. вимогами, що не потребували ухвали Всерос. Установчих зборів. 9 квітня 1917 обраний членом Української Центральної Ради від студентських орг-цій. 27 червня призначений секретарем УЦР. Член комісії УЦР з розробки проекту статуту автономії України. Належав до Української партії соціалістів-революціонерів, на 2-му з’їзді УПСР (15—19 липня 1917) обраний членом ЦК, репрезентував партію в Комітеті Української Центральної Ради. Делегат від України на Демократичній нараді 1917 в Петрограді, депутат Всеросійських Установчих зборів від укр. соціаліст. партій. Напередодні гетьманського перевороту 1918 призначений Радою народних міністрів Української Народної Республіки членом укр. делегації на переговорах з РСФРР. Соратник і політ. однодумець М.Грушевського, 1919 разом із ним емігрував до Відня. Входив до Закордонної делегації УПСР — "віденців". У вересні 1921 разом із М.Шрагом приїздив до Харкова, де провадив переговори із головою РНК УСРР Х.Раковським про повернення в Україну частини політ. діячів і науковців за умови легалізації УПСР. 1922 повернувся в Україну. Працював викладачем теор. механіки у 3-й Харків. профшколі архітектурно-буд. фаху, із 1927 — у Харків. технологічному ін-ті, керівником секції пром-сті буд. матеріалів Держплану УСРР.

На поч. 1931 заарештований у справі т. зв. Українського національного центру і 1932 засуджений до 6-ти років позбавлення волі.

2 червня 1937 вдруге засуджений до 5 років ув’язнення, невдовзі вироком Управління НКВС Івановської обл. РСФРР засуджений до смерті.

Страчений у м. Суздаль (нині місто Владимирської обл., РФ).
Осташко Т.С.
дата публікації: 2013 р.
Час плине
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Чечель

Повідомлення D_i_V_a »

Родословная книга дворян Киевской губ 1804

1-й доказ: Миролюбная сделка сознанная 1730 года Сентября 7. дня в Луцком Гродском суде Бугским Чесником Антоном Чечелем Новоселецким с одной да с другой стороны Дворянином Андреем Кучкевичем от имени своего и родителей Ивана Гремих? и Анны урожденной Мензенеской? Кучкевичов, по которой они согласились предать дело свое о взаимных разных претензиях третейскому суду.

FS Може хто знає, що це за Гремих після батькового імені? Ще одне ім'я чи прозвище, чи ще якась незнана особистість того часу?

І ще не зрозуміло про Чечеля - що це за Бугський та Новоселицький Чесник?
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Відповісти

Повернутись до “Ч”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 22 гостей