БОБРОВИЦЯ, місто, Чернігівська область, Україна
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
БОБРОВИЦЯ, місто, Чернігівська область, Україна
БОБРОВИЦЯ – місто Чернігівської обл., райцентр. Розташов. на р. Бистриця (прит. Трубежу, бас. Дніпра). Залізнична ст. Нас. 13,5 тис. осіб (2001).
Про давнє заселення тер. сучасного міста свідчать залишки двох городищ і поселення часів Київської Русі.
З серед. 14 ст. Бобровиця перебувала під владою Литви і належала до Остерського староства.
1482 поселення було зруйноване крим. татарами і відроджене лише на поч. 16 ст.
Від 1569 – у складі Польщі.
Нас. міста брало участь у національній революції 1648–1676, під час якої Бобровиця стала сотенним м-ком Київського полку, належала І.Виговському.
1664 польс. війська разом із татарами зруйнували і спалили Бобровицю.
У 18 ст. Бобровиця – вільновійськ. поселення, ремісничий і ярмарковий центр.
З 1782 – волосний центр Козелецького пов. Київського намісництва, з 1796 – Малоросійської губернії, од 1802 – Чернігівської губернії. 1807 поміщик Кочубей збудував тут цукровий з-д, спалений 1854 під час повстання. Новий з-д збудував поміщик Катеринич 1897.
1920 Бобровиця – центр Бобровицького пов. Черніг. губ., від 1923 – с-ще міськ. типу і райцентр, від 1932 у складі Черніг. обл.
Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 15 верес. 1941 до 18 верес. 1943 окупована гітлерівцями. Від 1958 – місто.
Серед археол. пам'яток: кургани 2–1 тис. до н. е., городище 11–13 ст.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: БОБРОВИЦЯ, місто, Чернігівська область, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
БОБРОВИЦЯ — село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі річки Десни, за 5 км від райцентру і за 8 км від залізничної станції Чернігів. Дворів — 857. Населення — 4274 чоловіка. Сільраді підпорядковані населені пункти Новоселівка, Олександрівна, Півці.
На території Бобровиці міститься колгосп ім. Калініна, за яким закріплено 2460 га землі, у т. ч. 1408 га орної. У господарстві вирощують зернові й технічні культури. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. За успіхи в розвитку колгоспного виробництва 58 чоловік нагороджено орденами й медалями, у т. ч. свинарку М. Ф. Стещук — орденом Леніна.
В Бобровиці знаходяться фабрика гумотехнічних виробів і дослідне господарство Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської мікробіології. За виробничі досягнення 22 працівники господарства удостоєні урядових нагород, у т. ч. доярка А. М. Тимошенко — ордена Леніна.
У селі є восьмирічна школа, в якій налічується 358 учнів і 22 вчителі, будинок культури, клуб, бібліотека, три фельдшерсько-акушерські пункти.
Село виникло в другій половині XVII століття.
19 січня 1918 року встановлено Радянську владу. В 1920 році створено партійну організацію, в 1928 — комсомольську.
За тимчасової фашистської окупації 1941— 1943 рр. між селами Бобровицею й Новоселів-кою німецькі загарбники створили концентраційний табір радянських військовополонених. В лютому 1943 року підтримані жителями села полонені підняли повстання й організували втечу. Гестапівці вчинили розправу над населенням — спалили село, знищили й замордували 418 мирних жителів. Крім цього, в ярах, навколо Бобровиці, фашисти розстріляли понад 25 тис. радянських громадян. На 4 братських могилах жертв фашизму в 1967 році встановлено обеліски.
В роки Великої Вітчизняної війни 169 жителів хоробро билися з німецько-фашистськими загарбниками. За виявлену мужність у боротьбі з ворогом 169 чоловік нагороджено орденами й медалями. 54 чоловіка загинуло смертю хоробрих. У центрі села їм встановлено пам’ятник.
Біля с. Півців виявлено поселення доби неоліту, бронзи та періоду скіфів.
БОБРОВИЦЯ — село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі річки Десни, за 5 км від райцентру і за 8 км від залізничної станції Чернігів. Дворів — 857. Населення — 4274 чоловіка. Сільраді підпорядковані населені пункти Новоселівка, Олександрівна, Півці.
На території Бобровиці міститься колгосп ім. Калініна, за яким закріплено 2460 га землі, у т. ч. 1408 га орної. У господарстві вирощують зернові й технічні культури. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. За успіхи в розвитку колгоспного виробництва 58 чоловік нагороджено орденами й медалями, у т. ч. свинарку М. Ф. Стещук — орденом Леніна.
В Бобровиці знаходяться фабрика гумотехнічних виробів і дослідне господарство Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської мікробіології. За виробничі досягнення 22 працівники господарства удостоєні урядових нагород, у т. ч. доярка А. М. Тимошенко — ордена Леніна.
У селі є восьмирічна школа, в якій налічується 358 учнів і 22 вчителі, будинок культури, клуб, бібліотека, три фельдшерсько-акушерські пункти.
Село виникло в другій половині XVII століття.
19 січня 1918 року встановлено Радянську владу. В 1920 році створено партійну організацію, в 1928 — комсомольську.
За тимчасової фашистської окупації 1941— 1943 рр. між селами Бобровицею й Новоселів-кою німецькі загарбники створили концентраційний табір радянських військовополонених. В лютому 1943 року підтримані жителями села полонені підняли повстання й організували втечу. Гестапівці вчинили розправу над населенням — спалили село, знищили й замордували 418 мирних жителів. Крім цього, в ярах, навколо Бобровиці, фашисти розстріляли понад 25 тис. радянських громадян. На 4 братських могилах жертв фашизму в 1967 році встановлено обеліски.
В роки Великої Вітчизняної війни 169 жителів хоробро билися з німецько-фашистськими загарбниками. За виявлену мужність у боротьбі з ворогом 169 чоловік нагороджено орденами й медалями. 54 чоловіка загинуло смертю хоробрих. У центрі села їм встановлено пам’ятник.
Біля с. Півців виявлено поселення доби неоліту, бронзи та періоду скіфів.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Google [Bot] і 24 гостей