БРАЦЛАВ (Браслав), смт, Немирівський р-н, Вінницька обл, Україна
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3561 раз
- Подякували: 2154 рази
БРАЦЛАВ (Браслав), смт, Немирівський р-н, Вінницька обл, Україна
БРАЦЛАВ (Браслав) – с-ще міськ. типу Немирівського р-ну Вінницької обл. Розташов. на р. Пд. Буг, за 15 км від залізничної ст. Кароліна. Нас. 6,4 тис. осіб (1999).
Уперше згаданий під 1362 як Бряславль, збудований князями Коріятовичами для захисту Поділля (хоча городище на цьому місті існувало ще в 10–11 ст.).
Восени 1394 замок у цих князів відібрав вел. кн. литов. Вітовт.
1432 Б. відійшов до Польщі, але скоро був повернутий Литві.
1497 місто було сильно поруйноване татарами, проте замок того ж року відбудували.
1541 у Брацлаві стався конфлікт жителів із старостою кн. С.-Ф.Пронським.
1551 Брацлав був спалений молдов.-татар. загоном у помсту за втручання Польщі в справи Молдови.
1564 місто одержало магдебурзьке право.
Від 1569 – у складі Речі Посполитої, центр Брацлавського воєводства (1598 втратив цей статус на користь Вінниці).
Жителі міста брали активну участь у козац. русі (особливо помітною була участь їх у повстанні Наливайка 1594–1596). На початку національної революції 1648–1676, влітку 1648, загін під кер-вом І.Ганжі, об'єднавшись із козаками М.Кривоноса, визволив Брацлав від польс. військ, перетворивши його на центр Брацлавського полку.
1653 від 15-тис. польс. загону С.Чарнецького місто захищав гарнізон на чолі з І.Богуном. І в наступні роки Брацлав лишався опорним пунктом у боротьбі проти польс. військ.
1650 і 1655 у місті побував Б.Хмельницький.
За Андрусівським договором (перемир'ям) 1667 Б. був переданий Польщі. Брацлавський козац. полк був злитий з Вінницьким полком. 1663– 65 Б. – резиденція гетьмана П.Тетері. Під час Руїни Брацлавщина була спустошена (особливо 1675), Брацлавський полк на поч. 1680-х рр. занепав. Відновлений А.Абазином в серед. 1680-х рр., остаточно ліквідований 1712.
У 2-й пол. 18 ст. місто конфліктувало з місц. старостами, відстоюючи своє магдебурзьке право.
З переходом до Російської імперії після 2-го поділу Польщі 1793 – центр Брацлавської губ. (1793–95), потім Брацлавського намісництва (1795– 97). Після ліквідації намісництва – повітове місто Подільської губернії. Мало значну єврейс. громаду (за даними перепису 1897 – із 7863 жителів 3290 євреїв), вважається батьківщиною хасидизму.
У 19 ст. підупало.
За часів української революції 1917–1921 тут відбулися бої Запорізького корпусу Армії УНР з денікінцями (груд. 1919). 1923–62 – райцентр.
Від 1924 – с-ще міськ. типу.
З 1932 – у складі Він. обл.
У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 в період гітлерівської окупації від 22 лип. 1941 до 17 берез. 1944 у с-щі було влаштоване єврейс. гетто, існував осередок руху Опору.
Нині Брацлав відомий як с.-г. центр.
Археол. пам'ятки: поселення 3 тис. до н.е., городище 10–11, 14–15 ст.
Уперше згаданий під 1362 як Бряславль, збудований князями Коріятовичами для захисту Поділля (хоча городище на цьому місті існувало ще в 10–11 ст.).
Восени 1394 замок у цих князів відібрав вел. кн. литов. Вітовт.
1432 Б. відійшов до Польщі, але скоро був повернутий Литві.
1497 місто було сильно поруйноване татарами, проте замок того ж року відбудували.
1541 у Брацлаві стався конфлікт жителів із старостою кн. С.-Ф.Пронським.
1551 Брацлав був спалений молдов.-татар. загоном у помсту за втручання Польщі в справи Молдови.
1564 місто одержало магдебурзьке право.
Від 1569 – у складі Речі Посполитої, центр Брацлавського воєводства (1598 втратив цей статус на користь Вінниці).
Жителі міста брали активну участь у козац. русі (особливо помітною була участь їх у повстанні Наливайка 1594–1596). На початку національної революції 1648–1676, влітку 1648, загін під кер-вом І.Ганжі, об'єднавшись із козаками М.Кривоноса, визволив Брацлав від польс. військ, перетворивши його на центр Брацлавського полку.
1653 від 15-тис. польс. загону С.Чарнецького місто захищав гарнізон на чолі з І.Богуном. І в наступні роки Брацлав лишався опорним пунктом у боротьбі проти польс. військ.
1650 і 1655 у місті побував Б.Хмельницький.
За Андрусівським договором (перемир'ям) 1667 Б. був переданий Польщі. Брацлавський козац. полк був злитий з Вінницьким полком. 1663– 65 Б. – резиденція гетьмана П.Тетері. Під час Руїни Брацлавщина була спустошена (особливо 1675), Брацлавський полк на поч. 1680-х рр. занепав. Відновлений А.Абазином в серед. 1680-х рр., остаточно ліквідований 1712.
У 2-й пол. 18 ст. місто конфліктувало з місц. старостами, відстоюючи своє магдебурзьке право.
З переходом до Російської імперії після 2-го поділу Польщі 1793 – центр Брацлавської губ. (1793–95), потім Брацлавського намісництва (1795– 97). Після ліквідації намісництва – повітове місто Подільської губернії. Мало значну єврейс. громаду (за даними перепису 1897 – із 7863 жителів 3290 євреїв), вважається батьківщиною хасидизму.
У 19 ст. підупало.
За часів української революції 1917–1921 тут відбулися бої Запорізького корпусу Армії УНР з денікінцями (груд. 1919). 1923–62 – райцентр.
Від 1924 – с-ще міськ. типу.
З 1932 – у складі Він. обл.
У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 в період гітлерівської окупації від 22 лип. 1941 до 17 берез. 1944 у с-щі було влаштоване єврейс. гетто, існував осередок руху Опору.
Нині Брацлав відомий як с.-г. центр.
Археол. пам'ятки: поселення 3 тис. до н.е., городище 10–11, 14–15 ст.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3561 раз
- Подякували: 2154 рази
Re: БРАЦЛАВ (Браслав), смт, Немирівський р-н, Вінницька обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Брацлав — селище міського типу (з 1924 року), розташоване на річці Південному Бузі, за 18 км від райцентру, за 12 км від залізничної станції Кароліна. Через селище проходить автодорога Вінниця—Тульчин—Бершадь. Населення — 4400 чоловік.
У письмових джерелах Брацлав вперше згадується в литовському літопису під 1362 роком у зв’язку з розгромом татарських військ литовцями на чолі з князем Ольгердом. Передаючи землі Поділля своїм племінникам Коріатовичам, Ольгерд наказав відбудувати старі фортеці й спорудити нові. Серед нових фортець згадується й Брацлав (Браслав). Залишки її збереглися на східній околиці селища до нашого часу.
Невдовзі литовський князь Вітовт з допомогою польського короля Ягайла відібрав у князя Ф. Коріатовича подільські міста, у т. ч. Брацлав. Вітовт призначив до міста свого старосту і наказав усю натуральну данину й грошові податки відправляти в Брацлавський замок, для чого там збудували спеціальні комори, призначили ключників. У 1432 році Брацлав відійшов до Польщі, але скоро його повернули Литві. 1497 року на місто напали татари й сильно зруйнували його. Проте того ж року замок відбудували.
Серед населення міста панівною верхівкою були місцеві феодали, які вірно служили литовським князям. Міщани займалися ремеслом, окремі — землеробством. Найбільшими повинностями обкладалися селяни — замкові (приписані до замку) і тяглі (залежні від феодалів). Своїх спадкових земель у міщан і селян було мало, і вони орендували їх у міського уряду та феодалів, за що сплачували натуральні й грошові податки. За оренду міських (замкових) земель міщани працювали на укріпленні замку, будували й підтримували в порядку міські мости. В середині XVI ст. в Брацлаві існували цехи ремісників—шевців, ковалів, кушнірів.
Посилення феодального гніту викликало збройні виступи брацлавських міщан. Перше велике повстання в місті відбулося 1541 року. Доведені до відчаю здирствами й грабіжницькими поборами брацлавського і вінницького старости С. Пронського та його прислужників, міщани Брацлава стихійно повстали. Вони здобули замок
Брацлав — селище міського типу (з 1924 року), розташоване на річці Південному Бузі, за 18 км від райцентру, за 12 км від залізничної станції Кароліна. Через селище проходить автодорога Вінниця—Тульчин—Бершадь. Населення — 4400 чоловік.
У письмових джерелах Брацлав вперше згадується в литовському літопису під 1362 роком у зв’язку з розгромом татарських військ литовцями на чолі з князем Ольгердом. Передаючи землі Поділля своїм племінникам Коріатовичам, Ольгерд наказав відбудувати старі фортеці й спорудити нові. Серед нових фортець згадується й Брацлав (Браслав). Залишки її збереглися на східній околиці селища до нашого часу.
Невдовзі литовський князь Вітовт з допомогою польського короля Ягайла відібрав у князя Ф. Коріатовича подільські міста, у т. ч. Брацлав. Вітовт призначив до міста свого старосту і наказав усю натуральну данину й грошові податки відправляти в Брацлавський замок, для чого там збудували спеціальні комори, призначили ключників. У 1432 році Брацлав відійшов до Польщі, але скоро його повернули Литві. 1497 року на місто напали татари й сильно зруйнували його. Проте того ж року замок відбудували.
Серед населення міста панівною верхівкою були місцеві феодали, які вірно служили литовським князям. Міщани займалися ремеслом, окремі — землеробством. Найбільшими повинностями обкладалися селяни — замкові (приписані до замку) і тяглі (залежні від феодалів). Своїх спадкових земель у міщан і селян було мало, і вони орендували їх у міського уряду та феодалів, за що сплачували натуральні й грошові податки. За оренду міських (замкових) земель міщани працювали на укріпленні замку, будували й підтримували в порядку міські мости. В середині XVI ст. в Брацлаві існували цехи ремісників—шевців, ковалів, кушнірів.
Посилення феодального гніту викликало збройні виступи брацлавських міщан. Перше велике повстання в місті відбулося 1541 року. Доведені до відчаю здирствами й грабіжницькими поборами брацлавського і вінницького старости С. Пронського та його прислужників, міщани Брацлава стихійно повстали. Вони здобули замок
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3561 раз
- Подякували: 2154 рази
Re: БРАЦЛАВ (Браслав), смт, Немирівський р-н, Вінницька обл, Україна
Частина ІІ
Перемога Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії відчутно позначилась на зростанні революційної свідомості трудящих Брацлава. Дізнавшись про повалення царя, робітники, ремісники міста разом з солдатами гарнізону звільнили з тюрми політичних в’язнів, заарештували царських
урядовців. 13 березня 1917 року міський голова телеграфував губернському комісарові: «Шалений натовп біля 200 чоловік на чолі з агітаторами вчора скинув міського старосту, захопив скриню та справи, ввечері зірвав збори делегатів для обрання комітету. Мене і склад управи оголосив усунути від влади». Під керівництвом більшовиків, які приїжджали з Вінниці, відбувалися демонстрації протесту проти створення Тимчасовим урядом комітету громадських організацій, трудящі вимагали припинення імперіалістичної війни. Зважаючи на революційні виступи трудящих Брацлава і навколишніх сіл, 1 липня 1917 року повітовий комісар просив губернського комісара надіслати війська.
Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції вселила в серця трудящих Брацлава надію на близьке звільнення від експлуататорів. Проте в місті, як і на значній території України, владу прибрала до своїх рук Центральна рада. Наприкінці січня 1918 року війська Центральної ради вигнано з Брацлава. В місті встановилася Радянська влада. Новостворений ревком негайно приступив до роботи. Та через кілька місяців місто загарбали австро-німецькі війська. Після вигнання іноземних військ у листопаді 1918 року владу захопили петлюрівці. Режим Директорії відзначався жорстокістю. Петлюрівці грабували населення, влаштовували криваві єврейські погроми, під час яких загинуло близько 300 чоловік.
25 березня 1919 року частини Червоної Армії, ведучи наступ проти петлюрівців, оволоділи Брацлавом. Того ж дня в місті відбулися збори комуністів, на яких був утворений партійний осередок. Очолив його О. М. Шестоперов. Усі комуністи ввійшли до складу щойно створеного ревкому.
Перемога Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії відчутно позначилась на зростанні революційної свідомості трудящих Брацлава. Дізнавшись про повалення царя, робітники, ремісники міста разом з солдатами гарнізону звільнили з тюрми політичних в’язнів, заарештували царських
урядовців. 13 березня 1917 року міський голова телеграфував губернському комісарові: «Шалений натовп біля 200 чоловік на чолі з агітаторами вчора скинув міського старосту, захопив скриню та справи, ввечері зірвав збори делегатів для обрання комітету. Мене і склад управи оголосив усунути від влади». Під керівництвом більшовиків, які приїжджали з Вінниці, відбувалися демонстрації протесту проти створення Тимчасовим урядом комітету громадських організацій, трудящі вимагали припинення імперіалістичної війни. Зважаючи на революційні виступи трудящих Брацлава і навколишніх сіл, 1 липня 1917 року повітовий комісар просив губернського комісара надіслати війська.
Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції вселила в серця трудящих Брацлава надію на близьке звільнення від експлуататорів. Проте в місті, як і на значній території України, владу прибрала до своїх рук Центральна рада. Наприкінці січня 1918 року війська Центральної ради вигнано з Брацлава. В місті встановилася Радянська влада. Новостворений ревком негайно приступив до роботи. Та через кілька місяців місто загарбали австро-німецькі війська. Після вигнання іноземних військ у листопаді 1918 року владу захопили петлюрівці. Режим Директорії відзначався жорстокістю. Петлюрівці грабували населення, влаштовували криваві єврейські погроми, під час яких загинуло близько 300 чоловік.
25 березня 1919 року частини Червоної Армії, ведучи наступ проти петлюрівців, оволоділи Брацлавом. Того ж дня в місті відбулися збори комуністів, на яких був утворений партійний осередок. Очолив його О. М. Шестоперов. Усі комуністи ввійшли до складу щойно створеного ревкому.
- Kasia
- Модератор
- Повідомлень: 186
- З нами з: 06 грудня 2017, 21:38
- Стать: Жінка
- Звідки: Вінниця
- Дякував (ла): 132 рази
- Подякували: 153 рази
Re: БРАЦЛАВ (Браслав), смт, Немирівський р-н, Вінницька обл, Україна
Євреї Брацлава у Другу світову війну
З книги "Шанувати пам'ять непросто..". Робочі гетто, табори, місця знищення євреїв на території Вінницької область у 1941-1944рр.
З книги "Шанувати пам'ять непросто..". Робочі гетто, табори, місця знищення євреїв на території Вінницької область у 1941-1944рр.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Бердичівський повіт: Барановський, Марковський, Яблонський, Павінський, Розборський, Кузьмінський, Величко, Покотилюк, Сливка, Білик
Брацлавський повіт: Дудник, Цурман, Маняк, Лановий
Брацлавський повіт: Дудник, Цурман, Маняк, Лановий
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 16 гостей