ВАШКІВЦІ, місто, Вижницький район, Чернівецька обл, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
ВАШКІВЦІ, місто, Вижницький район, Чернівецька обл, Україна
У місті жили і працювали: укр. худож., заслужений майстер нар. творчості України Г.Гарас (1901–72), письменник I.Бажанський (1863–1933).
В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941– 1945 в. були окуповані гітлерівцями від 5 лип. 1941 до 8 квіт. 1944.
У місті пам’ятки: меморіальний комплекс – братська могила воїнам Рад. армії та пам’ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки цієї війни; будинок-музей Г.Гараса (1936), пам’ятник Т.Шевченкові (1940).
Література:
IМіС РСР. Чернівецька область. К., 1969; Колодій в.Д. Вижниця: Путівник. Ужгород, 1982; Буковина: Iсторичний нарис. Чернівці, 1998.
І.В. Савченко.
http://history.org.ua/?termin=Vashkivtsi_smt
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Ва́шківці, місто, Вижницький район, Чернівецька обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1960-ті роки
Вашківці(до другої половини XIX ст. паралельна назва Васківці) — місто районного підпорядкування. Розташовані на правому березі р. Черемошу, на залізниці й шосе, за 32 км на північний схід від м. Вижниці. Населення — 7 тис. чоловік. Міськраді підпорядковане також село Волока.
На території міста, в урочищах Монастирці, Руді і Білій Горі, виявлено залишки трьох ранньослов’янських поселень черняхівської культури (II—VI століття). Рештки поселення XIV століття знайдено в центрі міста, на лівому березі річки Глибочка.
Назва міста походить від особового імені Васко. Перша письмова згадка про Вашківці належить до 30-х років XV століття. З неї довідуємося, що 15 червня 1431 року вони були куплені якимось Купчичем у боярина Немирка.
У грамоті польського короля Владислава Ягайла від 13 грудня 1433 року говориться про передачу Вашківців молдавському воєводі Стефану: «А Васковцы Стецку воеводе отписали есмы к волоской земле, а и с тым со всем што к тому селу здавна прислушает». Останні слова — яскраве підтвердження того, що село виникло задовго до опублікування цитованого документа.
Протягом наступного періоду володарі Вашківців часто мінялися. Світські і церковні феодали дарували, ділили, обмінювали село разом з його населенням. 342 роки (з 1433 по 1775 р.) Вашківці перебували у складі Молдавської держави, а з 1775 року — входили до Габсбурзької імперії. В цей час власниками села були брати Микола та Йордаки Русети. їх права на це село підтверджені австрійською комісією 12 березня 1782 року. 8 червня 1805 року брати Русети обмінюють свої буковинські маєтки на волоські володіння Теодора Мустаце. У 1808 році Вашківці дісталися барону Петрино.
Протягом усієї феодальної доби основним заняттям вашківчан було сільське господарство. Крім того, вони займалися ще гончарним виробництвом. За переписом 1775 року, тут мешкало 192, а в 1784 році— 282 родини. Селяни здавна жили в жахливих злиднях, терпіли від безземелля та малоземелля. Перед революцією 1848 року їм належало лише 3780 йохів землі, а барону Петрино — 2374 йохи.
Вашківці(до другої половини XIX ст. паралельна назва Васківці) — місто районного підпорядкування. Розташовані на правому березі р. Черемошу, на залізниці й шосе, за 32 км на північний схід від м. Вижниці. Населення — 7 тис. чоловік. Міськраді підпорядковане також село Волока.
На території міста, в урочищах Монастирці, Руді і Білій Горі, виявлено залишки трьох ранньослов’янських поселень черняхівської культури (II—VI століття). Рештки поселення XIV століття знайдено в центрі міста, на лівому березі річки Глибочка.
Назва міста походить від особового імені Васко. Перша письмова згадка про Вашківці належить до 30-х років XV століття. З неї довідуємося, що 15 червня 1431 року вони були куплені якимось Купчичем у боярина Немирка.
У грамоті польського короля Владислава Ягайла від 13 грудня 1433 року говориться про передачу Вашківців молдавському воєводі Стефану: «А Васковцы Стецку воеводе отписали есмы к волоской земле, а и с тым со всем што к тому селу здавна прислушает». Останні слова — яскраве підтвердження того, що село виникло задовго до опублікування цитованого документа.
Протягом наступного періоду володарі Вашківців часто мінялися. Світські і церковні феодали дарували, ділили, обмінювали село разом з його населенням. 342 роки (з 1433 по 1775 р.) Вашківці перебували у складі Молдавської держави, а з 1775 року — входили до Габсбурзької імперії. В цей час власниками села були брати Микола та Йордаки Русети. їх права на це село підтверджені австрійською комісією 12 березня 1782 року. 8 червня 1805 року брати Русети обмінюють свої буковинські маєтки на волоські володіння Теодора Мустаце. У 1808 році Вашківці дісталися барону Петрино.
Протягом усієї феодальної доби основним заняттям вашківчан було сільське господарство. Крім того, вони займалися ще гончарним виробництвом. За переписом 1775 року, тут мешкало 192, а в 1784 році— 282 родини. Селяни здавна жили в жахливих злиднях, терпіли від безземелля та малоземелля. Перед революцією 1848 року їм належало лише 3780 йохів землі, а барону Петрино — 2374 йохи.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Ва́шківці, місто, Вижницький район, Чернівецька обл, Україна
Частина ІІ
В середині жовтня 1919 року знову відбулися селянські збори (віче). Прибулі з усього повіту посланці протестували проти терору румунських окупантів і вимагали возз’єднання Північної Буковини з Радянською Україною. Одночасно учасники зборів протестували проти румунізації.
Період румунсько-боярської окупації був для вашківчан часом дальшого посилення соціального і національного гноблення. Румунські власті не проявляли турботи про благоустрій Вашківців та розвиток міського господарства, внаслідок чого воно перебувало у стані крайнього занепаду. На час ліквідації румунського окупаційного режиму в 1940 році у місті налічувалося 1803 двори, з яких 1460 займалися землеробством, решта — промисловістю, ремеслом, торгівлею. 24 проц. хліборобів були безземельними і 71,7 проц.— малоземельними. Сільська біднота складала 95,7 проц., середняки — 3,8 проц., куркулі — близько 0,5 проц. всього населення.
Поміщикам Григореску, братам Бірнбаумам, Шауеру, Гелрайху, Гросману, Рознеру належало 613 га кращої землі, духовенству — 57 га, куркулям 110 га.
Найбільшим землевласником був вашковецький примар Григореску, якому в 1940 році належало 185 га землі, 2 житлові будинки, крамниця, 2 помешкання для наймитів, спиртозавод, млин, кузня тощо. Господарство куркуля М. Мінгайла за своїми розмірами мало в чому поступалося перед господарством дрібних вашковецьких поміщиків. Воно мало 51 га орної землі, комплекс господарських будівель, чималу кількість сільськогосподарського реманенту, коней, великої рогатої худоби тощо.
В середині жовтня 1919 року знову відбулися селянські збори (віче). Прибулі з усього повіту посланці протестували проти терору румунських окупантів і вимагали возз’єднання Північної Буковини з Радянською Україною. Одночасно учасники зборів протестували проти румунізації.
Період румунсько-боярської окупації був для вашківчан часом дальшого посилення соціального і національного гноблення. Румунські власті не проявляли турботи про благоустрій Вашківців та розвиток міського господарства, внаслідок чого воно перебувало у стані крайнього занепаду. На час ліквідації румунського окупаційного режиму в 1940 році у місті налічувалося 1803 двори, з яких 1460 займалися землеробством, решта — промисловістю, ремеслом, торгівлею. 24 проц. хліборобів були безземельними і 71,7 проц.— малоземельними. Сільська біднота складала 95,7 проц., середняки — 3,8 проц., куркулі — близько 0,5 проц. всього населення.
Поміщикам Григореску, братам Бірнбаумам, Шауеру, Гелрайху, Гросману, Рознеру належало 613 га кращої землі, духовенству — 57 га, куркулям 110 га.
Найбільшим землевласником був вашковецький примар Григореску, якому в 1940 році належало 185 га землі, 2 житлові будинки, крамниця, 2 помешкання для наймитів, спиртозавод, млин, кузня тощо. Господарство куркуля М. Мінгайла за своїми розмірами мало в чому поступалося перед господарством дрібних вашковецьких поміщиків. Воно мало 51 га орної землі, комплекс господарських будівель, чималу кількість сільськогосподарського реманенту, коней, великої рогатої худоби тощо.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Ва́шківці, місто, Вижницький район, Чернівецька обл, Україна
Частина ІІІ
Вашківці знову стали райцентром (Вашковецький район існував до 5 січня 1963 року). Відновили діяльність районні партійні та радянські органи. Місто почало загоювати рани, заподіяні війною. У 1944 році вашківчани зібрали 105 118 крб. на будівництво танкової колони, своєчасно здали хліб у фонд Червоної Армії, успішно завершили виконання народногосподарського плану, за що район було нагороджено перехідним Червоним прапором обкому КП(б)У та облвиконкому.
В 1945 році відбудовано спиртозавод, організовано райпромкомбінат, райхарчокомбінат, артіль «Жовтень» тощо. Відбудова народного господарства відбувалася в умовах гострої боротьби з націоналістичними бандами. За перемогу соціалістичного ладу на вашковецькій землі віддали своє життя голова міськради В. М. Ревуцький, секретар райкому комсомолу В. С. Борисов, зав. відділом райкому партії П. Л. Козерук, зав. райвно П. Д. Шостак та інші активісти.
Вигнання румуно-німецьких окупантів створило умови для завершення соціалістичних перетворень, які розпочалися у передвоєнні роки. 28 березня 1947 року 19 бідняцьких і 4 середняцькі господарства, незважаючи на погрози й залякування оунівських бандитів, об’єднались у колгосп ім. О. Кобилянської. Ініціаторами організації сільськогосподарської артілі були В. Чибиряк, О. Дарій, М. Гогирла та В. Марчук. Першим головою правління був обраний голова Вашковецької земельної громади і земельної комісії при міськраді — В. М. Чибиряк, у минулому селянин-бідняк, демобілізований з рядів Радянської Армії, людина, яка користувалася великим авторитетом і повагою серед своїх земляків.
Вашківці знову стали райцентром (Вашковецький район існував до 5 січня 1963 року). Відновили діяльність районні партійні та радянські органи. Місто почало загоювати рани, заподіяні війною. У 1944 році вашківчани зібрали 105 118 крб. на будівництво танкової колони, своєчасно здали хліб у фонд Червоної Армії, успішно завершили виконання народногосподарського плану, за що район було нагороджено перехідним Червоним прапором обкому КП(б)У та облвиконкому.
В 1945 році відбудовано спиртозавод, організовано райпромкомбінат, райхарчокомбінат, артіль «Жовтень» тощо. Відбудова народного господарства відбувалася в умовах гострої боротьби з націоналістичними бандами. За перемогу соціалістичного ладу на вашковецькій землі віддали своє життя голова міськради В. М. Ревуцький, секретар райкому комсомолу В. С. Борисов, зав. відділом райкому партії П. Л. Козерук, зав. райвно П. Д. Шостак та інші активісти.
Вигнання румуно-німецьких окупантів створило умови для завершення соціалістичних перетворень, які розпочалися у передвоєнні роки. 28 березня 1947 року 19 бідняцьких і 4 середняцькі господарства, незважаючи на погрози й залякування оунівських бандитів, об’єднались у колгосп ім. О. Кобилянської. Ініціаторами організації сільськогосподарської артілі були В. Чибиряк, О. Дарій, М. Гогирла та В. Марчук. Першим головою правління був обраний голова Вашковецької земельної громади і земельної комісії при міськраді — В. М. Чибиряк, у минулому селянин-бідняк, демобілізований з рядів Радянської Армії, людина, яка користувалася великим авторитетом і повагою серед своїх земляків.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 19 гостей